Справа № 420/12194/21
10 вересня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за участі третьої особи на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
14.07.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за участі третьої особи на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в підготуванні та направлення подання до Управління Державної казначейської служби України в Одеській області для повернення ОСОБА_1 коштів в сумі: 6277,92 гривень збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області підготувати та направити до Управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна і проведення реєстрації права власності на житло у розмірі 6277,92 гривень (шість тисяч двісті сімдесят гривень 92 коп.) відповідно до квитанції №1986 від 13.06.2019 року.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 13.06.2019 року позивач вперше придбала нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу і, при його нотаріальному посвідченні, сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 % від його вартості в загальній сумі: 6277,92 гривень. Так, як придбання житла здійснено вперше, 17.06.2021 року позивач подала заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про підготовку та здійснення подання до Управління державного казначейства в Одеській області для повернення суми: 6277,92 гривень збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло. Однак, листом від 29.06.2021 року за №1-500-0506-8/81463 відповідачем зазначено, що враховуючи те, що не надано підтвердження того, що позивач придбала житло вперше, позивачу відмовлено в наданні подання на повернення збору сумі 6277,92 гривень. Позивач вважає, відмову відповідача протиправною, а тому звернулась до суду з даним позовом.
19.07.2021 року ухвалою судді відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
03.08.2021 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що Законом визначено конкретні обставини звільнення громадян від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування якими є: придбавання житла і перебування у черзі на отримання житла (виключно у сукупності цих обставин); придбавання житла вперше. Проте позивачем не надано жодних доказів того, що він придбав житло і перебував у черзі на одержання житла або придбав житло вперше. На переконання відповідача позовні вимоги за даним позовом не підлягають задоволенню.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
13.06.2019 року ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу з ОСОБА_2 , відповідно до якого придбала нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 (а.с.8).
Відповідно до квитанції № 1986 від 13.06.2021 року ОСОБА_1 , сплатила 6277,92 грн на рахунок Державної казначейської служби України в Одеській області збір з операцій купівлі-продажу нерухомого майна до Пенсійного фонду (а.с.7).
29.06.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на звернення позивача щодо повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 6277,92 грн повідомлено, що враховуючи, що позивачем не надано підтвердження того, що ОСОБА_1 , придавала житло вперше, відповідач вимушений відмовити в наданні подання на повернення Збору в сумі 6277,92 грн (а.с.5-6).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за позивачем на праві власності від 13.06.019 року зареєстрована квартира АДРЕСА_1 (а.с.9).
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступних положень законодавства.
Стаття 19 Конституції України встановлює правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Бюджетним кодексом України (далі - БК України), Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР), Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740), Порядком казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 №43 (далі - Порядок №43), Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25.09.2013 № 1650/24182 (далі - Порядок № 787), Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (далі - Положення № 215), постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» (далі - Постанова №106).
За приписами ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР звільняються від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування особи, які вперше придбавають житло, зокрема, зазначають - платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з п. 8 ст. 2, п. 10 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування для платників збору визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
На обов'язкове державне пенсійне страхування для підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та фізичних осіб, які придбавають нерухоме майно встановлюються ставки збору на рівні 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Пунктами 151, 153 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна №1740 (з урахуванням змін, внесених постановою КМУ №866 від 23.09.2020) визначено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, окрім наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 31.01.2018 року у справі № 819/1667/17.
У відповідності до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України, казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 розділу 2 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету № 43, казначейське обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету здійснюється органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - органи Казначейства) відповідно до законодавства. У процесі казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету органи Казначейства, зокрема,: відкривають бюджетні рахунки для зарахування надходжень у національній валюті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головні управління Казначейства) та Державній казначейській службі України (далі - Казначейство України) для зарахування до державного бюджету доходів та інших надходжень (далі - платежі); формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету; здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справлення надходжень до бюджету.
Подання складає орган, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п. 8 Порядку № 787).
Отже, враховуючи викладені норми, суд зазначає, що справлення надходжень до бюджету пенсійного збору регулюють органи Пенсійного фонду України, у зв'язку з чим, відповідачем повинно бути подане відповідне подання про повернення коштів.
Разом з тим, відповідно до п/п. 2 п. 4 Положення № 215 казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
У додатку до Постанови № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету», передбачено, що контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна» покладено на Пенсійний фонд України.
Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що для громадян, які придбавають житло вперше, законодавством регламентовано пільгу у вигляді звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Більш того, законодавством України не визначено механізму перевірки відомостей про те, чи вперше особа придбала нерухомість, не існує єдиної бази, за допомогою якої можна визначити первинне придбання нерухомого майна особою, а також не існує органу, компетентного видавати довідки на підтвердження таких даних.
Однак, зазначені обставини не можуть бути правовою підставою для позбавлення особи її прав на повернення помилково або надміру сплачених нею коштів, що були зараховані до бюджету, та покладення на неї додаткового тягаря зі сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування при придбанні житла вперше за наявності вищезазначеної законодавчо регламентованої пільги.
Разом з тим, суд звертає увагу, що таке повернення здійснюється органами казначейства України за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Тобто, передумовою для повернення коштів органами державної казначейської служби з бюджету, які були помилково або надміру сплачені з операції купівлі-продажу квартири, є подання органів Пенсійного фонду України про повернення суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у відповідному розмірі.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом, як вже було зазначено раніше, є Пенсійний фонд України, то саме на нього та його територіальні органи покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом, зокрема, у постанові 28.11.2018 року у справі №813/1126/17.
Разом з тим, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання позивачем житла вперше, відповідачем не надано.
Отже, з наведеного вбачається, що відповідачем протиправно відмовлено у підготуванні та направленні подання до Управління Державної казначейської служби України в Одеській області для повернення коштів в сумі: 6277,92 гривень збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
При цьому, суд зазначає, що дії є активною формою поведінки суб'єкта владних повноважень, які виражаються у прийнятті рішень або інших активних формах здійснення наданих повноважень, у зв'язку із чим в подальшому виникає публічно-правовий спір.
Оскільки відмова у підготуванні та направленні подання є формою активної поведінки суб'єкта владних повноважень, то суд доходить до висновку про необхідність визнання протиправною відмову відповідача у підготуванні та направленні подання до Управління Державної казначейської служби України в Одеській області для повернення коштів в сумі: 6277,92 гривень збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
Слід звернути увагу відповідача на те, що в силу ч. 2 ст. 77 КАС України саме держава в особі Пенсійного фонду України (його органи) як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.11.2018 року у справі № 813/1126/17.
Разом з тим, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання позивачем житла вперше та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
З урахуванням зазначеного, позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області підготувати та направити до Управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення мені збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна і проведення реєстрації права власності на житло у розмірі 6277,92 гривень (шість тисяч двісті сімдесят гривень 92 коп) відповідно до квитанції №1986 від 13.06.2019 року підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 242 КАС країни рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, а понесені позивачем судові витрати в частині сплати судового збору підлягають стягненню в повній мірі.
Керуючись ст. ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65012, м.Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 20987385) за участі третьої особи на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України в Одеській області (адреса: 65023, вул. Садова, 1-А, м. Одеса, код ЄДРПОУ 38016923) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в підготуванні та направленні подання до Управління Державної казначейської служби України в Одеській області для повернення ОСОБА_1 коштів в сумі: 6277,92 гривень збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області підготувати та направити до Управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна і проведення реєстрації права власності на житло у розмірі 6277,92 гривень (шість тисяч двісті сімдесят гривень 92 коп.) відповідно до квитанції №1986 від 13.06.2019 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя Л.М. Токмілова