Справа № 420/9417/21
09 вересня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення, зменшення премії з 15% до 0,85%, скасування надбавки за оперативно-розшукову діяльність - 09% від посадового окладу, скасування надбавки за особливі важливі завдання - 44% від суми окладу, окладу за військове звання і вислуги років з 1 січня 2016 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії з 01.01.2016 року з урахуванням:
грошового забезпечення - 90%;
премії у розмірі 15 %;
надбавки за оперативно - розшукову діяльність - 9% від посадового окладу;
надбавки за особливі важливі завдання - 44% від суми окладу, окладу за військове звання і вислуги років.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що йому призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, виходячи із 33 років вислуги у пільговому обчисленні.
Як вказує позивач, на час призначення йому пенсії, відповідно до статті 13 Закону України №2262-XII пенсії за вислугу років призначались у таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Всi наступні перерахунки пенсії (до 01.04.2018р.) проводились з урахуванням розміру раніше призначеної пенсії у розмірі 90 % від розміру грошового забезпечення.
У позові вказано, що позивач має більш 20-ти років стажу оперативної роботи в Одеському карному розшуку, починаючи з закінчення Одеської спеціальної середньої школи міліції МВС СРСР у 1981 році і до виходу на пенсію у 2002 році. Згідно довідки про перерахунок пенсії від 9 жовтня 2017 року, наданій ГУ ПФУ в Одеській області 25.05.2021р. пенсія позивача обчислена в основному розмiрi 90 % грошового забезпечення, виходячи із 33 років вислуги у пільговому обчисленні і складалась з таких сум: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років- 40%, робота з таємними виробами, документами - 15%, надбавка за оперативно-розшукову діяльність - 9%, надбавка за особливі важливі завдання - 44%, премія - 15%.
З урахуванням викладеного, зазначено у позові, держава певним чином компенсувала позивачу витрати професії за особливі умови праці у службі карного розшуку, встановлюючи пільгове обчислення вислуги (1,5 роки за кожен рік служби на оперативній роботі), надбавку за роботу з таємними документами, надбавку за оперативно-розшукову діяльність і надбавку за особливі умови праці.
Як зазначено у позові, після перерахунку на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103, пенсія позивача зменшилась у відсотковому значенні складових грошового забезпечення та в частині не врахування двох надбавок, зумовлених специфікою роботи позивача у службі карного розшуку, зокрема: - грошове забезпечення зменшилось з 90% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення, премія зменшилась з 15% до 0,85% грошового забезпечення (з 394,63 грн. станом на 01.10.2017 року до 69,42 грн. на 01.04.2018 року). Надбавки до пенсії, встановлені державою задля компенсації витрат фізичних і моральних сил в особливих умовах праці, якою, безумовно є робота у службі карного розшуку, взагалі не були враховані при перерахунку пенсії, а саме: надбавка за оперативно-розшукову діяльність - 9% від посадового окладу і надбавка за особливі важливі завдання 44% від суми окладу, звання і вислуги років.
Разом з тим, як стверджує позивач, до попереднього перерахунку пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року, позивач отримував всі вищезазначені надбавки і премії в повному обсязі
Також, у позові вказано, що згiдно довідки про перерахунок пенсії, наданій ГУ ПФУ в Одеській області від 25.05.2021 року, позивачу з 01 жовтня 2017 року нараховано надбавку до пенсії на непрацездатну дитину віком до 18 років (ст.16 п."А") у сумі 726 грн. З того часу ця надбавка жодного разу пенсійним фондом не перераховувалась і протягом майже 4-х років залишалась незмінною. Разом з тим, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність збільшується тричі на рік. Станом на 1 червня 2021 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 1769 грн.. 50 процентів від якого складає 884,50 грн. Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позивачу, на теперішній час, щомісячно не доплачується сума 158,50 грн. надбавки до пенсії на непрацездатну дитину віком до 18 років згідно п."А" статті 16 Закону №2262-XII.
На думку позивача, дiї ГУ ПФУ в Одеській області щодо зменшення відсоткової ставки грошового забезпечення з 90% до 70%, премії з 15% до 0,85% неврахування, під час перерахунку пенсії, встановлених позивачу надбавок за оперативно-розшукову діяльність і особливі умови є протиправними, оскільки суперечать вищезазначеному Закону і повинні бути повернені позивачу в обсязі, станом на 01.10.2017р.
Крім того, з урахуванням вищевикладеного, позивач вважає, що призначення та перерахунок пенсії є різні за змістом та механізмом процедури: стаття 13 Закону України № 2262-XII регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 цього Закону визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку. Зміни до статті 63 Закону №2262-XII ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися. Постанова КМУ №45 i Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Ухвалою суду від 09.06.2021 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
На виконання ухвали суду позивачем надано до суду заяву про уточнення позовних вимог та заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 23.06.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Вказаною ухвалою судом, в тому числі, витребувано у відповідача докази.
20.07.2021 року (вх.№ЕП/19576/21) засобом електронного зв'язку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надано до суду відзив на позов, в якому представник відповідача зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих працівників поліції, органів внутрішніх справ, тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок - станом на 01.01.2016. В даному випадку, на думку відповідача, зменшенням максимального розміру пенсії з 90 % до 70 % грошового забезпечення право позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону 2262 і в первісній редакції.
У відзиві зазначено, що уповноважені органи Пенсійного фонду України з 1 січня 2007 року здійснюють функції щодо призначення (перерахування) та виплати пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" на підставі статті 99 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 “Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян”. Вказаними нормативними актами на органи Пенсійного фонду покладено функції з призначення та перерахунку пенсій. Тобто, Головне управління призначає пенсії лише на підставі документів, які надходять від уповноважених органів, оскільки розрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців чи окремих його складових для обчислення/перерахунку пенсії до компетенції органів Пенсійного фонду не належить.
Як вказує відповідач, розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року, Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Одеській області довідку надано лише з врахуванням зазначених цими нормативними актами видами грошового забезпечення.
З посиланням на п. 9 Порядку № 45, відповідач вказує, що Головним управлінням при перерахунку пенсії на виконання вимог ч. 4 ст. 63 Закону №2262, Постанови № 988 та Постанови № 103 враховані всі складові зазначені Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Одеській області в довідці підстави для визнання дій Головного управлінням протиправними відсутні.
Як результат, вказано у відзиві, позивач отримує пенсійні виплати, сума яких не зменшилась, право на перерахунок пенсії реалізовано. Таким чином, перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.
26.07.2021 року (вх.№40170/21) від представника відповідача до суду надійшли матеріали пенсійної справи позивача.
30.07.2021 року (вх.№41317/21) від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 06.09.2021 року відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду.
Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Позивач з 15.07.2002 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі - Закон №2262), виходячи з 85% грошового забезпечення.
При подальших перерахунках, розмір пенсії позивача склав 90% грошового забезпечення.
З матеріалів пенсійної справи судом встановлено, що до складу грошового забезпечення, яке враховане при обчисленні пенсії позивача, було включено такі його види: посадовий оклад; оклад за військовим званням; процентна надбавка за вислугу років та додаткові види грошового забезпечення.
Ліквідаційною комісією ГУМВС в Одеській області було надано довідку № 18521 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, яка видана ОСОБА_1 про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України відповідно до постанови КМУ від 15.11.2015 №988, постанови Кабінету Міністрів України відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103, розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії за нормами, чинними на січень 2016, становить усього 8236,92 грн.
Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», на підставі вищевказаної довідки із сум грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років; надбавка за службу в умовах режимних обмежень, премія 0,85% - 0,00 грн. 27.03.2018 року проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 року з урахуванням основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі 70%.
11.08.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії у розмірі 90% від грошового забезпечення.
У відповідь на вказану заяву відповідачем складено листа №7430-7295/Х-02/8-1500/20 від 20.08.2020 року, в якому вказано про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача.
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення, зменшення премії з 15% до 0,85%, скасування надбавки за оперативно-розшукову діяльність - 09% від посадового окладу, скасування надбавки за особливі важливі завдання - 44% від суми окладу, окладу за військове звання і вислуги років з 1 січня 2016 року протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до положень статті 13 Закону України № 2262-XII, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч.4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, -95 процентів.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VІ до вказаної норми були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. №1166-VII також внесені зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
При вирішені даного спору застосуванню підлягають положення ст. 58 Конституції України, за змістом якої, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"» від 08.07.2011 р. № 3668-VІ та Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. №1166-VIІ зміни до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що при перерахунку розміру пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03.03.2018р. у справі №175/1665/17 (2-а/175/41/17) провадження № К/9901/9550/18 та від 24.04.2018 у справі №686/12623/17, провадження № К/9901/849/17.
Зважаючи на те, що позивач набув право на пенсію у розмірі 90% від суми грошового забезпечення, відповідно до статей 22, 58 Конституції України не допускається звуження права позивача на перерахунок розміру пенсії у меншому відсотковому відношенні.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2016 року відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Аналогічна позиція викладена у рішенні Верховного суду від 04.02.2019 р. у справі №240/5401/18.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 90% до 70 % грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.01.2016 р.
Щодо доводів позивача про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення премії з 15% до 0,85%, скасування надбавки за оперативно-розшукову діяльність - 09% від посадового окладу, скасування надбавки за особливі важливі завдання - 44% від суми окладу, окладу за військове звання і вислуги років з 1 січня 2016 року, суд зазначає.
Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (в редакції від 24.02.2018) перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Суд зазначає, що згідно з чинним законодавством формування грошового забезпечення, з якого проводяться призначення (перерахунок) пенсій призначених відповідно до Закону 2262, не входить до компетенції органів Пенсійного фонду України, а є компетенцією уповноваженого структурного підрозділу, на який покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів стосовно позивача.
Висновок про те, що відповідач не має права самостійно визначати розміри грошового забезпечення викладений Верховним Судом у рішенні від 13.03.2019 справа №240/6263/18.
Як вже встановлено судом, Ліквідаційною комісією ГУМВС в Одеській області було надано довідку № 18521 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, яка видана ОСОБА_1 про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України відповідно до постанови КМУ від 15.11.2015 №988, постанови Кабінету Міністрів України відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103, розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії за нормами, чинними на січень 2016, становить усього 8236,92 грн.
Таким чином, судом встановлено, що складові грошового забезпечення визначені саме Ліквідаційною комісією ГУМВС в Одеській області, а не відповідачем.
24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб від 21.02.2018 року № 103 (надалі - Постанова № 103), якою було внесено зміни, зокрема і до пункту 1 Порядку № 45, який викладено у новій редакції, а саме: Пенсії, призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (надалі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Постанови № 103 Кабінетом Міністрів України вирішено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Пунктом 3 даної постанови визначено, що перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Відповідно до Порядку № 45 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснює перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від Ліквідаційної комісієї ГУМВС в Одеській області, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення позивача, в тому числі складові грошового забезпечення, передбачена додатком 2 Порядку № 45.
Права самостійно визначати розміри грошового забезпечення відповідач не має.
Отже, відповідачем правомірно проведено перерахунок пенсії позивачу 27.03.2018 року без врахування надбавки за оперативно-розшукову діяльність - 09%, надбавки за особливі важливі завдання - 44% від суми окладу, окладу за військове звання і вислуги років та із врахуванням премії у розмірі ,85%
Дана правова позиція визначена постановою Верховного Суду від 13.03.2019 р. № 240/6263/18.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є такими, що підлягають частковому задоволенню шляхом:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення при її перерахунку з 1 січня 2016 року;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 року виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Судом також враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Крім того, у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні позову сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн. (а.с.15).
Враховуючи викладене, та те що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення при її перерахунку з 1 січня 2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 року виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385)
Суддя П.П. Марин