Справа № 490/6760/21
нп 2-о/490/197/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
06 вересня 2021 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, заінтересована особа - Державний нотаріус Першої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Ткаченко Ю.Г.,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, та просила визнати за ОСОБА_2 право власності на придбане ним нерухоме майно, а саме: двокімнатний будинок з підвалом, мансардою, господарським блоко, туалетом, сараєм, басейном, баком для води 25м3, фруктовими деревами, кущами винограду, розташованими на земельній ділянці № НОМЕР_1 площею 29х25м, яка входить до складу СВТ «Заріччя», Веснянської сільської ради Миколаївської області.
Зі змісту заяви вбачається те, що метою встановлення зазначеного факту є отримання заявницею у порядку спадкування у власність належного спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , нерухомого майна.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, вважаю необхідним відмовити у відкритті провадження у справі з наступних підстав.
Цивільні справи розглядаються судом виключно в порядку, встановленому ЦПК України, яким в тому числі встановлено вимоги до форми та змісту заяви, з якою особа має право звернутись до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 392 ЦК України право власності визнається в судовому порядку шляхом пред'явлення позову.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
Відповідно до роз'яснень, наданих Пленумом ВСУ в п. 23 Постанови № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно з нормою ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України (ст. ст. 1218, 1231 ЦК України).
Під час розгляду цивільної справи № 369/4352/16-ц (постанова від 19.06.2019р.) Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду сформулював правовий висновок про те, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).
Таким чином, відповідно до статті 392 ЦК України з вимогами про визнання права власності на спадкове майно спадкоємець вправі звернутися до особи, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно.
Вказане в сукупності свідчить про те, що у даних правовідносинах існує спір про право, оскільки захист права позивача може відбуватись виключно у спосіб визнання права власності.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
За такого, справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження і у відкритті провадження належить відмовити, роз'яснивши заявнику його право подати позов на загальних підставах.
Керуючись ст. ст. 293, 315 ЦПК України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, заінтересована особа - Державний нотаріус Першої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Ткаченко Ю.Г..
Роз'яснити заявнику право на звернення до суду в порядку позовного провадження на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Н.П. Черенкова