10 вересня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3013/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з платника податків до ОСОБА_1 (далі - відповідач) податковий борг по орендній платі з фізичних осіб у сумі 51528,31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що платник податків ОСОБА_1 не перебуває на обліку як фізична особа підприємець. Сума його податкового боргу, а саме по орендній платі з фізичних осіб складає - 51528,31 грн, який виник починаючи з 22.07.2020 за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, що нараховані згідно: податкового повідомлення-рішення (форма 'Ф') № 66070-5105-2103 від 10.04.2020, терміном сплати 22.07.2020. До боржника застосовувалися заходи стягнення, визначені Податковим кодексом України. Згідно підпункту 59.1 статті 59 ПК України боржнику вручено податкову вимогу від 03.03.2020 №4946-10. Згідно статті 89 розділу II ПК України контролюючим органом прийнято рішення від 03.03.2020 № 4946-10 про опис майна у податкову заставу. Проте, оскільки дії контролюючого органу не призвели до погашення податкового боргу, то позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути вищевказаний борг з відповідача у судовому порядку.
Ухвалою від 14.07.2021 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач відзиву на позов чи будь-яких інших письмових доказів в обґрунтування своєї правової позиції не надав.
Відповідно до положень частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Херсонський окружний адміністративний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, встановивши наступні обставини.
З інтегрованої картки платника податків та наявного в матеріалах справи розрахунку податкового боргу ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), вбачається, що податковий борг по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 56299,08 грн виник внаслідок несплати нарахованого контролюючим органом податкового зобов'язання відповідачем у строки, встановлені податковим законодавством.
З розрахунку виникнення податкового боргу платника податків встановлено, що з врахуванням зменшення боргу минулих років в сумі 7571,92 грн, сума основного боргу складає 47727,16 грн.
Згідно ст. 129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI нарахована пеня на загальну суму 2801,15 грн, а саме за наступні періоди: з 26.04.2019 по 19.07.2020 у сумі 1270,95 грн, з 07.12.2019 по 20.07.2020 у сумі 1530,20 грн.
Відповідно до п. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України, податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Позивачем надані докази надсилання податкового повідомлення-рішення відповідачу в установленому законом порядку.
У разі несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, вона набуває статусу податкового боргу, контролюючий орган надсилає платнику податкову вимогу.
На підставі пункту 59.1 статті 59 ПК України, контролюючим органом була вручена відповідачу податкова вимога від 03.03.2020 №4946-10. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Судом встановлено, що з часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач є постійним боржником, що підтверджується витягами з інтегрованих карток платника податків. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.
Вказані дії податкового органу не призвели до погашення відповідачем податкового боргу в повному обсязі, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Вирішуючи дані правовідносини суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.
Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, крім іншого, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Згідно з п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов'язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).
Положеннями ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
В банківських установах на ім'я відповідача за інформацією позивача не відкрито поточних банківських рахунків, з яких може проводитись стягнення податкового боргу.
Станом на день розгляду справи відповідачем не подано жодних заперечень щодо суми податкового боргу, як і не надано доказів погашення вказаного боргу. Наявність податкового боргу підтверджується витягами з інтегрованої картки платника податків. Крім того, податкове повідомлення-рішення відповідачем оскаржене не було, визначені контролюючим органом грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано доказів сплати вищевказаного податкового боргу або інших доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи щодо наявності податкового боргу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З урахуванням зазначеного суд не вирішує питання розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 9, 14, 73 -78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з платника податків ОСОБА_1 , (рнокпп НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) податковий борг по орендній платі з фізичних осіб у сумі 51528,31 (п'ятдесят одну тисячу п'ятсот двадцять вісім) гривень 31 коп. (отримувач: ГУК у Херсонській області/Дар'ївка СТГ/18010900, код отримувача - 37959517, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UА218999980334199815000021419, код платежу - 18010900).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Хом'якова
кат. 111020300