Справа № 761/19940/21
Провадження №1-кп/761/2518/2021
іменем України
10 вересня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100100001409 від 08.04.2021, відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новочеркаськ Ростовської області Російської Федерації, громадянина України, з середньою технічною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- - 28.04.2004 Путивльським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки;
- 12.09.2007 Деснянським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 321 КК України до покарання у вигляді накладення штрафу на суму 850 грн;
- 07.09.2009 Деснянським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 303, ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;
- 13.11.2014 Деснянським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців,
- 16.11.2017 Дніпровським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців,
- 06.02.2018 Оболонським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки;
-11.06.2018 Солом'янським районним судом м. Києва за ч.2 ст.185, ч.4 ст. 70 КК України до двох років двох місяців позбавлення волі. Звільнений 14.11.2019 з Харківської ВК № 43 по відбуттю строку покарання,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_3 ,
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_2 ,
ОСОБА_2 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив новий корисливий злочин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_2 , 08.04.2021, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 32, помітив ОСОБА_8 , після чого у останнього виник злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна що належить останньому.
З цією метою, 08.04.2021, приблизно о 17 год. 55 хв. перебуваючи на території АС «Київ», за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 32, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_8 , який сидів на лавці та непомітно, з кишені куртки останнього повторно, таємно викрав чуже майно, а саме мобільний телефон марки «Huawei» вартістю 1229 (одна тисяча двісті двадцять дев'ять) гривень 50 копійок, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка) повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю та розказав про обставини скоєного злочину так, як зазначено в обвинувальному акті.
Так, ОСОБА_2 повідомив, що 08.04.2021 перебуваючи на території АС «Київ», за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 32, він помітив потерпілого ОСОБА_8 , який сидів на лавці, підійшов до потерпілого, який перебував у нетверезому стані, та непомітно витягнув з кишені його куртки мобільний телефон, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник. Перелік та вартість викраденого - не оспорює.
Обвинувачений, не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, вид та розмір шкоди, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 185 КК України, винним визнав себе повністю, щиро розкаявся, просить суд суворо його не карати.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 щодо часу, місця, способу, виду та розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України.
Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні, дані, які характеризують його особу, те, що він раніше неодноразово судимий, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, не працює, не має осіб на утриманні, має місце реєстрації.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 суд відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.
З урахуванням наведеного суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нового злочину призначення покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.2 ст.185 КК України та не знаходить підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання.
Такого висновку суд дійшов з урахуванням особи винного, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 визнаний винуватим та обставини його скоєння, дані про відсутність у обвинуваченого працевлаштування, відсутність осіб на утриманні, стан його здоров?я та вік, наявність обставин, що пом?якшують, або відсутність таких, що обтяжують, покарання.
Беручи до уваги наведене вище у сукупності, а також, систематичність вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства. Однак з огляду на той факт, що ОСОБА_2 повністю визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому, викрадене майно вилучено, суд обґрунтовано вважає, що призначення покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ч.2 ст. 185 КК України буде сприяти досягненню мети покарання.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України. Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлений.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу у виді тримання під вартою слід залишити без змін з метою забезпечення виконання покарання, призначеного ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі.
Керуючись ст. ст. 368-371 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним за ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з часу його затримання, а саме з 08 квітня 2021 року, зарахувавши строк попереднього ув'язнення у строк відбування покарання із розрахунку день за день.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - у вигляді тримання під вартою.
Речові докази: мобільний телефон марки «Huawei», моделі «CRO-UOO», сірого кольору, - повернути у розпорядження власнику ОСОБА_8 .
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії, з урахуванням положень ч.2 ст. 394 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1