Справа № 466/8332/21
10 вересня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
Справа № 466\8332/21
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові матеріали кримінального провадження № 12021142090000822 від 07.07.2021 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Жовква Львівського району, Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, де сторонами виступають з боку:
обвинувачення - прокурор ОСОБА_4
захисту - обвинувачений ОСОБА_3
з участю: прокурора, обвинуваченого, -
обвинувачений ОСОБА_3 , 06 липня 2021 року, близько 15:20 год., всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 05.07.2020, перебуваючи у лісовій місцевості по вул.Гордієнка у м.Львові знайшов на землі один полімерний пакетик з порошкоподібною речовиною, в якому згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/114-21/11594 - НЗПРАП від 31.08.2021, виявлено амфетамін, який віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено, загальною масою 0,3648 грам, піднявши вказаний пакетик помістив його у наплічну сумку, таким чином незаконно придбав психотропну речовину без мети збуту, та впевнившись, що в даному пакеті знаходиться психотропна речовина амфетамін, ОСОБА_3 попрямував в сторону ТРЦ «Спартак», що по вул.Мазепи, 1Б, таким чином незаконно зберігав психотропну речовину без мети збуту, однак в ході патрулювання був виявлений працівниками БПОП ГУНП у Львівській області.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні незаконного придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 сг.309 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному проступку визнав повністю та беззастережно, підтвердивши суду такі встановлені під час досудового розслідування фактичні обставини як дата, час, місце, спосіб і наслідки вчиненого ним суспільно небезпечного діяння. Просив його суворо не карати, оскільки він щиро кається, активно сприяв слідству у розкритті злочину.
Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального проступку, добровільності та істинності його позиції.
Дослідження інших доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним. Судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин пред'явленого йому обвинувачення, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінальному проступку ґрунтується на даних у судовому засіданні показаннях самого обвинуваченого яким суд надає віри, оскільки такі є послідовними, логічними, не містять суперечностей, а тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості.
Таким чином, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту. Його дії кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 309 КК України.
Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість вчиненого проступку, вчинений проступок за ч. 1 ст. 309 КК України, класифікуються як нетяжкий злочин, дані про його особу, зокрема те, що обвинувачений раніше не судимий, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, скарг від сусідів та інших громадян міста на нього не поступало.
Обставиною, яка пом'якшує покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину; обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує вимоги п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 (із змінами та доповненнями), згідно яких призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи, що злочин вчинений ОСОБА_3 згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, характер та ступінь суспільної небезпеки вказаного злочину, спосіб його вчинення, мету та мотив вказаного діяння, а також те, що обвинувачений визнав себе повністю винним у вчиненні проступку, розкаюється у вчиненому, а також обставини, що пом'якшують покарання, характеризуючі дані на обвинуваченого, суд приходить до висновку що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді обмеження на строк 1 рік із звільненням від відбуття покарання на підставі положень ст.75 КК України терміном на 1 рік в межах санкції частини статті за якою кваліфіковано його діяння ( ч.1 ст.309 КК України).
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до статті 100 КПК України, про що зазначити в резолютивній частині цього вироку.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта та проведення експертиз.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не застосовувався.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Речові докази по справі, а саме: полімерний пакет із наркотичними засобами із надписами «Україна МВС Експертна служба» №1054951, який згідно постанови дізнавача СД ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 від 03.09.2021 року про визнання речовим доказом- винано речовим доказом та знаходяться в камері схову ВП №1 ЛРУП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області- знищити
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи, а саме: - 1029,72 грн. витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/114-21/11594- НЗПРАП 31.08.2021.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не застосовувався.
Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Шевченківський районний суд м. Львова.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Текст вироку виготовлений в одному примірнику в нарадчій кімнаті.
Суддя ОСОБА_1