09 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 640/19371/19
адміністративне провадження № К/9901/30934/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у справі № 640/19371/19 за позовом Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова Корпорація України» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
20.08.2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у справі № 640/19371/19 (згідно з трек-номером поштового відправлення скаргу надіслано 19.08.2021).
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 109, п. 198.1, п. 198.3 статті 198, п. 200.1, п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неврахуванням висновків Верховного Суду щодо подібних правовідносин, викладених в постановах: від 23.06.2021 року у справі № 520/11131/19, від 10.04.2020 року у справі № 804/2639/15, від 21.07.2020 року у справі № 804/9089/13-а, від 16.06.2020 року у справі № 806/1545/16, від 16.04.2020 року у справі № 805/5017/15-а, від 15.12.2020 року у справі № 826/11958/13-а, від 27.02.2020 року у справі № 815/2109/13-а, від 13.01.2021 року у справі № 824/1033/18-а, від 20.03.2020 року у справі № 520/399/19, від 14.03.2018 року у справі № 804/8834/16, від 20.11.2020 року у справі № 816/5040/14, від 24.06.2021 року у справі № 440/2738/19. До того ж скаржник посилався на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у зв'язку з повторною оцінкою правомірності формування суми від'ємного значення в січні 2019 року по взаємовідносинах із ТОВ «Краузе-Капітал», ТОВ «Бест-Інформ Груп» без врахування судового рішення у справі № 640/18151/19, предметом якого були податкові повідомлення-рішення від 28.05.2019 року № 000321410, № 0003204101 (у тому числі в частині формування суми від'ємного значення в січні 2019 року по взаємовідносинах із вказаними контрагентами).
Частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Верховний Суд зазначає, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник не обґрунтовує, в чому саме полягає неправильне застосування норм права, а також не доводить подібності правовідносин, натомість лише зазначає норми права, які, на його думку застосовані неправильно, а також наводить окремі витяги з постанов Верховного Суду щодо документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій в інших справах. Наведені скаржником витяги з постанов Верховного Суду стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів. Такі висновки касаційного суду сформовані не у взаємозв'язку із обставинами, які установлені судом у цій справі, тоді як згідно вимог норми пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України невідповідність правозастосування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду може бути підставою касаційного оскарження у разі, якщо цей висновок зроблений у подібних правовідносинах.
Посилання скаржника на застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах є необґрунтованими з огляду на посилання судами попередніх інстанцій в судових рішеннях на правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах: від 16.06.2020 у справі №400/987/19, від 18.07.2019 у справі №813/6835/14, від 10.04.2020 у справі №826/24764/15 від 11.09.2019 у справі №814/1932/17, від 05.03.2020 у справі №826/17374/18, від 06.02.2018 року № К/9901/5042/17, від 15.05.2020 р. у справі № 823/1538/16, від 26.03.2020 р. у справі № 826/9563/17, від 19.05.2020 р. у справі № №813/2488/14, від 07.11.2019 р. у справі №440/422/19 та від 20.12.2019 р. у справі №826/16776/18. Скаржником не обґрунтовано, у чому полягає помилковість врахування судами таких правових позицій Верховного Суду.
До того ж, посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у зв'язку з повторною оцінкою правомірності формування суми від'ємного значення в січні 2019 року по взаємовідносинах із ТОВ «Краузе-Капітал» та ТОВ «Бест-Інформ Груп» є необгрунтованим, оскільки, як вбачається з описової частини постанови суду апеляційної інстанції, судом досліджувалися господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Бост-Лост» (код ЄДРПОУ 40890602) ТОВ «Ідеал Ресурс» (код ЄДРПОУ 40052494), ТОВ «Екозбутенерго» (код ЄДРПОУ 3943672), ТОВ «Ленд Фарм» (код ЄДРПОУ 39529403), ПП «АгроЕкоКонсалт» (код ЄДРПОУ 35975055), ТОВ «АФ j1;ар;вест» (код ЄДРПОУ 36487041), ТОВ «Ро-Лі Агро» (код ЄДРПОУ 42057063), ТОВ «Форест Санрайз» (код ЄДРПОУ 40949294), ТОВ «Центнеріус» (код ЄДРПОУ 42057075), ТОВ «Агроче Плюс» (код ЄДРПОУ 41063120), ТОВ СТЕН АРС» (код ЄДРПОУ 40248881), що не спростовано скаржником доводами касаційної скарги.
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених судами доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у справі № 640/19371/19 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя І.А. Васильєва