ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
08 вересня 2021 року м. Херсон Справа № 923/211/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. за участю секретаря судового засідання Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "Тарасівська Іскра" про призначення судової експертизи у справі
за позовом: Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДР 05396638
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Тарасівська Іскра", Херсонська область, Олешківський район, с. Тарасівка, вул. Садова, 99, код ЄДР 00488958
про стягнення 273 509 грн. 36 коп. вартості необлікованої електроенергії та 506грн. 52коп. витрат на проведення трасологічної експертизи
за участю представників:
від позивача - Зіньова А.Ф., довіреність № 07/335-20 від 09.12.2020,
від відповідача - Зіновкіна О.П., адвокат,
Провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження ухвалою суду від 09.03.2021 за позовною заявою про стягнення 273 509 грн. 36 коп. вартості необлікованої електроенергії, нарахованої відповідачу за актом про порушення ПРРЕЕ та 506грн. 52 коп. витрат на проведення трасологічної експертизи.
Позов обґрунтовано даними про те, що в результаті перевірки відповідача було встановлено факт пошкодження пломб на об'єкті відповідача, про що складено акт про порушення ПРРЕЕ № 134171 від 19.10.2020. Оператором систем розподілу у відповідності до п.8.4.2., 8.4.10 ПРРЕЕ визначено обсяг недоврахованої електричної енергії, що склало 80777 кВт/год на суму 273 509 грн. 36 коп.
В підготовчому засіданні 06.07.2021 судом оголошено перерву до 02.08.2021.
У зв"язку з закінченням 5-річного терміну повноважень судді Павленко Н.А. розпорядженням керівника апарату від 02.08.2021 № 377 призначено повторний авторозподіл, за результатами якого справу передано судді Литвиновій В.В.
З огляду на викладене, суд ухвалою від 03.08.2021 прийняв справу до свого провадження та призначив підготовче засідання на 08.09.2021.
З матеріалів справи вбачається, що 29.06.2021 відповідачем було заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручити Херсонському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, стосовно наступних питань:
1) Чи виконано (чи належить) підпис в акті про недопуск до вузла обліку від 19.10.2020 під прізвищем Гера С.М. самим Герою С.М.?
05.07.2021 позивач подав заперечення щодо призначення почеркознавчої експертизи.
Розглянувши клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст.1 Закону України “Про судову експертизу”).
Таким чином судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Означена правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018р. у справі №907/425/16 та від 24.01.2018р. у справі №917/50/17.
Відповідно до частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій, зокрема, зазначає питання, з яких експерт має надати суду висновок.
Формулювання питань, які ставляться перед експертом, повинно, як правило, здійснюватись з урахуванням згаданих Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, у яких зазначаються питання, на вирішення яких спрямовані ці методики та реєстр яких ведеться Міністерством юстиції України.
Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.
Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
Суд враховує, що предметом доказування у даній справі є факт передачі на збереження пломб відповідачу, пошкодження яких в подальшому і стало підставою для нарахування вартості недооблікованої електроенергії в порядку розділу 8.4 ПРРЕЕ. Таким чином, доцільність питання поставленого відповідачем щодо дійсності підпису Гери С.М. в Акті про недопуск до вузла обліку від 19.10.2020, спростовується тим, що дана обставина не відноситься до предмету доказування, оскільки факт передачі на збереження пломб відповідно до ПРРЕЕ оформлюється Актом про пломбування.
До того ж, виходячи із положень пп. 2 п. 8.4.10 ПРРЕЕ потужність визначається як потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акту про порушення струмоприймачів на максимальну потужність. ОСОБА_1 недопустив представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів та відмовив від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів (саме на території об'єкта Споживача на якому здійснювалася перевірка) на повну потужність, в зв'язку із чим представниками АТГ "Херсонобленерго" був складений Акт про недопуск та зазначено в самому Акті про порушення. Тобто, Акт про недопуск був складений представниками оператора системи в зв'язку із тим, що представник Споживача недопустив представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, а не до вузлів обліку, як зазначає це Відповідач.
В свою чергу, п. 5 Акту про порушення містить інформацію, про те, що визначити потужність AT "Херсонобленерго" таким шляхом Споживач не надав можливості та не падав паспортних даних на електрообладнання, що є достатнім для реалізації підпункту 3 п.8.4.10 Правил. Крім того, варто зауважити, що в п. 5 Акту чітко зазначено, що представник Споживача до обстеження струмоприймачів не допустив, про що складено акт про недопуск, представник Споживача підписуючи зазначений Акт про порушення не виклав зауваження, щодо п. 5 Акту, а отже зазначене мало місце. А тому, вказане не спростовано відповідачем, враховуючи відсутність зауважень в акті з боку останнього.
Споживач, який заперечує викладені в акті дані, повинен довести обставини, які перешкоджали поданню таких заперечень при складанні акта або інші поважні причини, з яких заперечення не були надані, такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в п.9 "Позиція Верховного Суду" постанови від 29 травня 2018 року у справі М 913/868/17.
Також, варто звернути увагу на те, що підпунктом 3 н. 8.4.10 ПРРЕЕ чітко не передбачено оператором системи складати Акт про недопуск у разі недопуску на територію Споживача для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів. А тому достатнім для реалізації підпункту 3 п. 8.4.10 Правил, с зафіксована інформація саме в Акті про порушення в п. 5, про те що Споживач не допустив представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів.
За таких обставин, заява відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволенню не підлягає.
Крім того, 14.04.2021 відповідачем було заявлено клопотання про призначення трасологічної експертизи, проведення якої доручити Миколаївському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, стосовно наступних питань:
1. Чи має пошкодження пломба С 58571284, якщо так, то який механізм їх утворень?
2. Чи наявні сліди механічних пошкоджень або дії стороннього предмету при утворенні внутрішніх пошкоджень пломби С 58571284?
3. Чи наявні на поверхні якоря пломби №С54547643 сліди хімічної або термічної дії?
4. Чи наявні на внутрішній поверхні корпусу пломби №С54547643 сліди хімічної або термічної дії?
5. Чи наявні на фіксуючих виступах механізму замикання корпусу пломби №С54547643 сліди хімічної або термічної дії?
6. Чи наявні механічні пошкодження якоря пломби №С54547643?
7. Чи має пошкодження пломба С 58909019, якщо так, то який механізм їх утворень?
Ухвалою від 07.06.2021 зобов"язано відповідача подати до суду письмові пояснення щодо можливості призначення трасологічної еспертизи (як вказано у клопотанні) враховуючи, що пломба С54547643 при проведенні експертного дослідження була розрізана.
На виконання ухвали суду, 29.06.2021 відповідач подав додаткові пояснення щодо необхідності призначення судової трасологічної експертизи, в яких він зазначає, що в нього викликає сумніви проведене за замовленням позивача експертне дослідження пломб №С58571284 та №С54547643. До того ж, відповідач посилається на те, що він не причетний до втручання у цілісність пломб або їх пошкодження, тому має намір призначити трасологічну експертизу з метою:
1. встановлення дійсності наявних пошкоджень на вилучених пломбах. Дане дослідження можна провести дослідивши пломбу № С58571284 та визначивши ідентичність пошкоджень або різність пошкоджень як внутрішніх так і зовнішніх з пломбою №С54547643, з огляду на форму, розміри розташування пошкоджень на пломбі №С58571284.
2. Встановити характер та походження пошкоджень, які виявлені в пломбі №С54547643, дослідивши пломбу № С58571284.
3. Виявити та дослідити характер виявлених в пломбі № С58571284 білого і прозорої й клеючої речовини, визначивши походження цієї речовини та встановивши слідами яких дій вони могли утворитися.
05.07.2021 позивач подав заперечення щодо клопотання відповідача про призначення трасологічної експертизи.
Розглянувши клопотання відповідача про призначення трасологічної експертизи, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вже зазначалось вище, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Поставлені відповідачем питання вже досліджувалися та вже встановлені відповіді на всі питання судовим експертом Херсонського НДЕКЦ МВС України, які відповідач хоче з'ясувати шляхом призначення у справі експертизи, інтерпретуючи зміст пропонованих на вирішення експерта питань. Висновок експертного дослідження № 187-ТР/Д зроблений у встановленому законом порядку.
Крім того, питання відповідача на розгляд експертизи: "Чи має пошкодження пломба № С58909019, якщо так, то який механізм їх утворення?" не стосується предмета доказування в даній справі, оскільки відповідно до Акта про пломбування, встановлення індикаторів, застосування датчиків вбудованих в прилад обліку на засобах вимірювальної техніки точки комерційного обліку №227756 від 19.10.2020, зазначеною пломбою опломбовано сейф пакет в який помістили пошкоджені пломби, які були вилучені на об'єкті Споживача, а отже і дана пломба не являється предметом дослідження.
Також, на 6 сторінці висновку експертного дослідження абз. 3 експертом зазначено: «Враховуючи те, що пломба виготовлена з напівпрозорого полімерного матеріалу зеленого кольору, що унеможливлює дослідити більш детально поверхні деталей та внутрішньої поверхні корпусу пломби, тому з метою виявлення можливих слідів впливу на внутрішню поверхню та механізм пломби, вона розрізалася по центру корпусу, паралельно вхідним та вихідним каналам», а отже, у разі призначення судової трасологічної експертизи, надати пломби № С58571284 та №С54547643 на дослідження в стані якими вони були на момент вилученням у Споживача, AT «Херсонобленерго» не виявиться можливим.
Згідно із ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Відповідно до ст. 43 ПІК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право па справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Отже, господарським судом необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і суперечить нормам статті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, па відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду па складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення CC11JI від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення CC1IJI від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення С СИЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).
Крім того, у постанові Верховного Суду від 1 1.06.2018 року у справі № 922/2716/17 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що при призначені судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог мас наслідком безпідставного збільшення строку розгляду справи, що суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням викладеного вище, відповідач не доведено дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.
За таких обставин, заява відповідача про призначення судової трасологічної експертизи задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач у своїх запереченнях просить визнати подання відповідачем заяв про призначення почеркознавчої та трасологічної експертизи зловживанням процесуальними правами, то суд зазначає, що відповідно до ст. 43 ГПК України це є правом, а не обов"язком суду, і, до того ж, заяви про призначення експертизи мають різні підстави, тому суд їх розглянув та відмовив в їх задоволенні.
В засіданні оголошувалась вступна та резолютивна частини ухвали.
Керуючись ст. 99, 234, 235 ГПК України,
постановив:
1. Відмовити в задоволенні заяв Товариства з додатковою відповідальністю "Тарасівська Іскра" про призначення судової почеркознавчої експертизи та про призначення судової трасологічної експертизи.
Повний текст ухвали складено та підписано 08.09.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 235, ст. 255 ГПК України ухвала набрала законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення. Заперечення на зазначену ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя В.В.Литвинова