Іменем України
09 вересня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4498/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,-
26 серпня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 11 лютого 2021 року Луганським окружним адміністративним суд ухвалив рішення, яким зобов'язав Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки:
1. Нарахувати та виплатити відповідно до абзацу першого пункту 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення додатково за 10 повних календарних років служби в розмірі 76869,00 грн
2. Стягнути з Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на мою користь середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 липня 2020 року по 11 лютого 2021 року в сумі 3000,00 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
05 квітня 2021 року Перший апеляційний адміністративний суд змінив рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 р. у справі № 360/3586/20 - збільшивши суму середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з “ 3000 грн.” до : “ 75611,99 грн.”. В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі № 360/3586/20 залишив без змін.23 квітня 2021 року на підставі зазначеного рішення були отримані виконавчі листи по справі № 360/3586/20 на суму 153 321 грн. 79 коп.
12 травня 2021 року на підставі виконавчого листа від 23.04.21 по справі №360/3586/20 на суму 76869 грн. відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження ВП № 65344383.
Виконавчі листи від 23.04.21 по справі № 360/3586/20 на суму 75 611 грн. 99 коп. і 840 грн. 80 коп. були надіслані для виконання до Головного управління державної казначейської служби України у Луганської області.
Від боржника - Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на його банківський рахунок надійшли кошти для погашення заборгованості по справі № 360/3586/20: 01.06.21 - 26 562 грн.00 коп.; 11.06.21 - 96 185 грн.22 коп.; 09.07.21 - 840 грн.80 коп. На загальну суму 123 588 грн. 02 коп.
З якої: 840 грн.80 коп. повністю на 100% закривають суму виконавчого листа від 23.04.21 по справі № 360/3586/20 на суму 840 грн. 80 коп. (за даними Держказначейства); 60867 грн. 65 коп. повністю на 100% закривають суму виконавчого листа від 23.04.21 по справі № 360/3586/20 на суму 75611 грн. 99 коп. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів ( ПДФО 18 % - 13 610грн.16 коп. і військовий збір 1,5 % - 1 134 грн. 18 коп. Разом : 60 867грн.65 коп. + 13 610 грн. 16 коп. + 1 134 грн. 18 коп. = 75 611 грн. 99 коп.) (за даними Держказначейства).
Разом з тим отримана сума 61879 грн. 57 коп. тільки частково на 80,5 % , закриває суму 76869 грн. 00 коп. виконавчого листа від 23.04.21 по справі № 360/3586/20, що знаходився у проваджені виконавчої служби.
Сума в розмірі 76869 грн. 00 коп. повинна була виплачена йому при звільненні з військової служби і є складовою грошового забезпечення. Відповідно до п. 168.5 ст.168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних зокрема військовослужбовцями у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Виконавши рішення суду на 80.5 % і стягнувши з боржника - Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь, тільки 61879 грн. 57 коп., замість 76869 грн. 00 коп. згідно з виконавчим листом від 23.04.21.
В порушення п.9 ст. 39 ЗУ “Про виконавче провадження”, Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антоновою Валентиною Євгеніївною, 10 серпня 2021 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 65344383 з формулюванням, що “рішення виконано фактично та в повному обсязі”, що не відповідає дійсності, оскільки стягнута сума в 61 879 грн. 57 коп., менша за суму зазначену в судовому рішенні в 76869 грн. 00 коп. на 14989 грн. 43 коп.
Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антонової В.Є. про закінчення виконавчого провадження ВП № 65344383 від 10.08.21 протиправною та скасувати її.
07 вересня 2021 року відповідачем надано відзив на позов (а.с. 22-25), у якому відповідач зазначив, що 06.05.2021 на виконання до Відділу надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 № 360/3586/20 про зобов'язання Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до абзацу першого пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення додатково за 10 повних календарних років служби в розмірі 76 869, 00 грн (сімдесят шість тисяч вісімсот шістдесят дев'ять грн 00 коп.).
07.05.2021 державним виконавцем, керуючись вимогами ст. ст. З, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження” (далі - Закон), винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65344383. Копії постанови направлені боржнику для виконання, стягувану - для відома. У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів. Заявою ОСОБА_1 від 08.07.2021 до матеріалів виконавчого провадження № 65344383 долучено ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 у справі № 360/3586/20.
Постановою державного виконавця від 10.08.2021, керуючись статтями 8, 18 Закону України «Про виконавче провадження», пунктом 14 розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, внесені зміни до автоматизованої системи виконавчого провадження.
Листом від 18.05.2021 № ВФЗ-562 Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки проінформував, що виконати зазначений документ не має можливості у зв'язку з касаційним оскарженням судового рішення по справі ОСОБА_1 . До завершення касації виконання судового рішення буде суперечити вимогам Кодексу адміністративного судочинства.
Державним виконавцем, керуючись ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”, направлено вимогу боржнику щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду.
Листом від 30.06.2021 № ВФЗ-821 Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомив про виконання рішення суду по справі № 360/3586/20 від 11.02.2021, а саме зазначена сума за вирахування податків зарахована на особистий банківський рахунок ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . До листа додано Витяг з Відомості розподілу виплат від 11.06.2021.
З огляду на зазначене, відповідач дійшов висновку про фактичне виконання судового рішення у повному обсязі.
Таким чином, на думку відповідача, при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.08.2021, державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Отже, дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) є правомірними та відповідають нормам Закону України “Про виконавче провадження”. Відповідач вважає, що жодних законних підстав для задоволення адміністративного позову не існує. Обставини, на які посилається позивач, є необгрунтованими.
08.09.2021 позивач подав відповідь на відзив (а.с.68-70), в яких не погодився з доводами відповідача та зазначив, що відповідач не надав доказів того, що рішення суду по справі № 360/3586/20 виконано фактично і в повному обсязі. Відповідач взагалі не володіє даними яка саме сума на виконання виконавчого листа була зарахована на особистий рахунок позивача.
09 вересня 2021 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, надала пояснення по справі, у яких зазначено, що згідно Податкового кодексу України з доходу отриманого резидентом України стягнуто відповідні податки та збори (а.с.78-79).
У судове засідання учасники справи не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
З урахуванням вимог ч. 9 ст. 205 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами наступні обставини справи.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/2586/20 віл 11 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ідентифікаційний код 07668758, місцезнаходження: 93402, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Б. Ліщини, буд. 38) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 повних календарних років служби відповідно до абзацу першого пункту 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Зобов'язано Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до абзацу першого пункту 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення додатково за 10 повних календарних років служби в розмірі 76869,00 грн (сімдесят шість тисяч вісімсот шістдесят дев'ять грн 00 коп.).
Рішення набрало законної сили 05 квітня 2021 року.
На виконання зазначеного рішення 23 квітня 2021 року позивачем отримано виконавчий лист (а.с. 34-35).
07.05.2021 державним виконавцем, керуючись вимогами ст. ст. З, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження” (далі - Закон), винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65344383. Копії постанови направлені боржнику для виконання, стягувану - для відома. У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (а.с.40).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 у справі № 360/3586/20 виправлено описку у виконавчому листі в частині зазначення назви боржника (а.с. ).
Листом від 30.06.2021 № ВФЗ-821 Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомив щодо виконання рішення суду по справі № 360/3586/20 від 11.02.2021, а саме, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року по справі № 360/3586/20 щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення додатково за 10 повних календарних років служби в розмірі 76 869 (Сімдесят шість тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 00 коп. виконано в повному обсязі. Зазначена сума за вирахування податків зарахована на особистий банківський рахунок ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . До листа додано копію витягу з банківського реєстру від 11.06.2021 (а.с. 55-56).
Згідно наданої відомості на користь ОСОБА_1 перераховано 96185,22 грн (а.с. 58).
Також, з наданих третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, відомостей вбачається, що ОСОБА_1 нарахована одноразова грошова допомога в розмірі 76 869,00 грн, з якої відраховано податок на доходи фізичної особи (18%) та військовий збір (1,5%).
Вирішуючи справу по суті суд враховує наступні норми права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Суд зазначає, що ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені обов'язки і права виконавців:
Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Позивач у позовній заяви, посилаючись на норми Податкового кодексу України, зазначає про протиправність дій відповідача щодо стягнення на його користь суми меншої, ніж зазначеному у виконавчому листі.
Але таки доводи позивача є помилковими з огляду на наступне.
Порядок нарахування податку на доходи фізичних осіб врегульовано розділом IV «ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ» Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом (п. 161.1 ст. 161 ПК України).
Статтею 165 ПК України визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Відповідно до п.п.165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПК України винятки, передбачені цим підпунктом, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов'язану з тимчасовою втратою працездатності.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/3586/20 встановлено, що ОСОБА_1 , заступника начальника відділу соціального забезпечення Луганського обласного військового комісаріату, звільнено у відставку за підпунктом “б” пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час), що підтверджено витягом із наказу командувача військ оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” (по особовому складу) від 06 липня 2020 року № 189. У наказі військового комісара Луганського обласного військового комісаріату (по стройовій частині) від 10 липня 2020 року № 129 зазначено, що вислуга років у Збройних Силах України станом на 10 липня 2020 року становить: календарна - 08 років 02 місяці 19 днів, пільгова - 01 рік 05 місяців 18 днів, загальна - 09 років 08 місяців 07 днів. Наказано виплатити ОСОБА_2 відповідно до абзацу першого частини другої статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” одноразову грошову допомогу по звільненню в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за 1 (один) календарний рік в розмірі: 7686 (сім тисяч шістсот вісімдесят шість) грн 90 коп.
Таким чином, виплата одноразової грошову допомогу по звільненню в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за 1 (один) календарний рік в розмірі: 7686,90 грн. пов'язана саме з відставкою позивача.
Тобто, дана одноразова грошова допомога має компенсаційний характер та за своєю суттю є фінансовою допомогою.
З огляду на зазначене та вимоги ст. 161 та ст. 165 ПК України, одноразова грошова допомога, нарахована відповідно до абзацу першого частини другої статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, підлягає обов'язковому включенню до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Щодо посилання відповідача на п.п. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України щодо звільнення його від сплати військового збору, суд вважає таки доводи позивача помилковими з огляд ну наступне.
Підпунктом 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців...та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС).
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови № 704).
З огляду на зазначене, одноразова грошова допомога, нарахована відповідно до абзацу першого частини другої статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, не є грошовим забезпеченням військового службовця, на яке розповсюджується застосування п.п. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України щодо звільнення від сплати військового збору.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд зазначає, що відсутність у судовому рішення вказівки на обов'язкове відрахування обов'язкових податків та зборів, не звільняє боржника, у разі виплати на користь стягувача доходів, які підлягають обов'язковому включенню до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, від нарахування та сплати за стягувача обов'язкових податків та зборів.
Щодо посилання позивача на постнову КМУ від 15.01.2004 № 44, яким визначено порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, суд зазначає наступне.
В свою чергу, згідно з п.1 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Згідно з п.п.3-5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Відповідно до п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
З урахуванням зазначеного, суд погоджується з позивачем, що відповідач, утримавши при сплаті коштів за рішенням суду у справі № 360/3586/20 податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, повинен був нарахувати та виплатити грошову компенсацію на таку ж суму.
Суд зауважує, що питання щодо компенсації втрат доходів позивача у з'язку з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів виходить за межі предмету спору у справі № 360/4498/21 та є окремом предметом спору з іншим колом сторін у справі.
З огляду на встановленів судом обставини та надані сторонами доказами, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах та спосіб визначений законом, а тому відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 65344383 від 10.08.21.
Таким чином, позов ОСОБА_1 є необгрунтованим та не підлягає задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується в силу вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом ротягом десяти днів з дня їх проголошення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя О.В. Ірметова