Справа № 409/2340/20
Провадження № 22-ц/810/613/21
07 вересня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Стахової Н.В.,
суддів Луганської В.М., КострицькогоВ.В.,
за участю секретаря
судового засідання Сінько А.І.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Марківського районного суду Луганської області від 29 квітня 2021 року, ухваленого у складі судді Чернік А.П., у приміщенні того ж суду, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей з актового запису про народження дитини
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про виключення з актового запису про народження дитини запису про батька. Позов ОСОБА_1 мотивувала тим, що із 23.12.2011 вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 . Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 23.09.2020 шлюб між сторонами розірвано. На час подання позову до суду вона з відповідачем не проживала п'ять років, шлюбні стосунки між ними припинені. ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка народила доньку ОСОБА_3 , батьком якої у свідоцтві про народження дитини вказаний відповідач, який не є біологічним батьком дитини. Проте був записаний як батько, бо дитина народилася до спливу десяти місяців після розірвання шлюбу. З відповідачем вона зв'язок не підтримує, місце фактичного його проживання їй невідоме. Посилаючись на вказані обставини, позивач просила виключити з актового запису № 93 від 08.12.2020, вчиненого Білокуракинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), про народження її дочки ОСОБА_3 запис про ОСОБА_2 як батька дитини.
Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 29.04.2021 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей з актового запису про народження дитини відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на не відповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Марківського районного суду Луганської області від 29.04.2021 та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позов.
Доводами апеляційної скарги є те, що рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 16.05.2016, постанова державного виконавця Слов'яносербського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від 04.07.2018 про відкриття виконавчого провадження, відповідь Мінсоцполітики від 12.11.2018, постанова державного виконавця від 30.03.2019 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, аналогічні постанови про обмеження володіння зброєю, керування транспортом, тощо, ухвала Сватівського районного суду Луганської області, згідно якої ОСОБА_2 з 22.07.2019 перебуває у розшуку, довідки з банківських установ про відсутність рахунків, довідка з податкової інспекції про відсутність доходу, довідка з Пенсійного фонду про відсутність інформації щодо сплати страхових внесків свідчать про відсутність ОСОБА_2 на території України в період імовірного зачаття дитини та виключають можливість бути батьком її дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що судом під час розгляду справи не було з'ясовано. Дитина народилася після розірвання шлюбу з відповідачем від іншого чоловіка, однак можливості забезпечити подання іншою особою заяви про визнання батьківства у неї не має. Скаржник вважає, що рішенням суду обмежуються її права на реєстрацію дитини відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України та прав дитини на пересування, реєстрацію, тощо, бо на це потребується згода батька.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, належним чином і в установленому законом порядку повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Окрім того, від позивача надійшла письмова заява про слухання справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлений відповідно до вимог ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції».
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відмовляючи у позові до ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано достатніх доказів, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Крім того відсутня заява іншої особи, яка визнає себе батьком.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Переглядаючи рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зауважує наступне.
Судом встановлено, що з 23.11.2011 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 23.09.2020.
Згідно свідоцтва про народження, виданого 08.12.2020 Білокуракинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що внесено актовий запис № 93. Батьком у свідоцтві про народження записано ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_1 .
Статтею 133 СК України передбачено, що якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
За змістом частини другої статті 138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.
Однак у справі, що розглядається, відсутні відомості щодо подання іншою особою заяви про своє батьківство, що виключає можливість задоволення вимоги матері дитини про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини.
Зважаючи на встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини, які регулюються вищевказаними нормами матеріального права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Доводи скаржника про відсутність ОСОБА_2 на території України в період імовірного зачаття дитини, що виключає його можливість бути батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до уваги не приймаються, оскільки у даній справі позовні вимоги про виключення запису про батьківство з актового запису про народження дитини не підлягають задоволенню у зв'язку з відсутністю заяви іншої особи про своє батьківство.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та враховуючи межі доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що доводи скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, у зв'язку з чим оскаржене рішення належить залишити без змін.
Враховуючи, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відсутні підстави для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в апеляційному суді.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Марківського районного суду Луганської області від 29 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Дата складення повного тексту постанови - 08 вересня 2021 року.
Головуючий
Судді