про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Черкаси
09 вересня 2021 року справа № 580/6740/21
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до державного реєстратора виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області Танцюри Олександра Федоровича, треті особи - ОСОБА_2 , приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Елеонора Антонівна про визнання недійсною та скасування реєстраційної дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного реєстратора виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області Танцюри Олександра Федоровича, в якому просить:
- визнати недійсною та скасувати реєстраційну дію №2044872471101 від 28.02.2020.
Позовна вимога обґрунтована тим, що позивач, як власник частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 вважає неправомірні дії відповідача щодо реєстрації права власності на земельну ділянку де розташований житловий будинок за громадянином ОСОБА_2 та просить скасувати таку реєстраційну дію, вказуючи, що документи, які надані для вчинення реєстраційної дії підроблені.
Відповідно до положень ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Тобто при розгляді конкретного спору суду необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору слід враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.
Відповідно приватні спори підлягають вирішенню в іншому судовому порядку.
З доданого до позову витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що на підставі реєстраційної дії внесено запис №35760109 про право власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 (підстава виникнення договір про поділ спільного майна №9653 від 01.10.2019).
Отже, позивач просить про захист саме свого цивільного права на об'єкт, шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав записів про права власності ОСОБА_2 .
Разом з цим, суд звертає увагу, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Таким чином, скасування запису про речові права чинним законодавством не передбачено, при цьому чинним законодавством встановлена можливість скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав.
З наведених в позовній заяві обставин вбачається, що підстави звернення з даним позовом виникли поза межами дій державного реєстратора та відповідних публічно-правових відносин, що не відноситься до компетенції адміністративного суду.
За ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені тією ж ст. 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, віднесено: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; у тому числі способом захисту цивільного права є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Аналізуючи викладені правові норми у сукупності із наведеним обставинами, суддя приходить до висновку, що спори, що виникають у зв'язку із реєстрацією майна та майнових прав, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, має розглядатись в порядку цивільного або господарського судочинства (в залежності від порядку цивільного або господарського судочинства, так як такі спори за своїм характером є приватноправовими).
Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 04.04.2018р. у справі №817/1048/16, від 14.03.2018р. у справі №396/2550/17, від 11.04.2018р. у справі №554/14813/15-ц, від 15.05.2018р. у справі №686/22036/15-ц.
Верховний Суд в постановах від 04.03.2020р. у справі №440/1895/19 та від 17.04.2018 у справі №815/6956/15 підкреслив, що участь у спорі суб'єкта владних повноважень як сторони справи ще не означає, що таки спір є публічно-правовий. При визначенні виду судочинства необхідно з'ясувати у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Необхідно також враховувати який спосіб захисту порушеного права обирається у позові. Якщо у справі спір про право і таке право цивільне, то такий спір повинен вирішуватися в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (в даному випадку, враховуючи склад учасників, Господарським процесуальним кодексом України).
За таких обставин вимоги заявника мають розглядатися у межах цивільного, а не адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи. ( п. 6 ч. 1 цієї статті).
Також, вказуючи, що документи, які надані для проведення оскарженої реєстраційної дії підроблені, а держаний реєстратор їх не перевірив, позивач просить зобов'язати державного реєстратора виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області Танцюру Олександра Федоровича надати документи, на підставі яких проводилась реєстраційна дія №2044872471101 від 28.02.2020.
В силу ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
До матеріалів справи не надано доказу звернення позивача до державного реєстратора з метою отримання документів, на підставі яких проводилась реєстраційна дія №2044872471101 від 28.02.2020.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені ст. 167 КАС України.
Частиною 1 ст. 167 КАС України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення).
В порушення зазначеної норми заявником не надано доказу звернення до держаного реєстратора.
Згідно з ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною і необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи, що у відкритті провадження в даній справі відмовлено, тому заява з вимогою зобов'язати Державного реєстратора виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області Танцюру Олександра Федоровича надати документи, на підставі яких проводилась реєстраційна дія №2044872471101 від 28.02.2020 містить істотні недоліки, які перешкоджають її розгляду, за таких обставин суддя вважає за необхідне залишити її без розгляду.
Керуючись ст.ст. 167, 170, 171, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області Танцюри Олександра Федоровича, треті особи - ОСОБА_2 , приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Елеонора Антонівна про визнання недійсною та скасування реєстраційну дію - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що позивач має право звернутися за судовим захистом в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Заяву з вимогою зобов'язання державного реєстратора виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області Танцюру Олександра Федоровича надати документи, на підставі яких проводилась реєстраційна дія №2044872471101 від 28.02.2020 - повернути без розгляду.
Ухвала набрала законної сили у відповідності до вимог ст. 256 КАС України, проте може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Гаращенко