Справа № 560/5974/21
іменем України
09 вересня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Командування Сил логістики Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Командування Сил логістики Збройних Сил України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями оформлене протоколом від 27.10.2020 року за №87, в частині відмови у наданні згоди на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення ОСОБА_1 та членам його сім'ї, які перебували в черзі на одержання житлових приміщень у Військовій частині НОМЕР_1 Кам'янець-Подільського гарнізону;
- зобов'язати Міністерство оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями вчинити дії щодо виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення ОСОБА_1 та членам його сім'ї у кількості п'яти чоловік.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на квартирному обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом одержання житлових приміщень, у Військовій частині НОМЕР_1 Кам'янець-Подільського гарнізону в загальній черзі з 1996 року зі складом сім'ї п'ять осіб, в тому числі: дружина - ОСОБА_2 1961 р.н., дочка - ОСОБА_3 1986 р.н., син - ОСОБА_4 1994 р.н., онук - ОСОБА_5 2018 р.н.. На звернення командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.09.2020 за №1107 позивачем надані командиру військової частини НОМЕР_1 письмова згода та відповідний перелік документів для отримання вказаної грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення. У середині жовтня 2020 року, вказані у переліку документи та рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.10.2020 за №131 щодо виплати грошової компенсації з додатком (протокол засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2020 року за №39)), представником КЕВ м. Чернівці були передані до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування сил логістики Збройних Сил України на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі Комісія з контролю). Рішення Комісії з контролю до позивача не доводилося. У листопаді 2020 року позивач звернувся до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України з проханням про надання йому Рішення Комісії з контролю, а у випадку відмови в погодженні виплати йому грошової компенсації, зазначити причини такої відмови і надати витяг з Протоколу засідання Комісії з контролю щодо розгляду питання ОСОБА_1 та письмову відповідь в термін встановлений чинним законодавством. В кінці листопада 2020 року позивач отримав відповідь від 23.11.2020 за №370/2/8019 з копіями витягу з протоколу №87 від 27.10.2020 засідання Комісії з контролю. У відповіді на звернення позивача зазначено що прийняті рішення Комісією з контролю виходять за межі повноважень Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України. Результати голосування з протоколу від 27.10.2020 року №87 засідання Комісії з контролю незрозумілі, а саме кількість голосів “за”, “проти”, “утримались” відсутні, є позначка голосу “за” голови комісії та рішення “відмовити” із зауваженням щодо внука. Відповідно до цього ж протоколу секретарем Комісії з контролю є представник Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України полковник М. Пасічник. Таким чином, позивачу стало відомо про відмову в погодженні виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення без обґрунтування причини відмови.
Ухвалою від 28.05.2021 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
25.06.2021 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що Комісія з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Також, представник відповідача подав до суду клопотання про залучення третьої особи. В обґрунтування клопотання зазначає про необхідність залучення в якості третьої особи - Військову частину НОМЕР_1 .
Дослідивши подане клопотання та матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про залучення третьої особи не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
З аналізу вказаних норм встановлено, що необхідною умовою залучення третіх осіб є той факт, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки осіб, які не є стороною у справі.
Оскільки предметом спору є визнання протиправним і скасування рішення Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями оформлене протоколом від 27.10.2020 року за №87 та зобов'язання Міністерство оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями вчинити дії щодо виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення ОСОБА_1 та членам його сім'ї, то судове рішення у справі не впливає на права або обов'язки Військової частини НОМЕР_1 .
Суд, розглянув клопотання відповідача та дійшов висновку, що законні підстави для його задоволення відсутні, оскільки в такому не обґрунтовано, яким чином рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси та обов'язки Військової частини НОМЕР_1 .
05.07.2021 позивач подав відповідь на відзив, де зазначив, що відповідачем не обґрунтовані обставини, на які він посилається у відзиві, вони є припущеннями та не ґрунтуються на вимогах закону.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач з 01.11.2012 перебуває на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_1 Кам'янець-Подільського гарнізону зі складом осіб: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 - дружина; ОСОБА_3 - дочка; ОСОБА_4 - син; ОСОБА_5 - онук.
На звернення командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.09.2020 за №1107, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №728, якою затверджено Порядок визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі Порядок), а також особам звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі, та членам їх сімей, позивачем надані командиру Військової частини НОМЕР_1 письмова згода та відповідний перелік документів для отримання компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.
13.10.2020 наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 131 "Про оголошення рішення засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 протоколу №39 від 05.10.2020 щодо виплати грошової компенсації військовослужбовцям та членам їх сімей за належне їм для отримання жиле приміщення" затверджено рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 оформленого протоколом №39 від 05.10.2020, щодо надання згоди полковнику запасу ОСОБА_1 та членам його сім'ї на отримання грошової компенсації за належне йому для отримання житлове приміщення у розмірі 388502,80 грн.
В жовтні 2020 року, вказані у переліку документи та рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 (витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.10.2020 за №131 щодо виплати грошової компенсації з додатком (протокол засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2020 року за №39)), представником КЕВ м. Чернівці були передані до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування сил логістики Збройних Сил України на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями.
27.10.2020 Міністерством оборони України, в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, прийнято рішення (оформлене протоколом №87 від 27.10.2020) про повернення на доопрацювання документів позивача із зауваженнями: Доопрацювання, перевірити правильність внесення в склад сім'ї онука.
Не погодившись із зазначеним рішення Комісії Міністерства оборони України, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Згідно ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей
Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Згідно із ч.1 ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
При цьому, учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них. відповідно до п. 14 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаються пільги щодо першочергового забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Згідно із ст. ст. 1, 9. 31 Житлового кодексу Української PCP та ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української PCP. іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру, відповідно до вимог п. 11 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №728 від 02.09.2015 (далі - Порядку), житловій комісії подаються такі документи: рапорт військовослужбовця та нотаріально посвідчена згода членів його сім'ї на отримання компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення: довідка про склад сім'ї та реєстрацію місця проживання (перебування); копії паспорта військовослужбовця і повнолітніх членів сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов: копія свідоцтва про шлюб (за наявності); копія свідоцтва про народження дитини (за наявності); копія облікової картки фізичної особи - платника податків (військовослужбовця та членів його сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов); копія свідоцтва про право власності на житло за його наявності (військовослужбовця та членів його сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов): довідка про отримання (неотримання) житла військовослужбовцем з колишнього місця перебування його на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов: документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належне військовослужбовцю та членам його сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нерухоме майно; дозвіл органу опіки і піклування на отримання неповнолітнім членом сім'ї компенсації у випадках, визначених законодавством.
Згідно із п. 12 та п. 13 Порядку, житлові комісії розглядають рапорти військовослужбовців щодо надання компенсації та приймають рішення про її надання або відмову в наданні. Рішення житлової комісії затверджується відповідно командирами військових частин, після чого в порядку, визначеному Міноборони, списки осіб, щодо яких прийнято рішення про надання компенсації, подаються на затвердження відповідно Міністрові оборони. Міноборони надає компенсацію шляхом перерахування коштів на поточний рахунок особи, що має право на її отримання.
З метою здійснення контролю за організацією забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями згідно із п.п. 9, 10 Розділу II Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України №380 від 31.07.2018 (далі - Інструкції), наказом Міністерства оборони України утворюється комісія з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Комісія з контролю), серед основних завдань якої є контроль за правильністю призначення виплат військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.
Відповідно до п. 11 Розділу II Інструкції. Комісія з контролю відповідно до визначених завдань має право приймати рішення, зокрема щодо погодження рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) про виплату військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення. У разі непогодження рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) Комісія з контролю повертає документи на доопрацювання із відповідним обґрунтуванням. Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом, який підписується членами комісії, що були присутні на засіданні житлової комісії, та затверджується головою Комісії з контролю.
При цьому, згідно вимог п. 8 Розділу VIII Інструкції, за результатами розгляду Списків осіб, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання житлове приміщення у військовій частині Комісія з контролю приймає рішення окремо щодо кожного військовослужбовця про погодження виплати грошової компенсації або відмову в погодженні виплати грошової компенсації із зазначенням причини такої відмови. Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом.
Відповідно до п. 9 Розділу VIII Інструкції, ГКЕУ на підставі рішення Комісії з контролю готує Списки виплати грошової компенсації в Збройних Силах України та після затвердження Міністром оборони України направляє їх до військових частин, військових комісаріатів та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району для оформлення документів на перерахування коштів військовослужбовцям на їх особистий рахунок у банківській установі.
Як судом вже було встановлено, Міністерством оборони України, в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, прийнято рішення (оформлене протоколом №87 від 27.10.2020) про відмову в погодженні виплати позивачу грошової компенсації в сумі 388502,80 грн. за належне йому та його сім'ї для отримання жиле приміщення, із зазначенням причини такої відмови: повернення на доопрацювання документів позивача із зауваженнями: Доопрацювання, перевірити правильність внесення в склад сім'ї онука.
При цьому, із змісту протоколу №87 від 27.10.2020 не вбачається будь-яких письмових обґрунтувань та посилань на нормативно-правові акти, які б слугували підставою для прийняття рішення про відмову в погодженні у виплаті позивачу зазначеної грошової компенсації.
З матеріалів справи, а саме витягу з протоколу засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 № 18 від 14.02.2019 судом встановлено, що комісією внесено зміни до облікової полковника запасу ОСОБА_1 та зараховано на квартирний облік його онука - ОСОБА_5 , 2018 р.н.. Вирішено вважати, що полковник запасу ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку в загальній черзі з 31.07.1996 року та в списках осіб, що користуються правом першочергового одержання жилих приміщень з 13.12.2007 із складом сім'ї п'ять осіб, в тому числі: ОСОБА_2 - дружина; ОСОБА_3 - дочка; ОСОБА_4 - син; ОСОБА_5 - онук.
Також, судом встановлено, а сторонами не заперечується, що під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 , позивачу присвоєне військове звання «полковник».
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української PCP, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України
Статтею 49 Житлового кодексу Української PCP визначено, що понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів. Громадянам, яким ця площа необхідна за умовами і характером виконуваної роботи, розмір додаткової жилої площі може бути збільшено.
Порядок і умови надання додаткової жилої площі та перелік категорій громадян, які мають право на її одержання, встановлюється законодавством Союзу PCP.
Згідно із п. 27 Положення про пільги для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР №193 від 17.02.1981, особи офіцерського складу в званні полковника, йому рівному і вище, які перебувають на дійсній військовій службі, так і звільнені в запас або у відставку, а також командири окремих військових частин мають право на додаткову кімнату або на додаткову житлову площу в розмірах, що встановлюються чинним законодавством.
Поряд із цим, суд зазначає, що вимогами п. 11 Порядку, визначено вичерпний перелік документів, які подаються житловій комісії для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру, серед яких нотаріальне завірене зобов'язання про здачу службового житла відсутнє.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачем було дотримано всіх вимог, визначених чинним законодавством для реалізації свого законного права на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення особами, які перебувають в черзі на одержання житлових приміщень.
Суд приходить до висновку, що Комісія з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями помилково дійшла висновку щодо відмови позивачу у погодженні відповідної грошової компенсації.
Ненадання позивачу Міністерством оборони України житла протягом більш ніж 15 років перебування на житловому обліку є грубим порушенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. (Аналогічні висновки містяться у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.11.2018 справа №203/1784/16-ц).
Враховуючи вищевикладеним, суд зазначає, що Міністерство оборони України, в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яке оформлене протоколом №87 від 27.10.2020, є необґрунтованим та протиправним.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України, в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яке оформлене протоколом №87 від 27.10.2020, у частині відмови в погодженні виплати полковнику запасу ОСОБА_1 , грошової компенсації за належне йому, а також членам його сім'ї: ОСОБА_2 - дружині; ОСОБА_3 - дочці; ОСОБА_4 - сину; ОСОБА_5 - онуку, для отримання жиле приміщення.
Стосовно позовної вимоги щодо зобов'язання Міністерства оборони України, в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, вчинити дії щодо виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, суд зазначає наступне.
Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Суд зауважує, що він є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.
Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Статтею 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі. Статтею 46 Конвенції передбачено, що Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.
Згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини по справах: "Класс та інші проти Німеччини" від 6 вересня 1978 року, "Фадєєва проти Росії" (Заява № 55723/00), Страсбург, від 9 червня 2005 року, "Кумпене і Мазере проти Румунії" (Заява N 33348/96), Страсбург, від 17 грудня 2004 року - завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи належний спосіб відновленого порушеного права позивача, враховуючи положення статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне зобов'язати Міністерство оборони України, в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, повторно розглянути питання щодо погодження виплати полковнику запасу ОСОБА_1 , грошової компенсації за належне йому, а також членам його сім'ї: ОСОБА_2 - дружині; ОСОБА_3 - дочці; ОСОБА_4 - сину; ОСОБА_5 - онуку, для отримання жиле приміщення, з урахуванням висновків суду.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відтак позов ОСОБА_1 належить задовольнити частково.
Судові витрати підлягають розподілу на підставі ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яке оформлене протоколом №87 від 27.10.2020, в частині відмови в погодженні виплати полковнику запасу ОСОБА_1 , грошової компенсації за належне йому, а також членам його сім'ї: ОСОБА_2 - дружині; ОСОБА_3 - дочці; ОСОБА_4 - сину; ОСОБА_5 - онуку, які перебували в черзі на одержання житлових приміщень у Військовій частині НОМЕР_1 Кам'янець-Подільського гарнізону, для отримання жиле приміщення.
Зобов'язати Міністерство оборони України, в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, повторно розглянути питання щодо погодження виплати полковнику запасу ОСОБА_1 , грошової компенсації за належне йому, а також членам його сім'ї: ОСОБА_2 - дружині; ОСОБА_3 - дочці; ОСОБА_4 - сину; ОСОБА_5 - онуку, які перебували в черзі на одержання житлових приміщень у Військовій частині НОМЕР_1 Кам'янець-Подільського гарнізону, для отримання жиле приміщення, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Міністерство оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 02660 , код ЄДРПОУ - 00034022)
Третя особа:Командування Сил логістики Збройних Сил України (вул. Дегтярівська, 28а, м. Київ, 04119 , код ЄДРПОУ - 26622467)
Головуючий суддя І.І. Тарновецький