Справа № 420/10614/21
10 вересня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого по справі судді Бжассо Н.В.,
розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області, за результатом розгляду якого, позивачка просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області стосовно не розгляду у передбачений законодавством спосіб клопотання ОСОБА_1 від 31.12.2020 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель комунальної власності, яка розташована поза межами населеного пункту на території Павлівської сільської ради, Болградського району, Одеської області на земельному масиві з кадастровим номером 5120481000:01:002:0629, з цільовим призначенням 16,00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), оформлену листом № 176/02-09 від 03.03.2021 року;
Зобов'язати Павлівську сільську раду Арцизького району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо надання безоплатно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га на території Павлівської сільської ради, Болградського району, Одеської області на земельному масиві з кадастровим номером 5120481000:01:002:0629, з цільовим призначенням 16,00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) за рахунок земель комунальної власності й видати за наслідками розгляду рішення по суті порушеного у клопотанні питання у відповідності з вимогами статті 118 Земельного кодексу України.
В обґрунтування адміністративного позову позивачка зазначає, що вона звернулася до Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області з клопотанням про надання їй дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель комунальної власності, яка розташована поза межами населеного пункту на території Павлівської сільської ради, Болградського району, Одеської області на земельному масиві з кадастровим номером 5120481000:01:002:0629, з цільовим призначенням 16,00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам). Листом від 03.03.2021 року № 176/02-09 відповідач повідомив позивачку, що ГУ Держгеокадастру в Одеській області передало Павлівській сільській раді земельні ділянки у комунальну власність, проте, передача земельних ділянок ще не закінчилася та сільською радою проводяться заходи щодо перереєстрації вказаних земельних ділянок. Позивачка наголошує, що умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом та є вичерпними. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл.
Ухвалою суду від 12.07.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
28.07.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, Павлівська сільська рада Арцизького району Одеської області заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Представник відповідача зазначає, що зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою є втручанням у дискреційні повноваження відповідача. Також, сільська рада до моменту реєстрації речових прав на нерухоме майно за комунальною власністю не має повноважень щодо передачі земельних ділянок.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
31.12.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області з клопотанням про надання їй дозволу розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель комунальної власності, яка розташована поза межами населеного пункту на території Павлівської сільської ради, Болградського району, Одеської області на земельному масиві з кадастровим номером 5120481000:01:002:0629, з цільовим призначенням 16,00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).
До клопотання позивачка надала: копію паспорта; графічний матеріал на бажану земельну ділянку.
Листом від 03.03.2021 року за вих. № 176/02-09 Павлівська сільська рада Арцизького району Одеської області надала відповідь на заяву позивача, згідно з якою сільська рада відмовила позивачці у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, у зв'язку із тим, що процедура реєстрації права комунальної власності на передані Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області земельні ділянки ще не закінчилася.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно з пп. “б” ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
З огляду на наведені положення Земельного кодексу України, орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність зобов'язаний розглянути клопотання особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти рішення про надання такого дозволу або відмову у наданні у місячний строк.
Разом з тим, суд встановив, що позивачка звернулася до відповідача із клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, яка є частиною (складовою) земельного масиву (земельної ділянки) кадастровий номер: 5120481000:01:002:0629.
Згідно з частинами 1, 2 ст.79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Частиною 4 ст.79-1 ЗК України визначено, що земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Частиною 6 ст.79-1 ЗК України встановлено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою.
Технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування (ст.1 Закону України від 22.05.2003 №858-IV “Про землеустрій” (далі - Закон України №858-IV).
Згідно з абзацом першим ст.25 Закону України №858-IV документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Абзац другий зазначеної статті Закону визначає види документації із землеустрою:
а) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
б) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;
в) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів;
г) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
д) проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб;
е) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
є) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;
ж) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
з) робочі проекти землеустрою;
и) технічна документація із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України;
і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
ї) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;
й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;
к) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель.
Тобто проект землеустрою та проект технічної документації є різними видами документації з землеустрою.
При цьому, Верховний Суд в постанові від 23 жовтня 2020 року по справі № 802/1535/17-а зазначив, що підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.
Відповідно до ст.29 Закону України №858-IV документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації.
Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.
Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.
Погодження і затвердження документації із землеустрою відповідно до ст.30 Закону України №858-IV проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
Частиною 1 ст. 26 Закону №858-IV визначено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
Згідно зі ст.31 Закону України №858-IV зміни до документації із землеустрою вносяться особою, яка відповідно до вимог цього Закону може бути розробником документації із землеустрою за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою.
Погодження та затвердження змін до документації із землеустрою здійснюються в порядку, передбаченому для погодження та затвердження документації із землеустрою.
Згідно з ч.1 ст.56 Закону України №858-IV технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок включає:
а) пояснювальну записку;
б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;
в) кадастрові плани земельних ділянок, які об'єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;
г) матеріали польових геодезичних робіт;
ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу;
д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути;
е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об'єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні);
є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об'єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).
Отже, отримання дозволу на виготовлення вказаного виду технічної документації закон не передбачає. Законом визначено обов'язок отримання від відповідного суб'єкта владних повноважень згоди на поділ земельної ділянки. Видача уповноваженим органом “дозволу” передбачена абзацом 7 ст.50 Закону України №858-IV саме для проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а також абз.12 ст.55 зазначеного Закону для технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), тобто для іншого виду документації із землеустрою.
Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі №823/1172/17 зазначив, що оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а не з технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, що суперечить вимогам частини шостої статті 79-1 Земельного кодексу України, відповідач правильно відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин та висновків Верховного Суду, що наведені у постанові від 03.10.2019 у справі №823/1172/17, суд робить висновок про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , оскільки позивачка звернулася до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, тоді як вказане клопотання подається та розглядається у тому випадку, коли бажана до отримання земельна ділянка не є частиною вже сформованого масиву або не включає в себе декілька сформованих земельних ділянок. Бажана до отримання, ОСОБА_1 , земельна ділянка є частиною земельного масиву, а тому позивачка повинна була звернутися до відповідача із технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 не належить до задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 243, 245, 246, 250, 262, 295, 382 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач - Павлівська сільська рада Арцизького району Одеської області (пров. Театральний, 2, с. Павлівка, Болградський р-н., Одеська обл., 68450, код ЄДРПОУ: 04380910).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 10 вересня 2021 року.
Суддя Н.В. Бжассо
.