Справа №377/553/21
Провадження №2-з/377/15/21
10 вересня 2021 року суддя Славутицького міського суду Київської області Бабич Н.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
09 вересня 2021 року до суду надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборонити ОСОБА_2 , Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнська Федерація Танцювального Спорту», Громадській організації «Асоціація спортивного танцю України» та Громадській організації «Всеукраїнська рада спортивних танців» та будь - яким іншим юридичним та/або фізичним особам вчиняти будь - які дії, спрямовані на проведення, та не розпочинати проведення 15-19 вересня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 та у будь - якому іншому місці навчально - тренувальних зборів «Super Star Dance sport Camp», чи/та «Super Star Dancesport Camp», чи/та під будь-якою іншою назвою, а також Чемпіонатів та Кубків в рамках заходів під назвою «SUPER STAR DANCE FESTIVAL», чи/та «SUPER STAR DANCESPORT CUP» чи/та під будь-якою іншою назвою, без попереднього оприлюднення: правил спортивних змагань з відповідного виду спорту, затвердженого організатором спортивних заходів; положення (регламенту) про ці змагання, що відповідає вимогам, які визначені органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, та рішення Міністерства молоді та спорту України про їх проведення, тим самим шляхом та в однаковий спосіб, що і оприлюднення інформації про проведення цих спортивних змагань.
Заява обґрунтована тим, що заявник має намір звернутися до суду з позовом про захист прав споживачів до осіб, які можуть отримати статус відповідачів у справі, зокрема: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнська Федерація Танцювального спорту», місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, м. Славутич, Московський квартал, будинок 14, квартира 8, ЄДРПОУ 36291688; Громадська організація «Асоціація спортивного танцю України», місцезнаходження: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 7, квартира 13, ЄДРПОУ 20771886; Громадська організація «Всеукраїнська рада спортивних танців», місцезнаходження: м. Київ, вулиця Фізкультури, будинок 1, ЄДРПОУ 41649153. Предметом і підставою для позову є питання щодо забезпечення захисту права заявника, як споживача, на одержання, без обмежень необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про послуги у сфері фізичної культури і спорту під час проведення на законних підставах та безпечно для життя та здоров'я спортивних заходів, зокрема наступних: 15-19 вересня 2021 року Super Star Dancesport Camp (Суперзіркового табору з танцювального спорту), як навчально - тренувальних зборів з індивідуальними заняттями спортсменів - танцюристів з запрошеними іноземними тренерами та Чемпіонатів Світу і Кубків в окремих категоріях WDO; як міжнародних спортивних змагань під загальною назвою SUPER STAR DANCE FESTIVAL (Суперзірковий танцювальний фестиваль). Адреса проведення: АДРЕСА_3 , «Інвент Хол Оболонь» у Гольф Центрі «Київ» (далі Спортивні заходи). Організатори: Організація WDO; Організатор - Jonathan Wilkins та ОСОБА_3 , під егідою Громадської організації «Всеукраїнська рада спортивних танців» (далі ГО «ВРСТ»). ГО «ВРСТ» також оголосило про проведення 18-19.09.2021 року Superstar Dance Sport Cup 2021(Суперзіркового кубку зі спортивних танців), які включені до його власного Календаря змагань і інформація про таке була розміщена на офіційному сайті ГО «ВРСТ». Заявник є фахівцем у сфері фізичної культури і спорту, є Заслуженим тренером України зі спортивних танців, на добровільній безоплатній основі надає підтримку та передає власний досвід, як тренер, дочці ОСОБА_4 , яка також вже є Заслуженим майстром спорту України зі спортивних танців. Заявник заінтересований та мав намір для задоволення власних особистих потреб прийняти безпосередню участь у названих Спортивних заходах, тобто, заінтересований в отриманні і власному споживанні запропонованих послуг у сфері фізичної культури і спорту. Заявник вважає, що стан організації до проведення Спортивних змагань засвідчує, що ці заходи є незаконними. Відповідачі здійснюють діяльність ( дії і бездіяльність), що відповідно до визначень ст. 19 закону України «Про захист прав споживачів» кваліфікується як нечесна підприємницька практика, яка заборонена названим законом. Із одержаної у відкритому загальнодоступному доступі інформації стосовно Спортивних заходів заявник вбачає наступне: організатори заявили про статус заходу, як такий, що має статус офіційних спортивних змагань та статус міжнародних спортивних змагань. Вона вважає, що зазначене організаторами суперечить законодавчим вимогам щодо організації проведення спортивних заходів із заявленими статусами та фактичним обставинам організації цих спірних для заявника Спортивних заходів. Зокрема, тому, що жоден із заявлених для проведення п'яти чемпіонатів світу WDO не включені до Єдиного календарного плану фізкультурно - оздоровчих та спортивних заходів України на 2021 рік, затверджених наказом Мінмолодьспорту від 05.02.2021 року № 360, а також з причини фактичної відсутності серед видів спорту визнаних в Україні такого виду спорту, який розвиває і правила спортивних змагань у якому затверджені WDO. Із урахуванням вимог ч.5 ст. 45 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» зазначені змагання не визнаються та не можуть бути визнані як міжнародні. Таке невизнання зводить нанівець та знецінює повністю всі здобутки для усіх учасників таких заходів і втрачається сенс брати участь у таких Спортивних заходах. За змістом інформаційних повідомлень підтверджується проведення послідовно впродовж 15-17 та 18-19 вересня 2021 року окремих спортивних заходів: спочатку навчально - тренувальних зборів, а потім міжнародних спортивних змагань - Чемпіонатів Світу та ОСОБА_5 . Інформація про Спортивні заходи сприймається двозначно, зокрема тому, що зазначено два види спорту, які є взаємовиключними, а також тому, що інформаційні повідомлення, в порушення вимог п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» не викладені відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як держави», державною мовою. Спірні спортивні заходи є саме спортивними заходами, а не фестивалем; не є та не можуть мати статусу та назви Чемпіонів та ОСОБА_5 ; не є і не можуть мати статусу міжнародних спортивних змагань та не можуть законно проводитися на території України. При цьому, здійснення такої діяльності (дій та бездіяльності) під час організації та проведення спірних Спортивних заходів - є нечесною підприємницькою практикою, як такою, що суперечить правилам, визначеним законодавчо та чесним звичаям, вводить в оману заінтересованих осіб, зокрема заявника. Жодного із документів, що підтверджують про забезпечення спірних Спортивних заходів безпековими заходами, не надано організаторами у відкритий доступ для можливого ознайомлення заінтересованих учасників, і у тому числі, можливості ознайомлення заявнику. Оскільки спірні спортивні заходи є небезпечними і організатори фактично не понесуть жодної відповідальності у випадку завдання шкоди життю чи здоров'ю як заявника, так і інших учасників, що братимуть участь у цих заходах, заявник ініціюватиме судовий спір та заявлятиме позовні вимоги про захист свого права, як споживача, на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про послуги у сфері фізичної культури і спорту під час проведення спортивних заходів та щодо забезпечення заявнику можливості його участі у Спортивних заходах, які проводитимуться законно та із забезпеченням під час їх проведення безпеки для життя і здоров'я відповідно до норм і правил, встановлених для таких заходів у порядку, визначеному законодавством. Задля припинення дій, що порушують права заявника, як споживача, та можуть у разі неприпинення їх завдати непоправної шкоди життю та здоров'ю заявника, як учасника Спортивних заходів, коли розпочнуть роботу навчально - тренувальні збори, а за ними і самі змагання, просить застосувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії.
У задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до положень ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2 ст.149 ЦПК).
Заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа (частина перша статті 152 ЦПК України).
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті (частина перша статті 153 ЦПК України).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.
За змістом вказаних норм, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.4 постанови ПВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Тобто, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, доведеності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду чи утруднення ефективного захисту прав позивача в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Як вбачається із заяви, заявник просить заборонити: ОСОБА_2 , Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнська Федерація Танцювального Спорту», Громадській організації «Асоціація спортивного танцю України» та Громадській організації «Всеукраїнська рада спортивних танців» та будь - яким іншим юридичним та/або фізичним особам вчиняти будь - які дії, спрямовані на проведення, та не розпочинати проведення 15-19 вересня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 та у будь - якому іншому місці навчально - тренувальних зборів «Super Star Dance sport Camp», чи/та «Super Star Dancesport Camp», чи/та під будь-якою іншою назвою, а також Чемпіонатів та Кубків в рамках заходів під назвою «SUPER STAR DANCE FESTIVAL», чи/та «SUPER STAR DANCESPORT CUP» чи/та під будь-якою іншою назвою, без попереднього оприлюднення: правил спортивних змагань з відповідного виду спорту, затвердженого організатором спортивних заходів; положення (регламенту) про ці змагання, що відповідає вимогам, які визначені органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, та рішення Міністерства молоді та спорту України про їх проведення, тим самим шляхом та в однаковий спосіб, що і оприлюднення інформації про проведення цих спортивних змагань.
З матеріалів, доданих до заяви вбачається, що згідно з інформацією, розміщеною на відповідних сторінках веб-сайтів 15-17 вересня 2021 року відбудеться Суперзірковий табір з танцювального спорту із зазначенням можливості реєстрації за посиланням на веб-сайт (Організатори : Джонатан Вілкінс та Олександра Лаптєва) та визначенням місця проведення Інвент хол «Оболонь»; 18-19 вересня 2021 року буде проводитися Суперзірковий танцювальний фестиваль (Організатори: Джонатан Вілкінс та Олександра Лаптєва) із зазначенням правил проведення, категорій, графіка та місця проведення, зазначенням відповідних пакетів та їх вартості.
Жоден із доданих до заяви документів не підтверджує факту наявності між сторонами спору за визначеним заявником предметом щодо захисту прав споживача.
Відповідно до п. п. 19, 22 ч.1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію (будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб) для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Однак жодного доказу, який би свідчив про придбання, замовлення або намір придбати чи замовити роботу чи послугу відповідно до вимог вказаного закону, заявник суду не надала.
Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц Верховний Суд зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Як вбачається зі змісту заяви, заява про забезпечення позову ґрунтується лише на особистому припущені заявника щодо того, що спірні Спортивні заходи є небезпечними та можуть спричинити шкоду життю та здоров'ю заявника. При цьому, позивачем не подано жодних доказів в обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову, в той час як відповідно до вимог чинного законодавства обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснення судом, зокрема, з урахуванням співмірності та співвідношенням прав (інтересів), про захист яких просить заявник, та інтересів інших учасників судового процесу.
Оскільки заявником визначено коло майбутніх відповідачів, але не конкретизовано предмет позову, то відсутність цих відомостей унеможливлює вирішення питання щодо забезпечення позову з додержанням принципу співмірності позовних вимог.
Таким чином, з матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб.
Посилання заявника на те, що вжиття заходів забезпечення позову необхідне задля припинення дій, що порушують його права як споживача та можуть завдати непоправної шкоди життю та здоров'ю заявника, як учасника Спортивних заходів, коли розпочнуть роботу навчально - тренувальні збори, а за ними і самі змагання, вважаю формальними та безпідставними, тому що вони ґрунтуються лише на припущеннях заявника і самі по собі не можуть бути підставою для вжиття тих заходів забезпечення позову, про які просить заявник.
На підставі викладеного, приходжу до висновку, що заявник не обґрунтувала необхідності забезпечення позову, не довела співмірність майбутніх позовних вимог запропонованому виду забезпечення.
Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених ч.2 ст.149 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник, не відповідають меті застосування правового інституту забезпечення позову та можуть призвести до явно непропорційного втручання у діяльність відповідачів.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, ймовірності унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту в разі невжиття таких заходів, адекватності вимог позивача про забезпечення позову, з урахуванням дотримання балансу інтересів сторін, приходжу до висновку про об'єктивну відсутність підстав для забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, в межах позовних вимог.
Позивач не довів, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч.2 ст.149 ЦПК України. Такі наслідки не випливають безпосередньо із суті спору.
За вказаних обставин, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову про захист прав споживача до подання позовної заяви шляхом заборони вчиняти певні дії, необхідно відмовити.
З урахування наведеного, заява про забезпечення позову є необґрунтованою, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 151, 153 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Копію ухвали до відома надіслати заявнику.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Ухвала складена 10 вересня 2021 року.
Суддя Н. С. Бабич