з питання відводу судді
08 вересня 2021 року м.Київ №320/8685/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді Лисенко В.І. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ритуальна служба "Пам'ять", ОСОБА_1 до Боярської міської ради Київської області, треті особи: Комунальне підприємство "РИТУАЛ", Громадська організація "Міжнародна Фундація "Сімейна Пам'ять", ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулись Товариство з обмеженою відповідальністю "Ритуальна служба "Пам'ять", ОСОБА_1 з позовом до Боярської міської ради Київської області, у якому просять суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення чергової 6 сесії Боярської міської ради VIII скликання від 25.02.2021 р. № 6/215 «Про розроблення детального плану території обмеженої АДРЕСА_1 та межею с. Нове».
Ухвалою суду від 27.07.2021 було відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 17.08.2021 о 16.30 год. Одночасно, було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Ритуал» Боярської міської ради; на стороні позивача - Громадську організацію «Міжнародна Фундація "Сімейна Пам'ять".
Ухвалою суду від 12.08.2021 було відмовлено у задоволенні клопотання позивачів про забезпечення позову.
Ухвалами суду від 17.08.2021 було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та витребувано докази по справі від ТОВ "Ритуальна служба "Пам'ять".
31.08.2021, представником ТОВ "Ритуальна служба "Пам'ять", адвокатом Лесиком Б.Б. та позивачем ОСОБА_1 , через канцелярію суду, була подана заява про відвід судді Лисенко В.І., яка мотивована тим, що, судом було залучено до участі у справі у якості третьої особи ОСОБА_2 без наявних, на думку позивачів, правових підстав, оскільки остання не має жодного відношення до земельної ділянки з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042 та до прийняття рішення чергової 6 сесії Боярської міської ради УІІІ скликання від 25.02.2021 №6/215 "Про розроблення детального плану території обмеженої АДРЕСА_1 та межею с.Нове".
Також, позивачі зазначили, що суддя Лисенко В.І. задовольнила клопотання Боярської міської ради Київської області про витребування доказів від ТОВ "Ритуальна служба "Пам'ять", які, на їх переконання, не мають відношення до предмету спору у даній справі.
Окрім наведеного, позивачі стверджують, що розгляд суддею Лисенко В.І. питань про залучення третьої особи та про витребування доказів від ТОВ "Ритуальна служба "Пам'ять" без участі позивачів та їх представників, без з'ясування їхніх думок з приводу заявлених клопотань, є порушенням основних принципів адміністративного судочинства та є підставою для їх сумніву у неупередженості та об'єктивності судді Лисенко В.І. щодо ТОВ "Ритуальна служба "Пам'ять".
Разом з тим позивачі вказують, що відвід заявляється не у зв'язку з прийнятими судом процесуальними рішеннями.
Додатково, в обґрунтування заяви про відвід судді, заявники посилаються на практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справах "Білуха проти України", "Олександр Волков проти України", "Пуллар проти Сполученого Королівства", Мікаллеф проти Мальти", "Межнаріч проти Хорватії", "Ветштайн проти Швейцарії" та "Кастілло Альгар проти Іспанії", а також правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №908/137/18.
В сукупності зазначені обставини, як вважають позивачі, є такими, що свідчать про упередженість та необ'єктивність судді Лисенко В.І. при розгляді справи №320/8685/21.
Розглянувши заяву про відвід, суд встановив наступне.
Відповідно ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Порядок подання заяви про відвід визначений, зокрема, ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика Європейського Суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
Суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Таким чином, не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 (справа №800/592/17) та від 01.10.2018 (справа №9901/673/18).
Згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, наданого в пункті 10 постанови "Про незалежність судової влади" №8 від 13 червня 2007, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею рішенням, а так само вчинення ним процесуальних дій, не повинно розглядатися у якості підстави для відводу, а передбачає право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Водночас, зі змісту доводів, які наведені представником позивача Лесиком Б.Б. та позивачем ОСОБА_1 у заяві про відвід судді, вбачається, що позивачі висловлюють свою незгоду з процесуальними рішеннями та діями суду, а тому заява не містить підстав для відводу судді, які визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Жодних інших доказів на підтвердження існування об'єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об'єктивності судді позивачем не надано.
Частиною третьою ст. 40 КАС України визначено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до приписів ч.4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи необґрунтованість заявленого представником позивача, ТОВ "Ритуальна служба "Пам'ять", адвокатом Лесиком Б.Б. та позивачем ОСОБА_1 відводу судді Лисенко В.І., питання про відвід судді відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 236, 241, 248, 256 КАС України, суддя
Заяву представника позивача, ТОВ "Ритуальна служба "Пам'ять", адвоката Лесика Богдана Богдановича та позивача ОСОБА_1 про відвід судді Лисенко В.І. у справі №320/8685/21, - визнати необґрунтованою.
Матеріали адміністративної справи №320/8685/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ритуальна служба "Пам'ять", ОСОБА_1 до Боярської міської ради Київської області, треті особи: Комунальне підприємство "РИТУАЛ", Громадська організація "Міжнародна Фундація "Сімейна Пам'ять", ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, - передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Лисенко В.І.