просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
07 вересня 2021 року м. Харків Справа № 913/352/21
Провадження №913/352/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ», м. Черкаси,
до Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, смт. Станиця Луганська Луганської області,
про стягнення 833260,98 грн.
Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С.
Секретар судового засідання Селіверстова Н.О.
У засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ» (далі - позивач у справі) звернулось з позовом до Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області (далі - відповідач у справі) про стягнення з останнього 833260,98 грн, з яких: 771633,09 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію у січні - квітні 2021 року за договором про постачання електричної енергії споживачу №Е/401-21 від 06.01.2021 (далі - Договір), 18033,68 грн - пеня, 3768,48 грн - 3 % річних, 5952,97 грн - інфляційні нарахування, 16228,96 грн - борг за виконання робіт з відключення відповідача, 17643,80 грн - борг за виконання робіт з підключення відповідача.
Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 12498,91 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 5000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на виконання умов Договору позивач протягом січня - квітня 2021 року поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 771633,09 грн, про що свідчать акти приймання-передачі електричної енергії №РН-0000642 від 10.02.2021, №РН-0001559 від 25.03.2021, №РН-0001424 від 11.03.2021, №РН-0001568 від 25.03.2021, №РН-0001831 від 08.04.2021, №РН-0002632 від 12.05.2021 та коригуючі акти №ВН-0000101 від 25.03.2021, №ВН-0000103 від 25.03.2021, за яку відповідач не розрахувався.
У зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язань з оплати за спожиту електричну енергію за січень - квітень 2021 року позивач на підставі п.9.2 Договору та Комерційної пропозиції (Додаток №2 до Договору) нарахував відповідачу пеню в розмірі 18033,68 грн, згідно з наданим розрахунком.
Також позивачем відповідно до ст.625 ЦК України нараховані та заявлені до стягнення 3 % річних в сумі 3768,48 грн та інфляційні втрати в сумі 5952,97 грн за періоди, згідно з наданими розрахунками.
Крім того, позивач просить відшкодувати витрати у сумі 33872,76 грн за здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки відповідача. На обґрунтування вимог позивач надав Договір №18-49-21 від 30.03.3021 укладений з оператором системи розподілу (далі - ОСР) - ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», акт виконаних робіт (послуг) на відключення від електромереж ОСР відповідача, рахунок на оплату №61 від 30.03.2021 та платіжне доручення від 14.04.2021 №6514 на суму 16228,96 грн, договір №22-155-21 від 06.04.2021 укладений з ОСР, акт виконаних робіт (послуг) на повторне підключення до електромереж ОСР відповідача, рахунок на оплату №238 від 06.04.2021 та платіжне доручення від 18.05.2021 №6645 на суму 17643,80 грн.
Ухвалою суду від 11.06.2021 відкрито провадження у справі № 913/352/21, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
30.06.2021 від відповідача на електронну адресу суду надійшов відзив на позов від 29.06.2021 №321, підписаний кваліфікованим електронним підписом, в якому останній з посиланням на ст.48 ГПК України просить замінити неналежного відповідача - Відділ освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області на належного відповідача - Щастинську районну державну адміністрацію Луганської області. У відзиві на позов відповідач фактично виклав обґрунтування вимог клопотання про заміну сторони.
26.07.2021 від відповідача на електронну адресу суду надійшов відзив на позов від 22.07.2021 №146, підписаний кваліфікованим електронним підписом, в якому відповідач повідомив, що Відділ освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області не має можливості погасити заборгованість, яка утворилась з 06.01.2021 за спожиту електричну енергію за Договором, тому що відсутнє фінансування, оскільки він знаходиться в стані припинення з 02.02.2021, а з 01.01.2021 видатки на функціонування плануються та здійснюються з бюджетів територіальних громад. Факт споживання електричної енергії визначених у актах приймання-передавання, обсяг та вартість відповідач підтвердив.
09.08.2021 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява від без дати та №б/н, підписана кваліфікованим електронним підписом, у якій останній повідомив, що 29.07.2021 на його адресу надійшов відзив відповідача від 22.07.2021 №147, в якому відповідач визнає факт споживання електричної енергії в заявлених обсягах, не заперечує щодо заявлених позивачем позовних вимог, у зв'язку з чим, просить розглянути справу без його представника за наявними матеріалами. Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
09.08.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання від 09.08.2021 №150, підписане кваліфікованим електронним підписом, в якому останній з посиланням на ч. 1 ст.130 ГПК України просить вирішити питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Протокольною ухвалою від 09.08.2021 задоволено клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника, закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 07.09.2021.
Сторони не скористались правом участі в судовому засіданні 07.09.2021.
Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд встановив таке.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв», як Постачальником (далі - позивач) та Відділом освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, як Споживачем (далі - відповідач) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу від 06.01.2021 №Е/401-21 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі Постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.
Умови Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію за кодом ДК 021:2015 09310000-5 «Електрична енергія» Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. 2.2 Договору).
У п. 2.4 Договору сторони визначили, що періодом постачання електричної енергії за Договором є період з 01.01.2021 по 31.12.2021.
Згідно з п. 2.5 Договору кількість товару за цим Договором становить 894944 кВт/год.
Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії визначені розділом 5 Договору.
Відповідно до п. 5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Згідно з п. 5.2 Договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.
Як узгодили сторони у п. 5.3 Договору, сума Договору становить 3186895,57 грн, в т.ч. ПДВ 531149,26 грн (в тому числі оплата послуги оператора системи розподілу електроенергії).
Ціна за 1 кВт*год електричної енергії за цим Договором становить 356099998,00 грн, в т.ч. ПДВ 0,59 грн.
Ціна за 1 кВт*год електричної енергії за цим Договором складається:
- закупівельної ціни на ринку електричної енергії;
- регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП чинного на момент укладення Договору;
- регульованого тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП чинного на момент укладення Договору;
- коефіцієнт прибутковості постачальника електричної енергії;
- ПДВ 20%.
Враховувати вимоги ч. 1 ст. 23 та ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України. Бюджетні зобов'язання за цим Договором можуть виникнути лише при наявності відповідних бюджетних призначень та бюджетних асигнувань передбачених кошторисом Споживача на відповідний бюджетний 2021 рік.
У п. 5.4 Договору визначено, що ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
Згідно з п. 5.7 Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.
Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.
У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені.
Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати.
Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.
Пунктом 5.10 Договору встановлено, що споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.
Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов'язується, у тому числі, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п. 7.2 Договору Постачальник зобов'язується, у тому числі, нараховувати і виставляти акти споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим Договором; надавати Споживачу інформацію про його права та обов'язки, ціни на електричну енергію; публікувати на офіційному веб-сайті детальну інформацію про зміну ціни електричної енергії за 20 днів до введення її у дію.
Відповідно до п. 13.1 Договору він набирає чинності з дати його підписання, вводиться в дію не раніше 01.01.2021 та діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання.
Додатком 1 до Договору є Заява-приєднання, у якій зазначені дані Споживача, адреса об'єкта, ЕІС-код точки (точок) комерційного обліку (Додаток 4 до Договору), зазначено початок постачання 20.01.2021 (а.с.14).
Додатком 2 до Договору є Комерційна пропозиція (а.с.15).
Так, у Комерційній пропозиції, зокрема, визначено:
- термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати: оплата рахунку Постачальника за Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше 10 робочих днів від дати його отримання Споживачем;
- розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф: за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу враховуючи день фактичної оплати;
- термін дії Договору: цей Договір набирає чинності з дня його підписання, вводиться в дію не раніше 01.01.2021 та діє до 31.12.2021. Дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в початковому договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Додатком 3 до Договору є Розрахунок середньозваженої закупівельної ціни на електричну енергію за 2021 рік (а.с.16).
Додатком 4 до Договору є Перелік закладів постачання електричної енергії (зворот а.с.16, а.с. 17,18).
Додатковою угодою №1 від 06.01.2021 до Договору сторони дійшли згоди викласти у новій редакції (а.с.19):
- п. 2.4 Договору: «Період постачання електричної енергії Договором: з 01ю01ю2021 по 31.12.2021, за умови виконання учасниками ринку електричної енергії вимог передбачених главою 6.1 ПРРЕЕ»;
- п. 13.4 Договору: «Постачальник має право розірвати цей Договір достроково, повідомивши Споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання у випадках якщо:
1) споживач прострочив оплату за постачання електричної енергії згідно з Договором, за умови, що Постачальник здійснив попередження Споживачу про можливе розірвання цього Договору;
2) споживач не погодив зміни ціни за одиницю товару, що ґрунтувалась та ініціювалась Постачальником в порядку п.п.2, п. 13.2 Договору;
3) споживач іншим чином суттєво порушив умови цього Договору, і не вжив заходів щодо усунення такого порушення в строк, що становить 5 робочих днів.»
- п. 13.7 Договору: «Усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій чи електронній формі та надіслані на офіційну електронну пошту сторін, вказану в реквізитах Договору, рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення (в тому числі електронною поштою) або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача. Листування електронною поштою може здійснюватися Сторонами Договору без застосування електронного цифрового підпису».
Сторони Додатковою угодою №б/н від 2021 року до Договору узгодили, що зобов'язання сторін, що виникли з Договору в частині постачання електричної енергії припиняються з 01.05.2021, а в частині проведення розрахунків за спожиту електричну енергію діють до повного їх виконання (а.с.20).
Позивач на виконання умов Договору у період з січня по квітень 2021 року поставив відповідачу електричну енергію в кількості 216,69 тис.кВт/год на загальну суму 771633,09 грн, про що сторонами складено акти приймання-передачі електричної енергії, які надсилалися на електронну пошту відповідача, а саме:
- №РН-0000642 від 10.02.2021 в кількості 48,361 тис.кВт/год на 183725,18 суму (а.с.21);
- коригуючий акт №ВН-0000101 від 25.03.2021 до акту приймання-передачі електричної енергії №РН-0000642 від 10.02.2021 в кількості -48,361 тис.кВт/год на суму -183725,18 грн (а.с. 27);
- №РН-0001559 від 25.03.2021 в кількості 48,361 тис.кВт/год на 172213,52 суму (а.с. 22);
- №РН-0001424 від 11.03.2021 в кількості 73,007 тис.кВт/год на 277356,22 суму (а.с. 23);
- коригуючий акт №ВН-0000103 від 25.03.2021 до акту приймання-передачі електричної енергії №РН-0001424 від 11.03.2021 в кількості -73,007 тис.кВт/год на суму -277356,22 (а.с. 28):
- №РН-0001568 від 25.03.2021 в кількості 73,007 тис.кВт/год на 259977,92 суму (а.с. 24);
- №РН-0001831 від 08.04.2021 в кількості 77,886 тис.кВт/год на 277352,05 суму (а.с. 25);
- №РН-0002632 від 12.05.2021 в кількості 17,436 тис.кВт/год на суму 62089,60 грн (а.с. 26).
Зазначені акти скріплені печатками та підписані повноважними представниками сторін без доповнень та зауважень.
На виконання умов Договору, позивачем відповідачу було виставлено рахунки-фактури, які надсилалися на електронну пошту відповідача, а саме:
- рахунок від 10.02.2021 №СФ-0009301, згідно з яким у січні 2021 року спожито 48,361 тис. кВт/год електроенергії на суму (з ПДВ) 183725,18 грн (а.с. 51, зворот а.с.55);
- рахунок від 11.03.2021 №СФ-0010201, згідно з яким у лютому 2021 року спожито 73,007 тис. кВт/год електроенергії на суму (з ПДВ) 277356,22 грн (а.с. 52, зворот а.с.56);
- рахунок від 08.04.2021 №СФ-0010683, згідно з яким у березні 2021 року спожито 77,886 тис. кВт/год електроенергії на суму (з ПДВ) 277352,05 грн (а.с. 53, зворот а.с.57);
- рахунок від 12.05.2021 №СФ-0011535, згідно з яким у квітні 2021 року спожито 17,436 тис. кВт/год електроенергії на суму (з ПДВ) 62089,60 грн (а.с. 54, зворот а.с.58).
Будь-яких претензій та зауважень щодо виставлених позивачем рахунків від відповідача не надходило.
Проте відповідач за спожиту електричну енергію не розрахувався.
Позивач направляв на адресу відповідача вимогу №438 від 12.05.2021 про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію у січні - квітні 2021 року за договором про постачання електричної енергії споживачу №Е/401-21 від 06.01.2021 в загальній сумі 771633,09 грн (а.с. 30).
Актом звірки взаєморозрахунків станом на 10.05.2021, наданим позивачем, сторони узгодили заборгованість за період з 01.01.2021 по 10.05.2021 на суму 771633,09 грн. Вказаний акт підписаний: від позивача - головним бухгалтером ТОВ «Енергогазрезерв» Фесенко С.О. та від відповідача - головним бухгалтером Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області Гайдарьовою І.П., та скріплений печатками підприємств (а.с. 29).
Відповідач у відповіді від 31.05.2021 №233 на вимогу №438 від 12.05.2021 підтверджував факт використання електричної енергії за вказаний період з посиланням на акти приймання-передачі та звірки взаєморозрахунків. Але повідомив, що можливості оплатити за поставлений товар не має, тому що відсутнє фінансування, оскільки Відділу освіти Станично-Луганської РДА знаходиться в стані припинення з 12.02.2021, відбулась реорганізація шляхом приєднання до Щастинської районної державної адміністрації (а.с. 31).
Крім того, позивач зазначив, що у зв'язку з наявним боргом 03.03.2021 він надсилав на адресу відповідача попередження про припинення/часткове обмеження постачання електричної енергії від 03.03.2021 №336, в якому позивач повідомляв про звернення до ОСР (далі - Оператора системи розподілу) щодо припинення постачання електричної енергії відповідачу за усіма об'єктами енергоспоживання, починаючи з 24.03.2021 (постанова НКРЕКП №312 від 14.03.2020 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», розділ VII т 7.5.2). Вказане попередження відправлено «Укрпошта Експрес» 03.03.2021 з описом вкладення до цінного листа, що підтверджується згрупованим списком рекомендованої поштової кореспонденції та фіскальним чеком (а.с. 32-34).
30.03.2021 за заявою позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - ТОВ «ЛЕО»), як ОСР, припинило електропостачання відповідачу. Факт відключення електроустановок підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 30.03.2021, в якому зазначено, що Замовник (позивач у справі) доручив, а Виконавець (ТОВ «ЛЕО») виконав роботи (послуги) щодо відключення Споживача (відповідача у справі) на загальну суму 16228,96 грн (з ПДВ) (а.с. 36).
Позивачем до матеріалів справи надано копію Договору №18-49-21 від 30.03.3021 укладеного з ОСР - ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», акт виконаних робіт (послуг) на відключення від електромереж ОСР відповідача, рахунок на оплату №61 від 30.03.2021 та платіжне доручення від 14.04.2021 №6514 на суму 16228,96 грн (а.с.35-38).
Як повідомляє позивач, після звернення відповідача (лист від 02.04.2021 №92) до позивача, електропостачання було відновлене 06.04.2021.
Позивач до матеріалів справи надав копію договору №22-155-21 від 06.04.2021 укладеного з ОСР, акт виконаних робіт (послуг) на повторне підключення до електромереж ОСР відповідача, рахунок на оплату №238 від 06.04.2021 та платіжне доручення від 18.05.2021 №6645 на суму 17643,80 грн (а.с. 41-44).
Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 14.05.2021 №447, згідно з якою позивач просив відповідача оплатити рахунки від 13.05.2021 №СФ-0011558 та №СФ-0011559 щодо відшкодування витрат з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача на загальну суму 33872,76 грн протягом семи робочих днів з моменту отримання (а.с. 49).
Відповідач у відповіді на вимогу від 31.05.2021 №234 підтверджував факт припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача, але повідомив, що можливості оплати не має, тому що відсутнє фінансування, оскільки Відділ освіти Станично-Луганської РДА знаходиться в стані припинення з 12.02.2021, відбулась реорганізація шляхом приєднання до Щастинської районної державної адміністрації (а.с. 50).
За викладених обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача борг за спожиту електричну енергію в сумі 771633,09 грн за період з січня 2021 року по квітень 2021 року за договором про постачання електричної енергії споживачу №Е/401-21 від 06.01.2021, а також збитки, понесені відповідачем у зв'язку з обмеженням/ відновленням електропостачання, у загальній сумі 33872,76 грн.
У зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язань з оплати за спожиту електричну енергію за січень - квітень 2021 року позивач на підставі п.9.2 Договору та Комерційної пропозиції (Додаток №2 до Договору) нарахував відповідачу пеню в розмірі 18033,68 грн, згідно з наданим розрахунком.
Також позивачем відповідно до ст.625 ЦК України нараховані та заявлені до стягнення 3 % річних в сумі 3768,48 грн та інфляційні втрати в сумі 5952,97 грн за періоди, згідно з наданими розрахунками.
Відповідач проти позову не заперечив, зазначивши про відсутність фінансування та знаходження у стані припинення.
Відповідач на підставі ч.1 ст. 130 ГПК України заявив клопотання від 09.08.2021 №150, в якому з посиланням на ч. 1 ст.130 ГПК України відповідач просить вирішити питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про таке.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Як встановлено ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У ч. 1-2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником.
У п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №312 (далі - ПРРЕЕ) визначено, що на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Пунктом 1.2.8. ПРРЕЕ встановлено, що постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.
Згідно з п. 3.1.7. ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього договору.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи та фактичними обставинами підтверджено факт поставки позивачем, на виконання умов Договору та Додатків до нього, відповідачу електричної енергії у період з січня 2021 року по квітень 2021 року (включно) на загальну суму 771633,09 грн, що підтверджується актами прийняття-передачі:
- від 25.03.2021 №РН-0001559 за січень 2021 року в обсязі 48,361 тис.кВт/год на загальну суму (з ПДВ) 172213,52 грн (а.с. 22);
- від 25.03.2021 №РН-0001568 за лютий 2021 року в обсязі 73,007 тис.кВт/год на загальну суму (з ПДВ) 259977,92 грн (а.с. 24);
- від 08.04.2021 №РН-0001831 за березень 2021 року в обсязі 77,886 тис.кВт/год на загальну суму (з ПДВ) 277352,05 грн (а.с. 25);
- від 12.05.2021 №РН-0002632 за квітень 2021 року в обсязі 17,436 тис.кВт/год на загальну суму (з ПДВ) 62089,60 грн (а.с. 26).
Позивачем були надіслані відповідачу на електронну пошту акти приймання-передачі та рахунки за відповідні періоди згідно з п. 13.7 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 06.01.2021) (зворот а.с. 55-58).
Крім того, актом звірки взаєморозрахунків станом на 10.05.2021, наданим позивачем, сторони узгодили заборгованість за період з 01.01.2021 по 10.05.2021 на суму 771633,09 грн.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази на підтвердження кількості спожитої електричної енергії відповідачем за період з 01.01.2021 по 01.05.2021 є належними та достатніми доказами в розумінні ст.ст. 73-76 ГПК України.
Як встановлено судом, відповідно до п. 5.7 Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в рахунках-актах, актах, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.
У Комерційній пропозиції, яка є додатком до Договору, визначено термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати: оплата рахунку Постачальника за Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку,але не більше 10 робочих днів від дати його отримання Споживачем.
Так, у рахунку-фактурі №СФ-009301 від 10.02.2021 Постачальник не визначив термін його оплати. Проте у рахунках-фактурах №СФ-0010201 від 11.03.2021, №СФ-0010683 від 08.04.2021, №СФ-0011535 від 12.05.2021: «Рахунок необхідно оплатити відповідно до умов Договору Е/401-21 від 06.01.21, але не пізніше 20 календарних дня (п. 4.12 ПРРЕЕ)».
Отже, з огляду на дати отримання рахунків та умови Договору і Комерційної пропозиції до Договору:
- по рахунку №СФ-009301 від 10.02.2021 строк оплати сплив з 25.02.2021, оскільки позивачем були направлені акти приймання-передачі та рахунок на електронну пошту відповідача 10.02.2021 + 10 робочих днів (а.с. 55);
- по рахунку №СФ-0010201 від 11.03.2021 строк оплати сплив з 27.03.2021, оскільки позивачем були направлені акти приймання-передачі та рахунок на електронну пошту відповідача 12.03.2021 + 10 робочих днів (а.с. 56);
- по рахунку №СФ-0010683 від 08.04.2021 строк оплати сплив з 23.04.2021, оскільки позивачем були направлені акти приймання-передачі та рахунок на електронну пошту відповідача 08.04.2021 + 10 робочих днів (а.с. 57);
- по рахунку №СФ-0011535 від 12.05.2021 строк оплати сплив з 27.05.2021 оскільки позивачем були направлені акти приймання-передачі та рахунок на електронну пошту відповідача 12.05.2021 + 10 робочих днів (а.с. 58).
Однак, відповідач свої зобов'язання з повної та своєчасної оплати поставленої (спожитої) електричної енергії належним чином у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим в нього утворилась заборгованість в загальній сумі 771633,09 грн за період з січня 2021 року по квітень 2021 року, яка і підлягає стягненню на користь позивача.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за послуги з відключення/підключення споживача від електричної енергії в загальній сумі 33872,76 грн.
Відповідно до п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Виконавець комунальної послуги має право, зокрема: припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором, крім випадків, коли якість та/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору; звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.
Згідно з п.п. 4, 8 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» Електропостачальники мають право, зокрема: звертатися до оператора системи передачі або оператора системи розподілу щодо відключення електроживлення споживача у випадках, визначених правилами роздрібного ринку, крім випадків постачання вразливим споживачам; інші права, передбачені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та договорами, укладеними ними на ринку електричної енергії.
У п.5 8 Договору сторони встановили, якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.
У п. 3 п 7.1 Договору визначено, що Постачальник має право ініціювати припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством.
Постачальник має право отримувати відшкодування збитків від Споживача, що понесені Постачальником у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов'язань перед Постачальником, відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства, у тому числі отримувати відшкодування збитків від Споживача за дострокове розірвання Договору у випадках, не передбачених Договором (п. 6 п. 7.1 Договору).
Відповідно до п.п. 2 п. 7.5 ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.
Згідно з п. 8.1, 8.2 Договору Постачальник має право звернутися до оператору системи розподілу з вимогою про відключення об'єкта Споживача від електроживлення у випадку порушення Споживачем строків оплати за спожиту електричну енергію за цим Договором, у тому числі за графіком погашення заборгованості. Припинення електропостачання не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість Постачальнику за спожиту електричну енергію за цим Договором.
Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт, які відшкодовуються йому споживачем, якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими Правилами порядку (абз. 2 п. 7.12 ПРРЕЕ).
Відповідно до абз. 1 п. 7.13 ПРРЕЕ оператор системи протягом одного робочого дня після виконання робіт з припинення або відновлення електроживлення електроустановок споживача повідомляє електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку про виконання таких робіт.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з наявною заборгованістю за спожиту електричну енергію 03.03.2021 позивач надіслав відповідачу попередження про припинення постачання електричної енергії №336 від 03.03.2021 за усіма об'єктами енергоспоживання з 24.03.2021 (а.с. 32,33). Станом на 24.03.2021 споживач не перерахував заборгованістю за спожиту електричну енергію, тому позивач (постачальник) запит до ОСР щодо відключення відповідача не відізвав.
В подальшому відповідач звернувся з листом від 02.04.2021 №92 до позивача та просив відновити електропостачання за об'єктами споживання, що визначені умовами Договору та запропонував розірвати Договір за взаємною згодою сторін (а.с.39,40). У зв'язку з досягненням згоди щодо дострокового розірвання Договору (укладена додаткова угода №2) та отримання від відповідача необхідного обсягу оригіналів документів для надання можливості споживачу реалізувати процедуру зміни постачальника, позивач направив доручення щодо здійснення підключення об'єктів відповідача до ОСР.
Отже, ініціатором здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) був позивач, як Постачальник за Договором про постачання електричної енергії споживачу від 06.01.2021 №Е/401-21, про що свідчать надані позивачем: договір №18-49-21 від 30.03.2021 щодо відключення від електромереж ОСР споживачів, акт виконаних робіт (послуг) до договору №18-49-21 від 30.03.2021 на суму 16228,96 грн, рахунок на оплату від 30.03.2021 №61 на суму 16228,96 грн та договір №22-155-21 від 06.04.2021 щодо повторного підключення до електромереж ОСР споживачів, акт виконаних робіт (послуг) до договору №22-155-21 від 06.04.2021 на суму 17643,80 грн, рахунок на оплату від 06.04.2021 №235 на суму 17643,80 грн, які складені між ним та ТОВ «ЛЕО», як оператором системи розподілу (а.с. 35,36,38,41,42,44).
В матеріалах справи наявні докази на підтвердження того, що позивач перерахував ТОВ «Луганськобленерго» грошові кошти на оплату витрат оператора системи розподілу за платіжним дорученням від 14.04.2021 №6514 на суму 16228,69 грн (а.с.37) та за платіжним дорученням від 18.05.2021 №6645 на суму 17643,80 грн (а.с.43), як це визначено у абз. 2 п. 7.12 ПРРЕЕ, та які повинен відшкодувати відповідач.
Позивач надав лист ТОВ «ЛЕО» з додатком (копією договору доручення від 10.07.2020 №У-396-1-20/Л-52-1-20), в якому зазначені підстави сплати послуг з відключення та підключення на рахунок саме ТОВ «Луганськобленерго», а не ТОВ «ЛЕО» (а.с.45-48).
Крім того, позивачем надані належні докази вручення/надсилання рахунків від 13.05.2021 №СФ-0011558 на відшкодування витрат на відключення електроустановок на суму 16228,96 грн та від 13.05.2021 №СФ-0011559 на відшкодування витрат на повторне підключення електроустановок на суму 17643,80 грн (а.с. 49) відповідачеві.
Факт отримання вказаних рахунків відповідачем підтверджується у відповіді на вимогу від 31.06.2021 №234 (а.с. 50).
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення з відповідача вартості виконаних робіт з відключення відповідача в сумі 16228,96 грн та вартості виконаних робіт з підключення відповідача в сумі 17643,80 грн.
У зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язань з оплати за спожиту електричну енергію за січень - квітень 2021 року позивач на підставі п.9.2 Договору та Комерційної пропозиції (Додаток №2 до Договору) нарахував відповідачу пеню в розмірі 18033,68 грн, згідно з наданим розрахунком.
Також позивачем відповідно до ст.625 ЦК України нараховані та заявлені до стягнення 3 % річних в сумі 3768,48 грн та інфляційні втрати в сумі 5952,97 грн за періоди, згідно з наданими розрахунками.
В ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями згідно ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).
Відповідальність за порушення строків плати спожитої електроенергії передбачена у Комерційної пропозиції (Додаток № 2 до Договору), де вказано, що за внесення платежів, передбачених умовами Договору з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Враховуючи вищезазначену норму позивачем нараховано відповідачу 18033,68 грн пені та 3768,48 грн 3% річних, а саме:
- на суму боргу 172213,52 грн за період з 25.02.2021 по 25.03.2021 - 1741,01 грн пені та 410,48 грн 3% річних;
- на суму боргу 432191,44 грн за період з 26.03.2021 по 22.04.2021 - 4475,85 грн пені та 994,63 грн 3% річних;
- на суму боргу 709543,49 грн за період з 23.04.2021 по 26.05.2021 - 9914,17 грн пені та 1982,83 грн 3% річних;
- на суму боргу 771633,09 грн за період з 27.05.2021 по 01.06.2021 - 1902,66 грн пені та 380,53 грн 3% річних.
Перевіривши розрахунок пені та 3% річних господарський суд встановив, що позивачем не правильно визначено період нарахування за зобов'язаннями березня 2021 року.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Оскільки рахунок від 11.03.2021 №СФ-0010201 був надісланий на електронну пошту відповідача 12.03.2021, який відповідач повинен був оплатити протягом 10 робочих днів від дати його отримання (Комерційна пропозиція Додаток № 2 до Договору), то останнім днем для оплати за зобов'язаннями березня 2021 року буде 26.03.2021, відповідно прострочення оплати буде з 27.03.2021, а не з 26.03.2021, як помилково зазначив позивач у розрахунку пені та 3% річних.
Здійснивши власний розрахунок пені та 3% річних, господарський суд встановив, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 17879,75 грн пені та 3732,94 грн 3% річних, а саме:
- на суму боргу 172213,52 грн за період з 25.02.2021 по 25.03.2021 - 1741,01 грн пені та 410,48 грн 3% річних;
- на суму боргу 432191,44 грн за період з 27.03.2021 по 22.04.2021 - 4321.91 грн пені та 959,10 грн 3% річних;
- на суму боргу 709543,49 грн за період з 23.04.2021 по 26.05.2021 - 9914,17 грн пені та 1982,83 грн 3% річних;
- на суму боргу 771633,09 грн за період з 27.05.2021 по 01.06.2021 - 1902,66 грн пені та 380,53 грн 3% річних.
В решті стягнення пені та 3% річних суд відмовляє, у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.
Крім того, позивачем нараховано відповідачу 5952,97 грн інфляційних втрат:
- на суму боргу 172213,52 грн за березень 2021 року у розмірі 2927,63 грн;
- на суму боргу 432191,44 грн за квітень 2021 року у розмірі 3025,34 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Перевіркою судом розрахунку інфляційних втрат у сумі 1138011,47 грн порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено, тому вказані вимоги є обґрунтованими, правильно нарахованими та підлягають стягненню з відповідача.
Суд також зазначає, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання, аналогічні висновки викладено у постановах КГС у складі ВС від 27.03.2018 у справах №925/246/17, №925/974/17, а також у постанові ВП ВС від 10.04.2018 у справі №12-46гс18.
З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 771633,09 грн, 16228,96 грн - вартість виконаних робіт з відключення відповідача, 17643,80 грн - вартість виконаних робіт з підключення відповідача, 17879,75 грн - пеню, 3732,94 грн - 3 % річних, 5952,97 грн - інфляційні нарахування. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.
Відповідач подав до суду клопотання від 09.08.2021 №150 про зменшення судового збору, в якому останній з посиланням на ч. 1 ст.130 ГПК України просить вирішити питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до положень ч.1 ст. 130 ГПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Про визнання позову позивач повинен зазначити у відповідній заяві, згідно з ч. 1 ст. 191 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ні у відзиві на позовну заяву від 22.07.2021 №147, ні в клопотанні від 09.08.2021 №150 про зменшення судового збору, чітко не зазначив про визнання позовних вимог у повному обсязі, а тільки вказав, що не заперечує проти обсягу поставленої електроенергії.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача від 09.08.2021 №150 про зменшення судового збору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, судовий збір сплачений позивачем при зверненні з цим позовом до суду, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст.123 ГПК України).
Вирішуючи питання щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Позивач у позовній заяві від 02.06.2021 №477 навів орієнтовний розрахунок суми судових витрат на правову допомогу 5000,00 грн та зазначив, що детальний розрахунок і підтвердження понесення витрат будуть надані позивачем в рамках ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Частина 8 ст. 129 ГПК України передбачає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З огляду на ненадання позивачем жодних доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, вони не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись п.2 ч.1, ст.129, ст.ст. 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області (вул. Центральна, 17А, смт. Станиця Луганська, Луганська область, 93600, ідентифікаційний код 02141779) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ» (вул. Гоголя, 137, а/с271, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 36860996) 771633,09 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію, 16228,96 грн - вартість виконаних робіт з відключення відповідача, 17643,80 грн - вартість виконаних робіт з підключення відповідача, 17879,75 грн - пеню, 3732,94 грн - 3 % річних, 5952,97 грн - інфляційні нарахування, витрати зі сплати судового збору в сумі 12496,07 грн.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2021.
Суддя О.С. Фонова