10 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 140/3829/19
адміністративне провадження № К/9901/31299/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС) про визнаня протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 08.08.2019 №0014801302 та №0014781302.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області №0014781302 від 08.08.2019, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 37521,49 грн, скасовано, і в цій частині прийнято постанову, якою в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
20.08.2021 ГУ ДПС на адресу Верховного Суду направлено касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення в частині задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій підставою касаційного оскарження зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає нормі пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, якою передбачено, що у касаційні скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Тобто, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
ГУ ДПС у касаційні скарзі наводить довід про неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 120.1 статті 120, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.09.2018 у справі №816/1488/17.
Наведена в касаційній скарзі постанова Верховного Суду не може бути прикладом іншого правозастосування для обґрунтування вказаної ГУ ДПС підстави касаційного оскарження, з огляду на неподібність правовідносин у справі №140/3829/19 та у справі №816/1488/17.
Так, задовольняючи позов в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2019 №0014801302, суд апеляційної інстанції застосував норму підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тоді як висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 04.09.2018 у справі №816/1488/17, щодо застосування норм пункту 120.1 статті 120, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зроблений без застосування норм підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тобто за іншого правового регулювання правовідносин щодо реєстрації податкових накладних.
Таке формальне зазначення підстави касаційного оскарження не може вважатися дотриманням вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
З урахуванням змін до глави 2 розділу ІІІ КАС України, які набрали чинності з 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п'ять статті 332, статтею 359 КАС України, Верховний Суд -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.А. Усенко