"03" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1358/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Панченко Н.В.
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження
справу № 916/1358/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський завод залізобетонних виробів" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 33, а/с 57, код ЄДРПОУ 39020883, електронна адреса: buchgalter@zavodgbi.odessa.ua)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоксід" (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, буд. 8, код ЄДРПОУ 43649239)
про стягнення 36 846, 48 грн.
за участю представників:
від позивача: Соломон Т.С. ордер серія ОД №360029 від 16.06.2021р.
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський завод залізобетонних виробів" (далі - ТОВ "Одеський завод залізобетонних виробів") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоксід" (далі - ТОВ "Елоксід") 36 846, 48 грн., з яких 36 515, 18 грн. - основний борг, 331, 30 грн. - пеня, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 37-20 від 01.07.2020р.
24.05.2021р. господарським судом постановлено ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про судове засідання (явка учасників справи у судове засідання є не обов'язковою) та судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 23.06.2021р. В ухвалі суду сторонам встановлено строки на подання до суду заяв по суті справи.
16.06.2021р. за вх.№16411/21 господарським судом одержано клопотання ТОВ "Одеський завод залізобетонних виробів" про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням адвоката Соломон Т.С. за кордоном з 20.06.2021р. по 27.06.2021р.
У судовому засіданні 23.06.2021р., за відсутністю представників сторін, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи за вх.№16411/21 від 16.06.2021р. та у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті оголошено перерву до 19.07.2021р. о 14:45, із повідомленням учасників справи про судове засідання, про що сторін повідомлено в порядку ст. 120 ГПК України.
19.07.2021р. за вх.№19357/21 господарським судом одержано клопотання, в якому ТОВ "Одеський завод залізобетонних виробів" просить суд, для належного повідомлення відповідача розглянути справу №916/1358/21 у розумний строк, що передбачено у рішенні Європейського Суду з прав людини у справах «Савенкова проти України» від 02.05.2013р., «Папазова та інші проти України» від 15.03.2012р.
У судовому засіданні 19.07.2021р., за участю представника позивача, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та у судовому засіданні оголошено перерву щодо розгляду справи по суті до 02.08.2021р. о 17:00, із викликом учасників справи у судове засідання, про що відповідача повідомлено в порядку ст. 120 ГПК України.
02.08.2021р. у судовому засіданні за участю представника позивача, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою оголошено перерву у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті до 03.09.2021р. о 10:00, із викликом учасників справи у судове засідання, про що відповідача повідомлено в порядку ст. 120 ГПК України.
Відповідач у судові засідання не з'явився та відзив на позов до суду не надав. При цьому, ухвала суду від 19.07.2021р., якою відповідача в порядку ст.120 ГПК України повідомлено про дату, час ті місце судового засідання, та яка надіслана відповідачу на адресу, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вручена відповідачу. Ухвала суду від 02.08.2021р., якою відповідача в порядку ст.120 ГПК України повідомлено про дату, час ті місце судового засідання, та яка надіслана відповідачу на адресу, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута до суду органами поштового зв'язку із зазначенням причин повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Отже, враховуючи, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду судової справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 03.09.2021р. за участю представника позивача проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини встановлені судом:
01.07.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський завод залізобетонних виробів" (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елоксід" (Сторона 2 ) укладено договір №37-20, згідно з яким Сторона 1 надає Стороні 2 право на експлуатацію приміщення, загальною площею 503 кв.м., для господарського використання, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 33 (об'єкт), а Сторона 2 повинна сплатити Стороні 1 компенсацію за надане право на експлуатацію Об'єкта (далі «компенсаційні платежі») та відшкодування за понесені витрати Стороною 1 внаслідок експлуатації Об'єкту Стороною 2.
Згідно з п. 1.2. договору Сторона 2 на підставі діючого законодавства та договору використовує об'єкт для господарського використання у відповідності до статутної діяльності. Таке використання об'єкту не може суттєво відрізнятися від основного напрямку діяльності та галузевого профілю приміщення Сторони 1. Зміни Стороною 2 профілю площ, що використовуються, здійснюється за письмовою згодою Сторони 1 та не дозволяється, якщо новий профіль заважає нормальній праці сусідніх підприємств, та тягне за собою додаткові матеріальні витрати для Сторони 1 (у випадку якщо Сторона 2 не береться їх відшкодувати), погіршує технічний стан будови, комунікацій, призведе до їх передчасного зносу на території якого знаходиться об'єкт.
Пунктом 1.3. договору встановлено, що право на використання об'єкту у Сторони 2 виникає з моменту підпису Акту прийому-передачі, який є невід'ємним додатком до цього договору.
Відповідно до п. 1.4 договору, передача об'єкта до експлуатації не призводить до виникнення у Сторони 2 права власності на об'єкт. Власником об'єкту залишається Сторона 1, а Сторона 2 використовує об'єкт на протязі строку дії даного договору.
У випадку припинення договору Сторона 2 повертає об'єкт Стороні 1 аналогічно порядку, встановленому цим Договором для передачі об'єкту Стороні 2. Об'єкт вважається поверненим з моменту підписання Акту прийому-передачі, який є додатком до даного Договору (п. 1.5. договору).
Згідно з п. 2.1. договору розмір компенсаційних платежів визначаються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 2.3 договору встановлено, що компенсаційні платежі мають бути внесені Стороною 2 на розрахунковий рахунок Сторони з 1 (першого) по 10 (десяте) число поточного місяця.
Відповідно до п. 2.4. договору Акт наданих послуг або рахунок не є підставою для внесення компенсаційних платежів. Компенсаційні платежі здійснюються на підставі цього договору та додаткових угод до нього.
У п. 2.7. договору встановлено, що відшкодування витрат на оплату вартості за споживання Стороною 2:
- Електроенергії, втрат в електромережах, реактивної електроенергії - визначається згідно показників лічильників та за тарифами з енергопостачальної організації і оператора систем.
- технічне обслуговування електромереж - 10 % від вартості спожитої електроенергії.
- водозабезпечення та водовідведення - згідно показників лічильників та за тарифами постачальника.
- інші.
Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 витрати на оплату вартості спожитої Стороною 2 електроенергії до початку розрахункового періоду, а саме до 30-го числа місяця, що передує розрахунковому, попереднім платежем 100% вартості договірної величини споживання електричної енергії відповідно до наданого «обсягу очікуваного споживання електричної енергії на місяць» на підставі рахунку, з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично спожиту електроенергію Стороною 2. Розмір оплати визначається за тарифами енергопостачальної організації, з якою укладено договір Стороною 1.
У п. 2.8. договору встановлено, що рахунок, акт наданих послуг або інша кореспонденція вважаються отриманими з моменту вручення його повноважному представнику або особі, що підписала цей договір або направлення на вказану електронну адресу Сторони 2, або іншим зручним та узгодженим між Сторонами способом (факсом, рекомендованим листом тощо).
Відповідно до п. 2.9. договору у випадку не звільнення об'єкту на протязі 14-х календарних днів, з моменту закінчення строку дії або розірвання цього договору сторона 2 сплачує компенсаційні у загальному порядку за кожен день прострочення, а відшкодування за користування згідно наданих рахунків.
Згідно з п.п. 3.2.2. розділу 3.2. договору, Сторона 2 зобов'язана, зокрема: вчасно та в повному обсязі вносити компенсаційні платежі та сплачувати відшкодування.
У п. 5.3. договору передбачено, що у випадку порушення Стороною 2 строків внесення плати більш ніж 10 днів вона виплачує Стороні 1 пеню в розмірі 0,01 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 6.1. договору, цей договір діє з 01.07.2020р. по 30.06.2021р.
Згідно з п. 6.4. договору, Сторона 1 може достроково розірвати цей договір без попереднього повідомлення Сторони 2, у разі несплати компенсаційних платежів більше 20 днів від передбаченого терміну.
Додатковою угодою №1 від 01.07.2020р. до договору №37-20 від 01.07.2020р. (Додаток №2 до договору) сторони погодили, що на підставі п. 1.1. договору №37-20 від 01.07.2020р. та на умовах, узгоджених у цьому договорі Сторона 2 сплачує Стороні 1 компенсацію за надане право на експлуатацію об'єкту у сумі: - з 01.09.2020р. по 30.06.2021р. - 15 090 грн., в тому числі ПДВ (п. 1. договору).
Пунктом 3 Додаткової угоди, сторони погодили, що Компенсаційний платіж має бути внесений Стороною 2 на розрахунковий рахунок Сторони 1 з 1 (першого) по 10 (десяте) число поточного місяця.
На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський завод залізобетонних виробів" надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Елоксід" право на експлуатацію: приміщення, загальною площею 503 кв.м., кран мостовий №10448 (20 т.). Об'єкт передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Елоксід" для господарського використання і знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 33. Факт передачі підтверджується Актом приймання-передачі від 01.07.2020р.
Також судом встановлено, що 30.11.2020р. сторонами підписано Акт надання послуг №638, згідно з яким загальна вартість послуг щодо витрат позивача з електричної енергії, утримання електромереж та вартості реактивної енергії становить 55, 18 грн.
31.01.2021р. сторонами підписано Акт надання послуг №1, згідно з яким компенсаційні платежі згідно договору становлять 15090 грн.
28.02.2021р. сторонами підписано Акт надання послуг №61, згідно з яким компенсаційні платежі згідно договору становлять 15090 грн.
Акт надання послуг №122 від 31.03.2021р., згідно з яким компенсаційні платежі згідно договору становлять 15090 грн., не підписаний відповідачем, та у листі повідомлено, що у зв'язку із погіршенням дебіторських розрахунків ТОВ "Елоксід" не мало змоги сплатити орендну плату та розрахунки за комунальні послуги за грудень, 2020р., січень та лютий 2021р. ТОВ "Елоксід" зобов'язується сплатити заборгованість у такі дати: до 12.03.2021р. - сплатити заборгованість за грудень та січень, до 24.03.2021р. - сплатити заборгованість за лютий та березень і комунальні платежі.
23.03.2021р. позивач надіслав відповідачу вимогу Вих.№12 від 19.03.2021р., в якій вимагав сплатити до 24.03.2021р. заборгованість, що виникла у ТОВ "Елоксід" перед ТОВ "Одеський завод залізобетонних виробів" за договором №37-20 від 01.07.2020р. у сумі: 60 360 грн. - за надане право на експлуатацію об'єкта, 55, 18 грн. - відшкодування за понесені витрати ТОВ "Одеський завод залізобетонних виробів" по електроенергії внаслідок користування об'єктом.
Вказану вимогу відповідач одержав 01.04.2021р., про свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
30.03.2021р. позивач надіслав відповідачу Претензію №1 вих.№17 від 29.03.2021р., в якій просив ТОВ "Елоксід" негайно сплатити борг у розмірі 60 360 грн. та 55, 18 грн. в строк до 29.04.2021р. Також у зазначеній претензії позивач повідомив, що у разі невиконання вимог, що міститься у цій претензії №1, останній вимушений буде звернутися до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 0,01 % від суми заборгованості за кожен день прострочення (3 20.12.2020р.), а також штрафних санкцій, що передбачені нормами чинного законодавства України, та усі судові витрати будуть віднесені на рахунок вашого підприємства.
Додатком до претензії №1 є розрахунок №1 заборгованості ТОВ "Елоксід" перед ТОВ "Одеський завод залізобетонних виробів" за договором №37-20 від 01.07.2020р. на загальну суму 60 360 грн.
Вказану претензію одержано позивачем, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Також 30.03.2021р. позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання договору №37-20 від 01.07.2020р в односторонньому порядку вих. №19 від 29.03.2021р. та вимогу про звільнення об'єкту за договором №37-20 від 01.07.2020р. вих.№20 від 29.03.2021р.
Листом вих.№1 від 30.03.2021р. відповідач звернувся до позивача з проханням у зв'язку з розірванням договору №37-20 від 01.07.2020р. дозволити виїзд на територію ТОВ "Одеський завод залізобетонних виробів" для проведення демонтажних робіт обладнання ТОВ "Елоксід" в приміщення площею 503 м2 згідно договору №37-20 від 01.07.2020р.
07.04.2021р. ТОВ "Елоксід" повернуло ТОВ "Одеський завод залізобетонних виробів" приміщення, загальною площею 503 кв.м., кран мостовий №10448 (20т), про що свідчить підписаний між сторонами Акт повернення об'єкту за договором №37-20 від 01.07.2020р. (додаток №5 до договору №37-20 від 01.07.2020р.).
В подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача боргу в сумі 36515,18 грн. та пені в розмірі 331,30 грн.
Висновки суду.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вище встановлено господарським судом, на підставі укладеного між сторонами договору №37-20 від 01.07.2020р, із врахуванням умов додаткової угоди №1 від 01.07.2020р., у відповідача виник обов'язок щодо оплати компенсації за надане право на експлуатацію об'єкта (компенсаційні платежі) та відшкодувати за понесені витрати позивачем внаслідок експлуатації об'єкту відповідачем.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Аналогічні положення містяться у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Між тим, як вище встановлено господарським судом на підставі наданих до суду доказів (актів надання послуг, листа відповідача щодо погашення заборгованості, та акту повернення об'єкту за договором) заборгованість відповідача з оплати компенсаційних платежів за надане право на експлуатацію об'єкта з січня по березень 2021р. включно становить 36460 грн. та заборгованість відповідача з оплати відшкодування понесених позивачем витрат становить 55,18 грн.
При цьому, відповідач не надав до суду жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують його наявність.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ч. 1 ст. ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).
У п. 5.3. договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем строків внесення плати більш ніж 10 днів вона виплачує позивачу пеню в розмірі 0,01 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір пені з 10.01.2021р. по 18.05.2021р., з 10.02.2021р. по 18.05.2021р., з 10.03.2021р. по 18.05.2021р. становить 331, 30 грн., судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищевикладене, а також виходячи з того, що відповідач не надав до суду жодних заперечень щодо наявності заборгованості, а також доказів, які спростовують позовні вимоги, Господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення.
На підставі ст.129 ГПК України судові витрати позивача щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський завод залізобетонних виробів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоксід" про стягнення 36 846, 48 грн. задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоксід" (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, буд. 8, код ЄДРПОУ 43649239) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський завод залізобетонних виробів"(65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 33, а/с 57, код ЄДРПОУ 39020883, електронна адреса: buchgalter@zavodgbi.odessa.ua) 36 846 (тридцять шість тисяч вісімсот сорок шість) грн. 48 коп., з яких: 36 515 (тридцять шість тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 18 коп. - основний борг, 331 (триста тридцять одна) грн. 30 коп. - пеня, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 10 вересня 2021 р. із врахуванням перебування судді Смелянець Г.Є. у відпустці з 06.09.2021р.
Суддя Г.Є. Смелянець