Справа № 373/929/20
Номер провадження 2/373/59/21
06 вересня 2021 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі: головуючої судді Керекези Я.І., за участю секретаря судових засідань Ткалі І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №373/929/20 за позовом ОСОБА_1 до Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України про стягнення суми грошових коштів за договорами про надання поворотної фінансової допомог, зустрічним позовом Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України до ОСОБА_1 про визнання недійними договорів про надання поворотної фінансової допомоги,
представник ОСОБА_2 адвокат Чирка П.Г.,
представник ПОГ «Навчально-спортивна база «Переяславль» ВФСТ «Колос» АПК України адвокат Невмержицька І.М.,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом і просить стягнути із відповідача на свою користь заборгованість за наданою нею поворотної фінансової допомоги (позики) в розмірі 223000 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 2233 грн. 00 коп.
Посилається на те, що за період із 17 липня 2017 року по 08 червня 2018 року вона надала відповідачу поворотну фінансову допомогу (позику) на загальну суму 248000 грн 00 коп. Кошти були внесені нею в касу підприємства. Відповідачем на її рахунок були повернуті кошти лише на суму 25500 грн 00 коп. Решту 223000 грн 00 коп. не повернуто. 15 січня 2018 року вона зверталася до відповідача із заявою про повернення поворотної фінансової допомоги. Відповідач зобов'язався повернути надані нею кошти до 25 серпня 2018 року, однак не повернув. 22 серпня 2019 року позивачем на адресу відповідача повторно була направлена вимога про виплату вищезазначеної допомоги. Станом на день звернення до суду із позовом кошти позивачу не повернуті. Своєю безвідповідальністю відповідач порушив п.п. 3.1, 3.2, 3.3 укладених договорів про надання поворотної фінансової допомоги (позики), поставивши її в скрутне матеріальне становище.
Ухвалою від 20 липня 2020 року було відкрито провадження у справі, справу призначено розглядати в порядку загального позовного провадження (а.с.50).
15 січня 2021 року представник позивача Чирка П.Г. подав до суду заяву про забезпечення позову (а.с.73-75).
Ухвалою від 16 січня 2021 року (а.с.108-109) в задоволенні заяви представника позивача Чирки П.Г. про забезпечення позову було відмовлено.
03 лютого 2021 року представник відповідача Невмержицька І.М. звернулася до суду із зустрічним позовом (а.с.119-123), в якому просить визнати недійсними Договори про надання поворотної фінансової допомоги (позики), укладені 14 липня 2017 року, 17 жовтня 2017 року, 27 квітня 2018 року, 001 червня 2018 року між ОСОБА_1 в якості позикодавц та Підприємством об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України, в якості позичальника. Посилається на те, що позивач на підтвердження своїх позовних вимог надав докази, а саме: квитанції до прибуткового касового ордеру, підписані головним бухгалтером ОСОБА_5 та касиром ОСОБА_6 . Разом з тим ОСОБА_6 посаду касира на підприємстві не займала. Крім того, при звільненні особи, відповідальні за ведення каси підприємства, не передали ввірену їм звітну документацію: видаткові касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів, касову книгу та ін. Зазначає, що на підприємстві ліміти каси встановлені не були. Ні в день видачі вищезазначених касових ордерів, ні наступного робочого дня на банківський рахунок підприємства не зараховувалися будь-які кошти, що свідчить те, що дані кошти, у випадку їх реальної передачі бухгалтеру чи касиру, залишилися у їх безпосередньому володінні. У наданому позивачем звіті про фінансові результати за 2017 рік та Балансі за 2017 рік сума позики не відображена у короткострокових чи дострокових зобов'язаннях підприємства. Вищезазначене свідчить про те, що грошові кошти за Договорами про надання поворотної фінансової допомоги (позики) не потрапляли у володіння підприємства, яке є відповідачем у первісному позові, не були зараховані на його банківський рахунок, не обліковувалися у фінансових документах, фактично залишилися в розпорядженні посадових осіб, відповідальних за ведення касових операцій, тому вищезазначені договори не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, тому підлягають визнанню недійсними.
03 березня 2021 року представник відповідача за зустрічним позовом Чирка П.Г. направив до суду відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом просить відмовити в повному обсязі. Посилається на те, що посилання позивача на не передачу відповідальними особами бухгалтерської документації не відповідає дійсності. Позивачем не надано доказів створення комісії по прийому та передачі бухгалтерської документації, яка б підтвердила їх бажання прийняти бухгалтерські документи, визначила б порядок та час передачі такої документації. Фактично позивач та організація, якій підпорядковане дане підприємство, завчасно знаючи про звільнення головного бухгалтера та касира, навмисно та свідомо не забезпечили призначення цих посадових осіб та передачу їм бухгалтерської документації. Оскільки вина відповідача в цьому питанні відсутня, то дані обставини не можуть бути підставою для визнання договорів про надання поворотної фінансової допомоги недійсними. про надання поворотної фінансової допомоги. Зазначає, що на підприємстві у 2017, 2018 роках були встановлені ліміти каси, наявність яких підтверджується копіями наказів від 05 січня 2017 року та 04 січня 2018 року та буде підтверджена показами свідків, даними в судовому засіданні. Отже, в касі підприємства могли знаходитися на законних підставах готівкові кошти, що не перевищували встановлених лімітів каси. Кошти, отримані за оспорюваними договорами, підприємство витрачало в день отримання на виплату заробітних плат працівникам підприємства. Факт визнання підприємством-позичальником даних договорів підтверджується тією обставиною, що частина коштів за даними договорами була виплачена ОСОБА_1 . Крім того, факт укладення договорів підтверджується доданими до первісного позову їх копіями, розписками про отримання коштів позичальником, гарантійними листами за даними договорами, видатковими касовими ордерами.
16 березня 2021 року від представника позивача за зустрічним позовом Невмержицької І.М. надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (а.с.196-199), в якій зазначено, що документи, додані до відзиву на зустрічну позовну заяву, викликають сумнів у їх достовірності, є фальшивими та зробленими «заднім числом», тому просить витребувати їх оригінали з метою проведення технічної експертизи давності документа. У випадку ненадання відповідачем оригіналів документів, просить не приймати їх о уваги, як докази.
Ухвалою від 01 квітня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом Чирка П.Г. позовні вимоги за первісним позовом підтримав, просив задовольнити, зустрічний позов не визнав, заперечував проти його задоволення.
Представник відповідача за первісним позовом Невмержицька І.М. первісний позов не визнала, зустрічний позов підтримала, просила задовольнити.
Судом встановлено наступне.
Листами № 025 від 07 липня 2017 року (а.с.7), № 034 від 02 жовтня 2017 року (а.с.14), № 028 від 13 квітня 2018 року (а.с.21), № 030 від 11 травня 2018 року (а.с.26) Підприємство об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» ВФСТ «Колос» АПК України звернулося до позивача із проханням про надання поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно в розмірі 80500 грн 00 коп., 85000 грн. 00 коп., 64000 грн. 00 коп., 19000 грн 00 коп. Підприємство гарантувало своєчасне повернення цих коштів.
На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надані копії договорів про від 14 липня 2017 року (а.с.8-11), від 17 жовтня 2017 року (а.с.15-18), від 27 квітня 2018 року (а.с.22-23), від 01 червня 2018 року (а.с.27-28), відповідно до яких ОСОБА_1 надала Підприємству об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» поворотну фінансову допомогу на загальну суму 248500 грн 00 коп.
Підтверджуючи факт отримання відповідачем коштів за вищезазначеними договорами, позивачем були надані копії квитанцій до прибуткового касового ордеру № 39 від 17 липня 2017 року (а.с.12), № 57 від 23 жовтня 2017 року (а.с.19), № 22 від 04 травня 2018 року (а.с.24), № 28 від 08 червня 2018 року (а.с.29) та розписки адміністрації підприємства про отримання цих коштів за підписом генерального директора ОСОБА_7 та головного бухгалтера ОСОБА_5 (а.с.13, 20, 25, 30).
В матеріалах справи вищезазначені документи наявні в копіях; при досліджені письмових доказів судом досліджувалися і надані представником позивача в якості оригіналів.
Із копії платіжного доручення № 140 від 28 листопада 2017 року (а.с.31) вбачається, що відповідачем на розрахунковий рахунок позивача були перераховані кошти в розмірі 25500 грн 00 коп. в рахунок погашення поворотної фінансової допомоги.
Згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_1 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» 28 листопада 2017 року но її рахунок надійшли кошти в розмірі 25500 грн 00 коп. (а.с.32).
15 січня 2018 року позивач звернулася до генерального директора Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України із заявою про повернення суми поворотної фінансової допомоги.
Згідно листа Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» № 001 від 16 січня 2018 року (а.с.34), адресованого позивачу, затримка у поверненні поворотної фінансової допомоги (позики) відбулася в зв'язку із важким фінансовим станом підприємства та відсутністю замовлень. 15 травня 2018 року позивач повторно звернулася із заявою до відповідача про поверненнясуми поворотної фінансової допомоги.
Відповідач зобов'язався повернути надані позивачем кошти в повному обсязі, посилаючись на наявність замовлень на літній сезон 2018 року, про що повідомив її своїм листом № 036 від 30 травня 2018 року (а.с.36).
22 серпня 2019 року позивач повторно звернулася до адміністрації відповідача із вимогою про виплату вищезазначених коштів (а.с.39).
Відповідно до копії наказу Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» № 26 від 29 червня 2018 року ОСОБА_5 була звільнена з посади головного бухгалтера з 29 червня 2018 року (а.с.125).
Згідно копії наказу Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» № 19 від 26 травня 2018 року ОСОБА_6 було звільнено з посади заступника генерального директора згідно п.2 ст.36 КЗпП з 26 травня 2018 року В зв'язку із звільненням ОСОБА_6 обов'язки касира було покладено на головного бухгалтера ОСОБА_5 (а.с.126).
Згідно копії даного наказу ОСОБА_1 було переведено на посаду заступника генерального директора підприємства.
Із виписок по рахунку відповідача в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за 2017 рік та 2018 рік не вбачається надходження коштів за договорами про надання поворотної фінансової допомоги (позики) (а.с.127-156).
Із поданих представником відповідача копій наказів Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» № 5 від 05 січня 2017 року (а.с.164), № 2 від 04 січня 2018 року (а.с.165) вбачається, що на підприємстві був встановлений ліміт каси на 2017 рік в сумі 90000 грн 00 коп., на 2018 рік - 70000 грн 00 коп.
З копій видаткових касових ордерів за 04 травня 2018 року (а.с.166-184) вбачається, що працівникам була виплачена заробітна плата за 2018 року. Зокрема, ОСОБА_5 була виплачена заробітна плата за грудень 2018 року 04 травня 2018 року (а.с.166).
Із довідки КЗ «Переяслав-Хмельницька центральна районна лікарня» № 995 від 09 липня 2020 року (а.с.200) вбачається, що ОСОБА_8 перебував на листку непрацездатності: з 24 липня 2017 року по 02 серпня 2017 року (10 днів); з 25 жовтня 2017 року по 03 листопада 2017 року (10 днів); з 07 травня 2018 року по 16 травня 2018 року ( 10 днів); з 04 червня 2018 року по 15 червня 2018 року ( 12 днів); з 20 червня 2018 року по 05 липня 2018 року (16 днів).
В довідці перевірки фінансово-господарської діяльності Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» № 1 від 29 травня 2018 року (а.с.201-204) відсутні відомості про надання будь-якої поворотної фінансової допомоги підприємству .
ОСОБА_8 відмовився знайомитися з даною довідкою та підписувати, про що складений відповідний акт (а.с.208).
Свідок ОСОБА_8 , який працював генеральним директором відповідача, показав суду, що ОСОБА_1 чотири рази надавала фінансову допомогу підприємству на загальну суму 248000 гривень. Всі кошти приймалися в касу та були витрачені на сплату заборгованості по заробітній платі. Частину коштів ОСОБА_9 повернули (25500 гривень). Решту коштів залишилися неповернутими. Чому отримання та витрачання даних коштів не відображено у звіті не знає, це питання до головного бухгалтера.
Свідки ОСОБА_6 (працювала касиром) та ОСОБА_5 (головний бухгалтер) надали суду аналогічні показання. Окрім того, ОСОБА_5 показала, що не розуміє, чому у звітах за 2017 рік відсутні дані про отримання поворотної фінансової допомоги. Можливо вона забула її вказати. Також зазначила, що не пам'ятає, які документи як головний бухгалтер надавала на перевірку ГО ВФСТ «Колос».
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків ( ст. 11 ЦК України).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХIV від 16 липня 1999 року господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
За змістом частин першої та другої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Відповідно до Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ № 637 від 15 грудня 2004 року, касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або собою, уповноваженою керівником підприємства. Видача готівки з каси проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки, тощо.
Договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а враховуючи положення ч.1 ст. 626 ЦК України, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.
Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК, які свідчать, що господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Отже, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. (Постанова ВС від 18 вересня 2019 року у справі №813/4737/15).
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 15 грудня 2015 року по справі № 21-4266а15, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.
Відносно первинних бухгалтерських документів висловився Верховний Суд України і в рішенні від 19 квітня 2016 року у справі №21-4985а15 вказавши, що господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, а сам договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.
Такої ж позиції дотримується і Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року по справі № 813/1766/17.
Таким чином, право на формування податкового кредиту виникає у підприємства в разі фактичного здійснення господарських операцій, підтвердження первинними документами здійснення таких операцій та наявності належним чином оформлених податкових накладних.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до ст. 4 вищезазначеного Закону, одним із основних принципів, на яких грунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, є повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 даного Закону, господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
В силу ст. 11 даного Закону, підприємства зобов'язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.
Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. У разі якщо бухгалтерський облік підприємства ведеться підприємством, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, фінансову звітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг.
Фінансову звітність підприємства, що становить суспільний інтерес, підписують керівник або уповноважена особа у визначеному законодавством порядку та головний бухгалтер. Фінансова звітність недержавних пенсійних фондів та інститутів спільного інвестування підписується у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
У відповідності до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» Звіт про фінансові результати - це Звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства. Звіт подається у складі річної й квартальної звітності, а інформація у ньому про визнані доходи і витрати розкривається наростаючим підсумком з початку звітного року (за відповідний звітний й попередній період). Звіт про фінансові результати за формою № 2 складають підприємства, організації та інші юридичні особи усіх форм власності, окрім: банків і бюджетних установ; суб'єктів малого підприємництва; підприємств, організацій та інших юридичних осіб, які подають консолідовану звітність та фінансову звітність за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст. 47 Податкового Кодексу України, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть, зокрема, юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
Відповідно до ч.1 ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч.2 ст.95 ЦПК України).
Згідно ч.6 ст. ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Проаналізувавши вищезазначені норми ЦК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Податкового Кодексу України, та оцінивши в сукупності подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.
Правові наслідки у вигляді виникнення зобов'язання юридичної особи, зокрема повернути позику наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з отримання такої позики з метою її використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Разом з тим, підприємства зобов'язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку і така звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій.
Відповідальність за достовірність зазначеної в ній інформації та за своєчасність її подання несуть керівник (або власник) та головний бухгалтер.
Із поданих самим представником позивача копій Звітів за 2017 рік (а.с. 92, 93) вбачається, що інформація про отримання та витрачання наданих ОСОБА_1 як поворотної фінансової допомоги коштів в них відсутня. Звіти підписані керівником ( ОСОБА_8 ) та головним бухгалтером (ОСОБА_5). Будь-яких доказів внесення недостовірних або неповних відомостей до даних звітів суду не надано.
Крім того, в матеріалах справи наявна Довідка № 1(а.с. 201-204) перевірки фінансово-господарської діяльності відповідача за 2017 рік - 4 місяці 2018 року, в якій в розділі 4 «Доходи та витрати» в графі «Поворотна фінансова допомога» відсутні відомості про отримання такої допомоги в розмірах, вказаних в позові. Будь-яких даних щодо оскарження результатів такої перевірки суду не надано.
Таким чином, із поданих доказів в сукупності судом не встановлено факту реального отримання саме ПОГ «Навчально-спортивна база «Переяславль» коштів за оспорюваними договорами про надання поворотної фінансової допомоги (позики), їх використання в господарській діяльності бази, та як наслідок наявність змін в структурі активів та зобов'язань Підприємства. В зв'язку з цим суд не може констатувати виникнення у відповідача-юридичної особи зобов'язань по поверненню коштів за цими договорами.
Тому, приймаючи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними у відповідності до ст. 1051 ЦК України та як наслідок відсутність підстав для задоволення первісного позову ОСОБА_1 .
Питання стосовно судового збору суд вирішує відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.11, 203, 215, 234, 626, 1051 ЦК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ПК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 211, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України про стягнення суми грошових коштів за договорами про надання поворотної фінансової допомог - залишити без задоволення.
Зустрічний позов Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України до ОСОБА_1 про визнання недійними договорів про надання поворотної фінансової допомоги - задовольнити.
Визнати недійсними Договори про надання поворотної фінансової допомоги (позики)укладені 14 липня 2017 року, 17 жовтня 2017 року, 27 квітня 2018 року, 01 червня 2018 року між ОСОБА_1 як позикодавцем та Підприємством об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України як позичальником.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України сплачений судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , проживаюча по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
відповідач (позивач за зустрічним позовом): Підприємство об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України; адреса місцезнаходження: вул. Героїв Дніпра, 122, м. Переяслав, Київська область; код ЄДРПОУ 02647556.
Складення рішення в повному обсязі вчинено 10 вересня 2021 року.
Суддя: Я. І. Керекеза