10 вересня 2021 року м. Київ справа №810/1274/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_6 , про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, приписів та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - третя особа-1), гр. ОСОБА_2 (далі - третя особа-2), гр. ОСОБА_3 (далі - третя особа-3), гр. ОСОБА_4 (далі - третя особа-4), гр. ОСОБА_5 (далі - третя особа-5), гр. ОСОБА_6 (далі - третя особа-6), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 427 від 29 грудня 2016 р. «Про скасування реєстрації декларацій про початок будівельних робіт зі змінами та декларації про готовність об'єкта до експлуатації»;
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 450 від 29 грудня 2016 р.;
- визнати протиправним та скасувати припис відповідача про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23 грудня 2016 р. № С-2312/1;
- визнати протиправним та скасувати припис відповідача про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 23 грудня 2016 р. № С2312/1;
- зобов'язати відповідача подати в Державну архітектурно-будівельну інспекцію України дані для внесення до реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а саме - інформацію про наступні зареєстровані декларації: декларація про початок виконання будівельних робіт від 11 листопада 2014 р. за № КС083143150258, декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 1 листопада 2016 р. № КС143163061086, декларація про початок виконання будівельних робіт від 11 листопада 2014 р. за № КС083143150261, декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 1 листопада 2016 р. № КС143163063106; декларації про початок виконання будівельних робіт від 11 листопада 2014 р. за № КС083143150263, декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ складності від 1 листопада 2016 р. № КС143163061068.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення про скасування декларації прийнято відповідачем через помилковість висновку про те, що об'єкт будівництва належить не до І-ІІІ категорії складності, як це зазначено позивачем у скасованих деклараціях про початок виконання будівельних робіт, а до V категорії складності. При цьому відповідачем не враховано положення вимог законодавства, відповідно до якого віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією та замовником будівництва. Класи наслідків (відповідальності) будівель та споруд визначаються рівнем можливих матеріальних збитків і (або) соціальних витрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об'єкта. ДАБІ може здійснювати віднесення об'єкта будівництва до V категорії складності у разі виявлення самочинного будівництва лише за умови відсутності такого визначення проектною організацією та замовником та виключно на підставі висновку експертної організації, чого не було дотримано у даному випадку. Вказує, що висновки відповідача про віднесення об'єкта будівництва до V категорії складності суперечать приписам ДСТУ та Закону №3038, оскільки категорія складності повинна визначатися щодо кожного об'єкта окремо. Зазначає на порушення процедури при прийнятті спірних рішень. Зокрема, не було вручено позивачу направлення на перевірку, яка тривала понад встановлений строк. Не було складено протокол про порушення, який разом з актом є підставою для прийняття спірних рішень. Спірні рішення прийнято до завершення строку, визначеного у приписах для усунення виявлених порушень та подання інформації.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2017 р. та 7 квітня 2017 р. (суддя Балаклицький А.І.) відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено дату, час та місце судового засідання.
Ухвалою суду від 07.04.2017 клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено, вирішено зупинити дію рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 427 від 29.12.2016 до набрання законної сили рішення у даній справі.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року задоволено апеляційні скарги Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області та ОСОБА_6 , вказану ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року скасовано, у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Балаклицький А.І.) від 14 квітня 2017 р. в адміністративній справі № 810/1274/17 призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі на підставі п.3 ч.2 ст.156 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 р.) до одержання судом результатів експертизи.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 р. апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на ухвалу від 14 квітня 2017 р. про призначення експертизи залишено без задоволення, а вказану ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2017 року - без змін.
У подальшому з передбачених законом підстав проведено повторний автоматизований розподіл даної адміністративної справи.
Адміністративну справу № 810/1274/17 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М.
4 травня 2017 р. від відповідача до суду надійшли заперечення на позовну заяву, в якому останній позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що об'єкти будівництва, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , корпуси 1, 2, АДРЕСА_2 , належать до V категорії складності. За твердженням відповідача замовником ОСОБА_1 здійснено будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків. При цьому, в Акті перевірки зазначено, що оскільки на земельній ділянці, яка належить позивачу, здійснюється будівництво кількох будинків, будівель, споруд, то об'єктом будівництва є всі вказані будинки спільно, а отже категорія складності повинна розраховуватись спільно для всіх об'єктів. Тому на думку інспектора всі об'єкти повинні відноситись до категорії складності V з отриманням відповідного дозволу на виконання будівельних робіт.
Крім того, відповідач зазначив, що проектною організацією розроблено та передано замовнику проектну документацію для виконання будівельних робіт, розроблену з порушенням вимог законодавства, без отримання вихідних даних для проектування, зокрема, технічних умов до інженерного забезпечення об'єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки, а також занижено категорію складності об'єктів з V категорії складності до І-ІІІ категорії складності. Категорію складності (відповідальності) у даному випадку слід визначати не на обладнання, яке використовується на об'єкті будівництва, а на самі об'єкти в сукупності будівництва. Відповідач вказує, що під час проведення перевірки Інспектору не було надано в повному обсязі затверджену в установленому порядку проектну документацію, завдання на проектування та накази про затвердження проектної документації. Оскільки замовником під час перевірки проектну документацію у повному обсязі не надано, то відповідач згідно з даними, визначеними в деклараціях про початок виконання будівельних робіт, встановив порушення п. 4.2 ДСТУ-Н Б В 1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», оскільки об'єкти не є окремими будівлями, а є єдиним будівельним комплексом. Тому відповідач зробив висновок, що замовником ОСОБА_1 здійснюється будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». ДАБІ в межах своєї компетенції при виявленні порушень з боку позивача, як замовника будівництва, прийняла спірні рішення.
Представник третьої особи Смовженко С.А. заперечив проти задоволення позову і вказав, що на його думку будівництво об'єктів здійснюється замовником із порушенням вимог містобудівного законодавства. Тому ОСОБА_6 звернулась до відповідача з проханням провести перевірку. Вказав, що оскільки проектна документація не була надана відповідачу під час позапланової перевірки, то орган архітектурно-будівельного контролю мав повноваження для визначення категорій складності об'єктів. Заявив, що на земельній ділянці замовником здійснювалось будівництво комплексу будинків, об'єднаних цільовим призначенням.
4 грудня 2017 року у зв'язку з надходженням до суду результатів експертизи провадження у цій адміністративній справі поновлено та залучено до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (протокольні ухвали Київського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2017 р.).
12 грудня 2017 р. до суду від представника третьої особи Смовженко С.А. надійшли пояснення по справі. Зазначає, що головний інспектор будівельного нагляду відповідача, здійснюючи державний архітектурно-будівельний контроль щодо об'єкта, у порядку проведення позапланової перевірки, дійшов обґрунтованих висновків про наявність порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, про що зазначено в Акті перевірки. Вважає, що у відповідача були всі повноваження на віднесення об'єкта будівництва до V категорії складності.
22 січня 2018 р. в судовому засіданні представником позивача надано відповідь на відзив. Зазначає, що висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, стосовно віднесення об'єкта до V категорії складності, є помилковими. Вважає, що відповідачем не було вжито заходів для перевірки достовірності даних, викладених у декларації, зокрема, щодо визначення категорії складності об'єкта будівництва на стадії її реєстрації, а зареєструвавши декларацію про готовність об'єкта до експлуатації відповідач погодився із вказаними у ній відомостями.
Стверджує, що в даному випадку скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації є невиправданим та непропорційним втручанням державного органу у права власників квартир новозбудованого будинку, який на момент набуття права власності на квартири був прийнятий в експлуатацію. Вважає, що прийнятими рішеннями, актами, приписами та діями відповідача порушено законні права позивача, а саме: право на мирне володіння своїм майном. Крім цього, при скасуванні декларацій відповідачем порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного контролю та нагляду.
30 травня 2018 р. до суду від представника третьої особи Смовженко С.А. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта № 07/05-2018 від 28 травня 2018 р. за результатом проведення будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2018 р. визнано відвід судді Лапія С.М. необґрунтованим та зупинено провадження у справі до вирішення питання про відвід судді. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2018 р. відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді Лапія С.М.
14 листопада 2018 р. ухвалою Київського окружного адміністративного суду заяву судді Лапія С.М. про самовідвід задоволено та передано справу для визначення складу суду згідно з ч. 1 ст. 31 КАС України.
У цей же день протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями справу передано на розгляд судді цього адміністративного суду Журавлю В.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 р. прийнято адміністративну справу до провадження та призначено підготовче засідання.
27 травня 2019 р. до суду надійшли клопотання від представника третьої особи Смовженко С.А. та від представника позивача щодо призначення в адміністративній справі № 810/1274/17 повторної будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 р. у цій справі призначено повторну будівельно-технічну експертизу, а провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.
10 червня 2019 р. та 12 червня 2019 до суду надійшло клопотання від позивача про поновлення провадження у справі та призначення повторної будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 р. поновлено провадження в цій справі та призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 1 липня 2019 р. у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про зміну питань, які підлягають вирішенню у ході повторної будівельно-технічної експертизи, та зміну установи, яка буде проводити повторну будівельно-технічну експертизу в цій справі, відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 р. апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_2 на ухвалу суду від 27 травня 2019 р. про призначення повторної будівельно-технічної експертизи залишено без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року - залишено без змін.
16 березня 2021 р. до суду від Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України надійшов висновок експерта від 16 лютого 2021 р. №104/8 за результатами проведеної повторної судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 р. поновлено провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 26 квітня 2021 р.
Ухвалою суду від 2 червня 2021 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14 липня 2021 р.
14 липня 2021 р. учасники справи в судове засідання не прибули. Позивач та представник третьої особи Смовженко С.А. подали клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи здійснено судом без участі представників учасників справи у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації у встановленому порядку видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, що стосуються будівництва трьох багатоквартирних будинків: №238/2014 від 05.11.201, №239/2014 від 05.11.2014, 240/2014 від 05.11.2014.
У листопаді 2014 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області були зареєстровані декларації про початок виконання будівельних робіт, а саме:
- декларація про початок виконання будівельних робіт від 11 листопада 2014 р. за №КС 083143150258 за об'єктом "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями" за адресою: АДРЕСА_3 ;
- декларація про початок виконання будівельних робіт від 11 листопада 2014 р. за №КС 083143150261 за об'єктом "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями" за адресою: АДРЕСА_4 ;
- декларація про початок виконання будівельних робіт від 11 листопада 2014 р. за №КС 083143150263 за об'єктом "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями" за адресою: АДРЕСА_5 .
Замовником будівництва у зазначених деклараціях вказано фізичну особу - ОСОБА_7 , яка є попереднім власником земельної ділянки.
30 березня 2016 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_1 придбав земельну ділянку загальною площею 0,9 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222485901:01:049:0049, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 30 березня 2016 р.
У зв'язку з придбанням позивачем земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30 березня 2016 р. право на будівництво вказаних об'єктів нерухомого майна перейшло до позивача.
У квітні 2016 року відповідачем зареєстровано Повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих/будівельних робіт: №№ КС 103160962036 від 05.04.2016; КС 103160962025 від 05.04.2016; КС 103160962032 від 05.04.2016 Відповідно до цих Повідомлень про зміну даних у Деклараціях право на будівництво об'єктів передано ОСОБА_1 .
У жовтні 2016 р. на підставі заяви ОСОБА_1 до вказаних вище містобудівних умов та обмежень внесено відповідні зміни згідно з Рішеннями Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області №320 від 03.10.2016, №321 від 03.10.2016, №322 від 03.10.2016.
У листопаді 2016 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області були зареєстровані декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а саме:
- декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I-III категорії складності від 1 листопада 2016 р. за №КС 143163061086, за об'єктом "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями" за адресою: АДРЕСА_3 ;
- декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I-III категорії складності від 1 листопада 2016 р. за №КС 143163061106, за об'єктом "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями" за адресою: АДРЕСА_4 ;
- декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I-III категорії складності від 1 листопада 2016 р. за №КС 143163061068, за об'єктом "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями" за адресою: АДРЕСА_5 .
Згідно з інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підтверджено факт реєстрації права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_6 датою 19 грудня 2016 року.
23 грудня 2016 р. відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, на підставі звернення ОСОБА_6 від 19 жовтня 2016 року № 10/10-1019/7 та направлень для проведення позапланової перевірки від 3 листопада 2016 року №860.16/01 та від 22 грудня 2016 року №860.16/01/11 у період 3 листопада 2016 року по 9 листопада 2016 року та з 23 грудня 2016 року по 26 грудня 2016 року відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва: «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями» за адресою: АДРЕСА_1 ». Замовник - ОСОБА_1 , АДРЕСА_7 .
За результатом перевірки контролюючим органом встановлено (та вказано в Акті перевірки), що проектантом МПП «АДК» розроблено проектну документацію «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями», яка затверджена замовником ( ОСОБА_7 ) 5 листопада 2014 р. № 05/11/2014. У подальшому відповідачем зареєстровано: Декларації про початок виконання будівельних робіт від 11 листопада 2014 р. №КС083143150258, № КС083143150261, № КС083143150263, ІІІ - категорія складності.
В Акті перевірки відповідач дійшов висновку, що за критеріями таблиці 1, ДСТУ вищезазначена будівля (об'єкт будівництва) відносяться: до класу наслідків (відповідальності) СС3 (значні наслідки), та відповідно до таблиці А.1, ДСТУ належить до V категорії складності. Отже, замовником будівництва виконано будівельні роботи з будівництва даного багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Також у деклараціях від 11 листопада 2014 року № КС083143150258, № КС083143150261, № КС083143150263 та від 1 листопада 2016 р. № КС143163061106, № КС143163061086, № КС143163061068 занижено категорію складності об'єкта будівництва, у зв'язку з чим наведено недостовірні дані, чим порушено п. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
В Акті перевірки наведено наступний опис виявлених порушень:
- під час проведення перевірки Інспектору не було надано (пред'явлено) в повному обсязі затверджену в установленому порядку проектну документацію, завдання на проектування та накази про затвердження проектної документації;
- на земельній ділянці виконано будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями (корпус 1,2,3), а саме влаштовано залізобетонний фундамент, зовнішні та внутрішні стіни, перекриття, покрівля. За обрахунками інспектора збудована будівля відноситься до V категорії складності, при цьому позивачем було зазначено про категорію складності ІІІ, тобто вказано у деклараціях про початок будівельних робіт та про готовність об'єктів до експлуатації недостовірні дані.
Про наявність інших порушень в Акті перевірки не зазначено.
У зв'язку з цим відповідачем винесено припис № С-2312/2 від 23 грудня 2016 р. про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Вказаним приписом виконання будівельних робіт на об'єкті «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 » зупинено з 23 грудня 2016 р.
23 грудня 2016 р. відповідачем прийнято припис № С-2312/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким позивача зобов'язано усунути виявлені під час перевірки порушення до 25 березня 2017 р., а також у той самий строк повідомити відповідача про виконання вимог цього припису.
29 грудня 2016 р. відповідачем винесено рішення № 427 та Наказ № 450 від 29.12.2016 року «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт», якими скасовано реєстрацію:
- декларації про початок виконання будівельних робіт від 11 листопада 2014 p. № КС 083143150258 зі змінами об'єкт «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями» за адресою: АДРЕСА_3 та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 1 листопада 2016 р. № КС 143163061086;
- декларації про початок виконання будівельних робіт від 11 листопада 2014 р. № КС 083143150261 зі змінами по об'єкту «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями» за адресою: АДРЕСА_4 та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 1 листопада 2016 р. № КС 143163061106.
- декларації про початок виконання будівельних робіт від 11 листопада 2014 р. № КС 083143150263 зі змінами об'єкт «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу» адреса: АДРЕСА_5 та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 1 листопада 2016 р. № КС 143163061068.
Наказ № 450 від 29.12.2016 в описовій частині не містить опису правопорушення, обставин його вчинення, конкретних мотивів та підстав видання наказу, а як підставу його винесення лише здійснює посилання на ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та на рішення інспектора відповідача від 29.12.2016 №427.
У рішенні головного інспектора будівельного нагляду відповідача від 29.12.2016 №427 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт зі змінами до них та реєстрації декларацій про готовність об'єкта до експлуатації» вказано, що під час проведення перевірки уповноваженою особою замовника будівництва не було надано в повному обсязі затверджену в установленому порядку проектну документацію та накази про затвердження проектної документації. Тому зроблено висновок, що замовником здійснюється будівництво об'єкта без належним чином розробленої проектної документації. Вказано, що відповідно до зазначеної в деклараціях про початок виконання будівельних робіт інформації проектна документація затверджена попереднім замовником у 2014 р. та знову затверджена замовником ОСОБА_1 у 2016 р.
У рішенні вказано, що згідно з поданими деклараціями категорія складності об'єкта будівництва III. За результатами проведеної перевірки встановлено, що об'єкт будівництва відноситься до V категорії складності.
У Рішенні наведено норму п.1 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», після чого вказано, що виконано будівельні роботи з будівництва даного багатоквартирного будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за вказаною вище адресою без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
У Рішенні зазначено, що замовником будівництва в деклараціях про початок виконання будівельних робіт зі змінами до неї та деклараціях про готовність об'єкту до експлуатації (вказано перелік цих декларацій) наведені недостовірні дані, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, а саме: замовником виконуються будівельні роботи без належно затвердженого проекту та без дозволу на виконання будівельних робіт.
Вказано, що зазначені недостовірні дані є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. На підставі ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» інспектор вирішив скасувати реєстрацію всіх поданих замовником декларацій.
Під час розгляду справи до її матеріалів приєднано три висновки експертиз, проведених як на замовлення сторін, так і на виконання ухвал суду, а саме:
1) ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2017 р. на підставі клопотання представника позивача призначено судову будівельно-технічну експертизу, яку провів експерт Чернін Яків Олександрович. На розгляд експерта було поставлено наступні запитання:
- Чи є об'єкти "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_3 "; "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_4 "; "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу за адресою: АДРЕСА_5 " згідно з положеннями чинного законодавства України, чинних державних будівельних норм і стандартів України окремими об'єктами будівництва із врахуванням містобудівних умов та обмежень, наданих в якості вихідних даних?
- Чи є будівництво об'єктів за адресою АДРЕСА_1 , корпуси 1, 2, 3, на які отримано містобудівні умови та обмеження, комплексом будівництва відповідно до чинного законодавства?
- До якої категорії складності відносяться об'єкти будівництва "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_3 ; "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_4 ; "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу за адресою: АДРЕСА_5 " згідно з положеннями чинного законодавства України, чинних державних будівельних норм і стандартів України?
2 листопада 2017 р. експертом Чернін Я.О. складено висновок за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи № 38/25-17.
По першому питанню експертом зазначено, що «враховуючи зміст вимог ч. 7, 8, 11 ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 26, п. 1 ч. 1 ст. 29, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції у період проектування та будівництва об'єктів дослідження), п. 3.1, п. 3.3, п. 3.12 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», додаток Б ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», наявність містобудівних умов та обмежень, наданих в якості вихідних даних для проектування відповідним спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури, слід вважати окремими об'єктами будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 9, корп. 1», «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 9, корп. 2», «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 9, корп. 3».
По другому питанню експертом зазначено, що враховуючи, що «будівництво об'єктів за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 9, корпуси 1, 2, 3 здійснювалось не за єдиною проектною документацією, як це передбачено п. 38 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації та будівництво», а за проектною документацією, розробленою на кожний окремий об'єкт будівництва, на які отримані містобудівні умови та обмеження, наданих в якості вихідних даних для проектування відповідним спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури, то це будівництво не може відноситься до комплектного будівництва».
По третьому питанню експертом зазначено, що «за результатами проведених розрахунків у відповідності до вимог передбачених пунктами 4.2, 4.4, таблиці 1 пункту 4.5, пункту 5.1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва»:
- об'єкт будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_3 » відноситься до ІІІ категорії складності;
- об'єкт будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_4 » відноситься до ІІІ категорії складності;
- об'єкт будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу за адресою: АДРЕСА_5 » відноситься до ІІІ категорії складності».
2) Відповідно до договору № 07/05-2018 від 14 травня 2018 р., укладеного із ОСОБА_6 щодо проведення будівельно-технічної експертизи з питань, які зазначені в заяві ОСОБА_6 від 14 травня 2018 р., а саме:
1. Чи є спорудження об'єктів будівництва, а саме: житлових будинків із вбудованими нежитловими приміщеннями (корпусів № 1, № 2 та № 3), розташованих по АДРЕСА_1 створенням комплексу будівель (житлового комплексу) чи комплексною забудовою території земельної ділянки за вказаною вище адресою?
2. До якої категорії складності належить забудова земельної ділянки будівлями житлового призначення із вбудованими та прибудованими приміщеннями нежитлового призначення, розташованої по АДРЕСА_1 ?
28 травня 2018 р. судовим експертом Галієвою Оленою Мансурівною складено висновок експерта № 07/05-2018 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи.
Відповідно до висновків експерта Галієвої О.М. встановлено: по першому питанню експертом зазначено, що за своїми ознаками нове будівництво, яке полягало у спорудженні житлових будинків із вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 фактично є створенням житлового комплексу, до складу якого входить група будівель житлового призначення (корпуси № 1, № 2 та № 3), тобто є створенням об'єкта будівництва, до складу якого входить декілька будівель, поєднаних у одному архітектурному ансамблі з одним функціоналом (цільовим) призначенням, розташованих в межах однієї (спільної для всіх будівель) земельної ділянки (кадастровий номер 3222485901:01:049:0047), яка у свою чергу, має єдині рішення з благоустрою (у т.ч. спільний для всіх корпусів дворових простір і вулично-дорожню мережу).
Експертом ОСОБА_8 по другому питанню зазначено, що забудова земельної ділянки (кадастровий номер 3222485901:01:049:0047), розташованої по АДРЕСА_1 будівлями житлового призначення із вбудованими та прибудованими приміщеннями нежитлового призначення (житловим комплексом у складі корпусів № 1, № 2, № 3), за сукупністю своїх техніко-економічних та конструктивних показників відповідно до класифікуючи ознак Табл. А.1 Додатку А ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 є об'єктом будівництва V категорії складності та має клас наслідків (відповідальності) будівель).
3) ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 р. на підставі клопотання представника позивача та представника третьої особи Смовженко С.А. призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу, яку направлено для виконання Українському науково-дослідному інституту спеціальної техніки та експертиз Служби безпеки України. На розгляд поставлено наступні питання:
- Чи є "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_3 ", "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Велика Кільцева, 9, корпус 2 в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області" та "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу по АДРЕСА_5 " об'єктом будівництва в цілому (комплексним будівництвом) в розумінні ДСТУ-Н Б В.1.2.-16:2013?
- До якої категорії складності (класу наслідків (відповідальності)) на підставі вихідних даних належить будівництво "Багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Велика Кільцева, 9, корпус 1, в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області", "Багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Велика Кільцева, 9, корпус 2 в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області" та "Багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу по вул. Велика Кільцева, 9, корпус 3 в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області"?
16 лютого 2021 р. складено висновок за результатами проведеної повторної судової будівельно-технічної експертизи № 104/8. Відповідно до цих висновків експертом встановлено наступне: по першому питанню експертом зазначено, що спорудження об'єктів будівництва: «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 9, корп. 1», «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 9, корп. 2», «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 9, корп. 3», розташованих в межах однієї (спільної для всіх будівель) земельної ділянки (кад. №3222485901:01:049:0047), яка має єдині рішення з благоустрою (у т.ч. спільний для всіх вказаних будівель дворовий простір та внутрішньодворові проїзди та спільні проїзди на вулично-дорожню мережу загального користування, місця парковки тощо) є створенням будівель, поєднаних у одному архітектурному ансамблі з одним функціональним (цільовим) призначенням, аналогічними між собою об'ємно-планувальними та конструктивними рішеннями, спільним для всіх будівель інженерним забезпеченням тощо, а відповідно є створенням житлового комплексу, до складу якого входить група будівель житлового призначення, а також елементи благоустрою та інш., тобто є комплексною забудовою (комплексним будівництвом) в розумінні ДСТУ-Н Б.В.1.2-16:2013.
Щодо другого питання експертом визначено наступне:
- станом на дату затвердження проектної документації об'єктів будівництва, комплексна забудова території земельної ділянки кад. № 3222485901:01:049:0047 у т.ч. спорудження об'єктів будівництва: «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_3 » (проектна документація затверджена 5 листопада 2014 р. наказом № 05/11/2014), «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_4 » (проектна документація затверджена 6 листопада 2014 р. наказом № 06/11/2014) та «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу за адресою: АДРЕСА_5 » (проектна документація затверджена 6 листопада 2014 р. наказом № 06/11/2014) за сукупністю своїх техніко-економічних та конструктивних показників, відповідно до класифікуючих ознак табл. А.1 Додатку А ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 належить до об'єктів будівництва V категорії складності будівель та мала клас наслідків (відповідальності) будівель СС3 (знані наслідки);
- станом на дачу видачі декларацій про початок виконання будівельних робіт, а саме: сер. КС № 083143150258 від 11 листопада 2014 р., сер. КС № 083143150261 від 11 листопада 2014 р., сер КС №083143150263 від 11 листопада 2014 р., відповідно, комплексна забудова території земельної ділянки кад. № 3222485901:01:049:0047 у т. ч. спорудження об'єктів будівництва: «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 9, корп. 1», «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 9, корп. 2» та «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 9, корп. 3» за сукупністю своїх техніко-економічних та конструктивних показників, відповідно до класифікуючи ознак табл. А.1 Додатку А ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 була об'єктом будівництва V категорії складності будівель та мала клас наслідків (відповідальності) будівель СС3 (значні наслідки);
- станом на дату видачі декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності, а саме: від 1 листопада 2016 р. сер. КС №143163061086, від 1 листопада 2016 р. сер. КС №143163061106, від 1 листопада 2016 р. сер. КС № 143163061068, відповідно, комплексна забудова території земельної ділянки кад. № 3222485901:01:049:0047 у т.ч. спорудження об'єктів будівництва: «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_3 » (проектна документація затверджена 5 листопада 2014 р. наказом № 05/11/2014), «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 9, корп. 2» (проектна документація затверджена 6 листопада 2014 р. наказом № 06/11/2014) та «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 9, корп. 3», за сукупністю своїх техніко-економічних та конструктивних показників, відповідно до класифікуючи ознак табл. А.1 Додатку А ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 є об'єктом будівництва V категорії складності будівель та має клас наслідків (відповідальності) будівель СС3 (значні наслідки).
Позивач вважає прийняті рішення відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", "Про об'єкти підвищеної небезпеки", Порядком віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Вказані акти законодавства були чинними станом на час виникнення спірних правовідносин та застосовуються судом у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямування на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів регулюються Законом «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038).
За приписами статті 26 Закону №3038 забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 34 Закону № 3038 (у редакції, яка діяла на момент реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт) замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності.
Згідно з частиною 1 статті 36 Закону № 3038 (у редакції, яка діяла на момент реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до І- ІІІ категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Згідно з абз. 1 частини 2 статті 36 Закону № 3038 реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.
Частиною 4 статті 36 Закону №3038 визначено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об'єкта будівництва, документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону), містобудівних умов та обмежень (крім об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються), проектувальника, головного архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків декларація розглядається органом державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, передбаченому для її реєстрації.
Рішення про реєстрацію або повернення декларації про початок виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.
Відповідно до вимог частини 7 статті 36 Закону № 3038 декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт;
2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи -замовника або визнання її безвісно відсутньою;
3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 затверджено Порядок виконання підготовчих і будівельних робіт (далі Порядок № 466, в редакції, яка була чинною на час проведення перевірки і прийняття спірних рішень).
Відповідно до вимог пунктів 16-17 Порядку № 466 замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації за формою, наведеною у додатках 4, 5, 6 до цього Порядку.
Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з дня надходження до нього декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та здійснює дії щодо внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.
Відповідно до абзацу 5 пункту 2 Порядку № 466 повнота даних - інформація, надана замовником у поданих документах, в обсязі, достатньому для прийняття рішення про реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих робіт та декларації про початок виконання будівельних робіт.
Як встановлено судом, у декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкті «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 9, корп. 1», «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 9, корп. 2», «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 9, корп. 3» позивачем було внесено всі необхідні відомості та реквізити, які стали підставою для внесення інформації до відповідного реєстру відповідачем.
Судом встановлено, що відповідач не навів жодних обґрунтувань, які б свідчили про неповноту чи недостовірність даних, наданих замовником. При цьому в обґрунтування наявності порушень законодавства відповідачем стверджувалося, що позивачем наведено недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт, які дають підстави вважати об'єкт будівництва незаконним і самочинним будівництвом, а саме наведення недостовірних даних в частині класу наслідків, категорії складності.
Надаючи оцінку цим твердженням відповідача, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до вимог частин 1-3 статті 32 Закону № 3038 усі об'єкти будівництва поділяються на І, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.
Частиною 4 статті 32 Закону № 3038 визначено, що порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядком віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №557 від 27 квітня 2011 р. (у редакції, яка діяла на момент реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт) (далі - Порядок №557), визначено, що віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.
Суд бере до уваги, що цей Порядок з 30 серпня 2017 р. втратив чинність, але він був чинний на час прийняття спірних рішень у грудні 2016 р.
Пунктом 6 Порядку №557 передбачено, що до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: згідно із Законом України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" є об'єктами підвищеної небезпеки; розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб; становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об'єктом; у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних штат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного значення.
Відповідно до ДСТУ-Н Б В 1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва клас наслідків (відповідальності) використовують для забезпечення надійності та конструктивної безпеки будинків, будівель, споруд, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також будівельних конструкцій та основ. Клас наслідків (відповідальності) визначають для кожного будинку, будівлі, споруди або лінійного об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури окремо. Клас наслідків (відповідальності) об'єкту будівництва встановлюють за найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків.
Характеристики можливих наслідків є підставою для класифікації об'єктів будівництва по трьох класах наслідків (відповідальності) - СС1, СС2 та ССЗ та п'яти категоріях складності - І, II, III, IV та V. Характеристики є загальними і обов'язковими для об'єктів будівництва і не залежать від їх функціонального призначення.
Розрахунок категорії складності об'єкта, виконаний у складі проектної документації малого приватного підприємства «АДК», згідно з яким об'єкт будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 9, корп. 1», «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 9, корп. 2» та «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та прибудованим наземним гаражем відкритого типу за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 9, корп. 3» відноситься до класу наслідків СС1 і має IІI категорію складності, що відповідає даним зазначеним в декларації про початок виконання будівельних робіт.
Факт здійснення такого розрахунку, визначення у проектах IІI категорії складності та його відображення у складі проектної документації малого приватного підприємства «АДК» на вказані об'єкти, визнається сторонами і не є спірним у справі. Про це вказано, зокрема, відповідачем в Акті перевірки.
Суд бере до уваги, що відповідно до вимог статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.
Вимогами пункту 7 Порядку № 557 передбачено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та на об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, категорія складності таких об'єктів визначається органами державного архітектурно-будівельного контролю, зазначеними у статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та/або експертною організацією чи експертом, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Це означає, що орган архітектурно-будівельного контролю має повноваження на самостійне визначення категорії складності будівельних об'єктів лише у разі наявності чітко визначених умов: 1) на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації); 2) на об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта. У цих випадках визначення категорії складності передбачає додаткове залучення органом ДАБІ експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.
У даному випадку суд зазначає, що жодної із визначених цим пунктом 7 Порядку №557 умов встановлено не було. Об'єкти, щодо яких винесені оскаржувані рішення, не є побудованими самочинно, твердження відповідача про це є голослівними і спростовуються наявною проектною документацією з визначеною категорією складності, деклараціями про початок будівництва та про готовність об'єктів. Судом враховано, що категорію складності таких об'єктів визначено сертифікованими архітекторами та проектувальниками, а їх будівництво розпочалося після реєстрації відповідних декларацій і змін до них, тобто з дотриманням встановленого порядку. Суд зазначає, що відповідачем не надано експертного висновку станом на час прийняття спірних рішень, який би визначав категорію складності об'єкта будівництва.
За таких обставин суд визнає обґрунтованість тверджень позивача про те, що відповідач не мав повноважень щодо самостійного визначення категорій складності об'єкта будівництва.
Отже, відповідачем не встановлено факту самочинного будівництва об'єкта, що позбавляло його права і підстав на самостійне визначення категорії складності об'єкта перевірки, оскільки проектна документація з визначеною категорією складності цих об'єктів була наявною, про що зазначено в Акті перевірки та в спірному рішенні.
Це означає, що висновок відповідача в акту перевірки, у спірному рішенні, наказі і приписах про визначення відповідачем належності об'єктів будівництва до V категорії складності є необґрунтованим, а тому спірні рішення є протиправними і з цих підстав мають бути скасовані.
Крім того, суд бере до уваги наступне. Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Згідно з вимогами абз. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Приписами пункту 3.8 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" визначено, що комплекс (будова) - сукупність будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об'єднаних цільовим призначенням, зведення яких здійснюється, як правило, за єдиною проектною документацією.
Отже, об'єктами будівництва є як окремі будинки, так і їх сукупність (комплекс), а містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки можуть стосуватися як окремих будинків, так і їх сукупності (комплексів).
Частиною другою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.
Судом встановлено, що позивач здійснював будівництво окремих багатоповерхових житлових будинків на підставі окремих проектів. Декларації про початок виконання будівельних робіт були зареєстровані відповідачем, тому він був обізнаний про факт реєстрації та будівництва цих трьох об'єктів як окремих об'єктів будівництва. Для кожного об'єкта було розроблено окремий проект будівництва, що був виконаний на підставі окремих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
Крім того, відповідачем були зареєстровані зміни до цих декларацій, а також після завершення будівництва зареєстровані подані замовником декларації про готовність об'єктів до експлуатації, які введені в експлуатацію також окремо один від одного.
Після реєстрації відповідач передав відповідну інформацію до Державної архітектурно-будівельної інспекцій України для внесення до Єдиного реєстру.
За встановлених судом обставин щодо складання проектів будівництва вказаних об'єктів, подання зазначених вище декларацій та змін до них, повідомлень про зміну замовника, суд визнає, що згідно з наведеними вище приписами п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038 позивач мав право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності.
Надаючи оцінку наявним у справі висновкам експертів суд бере до уваги наступне.
Згідно з ст.3 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.
Статтею 12 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов'язаний в тому числі: провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок.
Відповідно до ч.6 ст. 101 КАС України у висновку експерта повинно бути зазначено серед іншого на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав.
За приписами ч.2 ст. 111 КАС України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, яка доручається іншому експерту (експертам).
У висновку експерта Галієва О.М. вказано, що забудова земельної ділянки (кадастровий номер 3222485901:01:049:0047), розташованої по АДРЕСА_1 будівлями житлового призначення із вбудованими та прибудованими приміщеннями нежитлового призначення (житловим комплексом у складі корпусів №№ 1-3), за сукупністю своїх техніко-економічних та конструктивних показників відповідно до класифікуючих ознак табл. А.1 Додатку А ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 є об'єктом будівництва V категорії складності та має клас наслідків (відповідальності) будівель).
У висновку експерта ОСОБА_9 також вказано, що комплексна забудова території земельної ділянки належала до об'єктів будівництва V категорії складності будівель та мала клас наслідків (відповідальності) будівель СС3 (значні наслідки).
Ці висновки експертів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зроблені всупереч вимогам ч.1 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI, відповідно до якої саме об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності, а не земельні ділянки та забудова земельних ділянок. При цьому згідно із ч.1 ст. 4 Закону №3038-VI об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Суд також зазначає, що у висновку експерта ОСОБА_8 не вказаний тип експертизи (первинна, додаткова, повторна, комісійна та комплексна), не здійснено посилання на дослідження здійсненої на момент проведення експертизи попередньої будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 14.04.2017 (висновок експерта Черніна Я.О.), що свідчить про неповноту досліджених експертом Галієвою О.М. матеріалів.
Експертами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не надано належної оцінки факту наявності окремих містобудівних умов та обмежень, виданих на кожен об'єкт будівництва окремо.
Ухвалою суду від 27 травня 2019 р. призначалася повторна судова будівельно-технічна експертиза з огляду на наявність суперечностей у двох наявних висновках експертів. Про обставини і підстави, які обумовили призначення саме повторної експертизи вказано у судовому рішенні про її призначення.
Згідно з п.4.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом МЮ України №53/5 від 08.10.98, у дослідницькій частині висновку експерта при проведенні повторної експертизи вказуються причини розбіжностей з висновками попередніх експертиз, якщо такі розбіжності мали місце. Всупереч вимог припису цієї норми у висновку експерта Шостак Р.М. за наслідками повторного експертного дослідження не вказано причини розбіжностей з висновками попередніх експертиз, хоча такі розбіжності мали місце.
У Висновку експерта Черніна Я.М. визначена категорія складності для об'єктів будівництва - багатоквартирних житлових будинків, що відповідає вимогам ч.1 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За наведених обставин, з огляду на викладені мотиви і підстави, суд не бере до уваги висновки, складені експертами Галієвою О.М. та Шостак Р.М., а погоджується із висновком експерта Черніна Я.М. щодо визначення категорії складності для досліджених ним об'єктів будівництва - багатоквартирних житлових будинків.
Крім того, суд зазначає, що вказані висновки експертів складено вже після прийняття відповідачем спірних рішень (рішення, наказу, приписів), тому ці висновки ніяк не впливають на легітимність спірних рішень, оскільки на час їх прийняття не існувало передбаченого п.7 Порядку №557 експертного висновку.
Надаючи оцінку спірним рішенням з урахуванням доводів та аргументів учасників справи, суд зазначає про таке.
Як встановлено судом, спірний Наказ № 450 від 29.12.2016 в описовій частині не містить опису правопорушення, обставин його вчинення, конкретних мотивів та підстав видання наказу, а як підставу його винесення лише здійснює посилання на ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та на рішення інспектора відповідача від 29.12.2016 №427.
Суд бере до уваги, що посилання на ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» також не містить формулювання підстав для прийняття спірного рішення, оскільки право на прийняття такого рішення визначено у ч.2 цієї статті, якою передбачена певна кількість випадків підстав відповідальності за порушення. Тому відсутність конкретного зазначення у наказі мотивів і підстав застосування такої відповідальності на думку суду свідчить, що його прийнято всупереч приписам ч.2 ст.2 КАС України, що обумовлює визнання його протиправним і прийняття рішення щодо його скасування.
Щодо спірного рішення відповідача від 29.12.2016 №427.
Суд бере до уваги, що у рішенні зазначено, що під час проведення перевірки уповноваженою особою замовника будівництва не було надано в повному обсязі затверджену в установленому порядку проектну документацію та накази про затвердження проектної документації. Тому зроблено висновок, що замовником здійснюється будівництво об'єкта без належним чином розробленої проектної документації.
З цього приводу суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували його звернення до позивача (уповноваженої особи позивача), направлення ним запитів до позивача для отримання такої інформації та документів та відмови позивача у наданні цих документів. Суд враховує, що перевірка відповідачем розпочата 3 листопада 2016 р., закінчена 26 грудня 2016 р., тобто тривала майже два місяці, що було достатньо для складання та направлення таких запитів. Тому зазначення про це у спірному рішенні є безпідставним і не ґрунтується на наявних матеріалах справи.
Суд також враховує, що таке твердження суперечить іншим фактам, вказаним у цьому ж рішенні. Так, у рішенні вказано, що відповідно до зазначеної в деклараціях про початок виконання будівельних робіт інформації проектна документація затверджена попереднім замовником у 2014 р. та знову затверджена замовником ОСОБА_1 у 2016 р.,а згідно з поданими деклараціями категорія складності об'єкта будівництва III категорії.
Суд бере до уваги, що Акт перевірки також містить посилання на складену проектну документацію.
До суду позивачем надано затверджувану частину проектної документації:
- Проект "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_3 та зведені плани інженерних мереж", розроблений ФОП ОСОБА_10 ;
- Проект "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_4 та зведені плани інженерних мереж", розроблений ФОП ОСОБА_10 ;
- Проект "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_5 та зведені плани інженерних мереж", розроблений ФОП ОСОБА_10 .
Отже, висновки відповідача стосовно відсутності належно затвердженого проекту не підтверджуються і матеріалами справи. Таким чином, ці об'єкти мали відповідні затверджені проекти і не були самочинним будівництвом, їх будівництво здійснено лише після подання відповідних декларацій, а на час перевірки вже було подано декларації про готовність цих об'єктів.
Викладений у спірному рішенні висновок про те, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що об'єкт будівництва є єдиним комплексом і тому відноситься до V категорії складності є необґрунтованим з огляду на відсутність повноважень відповідача самостійно визначати категорію складності об'єктів будівництва у даному випадку, про що судом вже зроблено висновок.
Твердження у рішення про здійснення будівництва без дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є безпідставним, оскільки як встановлено судом такий дозвіл був отриманий на будівництво об'єктів III категорії складності.
Суд бере до уваги, що Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", зокрема статтею 39-1 встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об'єкт самочинним будівництвом: об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об'єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об'єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
Наявність інших недостовірних даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації.
Суд зазначає, що після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об'єкта до самочинного. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 по справі №465/1461/16-а та від 19.01.2019 у справі № 916/1986/18.
Як встановлено судом, не відповідає дійсності наведене у рішенні твердження про те, що замовником виконуються будівельні роботи без належно затвердженого проекту та без дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки проект затверджений і був досліджений відповідачем. Висновок про те, що зазначені недостовірні дані є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом з огляду встановлені обставини суд вважає необґрунтованим. Це означає, що спірне рішення ґрунтується на фактах, які не підтверджено наявними у матеріалах перевірки та у справі доказами, а тому з цих підстав є протиправним і підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що посилання у рішенні на ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» також не містить формулювання підстав для прийняття спірного рішення, оскільки право на прийняття такого рішення визначено у ч.2 цієї статті, якою передбачена певна кількість випадків відповідальності за порушення. Тому відсутність конкретного зазначення у рішенні мотивів і підстав застосування такої відповідальності на думку суду суперечить принципу правової визначеності та свідчить, що його прийнято всупереч приписам ч.2 ст.2 КАС України, що обумовлює визнання його протиправним і прийняття рішення щодо його скасування.
Отже, щодо спірного рішення та наказу суд визнає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено. Натомість, у даному випадку судом встановлено, що ці конкретні факти при прийнятті спірних рішень не зазначені, що суперечить принципу правової визначеності і обумовлює визнання їх протиправними і скасування.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У даному випадку судом встановлено, що ці рішення суб'єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість і протиправність та обумовлює наявність підстав для їх скасування.
Щодо порушення процедури при прийнятті спірних рішень суд бере до уваги наступне.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми закону Кабінет Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункти 16, 17 Порядку № 553 в редакції на дату проведення перевірки).
Відповідно до положень п. 24 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 декларацію про початок будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував у разі:
1) подання замовником заяви про скасування декларації;
2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою;
3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Як встановлено судом, позивач не подавав заяви про скасування декларації, а відповідач не складав протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності під час перевірки.
При цьому після завершення перевірки відповідачем винесено припис № С-2312/2, яким вимагається з 23.12.2016 зупинити виконання будівельних робіт. Також, 23.12.2016 винесено припис № С-1512/1, яким вимагається до 25.03.2017 усунути вказані у приписі порушення.
Оскільки щодо всіх трьох об'єктів були подані декларації про їх готовність, будинки були введені в експлуатацію, то припис № С-2312/2 по суті не вимагав виконання, і матеріали справи доказів його невиконання не містять.
Суд зазначає, що строк виконання припису № С-2312/1 спливав 25.03.2017. Отже, станом на дату прийняття спірного рішення та наказу 29.12.2016 у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення № 427 та наказу № 450 від 29.12.2016 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт зі змінами до них та декларацій про готовність об'єкта до експлуатації».
Це означає, що оскаржувані рішення були прийняті відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, що також є підставою для визнання рішення і наказу протиправним і для їх скасування.
Суд також погоджується і з твердженнями позивача, що рішеннями відповідача здійснюється втручання у право власності позивача та інших громадян України.
Судом встановлено факт належно зареєстрованих декларацій про готовність об'єкту до експлуатації, а також факт реєстрації права власності на квартири в збудованому об'єкті нерухомості.
З огляду на це суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у справі №465/1461/16-а від 02 жовтня 2018 р., згідно з якою «проаналізувавши положення статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 колегія суддів дійшла висновку про те, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт. Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв'язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об'єкту. Водночас, на думку колегії судді після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об'єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об'єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю». Вказана правова позиція підтверджена також у інших постановах Верховного Суду (від 20 січня 2021 року, справа № 420/1674/19, від 12 листопада 2020 року, справа № 826/4286/17, від 04.03.2021 року по справі №826/27503/15).
Щодо застосування заявленого способу захисту суд бере до уваги наступне. Під час розгляду справи законодавство, що регулює правовідносини у даній сфері зазнало суттєвих змін.
Позивачем заявлено, зокрема, позовну вимогу про зобов'язання відповідача подати в Державну архітектурно-будівельну інспекцію України дані для внесення до реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів - про зареєстровані ним декларації, які були скасовані спірними рішеннями відповідача. Судом визнано, що спірні рішення є протиправними і тому вони підлягають скасуванню.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» за №199-IX від 17.10.2019 створено Єдину державну електронну систему у сфері будівництва. Діючий на час досліджуваних правовідносин Порядок ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року № 92, скасовано на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 312 від 16.12.2020 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За загальним правилом суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві. Вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
На час подання позову позивачем не заявлялося позовної вимоги щодо внесення декларацій до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, оскільки відповідні зміни до законодавства відбулися вже під час розгляду справи.
За таких обставин суд вважає необхідним вийти за межі заявлених позовних вимог та застосувати як належний спосіб захисту порушеного права позивача зобов'язання відповідача подати в Державну архітектурно-будівельну інспекцію України дані для внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформацію про наступні зареєстровані Декларації: декларація про початок виконання будівельних робіт від 11.11.2014 р. за № КС 083143150258, декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I-III категорії складності від 01.11.2016 № КС 143163061086, декларація про початок виконання будівельних робіт від 11.11.2014 р за № КС 083143150261, декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I-III категорії складності від 01.11.2016 № КС 143163061106, декларація про початок виконання будівельних робіт від 11.11.2014 р за № КС 083143150263, декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I-III категорії складності від 01.11.2016 № КС 143163061068.
Щодо інших доводів та аргументів учасників справи суд зазначає наступне.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було винесено оскаржувані рішення, наказ та приписи, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
Наведене свідчить, що винесені відповідачем спірні рішення є протиправними. Право позивача порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції від 3 квітня 2017 р. № N1BX361249 позивачем сплачено судовий збір на суму 3200 грн. 00 коп.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3200 грн. 00 коп. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 427 від 29 грудня 2016 р. «Про скасування реєстрації декларацій про початок будівельних робіт зі змінами та декларації про готовність об'єкта до експлуатації».
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 450 від 29 грудня 2016 р.
Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23 грудня 2016 р. № С-2312/1.
Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 23 грудня 2016 р. № С2312/1.
Зобов'язати Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області подати в Державну архітектурно-будівельну інспекцію України дані для внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформацію про наступні зареєстровані декларації: декларація про початок виконання будівельних робіт від 11 листопада 2014 р. за № КС083143150258, декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 1 листопада 2016 р. № КС143163061086, декларація про початок виконання будівельних робіт від 11 листопада 2014 р. за № КС083143150261, декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 1 листопада 2016 р. № КС143163063106; декларації про початок виконання будівельних робіт від 11 листопада 2014 р. за № КС083143150263, декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ складності від 1 листопада 2016 р. № КС143163061068.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (код ЄДРПОУ - 37471912) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомо.
Відповідач - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, адреса: бульвар Лесі Українки, 26-А, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ - 37471912.
Третя особа-1 - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, адреса: бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ - 37471912.
Третя особа-2 - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Третя особа-3 - ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомо.
Третя особа-4 - ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомо.
Третя особа-5 - ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Третя особа-6 - ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_13 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Суддя Журавель В.О.
Дата складення рішення суду 10 вересня 2021 року.