09 вересня 2021 року
Київ
справа № 826/2827/17
провадження № К/9901/4396/17
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом Приватного підприємства «ЮК ПВП-2» до департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року,
Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у цій справі.
Відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції.
Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та Приватним підприємством «ЮК ПВП-2» заявлені клопотання про розгляд справи за участю їхніх представників.
Відповідно до статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач одноособово в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами, а також вирішує питання стосовно призначення справу до розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема скаржнику подати доповнення до касаційної скарги; іншим учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд касаційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», № 8273/78).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.
Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.
На переконання суду характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного і всебічного встановлення обставин справи, а тому у задоволенні клопотання про розгляд цієї справи у судовому засіданні слід відмовити.
На підставі статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне призначити справу до розгляду в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 3, 241, 248, 340, 345 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити Державній архітектурно-будівельній інспекції України та Приватному підприємства «ЮК ПВП-2» у задоволенні клопотань про участь у розгляді справи в касаційному порядку.
Закінчити підготовку зазначеної справи до касаційного розгляду.
Призначити справу за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до Житомирської обласної ради, треті особи - Державна служба геології та надр України, Товариство з обмеженою відповідальністю «АБВ-4», Міністерство екології та природніх ресурсів України, про визнання протиправним та скасування рішення від 23 лютого 2017 року № 523 до касаційного розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, яке відбудеться з 10 вересня 2021 року в приміщенні суду за адресою: вул. Московська, 8, корпус 5, м. Київ, 01029.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко