Справа № 815/2598/16
10 вересня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за результатом якого позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиева С.О. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «ІМЕКСБАНК» по договору банківського вкладу від 21 січня 2015 року №990413552 у сумі 131 648,61 грн., укладеного між ОСОБА_1 та АТ «ІМЕКСБАНК», за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення про включення ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в AT «IМЕКСБАНК» по договору банківського вкладу від 21 січня 2015 року №990413552 у сумі 131 648,61 грн., укладеного між ОСОБА_1 та АТ «МЕКСБАНК», на підставі переліку вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «IМЕКСБАНК» Гаджиєвим С.О.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21 січня 2015 року, між ОСОБА_1 (надалі - Позивач) та АТ «ІМЕКСБАНК» був укладений договір № 990413552 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) вiд 20 січня 2015 року, за умовами якого Позивачу був відкритий вкладний рахунок № НОМЕР_1 в доларах США. Сума вкладу за даним договором становить 8 280,00 дол. (вісім тисяч двiстi вісімдесят доларів США 00 цнт.). Процентна ставкам складає 6%. За умовами вказаного договору, повернення вкладу мало статися 24 квітня 2015 року шляхом перерахування на поточний рахунок. 21 січня 2015 року, між Позивачем та AT «IMЕКСБАНК» був укладений договір №970007231 на відкриття банківського рахунку, за умовами якого йому був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_2 в доларах США. 22 січня 2015 року на вкладний рахунок Позивачем було зараховано кошти у розмірі 8 280,00 дол. (вісім тисяч двісті вісімдесят доларів США 00 цнт.), що підтверджується випискою по особовому рахунку.
Однак, на підставі постанови Правління Національного банку України № 50 від 26.01.2015р. «Про віднесення АТ «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 16 від 26.01.2015р. "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «ІМЕКСБАНК», згідно з яким з 27.01.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «ІМЕКСБАНК», тимчасову адміністрацію в АТ «ІМЕКСБАНК» запроваджено строком на три місяці з 27.01.2015 року по 26.04.2015 року включно.
У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду рішення від 27 травня 2015 р. № 105, «Про початок процедури ліквідації AT «IMЕКСБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Фонд з 04 червня 2015 р. розпочав виплати коштів вкладникам даного банку.
Для отримання коштів вкладники АТ «ІМЕКСБАНК» з 04 червня 2015 р. до 15 липня 2015 р. включно могли звертатись до установ банку-агента Фонду ПАТ «АЛЬФА-БАНК».
Відшкодування вкладникам АТ «МЕКСБАНК», які з будь-яких причин не звернулися до банку агента Фонду в період з 04 червня 2015 р. до 15 липня 2015 р., здійснювалися за результатами розгляду їх індивідуальних письмових звернень на адресу Фонду до дня внесення запису про ліквідацію банку як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
15 липня 2015 року Позивач прийшов до ПАТ «АЛЬФА-БАНК» за одержанням належних йому коштів. Але в даному банку його усно повідомили, що в списках на виплату прізвища ОСОБА_1 не значиться і порадили звернутися до АТ «ІМЕКСБАНК». i
17 липня 2015 року Позивач звернувся до Фонду та до АТ «ІМЕКСБАНК» с заявою на виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у банку, проте AT «МЕКСБАНК» та фонд впродовж тривалого часу не надавали жодної відповіді на заяву.
Рiшенням виконавчої дирекції Фонду No 189 від 19 жовтня 2015 р. змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора AT «МЕКСБАНК». Згідно з даним рішенням змінено уповноважену особу Фонду на ліквідацію та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «ІМЕКСБАНК» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банкiв вiддiлу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гаджиєву Сергію Олександровичу з 20 жовтня 2015 р.
28 грудня 2015 року Позивач отримав лист-відповідь № 02-036-56388/15 від 24.12.2015 від Фонду в якому йдеться про те, що «...У відповідності до статті 27 Закону уповноважена особа Фонду гарантування визначає розрахункові суми та складає перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, та надає його до Фонду гарантування. У зазначеному переліку вкладників інформація стосовно ОСОБА_1 відсутня...».
04 січня 2016 року надійшов лист № 8770 від 27.11.2015 від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «ІМЕКСБАНК» Гаджиева С.О., в якому повідомляється, що «...в результаті проведеної перевірки було встановлено, що до моменту запровадження тимчасової адміністрації в установі АТ «ІМЕКСБАНК» було здійснено низку операцій (які за своєю правовою суттю є правочинами), які за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені підпунктом 7 ст. 38 Закону, а нетиповий характер їх вчинення - свідчить про намір клієнтів за штучно-створених підстав отримати задоволення своїх вимог з коштів Фонду. До вказаного переліку потрапили вкладні операції, що були проведені за Вашої участі...».
Тобто, в наведеному листі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «ІМЕКСБАНК» Гаджиєв С.О., не повідомляє Позивача про прийняте рішення щодо нікчемності здійсненого ним правочину, навіть немає посилання які саме пункти Договору мають «...нетиповий характер вчинення та свідчать про намір клієнта за штучно-створених підстав отримати задоволення своїх вимог з коштів Фонду...». В листі-відповіді йдеться лише про прийняття «...попередніх висновківми...». Разом з тим, Законом не передбачені такі дії уповноваженої особою Фонду як блокування витрат коштів за договорами, нікчемність яких може бути встановлена в майбутньому, при формуванні списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок фонду.
Позивач вважає, що відсутні будь-які правові підстави для блокування чи будь-якої іншої затримки виплат гарантованих сум відшкодування за рахунками в АТ «ІМЕКСБАНК», однак дані позивача до загального реєстру вкладників АТ «ІМЕКСБАНК» так і не занесено, грошові кошти не виплачено, в зв'язку з чим, посилаючись на порушення прав позивача як вкладника, останній просив зобов'язати відповідача затвердити зміни до Загального реєстру вкладників AT «ІМЕКСБАНК», які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.
Ухвалою від 10.06.2016 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження по даній справі.
Ухвалою суду від 29 червня 2016 року провадження у справі № 815/2598/16 зупинено до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за результатом розгляду справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням Конституції України.
З урахуванням зазначеного та частин 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VIII від 05.08.2018 року, на теперішній час відпали обставини, які були підставою для зупинення провадження по справі.
Відповідно до ст. 3 КАСУ, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15.12.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, котрим КАС України викладено в новій редакції.
У відповідності до п.10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою суду від 09.09.2021 року поновлено провадження у справі, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 262 КАС України).
Від відповідача - Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» надійшли письмові заперечення на адміністративний позов, в яких в обґрунтування правової позиції зазначено, що позовна заява є безпідставною, необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки за наслідками проведеної перевірки правочинів, укладених Банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації, виявлено ряд правочинів, обставини вчинення яких свідчать про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами Банку сум гарантованого відшкодування коштів. Однією з таких операцій був правочин, здійснений позивачем, а саме 22.01.2015 року у відділенні АТ «ІМЕКСБАНК» з рахунку ОСОБА_2 було проведено безготівкове поповнення вкладних рахунків20 осіб, у тому числі ОСОБА_1 на суму 158100, 05 грн., що призвело до збільшення суми гарантованого відшкодування ФГВФО, а тому комісія прийшла до висновку щодо штучності та фіктивності створення правових підставо тримання позивачем сум гарантованого відшкодування за рахунок Фонду. Також відповідач зазначає, що позивач не надав до суду належним чином оформлений документ банківської установи (квитанція, прибутковий ордер),на підтвердження того, що грошові кошти відповідно до укладеного договору були внесені позивачем на депозитний рахунок, що, на думку відповідача, унеможливлює віднесення позивача до категорії вкладників, яким гарантується відшкодування Державою коштів за вкладом. Крім того, відповідач зазначає, що вказана операція по перерахуванню коштів була проведена в період застосування обмежень, встановлених Постановою НБ України № 16/БТ від 15.01.2015 року «Про віднесення банку до категорії проблемних».
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що 21 січня 2015 року, між ОСОБА_1 (надалі - Позивач) та АТ «ІМЕКСБАНК» був укладений договір № 990413552 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) вiд 20 січня 2015 року, за умовами якого Позивачу був відкритий вкладний рахунок № НОМЕР_1 в доларах США. Сума вкладу за даним договором становить 8 280,00 дол. (вісім тисяч двiстi вісімдесят доларів США 00 цент.). Процентна ставкам складає 6%. За умовами вказаного договору, повернення вкладу мало статися 24 квітня 2015 року шляхом перерахування на поточний рахунок.
21 січня 2015 року, між Позивачем та AT «IMЕКСБАНК» був укладений договір №970007231 на відкриття банківського рахунку, за умовами якого йому був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_2 в доларах США.
22 січня 2015 року на вкладний рахунок Позивачем було зараховано кошти у розмірі 8 280,00 дол. (вісім тисяч двісті вісімдесят доларів США 00 цент.), що підтверджується випискою по особовому рахунку.
15.01.2015 р. Правлінням Національного банку України прийнята постанова №16/БТ «Про віднесення ПАТ «ІМЕКСБАНК» до категорії проблемних.
Правлінням Національного банку України 26.01.2015 р. прийнято постанову №50 “Про віднесення Публічного акціонерного товариства “ІМЕКСБАНК” до категорії неплатоспроможних”.
На підставі зазначеної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015 р. прийнято рішення №16 “Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ “ІМЕКСБАНК”, згідно з яким з 27.01.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію в публічному акціонерному товаристві “ІМЕКСБАНК”, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ “ІМЕКСБАНК” - Северина Юрія Петровича.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №84 від 23.04.2015 р. строк проведення тимчасової адміністрації в АТ “ІМЕКСБАНК” та повноваження уповноваженої особи Фонду було продовжено до 26.05.2015 р. включно.
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України №330 від 21.05.15р. в ПАТ “ІМЕКСБАНК” відкликано банківську ліцензію та запроваджено процедуру ліквідації банку з 27.05.2015 р.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №105 від 27.05.2015 р. розпочато процедуру ліквідації та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ІМЕКСБАНК” Северина Юрія Петровича.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №189 від 19.10.2015р. відкликано всі повноваження ліквідатора ПАТ “Імексбанк” Северина Ю.П. та з 20.10.2015р. призначено уповноваженою особою Фонду і делеговано всі повноваження ліквідатора АТ “Імексбанк” Гаджиєву Сергію Олександровичу.
Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на своєму офіційному сайті було розміщено повідомлення, що інформацію про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, призначення уповноваженої особи Фонду та відшкодування коштів вкладникам AT “ІМЕКСБАНК” опубліковано в газеті “Голос України” № 94 від 29.05.2015 р. та зазначено, що відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” вимоги кредиторів приймаються протягом 30 днів з дня опублікування в “Голос України” оголошення публічного акціонерного товариства “ІМЕКСБАНК” до категорії про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.
Судом встановлено, що 17.07.2015 р. позивач направила листи на адресу ПAT «ІМЕКСБАНК», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в яких просила виплатити їй гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщним в ПАТ “ІМЕКСБАНК” на вкладному рахунку № НОМЕР_1 у розмірі 10000,00доларів США.
Листом від 24.12.2015р. (вих. № 02-036-56388/15) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб повідомлено позвача, що перелік вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, наданий уповноваженою особою Фонду відповідно до вимог ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не містить інформації про вкладника ОСОБА_3 .
27.11.2015р. (вих. № 8770) Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєвим Сергієм Олександровичем повідомлено позивача, що за наслідками проведеної перевірки уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» виявлено ряд правочинів, обставини яких могли свідчити про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами банку сум гарантованого відшкодування за рахунок коштів фонду, а також призводити до їх нікчемності.
Позивача на теперішній час до Загального реєстру вкладників не включено.
Перевіряючи правомірність дії та рішення Уповноваженої особи Фонду, з урахування підстав, з якими позивач пов'язує свої вимоги, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 4452-VI).
Частиною 1 ст.3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно ч.1 ст.26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
Статтею 27 Закону № 4452-VI встановлено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (ст.ст.2, 25 Закону).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов'язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин:
- прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії;
- наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати;
- наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.;
- включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування;
- затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
З матеріалів справи вбачається, що на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 26.01.2015р. № 50 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних» на депозитному рахунку ОСОБА_1 , відкритому відповідно до Договору № 990413552 від 21.01.2015р. про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2015р., знаходилась сума 8280 доларів США.
Згідно ч.1 ст.34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до п.16 ч.1 ст.2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
Згідно ч.ч.2, 3 та 5 ст.34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Згідно ч.ч.1,3 ст.36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.
Так, згідно з положеннями ст.ст.37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
Уповноваженою особою Фонду не було надано доказів виявлення ознак нікчемності правочину. Про що йшлося в листі від 27.11.2015р. (вих. № 8770).
Разом з тим, виконавчою дирекцією Фонду не було затверджено Загального реєстру вкладників АТ «Імексбанк» з урахуванням поданих Уповноваженою особою Фонду.
Частиною 1 ст.19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Суд вважає, що на позивача у цій справі поширюється зазначений конституційний принцип «для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом». Тоді, як застосовуючи ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI, Фонд або його уповноважена особа зобов'язані дотримуватися положень ч.2 ст.19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Забезпечуючи виконання ст.38 Закону 4452-VI відповідачі, фактично, позбавлені дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
При виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними.
Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч.2 ст.215 ЦК України та ч.3 ст.38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена ч.2 ст.38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення.
Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним.
Положення ст.228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI.
Суд звертає увагу на те, що аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4.07.2018р. у справі за №826/1476/15. Верховним Судом також постановами від 10.05.2018р. у справі за №826/20429/14, від 21.06.2018р. у справі за №802/4016 та від 21.06.2018р. у справі за №821/3601/15-а відмовлено у задоволенні заяви Уповноваженої особи про перегляд рішень суду касаційної інстанції 2016р. та 2017р., якими було задоволено позови фізичних осіб у відносинах, що є аналогічними до відносин у справі за №804/6992/15.
Суд враховує, що право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності, закріплено рівність усіх суб'єктів права власності та гарантії права власності та обов'язки власників.
Приписами ст.41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Поширення на грошові кошти, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника), режиму права власності підтверджується положеннями ст.ст.1058, 1066 ЦК України та ст.ст.8, 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», відповідно до яких, зокрема, власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором.
Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (ч.1 ст.1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.
Аналогічна позиція була висловлена Пленумом Верховного Суду України в постанові від 3.07.2015р. за №13.
Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в Рішенні від 22.09.2005р. №5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена.
Крім того, у Рішенні від 22.05.2018р. №5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.
Отже, зміст ст.41 Конституції України поширюється на право вкладника - фізичної особи вимагати отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.
Також, апеляційний суд вважає, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорюванні дій працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI.
Такі неправомірні або оспорюванні дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до ст.78 КАС України є обов'язковими для адміністративних судів.
Відповідно до ст.75 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, що договір №990413552 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) між ОСОБА_1 та ПАТ «Імексбанк» укладено 20.01.2015р. та у цей же день здійснена транзакція щодо зарахування коштів на відкритий відповідно до цього договору рахунок позивача. В той час, як рішення Правління Національного банку України № 15 ПАТ «Імексбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних» прийнято 26.01.2015р.
Отже, на дату укладення договору про приєднання до публічного договору банківського вкладу та здійснення транзакції щодо зарахування коштів на депозитний рахунок, позивач не міг знати про те, що у ПАТ «Імексбанк» запроваджено обмеження щодо окремих операцій, а рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних прийнято не було.
Також, судова колегія враховує, що Уповноваженою особою Фонду не приймалось рішення про виявлення ознак нікчемності та застосування наслідків нікчемності до спірного правочину, та подано до Фонду уточнений перелік вкладників, які набули право на відшкодування суми вкладу у ПАТ «Імексбанк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до якого до переліку включено також ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов в повному розмірі.
Відповідно до п.п.2,3 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012р. № 14 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Положення № 14), Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.
Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Системний аналіз наведені правових норми дає підстави дійти до висновку про те, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
При цьому Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема, щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування (пункт 5 розділу ІІІ Положення № 14).
Оскільки Уповноваженою особою Фонду внесено зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок Фонду, відповідно до яких до переліку включено також позивача, та подано такі зміни до Фонду, не затвердження на їх підставі Загального реєстру вкладників останнім є протиправною бездіяльністю, яка порушує права позивача на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст.ст.1,17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Зокрема, відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини в справі «Золотас проти Греції» стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов'язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв'язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, № 49429/99).
У справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (пункт 35, № 68385/10 та № 71378/10).
За таких обставин, враховуючи наведене, суд вважає, що позивач має право на включення до переліку вкладників АТ «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО.
Одночасно слід звернути увагу й на те, що аналогічна позиція з цих спірних питань була висловлена і Верховним судом України, зокрема, в постанові від 22.01.2016р. справа за №815/1925/17.
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиева С.О. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо не включення ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «ІМЕКСБАНК» по договору банківського вкладу від 21 січня 2015 року №990413552 у сумі 131 648,61 грн., укладеного між ОСОБА_1 та АТ «ІМЕКСБАНК», за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиева С.О. (65039, м. Одеса, пр. Гагаріна, 12а) подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «ІМЕКСБАНК» по договору банківського вкладу від 21 січня 2015 року №990413552 у сумі 131 648,61 грн., укладеного між ОСОБА_1 та АТ «ІМЕКСБАНК», за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 33б) прийняти рішення про включення ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в AT «IМЕКСБАНК» по договору банківського вкладу від 21 січня 2015 року №990413552 у сумі 131 648,61 грн., укладеного між ОСОБА_1 та АТ «МЕКСБАНК», на підставі переліку вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «IМЕКСБАНК» Гаджиєвим С.О.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко