ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.09.2021Справа № 910/32999/15
За заявоюСлужби безпеки України
прозміну способу виконання рішення суду
у справі №910/32999/15
за позовомСлужби безпеки України
доДочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш»
прозобов'язання виконати умови договору та стягнення 124209,80 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники учасників справи:
від позивачаЧенцов В.А.
від відповідачаАлексєєв А.А.
Служба безпеки України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» про зобов'язання виконати умови договору №14/83-3/103-Д від 21.10.2014, а саме - поставити 7 тепловізійних монокулярів TTV-X F370 та про стягнення штрафних санкцій у розмірі 124209,80 грн, з яких пеня - 89843,85 грн, штраф - 34365,95 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі №910/32999/15 позов задоволено частково, зобов'язано Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» виконати умови договору від 21.10.2014 №14/83-3/103-1Д, а саме поставити Службі безпеки України 7 тепловізійних монокулярів TTV-X F370 та стягнуто з Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» на користь Служби безпеки України 89842,40 грн пені, 34365,94 грн штрафу та 3081,15 грн витрат по сплаті судового збору, в іншій частині позову - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі №910/32999/15 залишено без змін.
15.06.2016 Господарським судом міста Києва видано накази на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016.
15.07.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Службою безпеки України подано заяву про зміну (встановлення) способу виконання судового рішення, в якій заявник просить суд встановити, що способом виконання рішення у справі №910/32999/15 є зобов'язання ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» повернути вартість 7 тепловізійних монокулярів TTV-X F370, а саме грошові кошти у сумі 490942,05 грн.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2021 зазначену заяву передано на розгляд судді Смирнової Ю.М.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 судове засідання для розгляду заяви призначено на 29.07.2021.
У судовому засіданні 29.07.2021 оголошувалась перерва до 02.09.2021.
27.08.2021 від Служби безпеки України надійшли додаткові пояснення до заяви.
Представник позивача (стягувача) у судове засідання з'явився, заяву про зміну способу виконання рішення суду підтримав в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення заяви заперечував.
Розглянувши заяву, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає таке.
Заява Служби безпеки України мотивована тим, що станом на 25.05.2021 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» не виконало рішення суду в частині поставки продукції, а тому, враховуючи рекомендації Уряду щодо повернення невикористаних сум попередньо оплати та застосування штрафних санкцій у разі невчасного повернення таких коштів (постанова Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» зі змінами) Службою безпеки України прийнято рішення про відмову від очікування поставки 7 тепловізійних монокулярів TTV-X F370 та повернення вартості цих приладів, а саме грошових коштів у сумі 490942,05 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частиною 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.
Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.
Предмет доказування під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій складають факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення. Господарський суд визначає предмет доказування, виходячи з вимог і заперечень сторін, керуючись нормами права, які повинні бути застосовані у такому випадку.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України.
Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, про що зазначено у постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі №6-1829цс15.
Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Таким чином, законодавцем передбачено право суду за заявою відповідної особи змінити спосіб виконання судового рішення, у разі неможливості його виконання у тому вигляді, який постановлено судовим рішенням.
Метою такої зміни способу виконання судового рішення є задоволення вимог стягувача за рішенням, яке набрало законної сили.
Поряд із цим, у Господарському процесуальному кодексу України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про зміну способу і порядку виконання рішення.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №713/1062/17, від 27.06.2018 у справі № 713/1062/17.
Отже, підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Особа, яка подала заяву про зміну способу і порядку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі №910/32999/15 зобов'язано Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» виконати умови договору від 21.10.2014 №14/83-3/103-1Д - поставити Службі безпеки України 7 тепловізійних монокулярів TTV-X F370, а також присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача штрафні санкції за неналежне виконання умов вказаного договору.
Як зазначає позивач у своїй заяві, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі №910/32999/15 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» сплатило штрафні санкції та відшкодувало судові витрати.
В свою чергу, з метою примусового виконання рішення суду в частині зобов'язання відповідача виконати умови договору від 21.10.2014 №14/83-3/103-1Д, а саме поставити Службі безпеки України 7 тепловізійних монокулярів TTV-X F370, Шевченківським районним ВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві 11.07.2016 відкрито виконавче провадження №51628764.
Однак, як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, станом на даний час (тобто більш ніж 5 років після набрання рішенням законної сили) рішення суду в цій частині виконано відповідачем (боржником) не було, товар (7 тепловізійних монокулярів TTV-X F370) не поставлено.
Для долучення до матеріалів справи позивачем (заявником) надано копію листа Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» №27/11-8630 від 18.11.2019, адресованого позивачу.
У вказаному листі Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» повідомила Службу безпеки України про те, що з метою виконання рішення суду у справі №910/32999/15 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» отримало дозвіл ДСЕК України на імпорт 7 штук тепловізійних монокулярів TTV-X F370, проте на запит щодо постачання зазначених товарів отримано лист іноземного виробника компанії «ATN Network Corp.» (США) (з якою для виконання договору було укладено відповідний зовнішньоекономічний контракт щодо постачання продукції) про неможливість постачання зазначених товарів у зв'язку з тим, що їх виробництво було зупинено. Також ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» зазначило, що ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» проводилася додаткова маркетингова робота з пошуку постачальників товару та відправлялися запити до можливих постачальників, однак, позитивної відповіді щодо можливості постачання відповідної номенклатури виробів не надійшло, у зв'язку з чим ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» вказало на фактичну неможливість поставити позивачу 7 штук тепловізійних монокулярів TTV-X F370.
Тобто, ще у 2019 році фактично визнано неможливість виконання рішення суду у справі №910/32999/15 в частині поставки товару і, при цьому, відповідачем висловлено готовність повернути грошові кошти, сплачені в якості передоплати за такий товар, після зміни способу виконання судового рішення із зобов'язання поставити товар на зобов'язання повернути грошові кошти.
В ході розгляду заяви про зміну способу виконання рішення у справі №910/32999/15 відповідачем (боржником) належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено, що з часу направлення вищевказаного листа обставини, що зумовлювали неможливість здійснення поставки товару, усунені.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі №910/32999/15 встановлено, що 06.11.2014 Службою безпеки України (платник - Військова частина Е 6117) перераховано на розрахунковий рахунок відповідача попередню оплату за договором в розмірі 6855608,45 грн.
При цьому, Специфікацією №2, в редакції Додаткової угоди №1 до договору від 21.10.2014 №14/83-3/103-1Д, сторони визначили предмет закупівлі: тепловізійний приціл TTWS-336-9-36х в кількості 25 од. загальною вартістю 2507345,75 грн без ПДВ, тепловізійний монокуляр в кількості 62 од., ціна за одиницю без ПДВ 70134,58 грн, загальною вартістю 4348485,32 грн; всього без урахування податку на додану вартість 6855608,45 грн.
Отже, вартість 7 одиниць товару (тепловізійних монокулярів TTV-X F370), які були оплачені позивачем, але не поставлені відповідачем, становить 490942,06 грн.
Суд зазначає, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012), а також Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система високої договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України»).
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
На переконання суду, наданими до заяви доказами заявник (стягувач) довів суду неможливість виконання рішення суду (в частині зобов'язання поставити товар) у тому вигляді, який постановлено судовим рішенням.
За таких обставин, оскільки метою зміни способу виконання судового рішення є задоволення вимог стягувача за рішенням, яке набрало законної сили, враховуючи, що рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі №910/32999/15 встановлено факт здійснення позивачем попередньої оплати 100% від суми платежу за партію товару та часткової поставки відповідачем обумовленого договором товару, суд вважає за доцільне встановити нові заходи для реалізації рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі №910/32999/15 шляхом зміни способу його виконання з «зобов'язати Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» виконати умови договору від 21.10.2014 №14/83-3/103-1Д, а саме поставити Службі безпеки України 7 (сім) тепловізійних монокулярів TTV-X F370» на «стягнути з Дочірнього підприємства державної компанії «Укрспецекспорт»-«Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» на користь Служба безпеки України грошові кошти у сумі 490942,05 грн».
Враховуючи викладене, заява Служби безпеки України про зміну способу виконання рішення суду у справі №910/32999/15 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Служби безпеки України про зміну способу виконання рішення задовольнити.
2. Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі №910/32999/15 в частині зобов'язання Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» (04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 36, код ЄДРПОУ 14281072) виконати умови договору від 21.10.2014 №14/83-3/103-1Д, а саме поставити Службі безпеки України (01601, Запорізька м. Київ, вулиця Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 00034074) 7 (сім) тепловізійних монокулярів TTV-X F370».
3. Стягнути з Дочірнього підприємства державної компанії «Укрспецекспорт»-«Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» (Україна, 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 36, ідентифікаційний код 14281072) на користь Служби безпеки України (Україна, 01034, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 33, ідентифікаційний код 00034074) грошові кошти у сумі 490942 (чотириста дев'яносто тисяч дев'ятсот сорок дві) грн 05 коп.
4. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» дана ухвала є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання до 03.09.2024.
5. Стягувачем за даною ухвалою є Служба безпеки України (Україна, 01034, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 33, ідентифікаційний код 00034074).
6. Боржником за даною ухвалою є Дочірнє підприємство державної компанії «Укрспецекспорт»-«Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» (Україна, 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 36, ідентифікаційний код 14281072).
7. Ухвала набирає законної сили 02.09.2021 та відповідно до ст.ст.256, 257, п.п.17.5 п.17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня складення повної ухвали.
Суддя Ю.М. Смирнова