про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Черкаси
06 вересня 2021 року справа № 580/6500/21
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування арешту та зобов'язання вчинити дії,
30.08.2021р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) (далі - відповідач), в якій просить:
- скасувати арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках ОСОБА_1 , а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом застосований постановою головного державного виконавця Придніпровського відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дьо Людмили Сергіївни в межах ВП 55751030.
- зобов'язати Придніпровський відділ ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального чеезління Міністерства юстиції (м. Київ) виключити відомості про ОСОБА_2 з Єдиного реєстру боржників за виконавчим провадженням №755751030.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
За вимогами ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
На підставі ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, їхньою посадовою або службовою особою, у т.ч. органу виконавчої служби, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Порядок оскарження рішення, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби врегульований ст.74 Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон №1404-VIII).
Зокрема, частиною 1 цієї статті передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Таким чином, сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення виключно до суду, який видав виконавчий документ. Тобто критерієм розмежування юрисдикції згідно з цим законом є суд, що видав виконавчий документ.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова про арешт коштів боржника від 01.11.2019р. прийнята державним виконавцем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси, виданого 28.03.2017р. №711/161/15-ц, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ “Дельта Банк” борг у сумі 7969,92 грн.
Отже, спірна постанова про арешт коштів боржника прийнята з підстав невиконання (неналежного виконання) боржником рішення місцевого загального суду.
Відповідно до ч.1 ст.447 та ч.1 ст.448 Розділу VII “Судовий контроль за виконанням судових рішень” Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 №1618-ІV у редакції на час звернення з позовом (далі - ЦПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Оскільки позивач у цій справі є боржником у виконавчому провадженні з приводу виконання виконавчого документу Придніпровського районного суду м. Черкаси, а спірна постанова про арешт коштів боржника прийнята у зв'язку з невиконанням рішення вказаного місцевого суду, заявлений у цій справі спір не підвідомчий адміністративному суду, в зв'язку з чим його належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 170 КАС України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.6 ст. 170 КАС України, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Таким чином, на підставі викладеного вище та враховуючи, що даний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, суд доходить висновку про доцільність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі за даним позовом із роз'ясненням позивачу, що заявлений спір має розглядатися Придніпровського районного суду м. Черкаси в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 4, 19, 170,171, 256, 293, 295 КАС України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №580/6500/21 за позовом ОСОБА_1 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування арешту та зобов'язання вчинити дії
Роз'яснити, що спір відноситься до юрисдикції Придніпровського районного суду м. Черкаси та належить розгляду за правилами цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали разом із позовною заявою та всіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Білоноженко