10 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5681/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/5681/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
02 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ в Полтавській області) , в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення з 01.04.2019 відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 83 до 70 відсотків грошового забезпечення, зобов'язавши відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 у розмірі 83 відсотки грошового забезпечення, відображеного у довідці Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (надалі - Полтавський ОТЦКСП) від 24.11.2020 №12/348/ФП73667;
- визнати протиправними дії ГУПФ в Полтавській області щодо обмеження з 05.03.2019 по 31.12.2019 виплати пенсії ОСОБА_1 75 відсотками суми її підвищення, зобов'язавши відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Полтавського ОТЦКСП від 24.11.2020 №12/348/ФП73667 без обмеження у період з 05.03.2019 по 31.12.2019 її виплати 75 відсотками суми підвищення відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом 2 якої визначено порядок виплати перерахованих підвищених пенсій з 01.01.2018. Позивач зазначає, що вказаною нормою йому фактично зменшено внаслідок розстрочення на значний термін виплату сум підвищення перерахованої пенсії, які мали б бути перераховані та виплачені, що порушує право позивача на отримання всієї суми підвищеної пенсії. Позивач вважає, що у зв'язку з визнанням протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 пенсія з 05.03.2019 по 31.12.2019 підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії. Однак під час перерахунку пенсії відповідач протиправно, як на думку позивача, обмежив розмір його пенсії максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність та застосував зменшений відсоток грошового забезпечення до 70% замість 83%, в якому позивачу призначено пенсію за вислугу років.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачеві усунути виявлені недоліки шляхом надання до суду доказів доплати судового збору в розмірі 908,00 грн або пропорційно до заявлених вимог, у разі їх уточнення.
Після усунення недоліків, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 22.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
13.07.2021 до суду від ГУПФ в Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на правомірність проведеного перерахунку відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції чинній на момент здійснення такого перерахунку, виходячи з 70% розміру грошового забезпечення. Вимога позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення за відсутності обґрунтованих підстав не підлягає задоволенню (а.с. 40-41).
Розгляд даної справи, відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Позивач перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області, де отримує пенсію за вислугу років з 2010 року відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
24.11.2020 Полтавським ОТЦКСП складено довідку №12/348/фп 73667 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, а також додаткових складових грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, премія).
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі №440/356/21 ГУПФ України в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019. Для обчислення пенсійної виплати враховано 70% грошового забезпечення у складі: посадового окладу - 9020,00 грн, окладу за військовим званням - 1480,00 грн, надбавки за вислугу років (50%) - 5250,00 грн (а.с. 46). При цьому, підсумок пенсії склав (з надбавками): 21348,25 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 14 970,00 грн, попередньої суми пенсії 5270,33 грн та підвищення 7274,75 грн (75% від 9699,67): відповідно до постанови КМУ 103 від 21.02.2018 підвищення складає 9699,67 грн. З них виплачується: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення 4849,84 грн; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення: 7274,75 грн; з 01.01.2020 100% щомісячно 100% від підвищення: 9699,67 грн.
15.04.2021 позивач звернувся до ГУПФ України в Полтавській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії згідно з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі №440/356/21 (а.с. 10).
Листом ГУПФ України в Полтавській області від 13.05.2021 вих.№4362-3520/К-02/8-1600/21 ОСОБА_1 повідомлено про відсутність у судовому рішенні зобов'язань здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії та у розмірі 83 відсотки сум грошового забезпечення. Під час проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 по справі №440/6982/20 норми законодавства застосовані в редакції, яка чинна на момент перерахунку, а саме - станом на 01.04.2019. З 01.05.2014 по даний час чинною є редакція частини 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% від грошового забезпечення. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 здійснювалося у 2019 році в межах наявного бюджетного фінансування в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії. Таким чином рішення суду виконано в межах покладених на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зобов'язань та з урахуванням норм чинного законодавства. Виплату пенсії, перераховану на виконання рішення суду, розпочато з 01.05.2021 у максимально можливому розмірі 17 690,00 грн. Доплату пенсії за рішенням суду за період з 01.04.2019 по 30.04.2021 у розмірі 77035,58 грн обліковано в реєстрі судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (а.с. 10-12).
Не погодившись із правомірністю дій ГУПФ в Полтавській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних міркувань.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами частин другої та третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрала чинності з 01.01.2017) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:
з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45.
Частиною 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином положення пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратили чинність з 05.03.2019. Відтак з 05.03.2019 скасовано обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії.
Аналогічний висновок міститься у рішенні Верховного Суду від 06.08.2019, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 за результатами розгляду зразкової справи №160/3586/19 (провадження № 11-986заі19).
Суд зважає на те, що з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії. Скасування пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №2826/3858/18 не впливає на вказані підстави.
У зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Отже, з 05.03.2019 пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Відмова пенсійного органу у проведенні позивачу виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном.
Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення Європейського суду у справі "Кечко проти України" від 08 листопада 2005 року).
Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007.
Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі №21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі №21- 44а10).
При цьому суд враховує ту обставину, що 24.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян", пунктом 1 якої установлено, що з 01 січня 2020 виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 р.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що дії ГУПФ в Полтавській області щодо зменшення розміру пенсії позивачу з 05.03.2019 по 31.12.2019 за рахунок виплати 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 05.03.2019, є протиправними.
Відповідно до частини 2 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до другого речення частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З вказаної норми права вбачається імперативне правило заборони зменшувати розмір пенсії при проведенні наступних перерахунків пенсії, в тому числі проведених в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на закріплене в статті 63 Закону №2262-ХІІ правило недопустимості зменшення розміру пенсії, суд вважає, що позивач з 05.03.2019 набув право на виплату пенсії в повному розмірі, яке не може бути обмежено в подальшому підзаконним нормативно-правовим актом.
Також суд враховує те, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2020 у справі №640/19133/19 визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" неправомірними; визнано постанову Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 протиправною та нечинною повністю.
Отже, з 31.03.2020 постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 втратила чинність.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що виплата позивачу пенсії має здійснюватися в розмірі, визначеному станом на 05.03.2019, виходячи із 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії без обмеження, суд виходить з такого.
Статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 №1774-VIII (надалі - Закон №3668-VI) визначено, що максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Закон №3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011, як те передбачено пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Законом №3668-VI частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Законом України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Суд зауважує, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром у спірних відносинах вмотивовані відповідачем посиланням на частину сьому статті 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI.
Водночас Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".
У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 дає суду підстави для висновку про те, що з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 16.04.2020 у справі №620/1285/19, від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18.
Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини сьомої 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18.
З огляду на викладене, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Суд визнає помилковими посилання пенсійного органу щодо наявності у статті 2 Закону №3668-VI положень стосовно можливості обмеження пенсії максимальним розміром на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, оскільки Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).
Обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
При цьому, суд враховує, що положення статті 2 Закону №3668-VІ є аналогічними за змістом положенням частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
За таких обставин зважаючи на факт визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, суд зазначає, що пенсійний орган, відмовляючи позивачу у виплаті перерахованої на підставі довідки Полтавського ОТЦКСП від 24.11.2020 №12/348/ФП73667 пенсії без обмеження її максимальним розміром, діяв всупереч приписам Конституції України та Закону №2262-ХІІ.
Таким чином суд дійшов висновку щодо протиправності дій ГУПФ в Полтавській області під час виплати пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку з 01.04.2019 з обмеженням максимального розміру.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі №440/356/21 ГУПФ в Полтавській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки Полтавського ОТЦКСП від 24.11.2020 №12/348/фп 73667, самостійно визначивши відсоток грошового забезпечення позивача - 70%.
Разом з тим суд враховує ту обставину, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі №440/5038/19 позов ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано ГУПФ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 січня 2018 року у розмірі 83 відсотки відповідної суми грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат.
Вказані обставини встановлені у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі №440/5038/19, а відтак в силу приписів статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.
Таким чином судовим рішенням, яке набрало законної сили, за позивачем визнано право на отримання пенсії у розмірі 83 відсотки грошового забезпечення.
Враховуючи викладене суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне визнати протиправними дії ГУПФ в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні виплати основного розміру пенсії з 05.03.2019 по 31.12.2019 виходячи із 100 відсотків суми підвищення пенсії та у здійсненні з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення з обмеженням її максимального розміру, зобов'язавши відповідача здійснити виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 по 31.12.2019 виходячи із 100 відсотків суми підвищення пенсії та з 01.04.2019 здійснити перерахунок та виплату його пенсії у розмірі 83 відсотки грошового забезпечення на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 24.11.2020 №12/348/фп 73667 та без обмеження її максимальним розміром, за вирахуванням фактично виплачених сум.
Відтак заявлений позов суд визнає обґрунтованим, у зв'язку з чим такий підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Стосовно клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання ГУПФ в Полтавській області подати звіт про його виконання у місячний строк з дня набрання чинності суд зазначає про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.
Суд не знаходить підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні виплати основного розміру пенсії з 05.03.2019 по 31.12.2019 виходячи із 100 відсотків суми підвищення пенсії, та у здійсненні з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення з обмеженням її максимального розміру.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 по 31.12.2019 виходячи із 100 відсотків суми підвищення пенсії, та з 01.04.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 83 відсотки грошового забезпечення на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 24.11.2020 №12/348/ФП73667 та без обмеження її максимальним розміром, за вирахуванням фактично виплачених сум.
Клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - залишити без задоволення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя Є.Б. Супрун