Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"31" серпня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1817/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Гончарові В.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків
до Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр", м.Харків
про стягнення 706264,36 грн.
за участю представників:
позивача - Козирєв А.В. (адвокат, довіреність №01-15/290 від 18.12.2020 року);
відповідача - Закаблуков А.С. (адвокат, довіреність №7 від 04.01.2021 року).
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" про стягнення 706264,36 грн., з яких 704027,32 грн. боргу, 426,93 грн. 3% річних, 1810,11 грн. пені, за договором про постачання електричної енергії споживачу № 457УЗ від 01.01.2019 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.05.2021 року відкрито провадження у справі №922/1817/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15.06.2021 року, яке протокольною ухвалою суду було відкладено на 13.07.2021 року.
Ухвалою суду від 13.07.2021 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 17.08.2021 року та відкладено підготовче засідання на 03.08.2021 року, яке протокольною ухвалою суду було відкладено на 17.08.2021 року.
Ухвалою суду від 17.08.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 17.08.2021 року, в якому було оголошено перерву до 31.08.2021 року.
Сторонами надано до суду наступні документи:
-13.07.2021 року відповідач надав до суду докази часткової оплати боргу в сумі 220000,00 грн. згідно з платіжним дорученням №1353 від 14.05.21 (вх.№.16312);
-12.08.21 позивач надав за супровідним листом (вх.№18866) комерційну пропозицію;
-17.08.21 відповідач надав пояснення (вх.№19275) про ненаправлення позивачем пропозиції про зміну умов договору.
Надані документи судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 31.08.2021 року позивач позов підтримував, відповідач проти позову заперечував.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником (п. 3.1.7. Правил).
На підставі поданої Відповідачем заяви-приєднання Комунальне підприємство “Обласний інформаційно-технічний центр” 01.01.2019 року приєднався до договору про постачання електричної енергії споживачу № 457УЗ (далі - Договір № 457УЗ) за вказаними у заяві об'єктами, що приєднані до електричних мереж оператора системи розподілу АТ “Укрзалізниця”.
Згідно з п.2.1 Договору № 457УЗ за договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 5.5 Договору № 457УЗ встановлено, що розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.
Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.7 Договору № 457УЗ ).
Сторонами підписано та скріплено печатками дві комерційній пропозиції:
-№2 від 01.01.19;
-№1 Ф-П від 01.12.20 (а.с.90-92).
За умовами комерційної пропозиції розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії та послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем один раз за фактичний обсяг спожитої електричної енергії, визначений за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу, в якому зазначаються суми до сплати за спожиту електроенергію. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі в реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, на який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти зараховуються як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення. У разі зміни тарифу переплата зараховується як попередня оплата в наступному розрахунковому періоді (п.4 Комерц.пропозиції №1 Ф-П). Рахунок оплачується протягом 10 робочих днів від дня отримання. Рахунки надають у відповідних структурних підрозділах, а у разі їх неотримання - надсилаються поштою, при цьому вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення (п.5 Комерц.пропозиції №1 Ф-П).
Рахунок за січень 2021 року у розмірі 332666,88 грн. (рахунок вручено 09.02.21, строк сплати до 23.02.21) оплата не проводилась, загальна сума боргу на кінець місяця 332666,88 грн.
Рахунок за лютий 2021 року у розмірі 358768,88 грн. (рахунок вручено 12.03.21, строк сплати до 26.03.21), сплачено у лютому 182668,88 грн. за січень 21, загальна сума боргу на кінець місяця 508768,88 грн.
Рахунок за березень 2021 року у розмірі 345258,44 грн. (рахунок вручено 08.04.21, строк сплати 22.04.21), сплачено 17.03.21 - 150000,00 грн. (за січень 21), загальна сума боргу на кінець місяця - 704027,32 грн.
Рахунки отримані відповідальною особою під підпис.
Відповідач визнає тільки комерційну пропозицію №2 від 01.01.2019 року.
Позивач проводить нарахування, виставляв рахунки та розраховував пеню за комерційною пропозицією №1 Ф-П від 01.12.20 (а.с.90-92).
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за Договором № 457УЗ не виконав в повному обсязі, що стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У зв'язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій енергії, що визначено положеннями Закону України “Про ринок електричної енергії” від 13.04.2017 року (далі - Закон), з 01.01.2019 року ПрАТ “Харківенергозбут” є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 року №505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 року №1268.
Відповідно до статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Згідно з ст.56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно з п.п.3.2.5 “Правил роздрібного ринку електричної енергії” (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
У відповідності до п. 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.
У відповідності до п.п.4.12, 4.13 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з п.10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
У відповідності до п.4.3 Правил дані, необхідні для документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами п. 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
Щодо заперечень відповідача відносно комерційної пропозиції №1 Ф-П від 01.12.2020 року суд зазначає наступне.
Відповідач вважає діючею комерційну пропозицію №2 (а.с.100), а не №1Ф-П, оскільки вона не направлялась їм поштою, коли підписана відповідачу не відомо, хоча факт її підписання не заперечується.
Відповідно до ч.2 ст.638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У ст.639 ЦК України визначена форма договору:
"1. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
2. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
3. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
4. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення".
Відповідно до ч.2 ст.644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.
Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.3 ст.188 Господарського кодексу України (далі - ГК України), сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Відповідно до ч.3 ст.645 ЦК України за згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням.
Таким чином господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Сторона, яка одержала проект договору чи комерційну пропозицію, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог чинного законодавства і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, за звичаями ділового обороту складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Укладення договору має місце, якщо зі змісту документів можливо встановити виражений намір особи укласти конкретний договір та розуміння цією особою своїх зобов'язань у разі прийняття її пропозиції іншою особою; істотні умови майбутнього договору; адресата (адресатів) відповідної пропозиції; прийняття пропозиції на запропонованих умовах другою стороною або вчинення нею в межах строку для відповіді на оферту дій відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо).
Прийняття пропозиції укладення договору можливе у вигляді конклюдентних дій, тобто здійснення особою, яка отримала оферту, дій з виконання вказаних в ній умов договору.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Таким чином, суд дійшов висновку, якщо документи, якими обмінялись уповноважені сторони, містять інформацію, яка за своїм змістом відповідає пропозиції однієї сторони укласти певний договір на визначення умов, та інформацію щодо прийняття такої пропозиції другою стороною, то вчиненням стороною дій, що підтверджують прийняття такої пропозиції, договір між сторонами вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч.1,2,3,4 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
У свою чергу, відповідно до ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Судом встановлено, що відповідач підписав та скріпив печаткою підприємства комерційну пропозицію від 01.12.2020 року №1 Ф-П (а.с.90-92), отримував рахунки за надані послуги, підписував акти взаєморозрахунків, розраховані на підставі саме комерційної пропозиції №1 Ф-П, що свідчить про прийняття такої пропозиції та досягнення згоди з усіх істотних умов договору.
Суд виходить з того, що докази направлення пропозиції (які не надано до суду) не є єдиною підставою для встановлення дати прийняття комерційної пропозиції відповідачем №1 Ф-П, оскільки в самій пропозиції міститься дата - 01.12.2020 року (а.с.90-92), отже вона є діючою з дати вказаній у пропозиції та підписаній сторонами, доказів протилежного відповідачем до суду не надано.
Таким чином, комерційна пропозицію від 01.12.2020 року №1 Ф-П, що є додатком №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу №457 УЗ від 01.01.2019 року, є укладеною з 01.12.2020 року, що підтверджується підписом відповідача на ній. У суду відсутні підстави вважати її підписаною та прийнятою відповідачем в іншу дату.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність та помилковість заперечень відповідача щодо неукладення комерційної пропозиції від 01.12.2020 року №1 Ф-П (а.с.90-92), та чинності попередньої комерційної пропозиції №2 (а.с.16-18).
Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтями 526, 629 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Підписані позивачем та відповідачем акти приймання-передачі електроенергії (а.с.24-26) та акти взаєморозрахунків (а.с.36-40), рахунки (а.с.21-23, 32,34) з доказами їх отримання повноважним представником відповідача (а.с.27-31,33,35, 41-43), які одночасно підтверджують факт досягнення сторонами домовленості щодо предмету та ціни такого правочину, а також, факт передачі та одержання електроенергії, свідчать про виникнення між сторонами відносин з поставки, які регулюються Параграфом 3 ЦК України.
Відповідно до вимог ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1,2 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи (а.с.73, 96-97) та сторонами підтверджується, що 14.05.21 відповідач сплатив за платіжним дорученням №1353 - 220000,00 грн. за договором №457УЗ від 01.01.2019 року.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи те, що відповідачем частково сплачено суму боргу після звернення позивача до суду, тобто, предмет спору у даній справі в частині стягнення 220000,00грн. відсутній, суд вбачає підстави для закриття провадження у справі в цій частині.
Відповідач свій обов'язок щодо здійснення оплати поставленого товару (електроенергії) в повному обсязі не виконав, належними та допустимими доказами позовні вимоги не спростував, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та правомірності позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 484027,32 грн., яка підтверджується матеріалами справи.
Щодо нарахування пені та річних.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору № 457УЗ).
За умовою п.5.8 Договору № 457УЗ у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.
Умовою п. 8 комерційної пропозиції № 1 Ф-П передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п.5 комерційної пропозиції Постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно приписів ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.2 ст.343 ГК України пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Позивачем нараховано 1810,11 грн. пені.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано 426,93 грн. 3% річних.
Перевіривши періоди нарахування та відповідні розрахунки, суд приходить до висновку про їх вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України,
Отже, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення 426,93 грн. 3% річних та 1810,11грн. пені.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Підсумовуючи вищевикладене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, які відповідачем не спростовані.
Отже, з урахуванням часткової оплати заборгованості під час розгляду справи, позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір, пропорційно розміру задоволених вимог.
Згідно з п.5 ч.1 ст.7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У зв'язку з закриттям провадження в частині стягнення 220000,00 грн. на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України та враховуючи клопотання позивача про повернення частини судового збору, суд відповідною ухвалою на підставі п.5 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» повертає з державного бюджету частину судового збору в сумі 3300,00 грн.
Керуючись ст.ст.73-74, 76-80, 129, 231-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Закрити провадження у справі в частині стягнення 220000,00 грн. на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Стягнути з Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" (адреса: 61022, м.Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 9 під'їзд, 5 поверх; код ЄДРПОУ 32335218) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (адреса: 61037, м.Харків, вул.Плеханівська, 126; код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за договором №457УЗ про постачання електричної енергії споживачу в розмірі 486264,36 грн., а саме: заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 484027,32 грн. (на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , МФО 351823); пеню в розмірі 1810,11 грн.; 3% річних у розмірі 426,93 грн., крім того 7293,97 грн. судового збору (на п/р НОМЕР_2 в АТ «Мегабанк», МФО 351629).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути Приватному акціонерному товариству "Харківенергозбут" (адреса: 61037, м.Харків, вул.Плеханівська, 126; код ЄДРПОУ 42206328) з державного бюджету частину судового збору в сумі 3300,00 грн., сплаченого останнім до суду, на підставі п.5 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір», про що постановити відповідну ухвалу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "10" вересня 2021 р.
Суддя К.В. Аріт