ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Справа №201/9047/21
Провадження №1-кс/201/2767/2021
09 вересня 2021 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 04 вересня 2021 року, -
06.09.2021 року ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з даною скаргою на бездіяльність уповноважених осіб прокуратури Дніпропетровської області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його повідомленням про кримінальне правопорушення відносно судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 . Просить зобов'язати уповноважених осіб прокуратури Дніпропетровської області внести до ЄРДР відомості за цим повідомленням.
В обґрунтування скарги заявник посилаються на те, що 04.09.2021 року ним до прокуратури Дніпропетровської області було подано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення відносно судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 . Станом на день подання скарги, відомості за цим повідомленням до ЄРДР внесені не були, що заявник вважає неправомірним.
В судове засідання заявник не з'явився, про дату та час проведення засідання повідомлений шляхом направлення смс-повідомлення на його номер телефону, вказаний у скарзі, що підтверджується відповідною довідкою про доставку цього смс-повідомлення, яка наявна в матеріалах справи. 09.09.2021 р. до канцелярії суду заявник подав клопотання про трансляцію засідання в мережі Інтернет на YouTube каналі «Судова влада», розгляд справи просив відкласти та завчасно повідомити його про дату засідання рекомендованим листом, проте ніяких відомостей про поважність причин неявки до суду та щодо підстав, через які необхідно відкласти розгляд справи, у цьому клопотанні не навів.
Крім того, 09.09.2021 року через канцелярію суду заявник також подав клопотання про залучення до участі у розгляді справи «правозахисника та консультанта з юридичних питань Державу України, в особі представника громади Дніпропетровської області та корінного мешканця України в особі ОСОБА_5 ».
Від прокуратури Дніпропетровської області, яку про дату та час проведення засідання повідомлено належним чином шляхом кур'єрської доставки відповідного повідомлення, в судове засідання представник не прибув, ніяких заяв та клопотань до суду не надійшло.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі сторін, виходячи із вимог ч.2 ст.306 КПК України, відповідно до якої, скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги.
Крім того, у даному випадку суд застосовує положення та ч.1 ст.28 КПК України, відповідно до якої під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Що стосується клопотання заявника про трансляцію засідання в мережі Інтернет на YouTube каналі «Судова влада» та про залучення до участі у розгляді справи ОСОБА_5 , то суд виходить з наступного.
Стосовно трансляцію засідання в мережі Інтернет:
Відповідно до ч.6 ст.27 КПК України, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.
Відповідно до ч.4 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду.
З метою здійснення он-лайн трансляції судових засідань по справах, які мають значний суспільний інтерес, державним підприємством "Інформаційні судові системи" на веб-сторінці суду веб-порталу "Судова влада України" реалізовано механізм оприлюднення анонсу та розміщення он-лайн трансляцій у вигляді банерів з посиланням на офіційний канал на Youtube "Судова влада України" (http://court.gov.ua/affairs/online/ ).
Відповідно до листа Державної судової адміністрації України за №15-1924/16 від 14.03.2016 року, онлайн - трансляція здійснюється за певних умов, зокрема подання до ДП «Інформаційні судові системи» офіційного листа суду з заявкою на підключення відеотрансляції не пізніше ніж за три робочих дні до проведення судового засідання.
В даному випадку заявником не наведено жодних відомостей про те, що дана справа має значний суспільний інтерес, у чому це полягає та чим це підтверджується не вказано, а враховуючи строк розгляду справ цієї категорії, визначений ч.2 ст.306 КПК України та дату звернення із клопотанням про проведення трансляції засідання, з огляду на умови необхідності завчасного повідомлення про трансляцію засідання, визначені у згаданому Листі ДСА України, суд доходить до висновку, що дане клопотання задоволенню не підлягає.
Стосовно залучення до участі у розгляді справи представника:
Відповідно до ст.59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі.
Відповідно до ч.1 ст.60 КПК України, заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
В даному випадку заявником не надано жодних відомостей про те, що особа, яку він просить залучити до участі у розгляді справи, є професійним адвокатом та на неї розповсюджуються наведені законодавчі приписи, у зв'язку з чим клопотання про залучення до участі у розгляді справи ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
По суті скарги:
Дослідивши матеріали скарги, суд встановив, що заявником до своєї скарги додано копію «Повідомлення про підозру в скоєнні злочину» від 04.09.2021 року, підписаного заявником та адресованого Начальнику слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області, у якому автор цього документу просить внести до ЄРДР відомості про вчинення злочину передбаченого ст.367 КК України суддею Криничанського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 , суть якого полягає у ненаданні заявнику процесуального документу по цивільній справі №178/1236/19 - ухвали про відмову у відкритті провадження.
На час розгляду даної справи доказів про внесення до ЄРДР зазначених відомостей, в розпорядження суду не надано. Проте, в розпорядження суду не надано також і доказів того, що згадане вище «Повідомлення про підозру в скоєнні злочину», або будь-яка інша заява про вчинення кримінального правопорушення суддею Криничанського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 , дійсно були отримані у прокуратурі області.
Надаючи оцінку наданим доказам, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Приписами ст.214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Проте, положення ст. 214 КПК перебувають у нерозривному взаємозв'язку із ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Системний аналіз наведених норм призводить до висновку, що саме фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Подання лише заяви не може бути безмовною підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Тобто, не підлягає внесенню до ЄРДР та не є підставою для початку досудового розслідування інформація, яка не містить об'єктивних даних, що дійсно свідчать про ознаки злочину.
В даному випадку можливе порушення суддею норм матеріального або процесуального права як результат недоліків суддівської роботи, якщо такі дійсно мали місце, не може кваліфікуватися як кримінальне правопорушення та як підстава для притягнення судді до кримінальної відповідальності. Адже відповідні порушення (у разі їх наявності) усуваються шляхом ознайомлення учасників справи із матеріалами справи, отримання у суді необхідних документів за їх заявами, ознайомлення із судовими рішеннями, які оприлюднюються в Єдиному державному Реєстрі судових рішень тощо, тобто шляхом реалізації прав учасника справи, визначених у ст.43 ЦПК України, якщо мова йде про цивільне судочинство. Врешті-решт, сторона по справі має право скористатися своїм правом на оскарження судових рішень у вищестоящих судових інстанціях в апеляційному та касаційному порядку.
Так, стаття 129 Конституції України передбачає право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Порядок оскарження судових рішень визначається нормами Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України тощо.
Однак заявник, домагаючись порушення кримінального провадження відносно судді, тим самим хоче надати оцінку судовим діям та рішенням поза передбаченим процесуальним законом порядком, що може мати ознаки втручання у діяльність судді.
У зв'язку з цим, суд звертає увагу на приписи статті 126 Конституції України, якою закріплено гарантії незалежності і недоторканості судді та передбачено, що вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється та суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. Аналогічні положення містить ч.1 ст.49 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Відповідно до п.4.2 рішення Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 23.05.2001 р. за справою №1-17/2001, процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
У міжнародних документах з питань статусу та незалежності суддів, зокрема у Монреальській універсальній декларації про незалежність правосуддя (Перша світова конференція з незалежності правосуддя, Монреаль, 1983 рік), Основних принципах незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та від 13 грудня 1985 року), Рекомендаціях щодо ефективного впровадження основних принципів незалежності судових органів (прийнятих резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 1989/60 та схвалених резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 44/162 від 15 грудня 1989 року), Європейському статуті судді (ухваленому Європейською Асоціацією Суддів у 1993 році), Європейській хартії щодо статусу суддів (10 липня 1998 року), Всесвітній (Універсальній) хартії судді (схваленій Міжнародною Асоціацією Суддів 17 листопада 1999 року, Тайбей (Тайвань), Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, звернуто увагу на необхідність усіма можливими національними та міжнародними органами гарантувати незалежність суддів, зокрема на те, що суддя не може бути притягнений до відповідальності за виконання своїх професійних обов'язків. Гарантування незалежності суддів також полягає у тому, щоб жоден суддя не міг приймати рішення у справі через страх, очікування користі будь-якого походження або через будь-який неналежний вплив.
З огляду на зазначене, вимоги національного та міжнародного законодавства передбачають та гарантують незалежність судової влади, цінність такого інституту в кожному демократичному суспільстві. Незалежність судочинства є невід'ємною складовою права на справедливий судовий процес.
Таким чином, подання тільки заяви до правоохоронних органів про внесення до ЄРДР відповідних відомостей стосовно судді за його дії, пов'язані із відправленням правосуддя, не може бути безумовною підставою для внесення до ЄРДР відповідних відомостей та задоволення скарг на бездіяльність слідчих, прокурорів щодо невнесення до ЄРДР відомостей стосовно вчинення суддями кримінальних правопорушень.
Доходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й усталену практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п.57, Series A, №93, відповідно до якого, право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.
При цьому суд ще раз наголошує на тому, що заявником не надано жодних відомостей про отримання прокуратурою Дніпропетровської області його повідомлення про кримінальне правопорушення та внесення до ЄРДР відповідних відомостей.
З огляду на вищевикладене, слід дійти до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 305 - 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
1.В задоволенні клопотань ОСОБА_3 відкладення розгляду справи та трансляцію засідання в мережі Інтернет на YouTube каналі «Судова влада», а також про залучення до участі у розгляді справи ОСОБА_5 - відмовити.
2. В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 04 вересня 2021 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1