про залишення позовної заяви без руху
06 вересня 2021 року справа № 580/6573/21
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А., перевіривши матеріали адміністративного позову за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
31.08.2021р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати незаконною та скасувати Вимогу по сплаті боргу (недоїмки) №Ф-4281-50У від 10.02.2021 р. винесену ГУ ДПС в Черкаській області щодо ОСОБА_2 у сумі 18 640, 92 гривень.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010р. (далі - Закон №2464-VI).
Дія Закону №2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).
Згідно з абз. 4, 5, 6 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI).
Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Пунктом 1.3 статті 1 ПК України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону №2464-VI, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України не застосовується.
Положення абзацу 5 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI передбачають наступні способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок. Втім, правове регулювання, наведене у абзаці 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ.
Зазначений висновок суду відповідає правовим висновкам викладеним Верховним Судом в постановах від 19 березня 2020 року (справа №140/1757/19), 31 січня 2019 року (справа №802/983/18-а), від 17 липня 2019 року (справа №0740/1050/18), від 8 серпня 2019 року (справа №480/106/19), від 12 лютого 2020 року (справа №480/1192/19).
Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або судовому порядку. При цьому оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI.
При цьому строк у десять календарних днів встановлений абзацом 9 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI обраховується із дати отримання особою такої вимоги.
Позивач у позові зазначає, що про порушення своїх прав спірною вимогою дізналась після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження - 29.07.2021р., в ході якого ознайомилась із спірною вимогою відповідача.
З урахуванням зазначеного, вбачається, що позивачу з 29.07.2021р. було відомо про прийняття відповідачем оскаржуваної вимоги, разом з тим, з даним позовом до суду позивач звернулась - 31.08.2021р., у зв'язку із чим судом вбачається, що позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду, визначений абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі наведеного, суд зазначає про право позивача надати до суду докази поважності причин пропуску строку звернення до суду із позовними вимогами щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4281-50У від 10.02.2021 р.
Крім того, згідно пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, серед іншого, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Так, з аналізу позовної заяви, судом вбачається, що предметом даної позовної заяви є правомірність прийняття Головним управлінням ДПС у Черкаській області вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4281-50У від 10.02.2021 р. Однак, судом встановлено, що позивачем у позовній заяві визначено відповідача - Головне управління ДФС у Черкаській області та не додано доказів порушення прав та законних інтересів позивача саме Головним управлінням ДФС у Черкаській області, натомість оскаржуване рішення, правомірність прийняття якого стало предметом даного спору здійснювалось Головним управлінням ДПС у Черкаській області.
Тобто, суд зазначає, що позивачем подано позовну заяву без додержання вимог, встановлених пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України, а саме: позивачем у адміністративному позові викладено позовні вимоги до суб'єкта владних повноважень, який не приймав рішення, що стало предметом спору.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали.
Керуючись статтями 160-162, частиною 1, 2 статті 169, статтею 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду:
- докази поважності причин пропуску строку звернення до суду із позовними вимогами щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4281-50У від 10.02.2021 р.;
- нової редакції адміністративного позову з урахуванням вимог даної ухвали щодо належності відповідача.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М.А. Білоноженко