Постанова від 10.09.2021 по справі 425/1456/17

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 425/1456/17

провадження № К/9901/44804/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., провівши у касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області у складі судді Москаленко В.В. від 21 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шишова О.О., Сіваченка І.В., Чебанова О.О. від 19 вересня 2017 року,

УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, у якому просила:

- визнати неправомірними дії Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Луганської щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника з 01 липня 2016 року;

- зобов'язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Луганської області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по втраті годувальника з 01 липня 2016 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 21 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати з 01 грудня 2016 року ОСОБА_1 пенсії.

Зобов'язано Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області з 01 грудня 2016 року відновити нарахування та виплату пенсії у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_1 .

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач, не ухвалюючи рішення відповідно до частин першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01 липня 2016 року зупинив виплату пенсії позивачці.

4. На час припинення пенсії позивачці не існувало підстав, передбачених чинним законодавством для такого припинення, тому дії відповідача щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 є протиправними, доказів щодо правомірності своїх дій стосовно невиплати пенсії позивачці відповідачем не надано.

5. Судом застосовано строк звернення до суду, визначений частиною другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній до 15 грудня 2017 року).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 21 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 з 01 серпня 2014 року взято на облік до управлінням Пенсійного фонду в м. Рубіжне Луганської області.

8. Згідно з копією паспорта ОСОБА_1 , її зареєстрованим місцем проживання є: АДРЕСА_1 .

9. Згідно з довідкою від 19 січня 2015 року № 917004152 позивачку взято на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в управлінні праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради. Тимчасова адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

10. Довідка про взяття на облік особу, переміщену з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції № 917004152 була видана позивачці 19 січня 2015 року, дата закінчення дії довідки не вказана.

11. З 01 липня 2016 року Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області не ухвалюючи рішення відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зупинило виплату пенсії ОСОБА_1 .

12. Уважаючи дії відповідача щодо припинення виплати пенсії неправомірними, ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

13. Касаційна скарга обґрунтована тим, що перелік підстав для припинення виплати пенсії установлений у статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не є вичерпним та може врегульовуватись іншими нормативно-правовими актами.

14. Скаржник зазначає, що дії управління Пенсійного фонду щодо припинення позивачці нарахування і виплати пенсії узгоджуються з вимогами положень постанов Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» та від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

15. Також відповідач посилається на те, що поновлення виплати пенсії можливе у разі подання позивачкою документів, які підтверджують її місце фактичного проживання на підконтрольній Україні території та поновлення факту реєстрації внутрішньо переміщеної особи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

18. Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

19. Питання виплати пенсій урегульовано статтею 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

20. Згідно із статтею 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає усіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

21. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» установлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України.

22. За приписами вищенаведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк» або з доставкою додому весь час дії такої довідки.

23. Згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01 жовтня 2014 року строк дії довідки внутрішньо переміщеної особи встановлений не був.

24. Постановою Кабінету Міністрів від 08 червня 2016 року № 352 внесено зміни до постанови № 509, згідно з якими встановлено, що довідка діє безстроково; довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

25. Відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

26. За приписами пункту 71 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

27. Перелік підстав для припинення виплати пенсії, визначений частиною першою статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розширеному тлумаченню не підлягає.

28. Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або іншим законом з питань пенсійного забезпечення не передбачено будь-яких підстав призупинення виплати пенсій, є лише підстави припинення виплати відповідно до статті 49 цього Закону, але жоден з таких випадків управлінням не застосований та не доведений.

29. Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії.

30. Як свідчить аналіз положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених статтею 49 цього Закону.

31. Отже, призупиняючи виплату позивачці пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивачки на отримання пенсії.

32. Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідачем не приймалось рішення про припинення виплати пенсії позивачці з 01 липня 2016 року.

33. З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем вимог частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки з 01 липня 2016 року позивачці припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення та за відсутності законодавчо встановлених підстав.

34. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 414/1563/17, від 17 липня 2018 року у справі № 415/2945/17 та від 14 квітня 2021 року у справі № 233/4104/17.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

36. За вищенаведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області залишити без задоволення, а постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 21 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний

Попередній документ
99521556
Наступний документ
99521558
Інформація про рішення:
№ рішення: 99521557
№ справи: 425/1456/17
Дата рішення: 10.09.2021
Дата публікації: 13.09.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них