07 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 160/13941/20
адміністративне провадження № К/9901/31944/21
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського адміністративного суду від 26.01.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі № 160/13941/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
27.08.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського адміністративного суду від 26.01.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі № 160/13941/20.
Фізична особа-підприємць ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.10.2020 № 0004470710, від 07.10.2020 № 0004480710.
Рішенням Дніпропетровського адміністративного суду від 26.01.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021, позов задоволено.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 01.09.2020 по 03.09.2020 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу від 31.08.2020 № 2019-п проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 , магазину за адресою АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог Законів України: від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та інших нормативно-правових актів.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 04.09.2020 № 0163/04/36/05/РРО/ НОМЕР_1 , згідно з висновками якого встановлено порушення вимог податкового законодавства, а саме: п. 1, п. 2, п. 11, п. 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями); ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами та доповненнями); ст. 15-3 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами та доповненнями).
На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 07.10.2020 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0004470710, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 5224,00 грн., № 0004480710, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального у сумі 23800,00 грн.
Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкові повдомлення - рішення від 07.10.2020: № 0004470710 у розмірі 5224,00 грн та № 0004480710 у розмірі 23 800,00 грн є протиправними та підлягають скасуванню.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не погодившись з судовим рішенням, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Дніпропетровського адміністративного суду від 26.01.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі № 160/13941/20 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частиною п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX).
Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 227000 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.10.2020 № 0004470710 у розмірі 5224,00 грн та № 0004480710 у розмірі 23 800,00 грн.
За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Дніпропетровського адміністративного суду від 26.01.2021 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі № 160/13941/20 не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського адміністративного суду від 26.01.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі № 160/13941/20 відмовити.
Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова