10 вересня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/3592/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про закриття провадження у справі за позовною заявою адвоката Бондаренка Юрія Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
12 липня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Бондаренка Юрія Юрійовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач), в якій просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Луганській області від 24 лютого 2021 року № Ф-66020-50 про сплату ОСОБА_1 недоїмки з єдиного внеску в розмірі 37788,74 грн.
Ухвалою суду від 15 липня 2021 року позов залишено без руху (арк. спр. 23).
Ухвалою суду від 02 серпня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку строщеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 30-31).
Ухвалою суду від 12 серпня 2021 року клопотання Головного управління ДПС у Луганській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження повернуто заявнику без розгляду (арк. спр. 39).
До Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) надійшла заява представника відповідача про закриття провадження у справі, яке мотивоване тим, що рішенням ДПС України від 07.05.2021 спірну вимоги відкликано.
Розглянувши клопотання, суд зазначає таке.
Дія Закону України “Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).
Положення абзацу 5 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI передбачають можливість оскарження вимоги в адміністративному або судовому порядку.
За приписами частини четвертої статті 25 Закону № 2464 податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
Пунктом 1 розділу IV Порядку № 1124 передбачено, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під підпис. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення контролюючим органом не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
У разі скасування вимоги або рішення контролюючого органу про нарахування пені та накладення штрафу вони вважаються відкликаними з дня прийняття рішення контролюючим органом вищого рівня про повне або часткове задоволення скарги, про що зазначається в рішенні відповідного контролюючого органу (пункт 5 розділу IV Порядку № 1124).
Суд звертає увагу, що позивач, звертаючись до суду з позовом, надала докази надіслання скарги (арк. спр. 17), проте не зазначила інформацію про результати розгляду скарги Державною податковою службою України.
Докази прийняття ДПС України рішення від 07 травня 2021 року за результатами розгляду скарги позивача та надіслання цього рішення на адресу позивача надано відповідачем (арк. спр. 47-48, 68-69).
Так, рішенням ДПС України про результати розгляду скарги № С/99-00-06-02-01-09 від 07 травня 2021 року вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-66020-50 від 24 лютого 2021 року скасовано та визнано відкликаною з дня прийняття цього рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 47 КАС України сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі, що у розумінні пункту 3 частини першої статті 238 КАС України є підставою для закриття провадження у справі.
Однак, сторонами не надано до суду клопотання про закриття провадження у справі. Таке клопотання надійшло лише від відповідача.
Суд під час розгляду справи повинен перевірити наявність порушеного права позивача на час звернення до суду.
Положення статті 238 КАС України не містить такої підстави для закриття провадження у справі як відсутність предмету спору, а застосування пункту 8 частини першої статті 238 КАС України можливе, якщо порушене право позивача існувало на час звернення до суду але під час розгляду справи в суді оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем у клопотанні не визначено з яких підстав він просить суд закрити провадження.
З огляду на наведене, у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтями 238, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі відмовити.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.В. Смішлива