про повернення заяви
09 вересня 2021 року м. Київ № 320/10759/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Броварської районної державної адміністрації Київської області про визнання відмови протиправною та про зобов'язання вчинити дії,
до Київського окружного адміністративного суду 06.09.2021 надійшов вказаний адміністративний позов.
07 вересня 2021 року до відкриття провадження у справі від позивачки засобами електронної пошти без використання електронного цифрового підпису до суду надійшла заява (вх. № 32146/21) про залишення позову без розгляду.
Вирішуючи питання щодо поданої заяви, суд виходив з такого.
У силу положень частини третьої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Згідно з приписами частини третьої статті 44 цього Кодексу, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання.
В силу вимог частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною десятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника)
Положеннями статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).
ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного цифрового підпису в ЄСІТС визначаються Положенням про ЄСІТС.
Частинами сьомою, восьмою та десятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про ЄСІТС.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до вимог статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Суд зазначає, що письмова форма заяви означає її подання в оригіналі письмового документа, який має бути підписаний позивачем або уповноваженим представником позивача задля підтвердження дійсного волевиявлення позивача. Подання позовної заяви в письмовій копії (відсканованій копії), навіть за умови засвідчення власним підписом цієї копії, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.
Суд наголошує на тому, що підпис - це реквізит документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та надає документові юридичної сили.
Судом установлено, що заяву про залишення позову без розгляду подано до суду 07.09.2021 не в оригіналі, а у відсканованій копії з електронної пошти без електронного цифрового підпису.
Так, на підставі наказу ДСА України від 01.06.2020 № 247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» з 01.06.2020, зокрема, у Київському окружному адміністративному суді запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд», під час якої суду та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 у відповідній редакції.
Проте суд наголошує, що Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 12.04.2018 № 16, далі - Положення № 30), передбачає можливість до початку функціонування ЄСІТС використання судами в тестовому режимі окремих інструментів електронного правосуддя, серед яких і підсистема «Електронний суд».
У пункті 2.3 указаного рішення визначено, що окремі норми Положення про автоматизовану систему документообігу суду, які, зокрема, стосуються використання підсистеми «Електронний суд», набирають чинності та можуть використовуватися у тестовому режимі виключно для судів та органів системи правосуддя, визначених пілотними, згідно з відповідним наказом ДСА України.
Пунктом 2 наказу ДСА від 01.06.2020 № 247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет»», пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем слід керуватися вимогами, визначеними в Положенні № 30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем.
Надсилання в електронній формі процесуальних документів до суду має здійснюватися із використанням сервісу підсистеми «Електронний суд», розміщеному за посиланням у мережі Інтернет: https://cabinet.court.gov.ua/login.
Для можливості користування цим сервісом необхідно здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) з обов'язковим використанням власного електронного цифрового підпису.
Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Крім того, Вищою радою правосуддя рішенням від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС, відповідно до пункту 59 якого до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Пунктом 24 підрозділу 2 Підсистема «Електронний суд» розділу ІІІ Положення встановлено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до пункту 39 підрозділу 2 Підсистема «Електронний суд» розділу ІІІ Положення, документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя.
За приписами пункту 57 Положення, це Положення набирає чинності з дня його затвердження, крім: підрозділу 1 розділу ІІІ, який набирає чинності з дати початку функціонування підсистеми «Електронний кабінет»; підрозділу 2 розділу ІІІ, який набирає чинності з дати початку функціонування підсистеми «Електронний суд».
Пунктом 58 Положення встановлено, що підсистеми (модулі) ЄСІТС, вказані в розділі ІІІ цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).
Таким чином, на час звернення позивачки до суду з відповідною заявою, ЄСІТС не розпочала роботу.
Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.
Здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) за відсутності кваліфікованого електронного підпису неможливо. Тому усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису.
Проте, подана заява ОСОБА_1 надійшла в електронній формі на електронну адресу Київського окружного адміністративного суду.
Відомості про формування ОСОБА_1 заяви у підсистемі «Електронний суд» відсутні, що свідчить про використання позивачкою непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду з відповідною заявою.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг, зокрема, кваліфікованого електронного підпису.
Матеріали позовної заяви не містять ані застережень про підпис документа електронним цифровим підписом із застосуванням посиленого сертифікату відкритого ключа, ані доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на заяву, а також не містять сертифікату відкритого ключа, що позбавляє суд можливості встановити дотримання позивачкою вимог щодо підписання заяви особою, яка її подає, внаслідок чого така заява вважається не підписаною та не може бути предметом розгляду.
Обмеження, що пов'язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 19.11.2020 у справі № 442/6165/20 (провадження № К/9901/30859/20).
З огляду на те, що перевірка електронного цифрового підпису здійснюється за умови дотримання порядку подачі документів із використанням сервісу підсистеми «Електронний суд», суд доходить висновку про необхідність повернення заяви особі, яка її подала, як такої, що не підписана.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 13.11.2019 у справі № 160/7227/19, від 25.11.2019 у справі № 160/7439/19, від 27.01.2020 у справі № 160/2171/19 та Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/76/21.
Суд, дослідивши матеріали справи, зважаючи на принцип диспозитивності, покладений в основу адміністративного судочинства, дійшов висновку, що заява позивачки про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню, оскільки підстави для відмови у її прийнятті та задоволенні обумовлені тим, що така заява має бути подана з власноручним підписом заявниці або з використанням електронного цифрового підпису, що дасть змогу ідентифікувати автора звернення.
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
За таких обставин подана заява підлягає поверненню як така, що не містить власноручного підпису заявниці.
Керуючись статтями 7, 9, 44, 167, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду відмовити.
Заяву про залишення позову без розгляду повернуті особі, яка її подала.
Копію ухвали разом із заявою надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.