Справа № 420/16170/21
10 вересня 2021 року Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи: головний державний виконавець Другого Суворовського ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крицька В.А., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконними (необґрунтованими) та скасування постанов №139/8/1/2021, №140/8/1/2021, №138/8/1/2021 від 20.08.2021 року
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи: головний державний виконавець Другого Суворовського ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крицька В.А., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконними (необґрунтованими) та скасування постанов №139/8/1/2021, №140/8/1/2021, №138/8/1/2021 від 20.08.2021 року про результати перевірки виконавчого провадження винесені Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса).
Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
У відповідності до частини п'ятої статті 125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає та встановлює Кодекс адміністративного судочинства України.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби врегульовано ст.287 КАС України.
Так, відповідно до ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Тобто, якщо законом установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначено у розділі X Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Згідно ч.1, 2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивач оскаржує постанови №139/8/1/2021, №140/8/1/2021, №138/8/1/2021 від 20.08.2021 року про результати перевірки виконавчих проваджень :
№64075862 з примусового виконання виконавчого листа №523/16616/18 від 07.12.2020 року, виданого Суворовським районним судом м. Одеси;
№64076624 з примусового виконання виконавчого листа №523/16616/18 від 07.12.2020 року, виданого Суворовським районним судом м. Одеси;
№64076149 з примусового виконання виконавчого листа №523/16616/18 від 07.12.2020 року, виданого Суворовським районним судом м. Одеси.
Отже, зазначені виконавчі провадження вчиняються на підставі виконавчих листів, виданих Суворовським районним судом м. Одеси та не стосуються вирішення питань визначених ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч.1 ст.448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Отже, зазначеними нормами передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема ухваленого в порядку цивільного судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.
Згідно з п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.6 ст.170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Суд зазначає, що справа підлягає розгляду судом, який видав виконавчий документ, а саме Суворовським районним судом міста Одеси, за правилами цивільного судочинства.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі Суд) від 20.07.2016 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №29458/04, №29465/04) зазначено, що відповідно до прецидентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v.Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Керуючись ст.ст.1, 2, 6, 7, 170, 171, 243, 248, 379 КАС України, суддя
Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи: головний державний виконавець Другого Суворовського ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крицька В.А., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконними (необґрунтованими) та скасування постанов №139/8/1/2021, №140/8/1/2021, №138/8/1/2021 від 20.08.2021 року.
Роз'яснити позивачу, що дане питання підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у загальному місцевому суді.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Суддя П.П.Марин