"06" вересня 2021 р. Справа № 916/1567/21
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
при секретарі судового засідання: Мукієнко Д.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: Пронюк В.Я. довіреність №14-340 від 22.12.2020р.
від відповідача: Григоренко О.В., ордер серія ВН № 1057903 від 03.08.2021р.,
розглянувши справу №916/1567/21 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ел. пошта: ngu@naftogaz.com) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівська, 37" (65029, м. Одеса, вул. Пішонівська, 37) про стягнення 235523,35грн., де 203143,44грн. основного боргу, 5959,13грн. пені, 7757,42грн. три проценти річних, 18663,36грн. інфляційних втрат,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:
Позивач у позовній заяві позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.10.2019р. між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ОСББ "Пішонівська, 37" було укладено договір №7941/1920-ТЕ-23 постачання природного газу, відповідно до умов якого позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 343352,59грн., та відповідач за умовами п.6.1. договору мав розрахуватись за отриманий газ до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Між тим, як зазначає позивач, оплату за переданий газ відповідач провів не повністю та несвоєчасно, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 203143,44грн., на яку позивачем нараховано 5959,13грн. пені, 7757,42грн. три проценти річних, 18663,36грн. інфляційних втрат.
Відповідач подав до суду заяву про зменшення штрафних санкцій від 04.08.2021р. за вх.№20806/21, де просить суд застосувати до спірних правовідносин положення ст.233 ГК України та зменшити розмір пені до 5% від розрахованих позивачем, тобто до 297,95грн. Також відповідач заявив, що в іншій частині заявлених позивачем позовних у нього обґрунтовані заперечення відсутні. Крім того, відповідач вказав на наступні обставини, що впливали на виникнення заборгованості за договором постачання природного газу №3629/1617-ТЕ-23 від 20.10.2016р.: результатом господарської діяльності відповідача не є отримання прибутку, а його видатки фінансуються виключно за рахунок внесків співвласників, через що об'єднання тривалий час було об'єктивно позбавлене можливості своєчасно та одномоментно оплатити заборгованість власними коштами; коштів, які надходили на поточний рахунок відповідача недостатньо для повного покриття своїх зобов'язань перед АТ НАК "Нафтогаз України". Відповідач вважає, що його вини у порушенні умов договору не має, оскільки причиною несплати став реальний брак такої можливості через утворення та збільшення кредиторської заборгованості співвласників багатоквартирного будинку (кінцевих споживачів послуги) через несвоєчасні та здійснені ними не в повному обсязі платежі за послуги з теплопостачання. Причину такого стану платіжної дисципліни співвласників багатоквартирного будинку відповідач вбачає у погіршенні економічної ситуації через запровадження карантинних та інших обмежувальних заходів.
Поряд із цим відповідач вказує, що пп.4 п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби" (№530-ІХ) на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби, та протягом 30 днів з дня його відміни встановлено заборону на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, а також на припинення/зупинення надання таких послуг. З огляду на викладене, відповідач не міг накладати штрафні санкції та припиняти надання послуг на споживачів, які здійснювали несвоєчасні розрахунки. Відповідач вважає, що має бути враховано також і соціально орієнтований характер та суспільну значимість його господарської діяльності, що проявляється в створенні ним умов для належного проживання в будинку, зокрема і забезпеченні теплопостачання в оселях понад 150 одеських родин. Вказує відповідач і на відсутність у позивача, як кредитора у цьому зобов'язанні, збитків, у зв'язку з чим, на його думку, зменшення пені на 95%, не вплине на баланс інтересів сторін та на фінансове становище позивача в цілому і не потягне за собою настання для нього будь-яких наслідків летального характеру. Відповідач вважає, що такий розмір пені відповідатиме характеру та змісту діяльності сторін у цій справі.
13.08.2021р. за вх.№21657/21 до суду від позивача надійшло заперечення на заяву відповідача про зменшення пені, де вказує, що відповідач підтверджує той факт, що заборгованість ним повністю не погашена до відкриття провадження по справі №916/1567/21 та станом на сьогодні складає - 203143,44грн., отже, ступінь виконання відповідачем зобов'язань за листопад 2019 - березень 2020р.р. характеризується не повним, тим самим несвоєчасним погашенням заборгованості. На думку позивача подана відповідачем до справи довідка щодо стану розрахунків, яка складена ним особисто, не може вважатись належним доказом, що підтверджує його скрутне фінансове становище. Також позивач вказує, що відповідач не подав до справи відповідних фінансових звітів (балансів), довідок з банківських установ про відсутність коштів на рахунках, довідку з податкової щодо кількості відкритих рахунків, позаяк, не довів наявність у нього скрутного фінансового становища. Крім того, позивач зазначає, що самі жителі багатоквартирного будинку (їх загальні збори) є органом управління та задля їх потреб саме і створено ОСББ, із чого позивач вбачає недоречним посилання відповідача на причину несвоєчасного розрахунку із позивачем через несплату мешканцями будинку вартості набутих комунальних послуг.
Поряд із цим відповідач зазначив, що він забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом, тобто, є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Відсутність можливості вчасно розраховуватись за природний газ, а як наслідок - відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу спричинить значні соціально та економічно негативні наслідки для всієї України. Позивач вважає, що несвоєчасність оплати контрагентами прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов'язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу.
Ухвалою суду від 04.06.2021р. відкрито провадження у справі №916/1567/21, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на 05.07.2021р. о 10год.40хв.
У судовому засіданні 05.07.2021р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 04.08.2021р. о 12год.30хв.
У судовому засіданні 04.08.2021р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 06.08.2021р. о 10год.25хв.
Ухвалою суду від 06.08.2021р. закрито підготовче провадження по справі №916/1567/21, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 06.09.2021р. о 15год.40хв.
Заяви сторін про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 11.06.2021р. за вх.№15867/21, від 12.08.2021р. за вх.№21503/21, про ознайомлення з матеріалами справи від 16.06.2021р. за вх.№16364/21, про відкладення розгляду справи від 05.07.2021р. за вх.№17868/21 були судом задоволені.
Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:
08.10.2019р. між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ОСББ "Пішонівська, 37" (споживач) було укладено договір №7941/1920-ТЕ-23, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у жовтні 2019р. - квітні 2020р. природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п.п.1.1., 1.2., 2.1. договору).
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.8. договору №7941/1920-ТЕ-23 від 08.10.2019р.).
Згідно п.4.2. договору №7941/1920-ТЕ-23 від 08.10.2019р. ціна за 1000куб.м. природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі прейскуранту.
Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу (п.5.1. договору №7941/1920-ТЕ-23 від 08.10.2019р.).
У разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1., 5.6. цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 17,8% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахованої від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.7.2. договору №7941/1920-ТЕ-23 від 08.10.2019р.).
За умовами п.11.1. договору №7941/1920-ТЕ-23 від 08.10.2019р. він діє до 30.04.2020р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Відповідно до п.4 додаткової угоди №1 від 20.10.2019р. доповнено п.4.2. договору №7941/1920-ТЕ-23 від 08.10.2019р. підпунктом 4.2.1. наступного змісту: « 4.2.1. Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року (включно) за цим договором складає 4272,7604 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20% усього разом з ПДВ - 5127,3125грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018р. №2001 - 157,19 грн, за 1000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 грн. за 1000 куб. м на добу. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4429,9504 грн. за 1000 куб. м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 5315,9405 грн. за 1000 куб. м.».
Згідно додаткової угоди №2 від 12.11.2019р. доповнено п.4.2. договору №7941/1920-ТЕ-23 від 08.10.2019р. підпунктом 4.2.2. наступного змісту: « 4.2.2. Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року (включно) за цим договором складає 4899,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20% усього разом з ПДВ - 5 878,80 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 - 157,19 грн. за 1000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 грн. за 1000 куб. м на добу. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5056,19 грн. за 1000 куб. м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 6067,43 грн. за 1000 куб. м.».
Також сторонами до договору №7941/1920-ТЕ-23 від 08.10.2019р. підписано додаткову угоду №3 від 09.12.2019р., якою доповнено підпунктом 4.2.3. наступного змісту: « 4.2.3. Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 грудня 2019 року но 31 грудня 2019 року (включно) за цим договором складає 4 276,6958 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20% усього разом з ПДВ - 5 132,035 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 - 157,19 грн. за 1000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 грн. за 1000 куб. м на добу. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 433,8858 грн. за 1000 куб. м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 5 320,663 грн. за 1000 куб. м.».
Відповідно до додаткової угоди №4 від 18.12.2019р. п.4.2. договору №7941/1920-ТЕ-23 від 08.10.2019р. викладено у наступній редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу на період з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) складає 5500,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20% усього разом з ПДВ- 6600,00 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 - 157,19 грн. за 1000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 грн. за 1000 куб. м на добу. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5657,19 грн. за 1000 куб. м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 6 788,63 гри. за 1000 куб. м.».
Згідно додаткової угоди №5 від 28.01.2020р. викладено з 01.01.2020р. п.4.2. договору №7941/1920-ТЕ-23 від 08.10.2019р. у наступній редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року (включно) за цим договором складає 4650,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 5580,00 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124,16 грн. за 1000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 774,16 грн. за 1000 куб, м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 5728,99 грн.». також викладено з 01.01.2020р. перший абзац п.7.2. договору №7941/1920-ТЕ-23 від 08.10.2019р. у наступній редакції: «У разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню а розмірі 14,2 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.».
На виконання умов договору №7941/1920-ТЕ-23 від 08.10.2019р. позивачем відповідачу було поставлено газ за актами приймання-передачі від 30.11.2019р. на суму 78209,15грн., від 31.12.2019р. на суму 71621,44грн., від 31.01.2020р. на суму 94362,23грн., від 29.02.2020р. на суму 61023,76грн., від 31.03.2020р. на суму 38136,01грн.
На підтвердження проведення неповної та несвоєчасної оплати відповідачем за поставлений газ позивач подав до справи виписки по особовому рахунку ОСББ «Пішонівська, 37» за період з 01.10.2019р. по 31.12.2019р.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши викладені сторонами пояснення, їх мотивовані оцінки кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення або відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
Таким чином, судом встановлено, що в період з листопада 2019р. по березень 2020р. включно позивач за договором №7941/1920-ТЕ-23 від 08.10.2019р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 343352,59грн., за який відповідач розрахувався частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 203143,44грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 203143,44грн.
Крім того, позивач у зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем за отриманий газ нарахував до стягнення з відповідача 7757,42грн. три проценти річних загалом за період з 27.12.2019р. по 31.03.2021р., 18663,36грн. інфляційних втрат загалом за період з січня 2020р. по березень 2021р.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши зроблені позивачем розрахунки трьох процентів річних, втрат від інфляції, встановив, що їх зроблено вірно. Отже, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 7757,42грн. три проценти річних загалом за період з 27.12.2019р. по 31.03.2021р., 18663,36грн. інфляційних втрат загалом за період з січня 2020р. по березень 2021р. підлягають судом задоволенню у повній мірі.
Так, у зв'язку з несвоєчасним проведенням відповідачем оплати заборгованості, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 5959,13грн. загалом за період з 27.12.2019р. по 17.04.2020р.
За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суд, перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені встановив, що його зроблено вірно, у зв'язку з чим сума пені - 5959,13грн. за період з 27.12.2019р. по 17.04.2020р. є правомірною.
Так, відповідач просить суд зменшити заявлений позивачем розмір пені до 5%, тобто, до 297,95грн.
На підтвердження клопотання про зменшення пені відповідач подав до справи довідку ОСББ «Пішонівська, 37» №8 від 03.08.2021р., відповідно до якої заборгованість співвласників будинку станом на 01.08.2021р. складає 269086,10грн., фінансову звітність ОСББ «Пішонівська, 37» станом на 31.12.2020р.
За положеннями ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами. Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним доказам, якими заявник обґрунтовує свої заперечення.
Так, неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Сторони підтверджують той факт, що заборгованість відповідачем у більшій частині не погашено до відкриття провадження по даній справі, прострочення оплати сягає понад рік, отже, ступінь виконання відповідачем зобов'язань за листопад 2019р. - березень 2020р. характеризується неповним та несвоєчасним погашенням заборгованості. Відповідач подав до справи довідку ОСББ «Пішонівська, 37» №8 від 03.08.2021р. про стан заборгованості співвласників будинку станом на 01.08.2021р., фінансову звітність ОСББ «Пішонівська, 37» станом на 31.12.2020р. Так, довідка №8 від 03.08.2021р. складена відповідачем особисто, є його внутрішнім документом та не може вважатись належним доказом, що підтверджує його скрутне фінансове становище. Поряд із цим, відповідач не подав до справи відповідних довідок з банківських установ про відсутність коштів на рахунках, довідку з податкової щодо кількості відкритих рахунків. Звідси, суд вбачає, що відповідач не довів наявність у нього скрутного фінансового становища.
Положення ст.1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об'єднання не несе відповідальності за зобов'язаннями співвласників.
Органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори (ч.ч.1, 2 ст.10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
З огляду на те, що самі жителі багатоквартирного будинку (їх загальні збори) є органом управління та задля їх потреб саме і створено ОСББ, суд вбачає недоречним посилання відповідача на причину несвоєчасного розрахунку із позивачем через несплату мешканцями будинку вартості набутих комунальних послуг.
До того ж, суд вбачає, що сума нарахованої позивачем пені не є надмірною у відношенні до суми основного боргу.
Суд, беручи до уваги наведене, доходить висновку про недоведеність обставин, що свідчать на користь можливості зменшити розмір заявленої до стягнення пені. Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача 5959,13грн. за період з 27.12.2019р. по 17.04.2020р. підлягає судом задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 3532,85грн., які в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у зв'язку з повним задоволенням судом позовних вимог.
Керуючись ст.ст.123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 331, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити повністю позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ел. пошта: ngu@naftogaz.com) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівська, 37" (65029, м. Одеса, вул. Пішонівська, 37) про стягнення 235523,35грн.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пішонівська, 37" (65029, м. Одеса, вул. Пішонівська, 37, код ЄДРПОУ 38953495) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 203143 (двісті три тисячі сто сорок три) грн. 44коп. основного боргу, 5959 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 13коп. пені, 7757 (сім тисяч сімсот п'ятдесят сім) грн. 42коп. три проценти річних, 18663 (вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 36коп. інфляційних втрат, 3532 (три тисячі п'ятсот тридцять дві) грн. 85коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10 вересня 2021 р.
Суддя І.А. Малярчук