10 вересня 2021 року Справа № 280/4743/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 147; код ЄДРПОУ 20508338)
до Бердянського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, 92/5; код ЄДРПОУ 03967659)
про стягнення коштів, -
09.06.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) до Бердянського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих (далі - відповідач або БУВП УТС), відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України (код ЄДРГІОУ 26183297) суму нецільового використання бюджетних коштів у розмірі 12024,00 грн. (дванадцять тисяч двадцять чотири гривні 00 копійок) на розрахунковий рахунок UA758999980313020115000008435, отримувач Бердянське УК /отг, м. Бердянськ/24060300, ЄДРПОУ 38042560, банк отримувача: Казначейство України (Інші надходження), код класифікації доходів бюджету 24060300.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно плану використання бюджетних коштів на 2019 рік та Довідки про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2019 рік БУВП УТС має право використовувати кошти виділені Фондом за наступними напрямками: заробітна плата - 150489,00 грн., нарахування на заробітну плату - 7975,00 грн., предмети, матеріали обладнання та інвентар, у т.ч. м'який інвентар та обмундирування - 18616,00 грн., електроенергія - 17000,00 грн., водопостачання та водовідведення - 4000,00 грн. Разом з тим, позивач зазначає, що Актом документальної невиїзної перевірки використання коштів по КПКВ 2507020 від 19.11.2020 встановлено порушення статті 119 Бюджетного кодексу України «Нецільове використання коштів», - витрачання на цілі, що не відповідають напрямкам використання бюджетних коштів, визначених у паспорті бюджетної програми (Постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №183), а саме: 1963,00 грн. сплачено згідно платіжного доручення №78 від 17.12.2019 на підставі Договору про закупівлю товару від 13.12.2019 №2 (придбання канцтоварів); 10061,00 грн сплачено згідно платіжного доручення №83 від 18.12.2019 на підставі Договору про надання послуг на поточний ремонт техніки і технічного обслуговування від 16.12.2019. Позивач зазначає, що під час перевірки виявлено нецільове використання відповідачем коштів у загальному розмірі 12024,00 грн., які відповідач має відшкодувати Фонду, проте не відшкодовує, що зумовило звернення до суду з позовною заявою. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 14.06.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. 01.07.2021 позивачем надано документи на виконання вимог ухвали суду.
Враховуючи те, що суддя Лазаренко М.С. в період з 01.07.2021 по 11.07.2021 включно перебував у відпустці, що підтверджується відповідною довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2021, суд вирішив питання про відкриття провадження у справі в перший робочий день, тобто 12.07.2021.
Так, ухвалою суду від 12.07.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Відповідач позовні вимоги не визнав, 03.08.2021 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№44080), в якому зазначає, що грошові кошти сплачені відповідачем згідно їх цільового призначення відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування підтримки Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих, а також Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету. Також вказує на те, що Акт документальної невиїзної перевірки зареєстровано 19.11.2020, а вимога про повернення коштів №02-64/543 складена 12.04.2021, тобто з порушенням десятиденного строку, передбаченого пунктом 3 Порядку повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1163. Крім того, в порушення вимог пункту 3 вказаного Порядку до вимоги №02-64/543 від 12.04.2021 не додано засвідчений в установленому порядку витяг з акту ревізії. Таким чином, позивачем не надано акт ревізії, який є підставою для подальших дій щодо стягнення з відповідача грошових коштів, тобто ним не додержано вимог Порядку №1163. У зв'язку з наведеним, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Між ЗОВ ФСЗІ та Бердянським УВП УТОС погоджено План використання бюджетних коштів на 2019, серед яких погоджено використання коштів в розмірі 18616,00 грн. на показники «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі м'який інвентар та обмундирування».
З метою перевірки цільового використання коштів позивачем проведено перевірку Бердянського УВП УТОС.
Перевіркою напрямків фактичного використання бюджетних коштів шляхом співставлення платіжних доручень, актів надання послуг з даними планів виростання бюджетних коштів та Постановою №183 встановлено що фактичне використання бюджетних коштів (оплата послуг (крім комунальних) має відхилення (невідповідність витратам передбачених Постановою №183).
Перевіркою встановлено, що Бердянським УВП УТОС сплачені витрати у 2019 році, що не відповідають переліку напрямків використання коштів, визначених Постановою 183, на загальну суму 12024,00 грн.:
- 1963,00 грн. - платіжне доручення №78 від 17.12.2019 (загальна сума платіжного 3 602,00 грн.) на підставі Договору про закупівлю товару від 13.12.2019 №2 (придбання канцтоварів);
- 10061,00грн. - платіжне доручення №83 від 18.12.2019 на підставі Договору про надання послуг на поточний ремонт техніки і технічного обслуговування від 16.12.2019.
12.04.2021 позивачем направлено відповідачу лист-вимогу №02-64/543, в якому відповідачу запропоновано вжити заходів для повернення до державного бюджету суму нецільового використання бюджетних коштів у загальному розмірі 12024,00 грн.
У зв'язку із неповернення коштів у добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №183 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки громадських об'єднань осіб з інвалідністю, які мають статус всеукраїнських (далі Порядок №183), який визначає механізм використання коштів, передбачених Мінсоцполітики у державному бюджеті за програмою «Фінансова підтримка громадських об'єднань осіб з інвалідністю, які мають статус всеукраїнських» (далі - бюджетні кошти).
Відповідно до пункту 2 Порядку №183, одержувачами бюджетних коштів є всеукраїнські громадські об'єднання осіб з інвалідністю, їх спілки, які внесені до Реєстру громадських об'єднань, утворені з метою, визначеною статтею 12 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», мають місцеві осередки (відокремлені підрозділи) у більшості областей України (для всеукраїнських громадських об'єднань осіб з інвалідністю), не менш як одне всеукраїнське громадське об'єднання осіб з інвалідністю у своєму складі (для спілок громадських об'єднань осіб з інвалідністю), місцеві (обласні) осередки (відокремлені підрозділи) всеукраїнських громадських об'єднань осіб з інвалідністю, а також підприємства та організації невиробничої сфери УТОГу та УТОСу, підприємства та об'єднання зазначених товариств, які спрямовують такі кошти на утримання своїх соціально-культурних підрозділів (далі - громадські об'єднання).
Згідно підпункту 6 пункту 6 Порядку №183, бюджетні кошти, надані громадським об'єднанням, спрямовуються ними на оплату:
- оренди приміщень, в яких громадське об'єднання провадить свою статутну діяльність, за умови відсутності власного приміщення, обладнання та меблів;
- комунальних послуг у межах середніх норм споживання щодо приміщень, в яких громадське об'єднання провадить свою статутну діяльність;
- послуг з поштового та телефонного зв'язку;
- послуг з проведення поточного ремонту комп'ютерного та периферійного обладнання до нього;
- послуг з придбання, встановлення, користування та обслуговування системних програм і програм бухгалтерського обліку та офіційного веб-сайту зазначених товариств УТОГу та УТОСу, забезпечення доступу до електронної пошти та Інтернету, а також нотаріальних послуг з оформлення установчих документів зазначених товариств УТОГу та УТОСу, що надаються державними нотаріальними конторами;
- придбання канцелярських виробів;
- відряджень працівників організацій невиробничої сфери, місцевих (обласних) організацій УТОГу та УТОСу в межах норм, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» (Офіційний вісник України, 2011 р., № 11, ст. 488);
Позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, вказує на те, що грошові кошти в сумі 12024,00 грн., які виділялись відповідачу на оплату предметів, матеріалів, обладнання та інвентаря, у тому числі м'якого інвентаря та обмундирування, витрачені у супереч вимог Постанови №183.
Відповідно до частини першої статті 10 Бюджетного кодексу України, видатки та кредитування бюджету класифікуються за: 1) бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету); 2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету); 3) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).
Частиною п'ятою статті 10 Бюджетного кодексу України передбачено, що видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні (економічна класифікація видатків бюджету).
За економічною класифікацією видатків бюджету видатки бюджету поділяються на поточні та капітальні.
Відповідно до частини першої статті 119 Бюджетного кодексу України, нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають:
- бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);
- напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій);
- бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
Судом встановлено, що кошти відповідачу виділялись по КПКВК 2507020 «Фінансова підтримка громадських об'єднань інвалідів», а тому мали використовуватись на цілі передбачені Порядком №183.
Під час розгляду справи судом встановлено та не спростовано позивачем, що кошти в сумі 12024,00 грн. були витрачені на придбання канцтоварів та поточний ремонт техніки і технічного обслуговування.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету (далі - Інструкція №333), затвердженої наказом Міністерства фінансів України 12.03.2012 №333 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 21.06.2012 №754), поточні видатки - це видатки, які спрямовуються на виконання бюджетних програм та забезпечують поточне функціонування бюджетних установ, проведення досліджень, розробок, заходів та надання поточних трансфертів населенню і підприємствам (установам, організаціям).
Відповідно до підпункту 2.2.1 зазначеної інструкції до коду 2000 «Поточні видатки» включається код 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар», до якого відноситься:
1) придбання канцелярського, креслярського, письмового приладдя, пакувального матеріалу, паперу, картону, вітальних листівок, конвертів, марок для відправки службової кореспонденції тощо.
8) придбання комплектувальних виробів і деталей для ремонту всіх видів виробничого та невиробничого обладнання; витратних та інших матеріалів до комп'ютерної техніки та оргтехніки (кабельних коробів-кабелеводів, монтажних та комутаційних панелей, розеток, конекторів-з'єднувачів, накопичувачів інформації, картриджів, тонерів тощо); мережевого обладнання (патч-панелей, конекторів, роз'єднувачів, шаф тощо)
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем кошти витрачено в межах видатків пов'язаних з оплатою предметів, матеріалів, обладнання та інвентаря, у тому числі м'якого інвентаря та обмундирування, а також на цілі які відповідають статутній діяльності організації, у зв'язку з чим висновок позивача про нецільове використання коштів спростовується матеріалами справи.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу і на порушення допущені позивачем у процедурі, що передує судовому стягненню коштів.
Так, позивач, в якості підстави звернення до суду з даним позовом посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1163.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1163 затверджено Порядок повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання, який визначає механізм повернення до відповідного бюджету коштів, отриманих як субвенція, розпорядником бюджетних коштів та повернення коштів одержувачем бюджетних коштів у разі нецільового використання ними у поточному чи минулих роках бюджетних коштів (далі Порядок №1163).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1163, підставою для повернення коштів до відповідного бюджету є акт ревізії, складений органом, уповноваженим здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства (далі - контролюючий орган), у якому зафіксовано факт нецільового використання субвенції розпорядником бюджетних коштів або нецільового використання бюджетних коштів їх одержувачем.
Суд зазначає, що матеріали адміністративної справи не містять такого документу, як Акт ревізії, а містить Акт документальної невиїзної перевірки використання коштів по КПКВ 2507020.
Згідно пункту 3 Порядку №1163, протягом 10 робочих днів з дати реєстрації акта ревізії, а у разі наявності заперечень (зауважень) до акта - з дати надання письмового висновку щодо таких заперечень (зауважень) контролюючий орган складає вимогу до розпорядника бюджетних коштів про повернення до відповідного бюджету використаної ним не за цільовим призначенням суми субвенції або вимогу до одержувача бюджетних коштів про повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в сумі, що використана ним не за цільовим призначенням (далі - вимога). Форми вимоги затверджуються Мінфіном.
У вимозі до розпорядника бюджетних коштів обов'язково зазначається його реєстраційний (спеціальний реєстраційний) рахунок, з якого мають бути перераховані кошти, та бюджетний рахунок, на який повинні бути повернені кошти субвенції, використані не за цільовим призначенням. У вимозі до одержувача бюджетних коштів зазначається його рахунок, відкритий в органі Державної казначейської служби. Вимога підписується керівником або заступником керівника контролюючого органу.
До вимоги додається засвідчений в установленому порядку витяг з акта ревізії, у якому зафіксовано факт нецільового використання субвенції розпорядником бюджетних коштів або нецільового використання бюджетних коштів їх одержувачем.
В свою чергу, наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2011 №996, на виконання положень Порядку №1163, затверджено форму вимоги до одержувача бюджетних коштів про повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в сумі, що використана ним не за цільовим призначенням.
Суд зазначає, що наданий до матеріалів справи лист ЗОВ ФСЗІ від 12.04.2021 №02-64/543, адресований керівнику Бердянському УВП УТОС, не відповідає ані за формою, а ні за змістом, положенням Порядку №1163 та наказу Міністерства фінансів України від 05.08.2011 №996, а відповідно не може вважатися вимогою про повернення коштів.
Проте, відповідно до пункту 10 Порядку №1163, у разі невиконання одержувачем бюджетних коштів вимоги контролюючий орган звертається в установленому порядку до суду щодо стягнення з одержувача бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету коштів у сумі, яка була використана ним не за цільовим призначенням.
Разом з тим, оскільки відповідачу належним чином не вручалась саме Вимога про повернення коштів, яка оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України, то відповідно і відсутні підстави для стягнення коштів у судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та відсутність підстав для їх задоволення.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 147; код ЄДРПОУ 20508338) до Бердянського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, 92/5; код ЄДРПОУ 03967659) про стягнення коштів, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 10.09.2021.
Суддя М.С. Лазаренко