іменем України
10 вересня 2021 року м.Снігурівка
справа № 485/507/21
провадження №3/485/208/21
Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області Бодрова О.П., за участю секретаря судового засідання: Літвінової Д.Ю.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника - Бусахіної Т.В.,
розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділення поліції №2 Баштанського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області відносно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Снігурівка Миколаївської області, українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , приватний підприємець, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП),
встановив:
ОСОБА_1 23 квітня 2021 року о 02:10 годині в м.Снігурівка по вул.Центральній керував автомобілем «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту ПДР).
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 свою вину не визнав. Дав показання про те, що він не керував автомобілем. Транспортний засіб був розташований біля двору. Свідків, які підтверджували що він відмовився від продуття Драгеру, не бачив. Зазначає, що під час руху автомобіля, за кермом знаходився його водій ОСОБА_2 який був тверезий та має посвідчення водія, однак поліцейські навіть не звернулись до нього. Від проходження Драгеру відмовився, оскільки автомобілем не керував.
Захисник у судовому засіданні зазначила, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом недоведено, а тому вважала, що відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, звертала увагу суду на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про технічні засоби, на які здійснювалась фіксація правопорушення. Вказала на розбіжності в часі між початком складання протоколу про адміністративне правопорушення та початком відеозапису. Зазначила, що відеозапис є неналежним доказом, адже відеофіксація здійснювалась з перериванням запису.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомив, що не знає чи керував ОСОБА_1 автомобілем і чи був останній у стані алкогольного сп'яніння. Зазначив, що підписав пустий бланк для пояснень, наданий йому поліцейськими.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_1 автомобілем не керував. За кермом знаходився їх друг ОСОБА_2 , який був тверезим. В той день у ОСОБА_1 народилась донька, тому вони випивали всі окрім ОСОБА_2 .
Інспектор поліції Савсюк М.О. у судовому засіданні пояснив, що ним було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .. Коли складали протокол відносно ОСОБА_3 , побачили автомобіль ВАЗ 2101, в якому був відсутній бампер. Водієм зупиненого автомобіля був ОСОБА_1 , у якого були явні ознаки алкогольного сп'яніння та поруч з ним сиділа жінка. При складанні протоколу ОСОБА_3 не повідомив їм що знайомий з Левицьким. Підписував пояснення ОСОБА_3 .. Свідкам та ОСОБА_1 були роз'яснені їх права. Відеозапис є переривистим, оскільки боді-камера розряджалась. Щодо розбіжності в часі зазначеному в протоколі та на відео, пояснив, що боді-камера має незначний збій у часі, але час вони самостійно не встановлюють.
Інспектор поліції Хапун Є.О. у судовому засіданні пояснив, що автомобіль ВАЗ 2101 був зупинений, у зв'язку з відсутністю бампера. У водія ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп'яніння. Боді-камера має розбіжності у часі, але не значні.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, незважаю на заперечення ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що вина останнього підтверджена наступними дослідженими та перевіреними судом доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №117790 від 23.04.2021 року, в якому викладені обставини вчиненного ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Так, встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України /а.с.2/;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6 від 23.04.2021 року, з яких вбачається, що 23.04.2021 близько 02:40 год. він був запрошений працівниками поліції в якості свідка для проходження медичного освідування ОСОБА_1 , який керував т/з ВАЗ 2101 в стані алкогольного сп'яніння, але він відмовився проходити таке освідування. У ОСОБА_1 був різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, млява мова, тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 від підпису в адміністративному протоколі відмовився та продувати алкотестер Драгер на місці зупинки також відмовився /а.с.4/. Крім того, свідок ОСОБА_6 направив до суду заяву від 09.06.2021 року, в якій зазначає, що 23 квітня 2021 року у нічний час працівниками поліції його було запрошено в якості понятого при складанні адміністративного протоколу на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. На той час ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, про що свідчила його поведінка, запах алкоголю з рота, та окрім цього останній відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння /а.с.27/;
- відео-файлами з нагрудних відео-реєстраторів поліцейських, за змістом яких ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння в умовах медичного закладу, а також від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення. Також на початку відеозапису ОСОБА_1 розповів поліцейському, що їхав додому з магазину АТБ, а потім сказав, що йому зателефонували і він одразу поїхав додому. На подальші запитання поліцейських, стосовно напрямку руху автомобіля, відповідав що пожартував, за кермом не знаходився, а автомобіль весь час був біля його двору. Також на відеозаписі пролунала фраза ОСОБА_1 стосовно того, що він «ніколи не візьме на себе, що за кермом був саме він». На питання поліцейського стосовно вживання алкоголю цього дня, відповів, що «вживав алкоголь, але яке це має значення, якщо я не був за кермом». Крім того зафіксовано, як що ОСОБА_1 , в присутності двох свідків, відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в найближчому медичному закладі. Даний факт підтверджено свідками, що чітко видно на відеозаписі. З протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не погодився. Права та обов'язки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності зачитано ОСОБА_1 в присутності двох свідків.
При вирішенні питання винуватості ОСОБА_1 або її спростування, врахуванню підлягають наступні норми діючого законодавства.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так п.2.5 ПДР України покладає на водія обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак алкогольного сп'яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції).
Так з вищевикладених доказів вбачається, що поліцейськими були встановлені відповідні ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів), що у свою чергу вбачається і з матеріалв відеозапису (окрім запаху з порожнини рота), а тому наведене мало своїм наслідком законну вимогу про проходження альтернативних варіантів огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Оскільки ж відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, представниками поліції з дотриманням вищевикладених вимог Інструкції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оцінюючи позицію ОСОБА_1 та його захисника щодо «не керування» транспортним засобом, то суд враховує таке.
Відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»). Отже, за конструкцією норми ст.130 КУпАП відповідальності підлягають саме особи, що керують транспортним засобом, а тому вказана обставина підлягає першочерговому з'ясуванню, а в подальшому і доказуванню при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджено відеозаписом на якому зафіксовано як ОСОБА_1 розповів поліцейському, що їхав додому з магазину АТБ, а потім сказав, що йому зателефонували і він одразу поїхав додому.
Позицію особи, що притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як обраний спосіб захисту та суб'єктивну оцінку поняття «керування транспортним засобом», який свого підтвердження під час судового розгляду не знайшов та спростовується дослідженими судом доказами, які узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ставити під сумнів які підстав не вбачається.
Посилання захисника на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено технічний засіб, за допомогою якого здійснено долучений до матеріалів справи відеозапис, не можуть бути взятими до уваги, оскільки відповідно до вимог ст.256 КУпАП вказана інформація не є обов'язковою для зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення. Ці вимоги стосуються лише випадків, передбачених ст. 283 КУпАП (зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення).
Не може бути достатньою підставою для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності і посилання на неналежність доказу відеозйомки з нагрудної камери поліцейського, оскільки недотримання правила безперервності ведення відеозапису позбавляє цей доказ ознаки повноти відображення подій, але не спростовує факти, зафіксовані відеозаписом.
Відеозапис є одним з доказів по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами. Сумнівів щодо достовірності та допустимості відеозапис не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації.
Відсутність відеозапису моменту зупинки транспортного засобу не виключає настання відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП з огляду на те, що факт керування автомобілем зафіксований в протоколі про адміністративне правопорушення, на відео сам ОСОБА_7 пояснив, що «їхав додому з магазину АТБ».
Доводи захисника про те, що наявні розбіжності в часі між моментом складання протоколу та початком відеозйомки поліцейськими, не може бути підставою для закриття провадження у справі та не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд критично ставиться до пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , оскільки вони з ОСОБА_1 перебувають у дружніх відносинах, що було встановлено в судовому засіданні, та можуть суб'єктивно його підтримувати.
Надання ОСОБА_3 пустого бланку не спростовує факту керування ОСОБА_1 автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд враховує те, що ОСОБА_1 вчинив умисне правопорушення, характер якого вказує на те, що воно є грубим, що відповідно до ч. 2 ст.30 КУпАП є однією з підстав для накладення адміністративного стягнення.
Обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до уваги особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію ч.1 ст.130 КУпАП, суд дійшов висновку,що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв'язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України«Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 34, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 250-252, 280, 283, 284 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України) в сумі 454 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області.
Повна постанова складена 10 вересня 2021 року.
Суддя О.П.Бодрова