Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" вересня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2757/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лі-Корм", м.Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караванський завод кормових дріжджів", м.Люботин Харківської обл.
про стягнення 79308,15 грн.
без виклику учасників справи
Позивач - ТОВ "Лі-Корм" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Караванський завод кормових дріжджів" про стягнення 79308,15грн., з яких: 51900,21 грн. боргу, 25950,02 грн. штрафу, 1194,41 грн. 30% річних за договором поставки №1310/01 від 13.10.2020 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2021 року відкрито провадження у справі №922/2757/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 04.08.2021 року продовжено відповідачу строк на подання відзиву - 5 днів з дня отримання цієї ухвали суду.
10.08.2021 року відповідач надав до суду відзив (вх.№4881) про відмову в задоволенні позову, посилаючись на відсутність підстав для штрафних санкцій, неврахування доплати від 12.01.21 в сумі 11666,87 грн., невірне нарахування штрафу 10% від загальної вартості, а не від неоплаченої партії товару.
Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
13.10.2020 року між ТОВ “ЛІ-КОРМ” (Позивач) та ТОВ “КЗКД” (Відповідач) було укладено договір поставки №1310/01 (далі - Договір).
Відповідно до предмету Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах, обумовлених у цьому Договорі (п.1.1. Договору поставки). Найменування Товару: барда зернова нативна (п.1.2. Договору поставки). Асортимент, кількість, вид, упаковки, ціна Товару вказуються у видаткових накладних на Товар, складених на підставі заявок Покупця та/або Специфікації до цього Договору (п.1.3 Договору). Ціна Товару вказується у рахунках-фактурі Постачальника і вказується у видаткових накладних на Товар, які є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п.2.2. Договору поставки оплата Товару здійснюється на умовах 100% передплати повної його вартості.
Датою поставки за цим Договором вважається дата передачі Товару Постачальником Покупцеві в місці поставки (п.3.3. Договору поставки).
Відповідно до п.3.4 Договору право власності переходить до Покупця при передачі Товару (кожної його частини, партії) Постачальником у місці поставки. Передача права власності на Товар оформляється шляхом підпису у видатковій накладній уповноваженої особи Покупця. Повноваження осіб, які здійснили прийомну Товару від імені Покупця, підтверджуються разовою довіреністю або оформленням довіреностей на невизначений строк.
Пунктом 7.4. Договору визначено, що у випадку наявності розбіжностей прав та обов'язків Сторін, визначених в Специфікації до цього Договору та відповідних специфікаціях, умови, визначені в специфікації до цього Договору, є визначальними та мають вищу юридичну силу.
20.11. 2020 року Сторонами було укладено та підписано Специфікацію №14 до договору поставки № 1310/01 від 13.10.2020 року.
Пунктом 2 Специфікації №14 від 20.11.2020 року визначено, що оплата товару здійснюється Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах:
- 80% передплата вартості партії Товару;
- 20% вартості партії Товару оплачується після реєстрації податкової накладної в ЄРПН протягом 2 (двох) банківських днів.
20.11.2020 року Позивачем було виставлено рахунок на оплату №138 від 20.11.20, відповідно до якого загальна сума до сплати за поставку товару: барда зернова нативна, в кількості 13 т, становить 84500,05 грн. у т. ч. ПДВ 14083,34 грн.
20.11.2020 року Відповідачем було здійснено 80% передплати вартості партії вару в сумі 67600,04 грн.
На виконання зобов'язань за Договором Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 84500,05 грн., що підтверджується видатковою накладною № 132 від 21.11.2020 року.
Податкову накладну № 18 від 20.11.2020 року на суму 67600,04 грн. в т.ч. ПДВ 11266,67 грн. було зареєстровано в ЄРПН 01.06.2021 року, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладний.
Позивач зазначає, що Відповідач 20% вартості поставленої партії Товару по Специфікації №14 від 20.10.2020 року в сумі 16900,01 грн. не сплатив.
30.11.2020 року Сторонами було укладено та підписано Специфікацію №15 до договору поставки №1310/01 від 13.10.2020 року.
Пунктом 2 Специфікації №15 від 30.11.2020 року визначено, що оплата товару здійснюється Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах:
- 80% передплата вартості партії Товару;
- 20% вартості партії Товару оплачується після реєстрації податкової накладної в ЄРПН протягом 2 (двох) банківських днів.
30 листопада 2020 р. Позивачем було виставлено рахунок на оплату № 146 від 30.11.2020 року, відповідно до якого загальна сума до сплати за поставку товару: барда зернова нативна, в кількості 25 т, становить 175000,20 грн. у т. ч. ПДВ 29166,70грн.
30.11.2020 року Відповідачем було здійснено 80% передплати вартості партії товару в загальній сумі 140000,00 грн. (відповідно до платіжного доручення № 5682 від 30.11.20. - 84000, 00 грн.; відповідно до платіжного доручення №5683 від 30.11.20- 56000,00 грн.).
На виконання зобов'язань за Договором Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 175000,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № 138 від 01.12.2020 року.
Враховуючи те, що 80 % передплати вартості партії Товару Відповідачем було сплачено двома платежами, Позивачем було зареєстровано дві податкові накладні № 26 від 30.11.20 та № 27 від 30.11.20.
Так, податкову накладну №27 від 30.11.20 на суму 84000,00 грн. та податкову накладну №26 від 30.11.20 на суму 56000,00 грн., було зареєстровано в ЄРПН 01.06.21, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладний.
Позивач зазначає, що Відповідач визначені умовами Специфікації 20% вартості поставленої партії Товару в сумі 35000,20 грн. не здійснив.
12.01.2021 року відповідачем було здійснені доплати:
1) 5633,34 грн. за платіжним дорученням №6049 (призначення платежу: "доплата за барду зернову згідно дог.№1310/01 від 13.10.20 рах.№138 від 20.11.20 в т.ч. ПДВ 20% 938,89 грн.");
2) 11666,87 грн. за платіжним дорученням №6050 (призначення платежу: "доплата за барду зернову згідно дог.№1310/01 від 13.10.20 рах.№146 від 30.11.20 в т.ч. ПДВ 20% 1944,48 грн.").
Про дані оплати у позові не зазначено.
Позивач зазначає, що загальна заборгованість Відповідача за Товар, поставлений Позивачем відповідно до видаткових накладних №132 від 21.11.2020 року та № 138 від 01.12.2020 року на виконання умов Договору поставки №1310/01 від 13.10.2020 року, складає 51900,21 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності до ст.265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач здійснив оплату за отриманий товар лише частково.
На виконання умов договору позивач свої зобов'язання по поставці товару виконав у повному обсязі згідно з умовами договору, повернень товару або претензій щодо кількості та якості товару від відповідача не надходило.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторони погодили у договорі, що пріоритетними є умови поставки визначені у специфікаціях №14 та 15 над умовами, що визначені у договорі.
Отже, позивачем поставлено відповідачу товар:
1) За специфікацією №14 (а.с.12) та видатковою накладною №132 від 21.11.20 (а.с.15) на суму 84500,00 грн.
Відповідачем сплачено товар частково, а саме: - 80% у сумі 67600,04 грн. (а.с.14) сплачено 21.11.20, 01.06.21 зареєстровано накладну у податковій (а.с.20), отже до 03.06.21 включно (2 банківські дні) мало бути сплачено 20% у сумі 16900,01грн. (84500,05-67600,04).
12.01.21 відповідачем сплачено 5633,34 грн. платіжним дорученням №6049 за рах.№138 (а.с.13).
Таким чином, непогашеною залишилась заборгованість з 20% за специфікацією №14 в сумі 11266,67 грн. (16900,01 - 5633,34).
2) За специфікацією №15 (а.с.21) та видатковою накладною №138 від 01.12.20 (а.с.25) на суму 175000,20 грн.
Відповідачем сплачено товар частково, а саме: - 80% у сумі 140000,00 грн. (а.с.23-24) сплачено 30.11.20, а 01.06.21 зареєстровано накладну у податковій (а.с.30), отже до 03.06.21 включно (2 банківські дні) мало бути сплачено 20% в сумі 35000 грн. (175000-140000).
12.01.21 відповідачем сплачено 11666,87 грн. платіжним дорученням №6050 за рах.№146 (а.с.22).
Таким чином, непогашеною залишилась заборгованість з 20% за специфікацією №15 в сумі 23333,13 грн. (35000,20 -11666,87).
Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та повністю не розрахувався за поставлений товар у визначений умовами специфікацій строк, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за Договором на суму 34599,80 грн. (11266,67+23333,13).
Щодо стягнення штрафу та 30% річних суд встановив наступне.
Згідно з ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 6.3 Договору поставки визначено, що у випадку порушення Покупцем строку розрахунку за отриманий товар більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 10% від вартості неоплачуваної партії Товару, а також за користування чужими коштами, на підставі ст.625 ЦК України, Покупець сплачує Постачальнику 30% річних від простроченої суми заборгованості.
Позивачем нараховано 10% штрафу від повної вартості специфікацій:
1) за специфікацією №14 - 8450,00 грн.
2) за специфікацією №15 - 17500,02 грн.
Відповідач мав сплатити 20% вартості товару в строк до 03.06.21 включно, з 04.06.21 виникла прострочка. Позов направлено до суду 08.07.21, отже, на час подання позову прострочка заборгованості більш 30 календарних днів, що є правомірною підставою для нарахування штрафу.
Проте, у договорі сторони погодили 10% штрафу від вартості неоплачуваної партії Товару, а не вартості всієї специфікації, що свідчить про помилкове та довільне тлумачення умов договору позивачем.
Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню штрафу, враховуючи часткову оплату боргу, та нарахування штрафу на вартість неоплаченої партії товару, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3459,98 грн. 10% штрафу (1126,67 грн. - за специфікацією №14 на суму боргу 11266,67 грн. та 2333,31 грн. - за специфікацією №15 на суму боргу 23333,13 грн.).
Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню 30% річних, враховуючи часткову оплату боргу, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 796,27 грн. 30% річних (на суму боргу 34599,80 грн.)
Отже, позовні вимоги в частині стягнення 3459,98 грн. штрафу та 796,27 грн. 30% річних підлягають задоволенню.
В частині стягнення 22490,04 грн. штрафу та 398,14 грн. 30% річних суд відмовляє через невірно визначену суму боргу та невірне нарахування штрафу на суму специфікації замість суми боргу.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Підсумовуючи вищевикладене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, отже, позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо судових витрат.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір в розмірі 1112,16 грн. покладається на відповідача, решта - на позивача, у зв'язку з частковою відмовою в позові.
В позові зазначений орієнтований розрахунок судових витрат, який складає 2270,00 грн. судового збору та 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Проте доказів понесення 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу до суду не надано, також не заявлено про намір надати докази понесення витрат на правову допомогу протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення.
За таких обставин у суду відсутні підставі для стягнення 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу
Керуючись ст.ст.73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247, 251, 252 ГПК України, господарський суд, -
В позові відмовити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караванський завод кормових дріжджів" (адреса: 62436, Харківська обл., м.Люботин, с.Караван, вул.Заводська, буд.23-А; код ЄДРПОУ 05521608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лі-Корм" (адреса: 49006, м.Дніпро, вул.Алексєєнко Надії, буд.21; код ЄДРПОУ 43218231) 38856,05 грн., з яких 34599,80 грн. боргу, 3459,98 грн. 10% штрафу, 796,27 грн. 30% річних, крім того 1112,16 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "10" вересня 2021 р.
Суддя К.В. Аріт