Справа № 420/16173/21
10 вересня 2021 року суддя Одеського окружного адміністративного суду, Бжассо Н.В., дослідив адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у меншому розмірі, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових, у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відносини з приводу соціального захисту учасників бойових дій приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтею 13 вказаного Закону.
Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З огляду на положення статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", 30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата допомоги до 5 травня позивачу за 2020 рік і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Суд зазначає, що строк звернення до суду має обраховуватись з дня, коли закінчується встановлений законом строк на здійснення такої виплати і особа розуміє про те, що більшої суми допомоги, аніж вже отримано, не може бути нараховано і виплачено.
Отже, на думку суду, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом в слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.
Вказані висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, що наведені у постанові від 06.02.2018 року у справі № 607/7919/17.
Суддя зазначає, що звернення позивача у квітні 2021 року до відповідача із заявою з приводу виплати одноразової грошової допомоги у належному розмірі та отримання відповіді від 06.05.2021 року не є підставою вважати, що строк звернення до суду ним не пропущено, так як про порушення свого права на належний розмір щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік позивач міг і повинен був дізнатися після отримання її у меншому розмірі.
Строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов'язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов'язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.
Аналогічний правовий висновок ,зроблений в ухвалі Верховного Суду від 13.03.2018 року по справі № 800/474/17.
При цьому поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах і стимулює суд та учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року по справі № 1.380.2019.001042 (провадження № К/9901/13509/20).
Тобто, ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом 06.09.2021 року, тобто із порушенням шестимісячного строку, який відраховується з 30.09.2020 року та закінчився 31.03.2021 року.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 160,161, 169 КАС України, суддя
Залишити без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Повідомити позивача про необхідність у термін протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення адміністративного позову без руху усунути недоліки.
Роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду не належить до оскарження.
Суддя Н.В. Бжассо