про відмову в забезпеченні позову
09 вересня 2021 року 320/7800/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ржищівської міської ради Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Ржищівської міської ради Київської області щодо неприйняття у встановлений законодавством строк рішення за наслідками розгляду заяв ОСОБА_1 про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер - 3222284402:01:310:0017 в с. Панікарча Кагарлицького району Київської області;
- зобов'язати Ржищівську міську раду Київської області на найближчому пленарному засіданні сесії міської ради затвердити поданий ОСОБА_1 проект із землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер - 3222284402:01:310:0017 в с. Панікарча Кагарлицького району Київської області та передати вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ОСОБА_1 подала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Ржищівській міській раді Київської області вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення, пов'язані із подальшим відчуженням передачею у власність або користування третім особам земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер - 3222284402:01:310:0017 в с. Панікарча Кагарлицького району Київської області до розгляду справи по суті та набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування наведеної вище заяви позивач зазначає, що невжиття судом заходів забезпечення позову може призвести до відчуження або передачі у користування третім особам відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 3222284402:01:310:0017, набуття майнових прав на яку є предметом спору у даній справі, що в подальшому істотно ускладнить або, навіть, унеможливить виконання рішення суду.
За результатами автоматизованого розподілу вказана заява 07.09.2021 була передана для розгляду судді Василенко Г.Ю.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналізуючи вказані вище норми у сукупності суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує така небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка у разі невжиття судом заходів забезпечення позову в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводять до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
При цьому заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 25.09.2018 в адміністративній справі № 290/844/17.
Так, принцип рівності сторін - один із складників концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення Європейського суду з прав людини "Кресс проти Франції" від 07.06.2001).
Крім того, відповідно до Рекомендації про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах № R (89) 8 від 13.09.1989, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, оскільки вживається судом з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних рішень, дій та бездіяльності з боку відповідача, щоб забезпечити в подальшому реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування передбачених статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України підстав, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.
Так, посилання заявника на доданий представником відповідача до відзиву на позовну заяву Перелік ділянок, які пропонується включити до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на них на земельних торгах у формі аукціону, як на обставину для вжиття заходів забезпечення позову, суд не вважає підставою, яка унеможливить реалізацію ОСОБА_1 свого земельного права, оскільки на даний час у суду немає відомостей що такі торги є призначеними. Даний перелік ділянок, викладений в довільній формі, жодним чином не затверджений та належним чином не оформлений, а отже не є доказом того що торги у формі аукціону з реалізації даної земельної ділянки вже є призначеними.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали видати (надіслати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.