ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.09.2021Справа № 910/12963/21
Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши
зустрічну позовну заяву Державного підприємства «Гарантований покупець»
до Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго»
про визнання Договору купівлі-продажу електричної енергії недійсним в частині
у справі № 910/12963/21
за позовом Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
про стягнення 3 483 978, 11 грн.,
Приватне акціонерне товариство «Укргідроенерго» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - відповідач) про стягнення 3 483 978, 11 грн., з яких 795 909, 66 грн. пені та 2 688 068, 44 грн. штрафу.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором № 07-ГП/20/1511/01/20 від 18.06.2020 в частині оплати проданої позивачем електричної енергії, у зв'язку з чим виникли підстави для нарахування Державному підприємству «Гарантований покупець» штрафних санкцій у вищевказаному розмірі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2021 відкрито провадження у справі № 910/12963/21, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.09.2021 року.
Окрім того, вказаною ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2021 відповідачу встановлено строк на подання відзиву на позов - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
06.09.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва Державним підприємством «Гарантований покупець» було подано відзив на позовну заяву, а також заяву про продовження строку на вчинення процесуальних дій, у якій відповідач просив суд продовжити, встановлений судом процесуальний строк для надання доказів, висновків експертів, клопотань, заяв та пояснень до 05.09.2021 року.
Дослідивши подану відповідачем заяву про продовження процесуальних строків, господарський суд міста Києва, з огляду на обґрунтованість викладених у ній доводів відповідача, дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення та продовження відповідачу процесуальних строків, зокрема, строку, встановленого частиною 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
07.09.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Державного підприємства «Гарантований покупець» (направлена до суду засобами поштового зв'язку 03.09.2021 року) до Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» про визнання недійсними частини 1 п. 6.2 та п. 6.3 Договору купівлі-продажу електричної енергії від 18.06.2020 № 07-ГП/20/1511/01/20.
Слід також зазначити, що у зустрічній позовній заяві Державним підприємством «Гарантований покупець» було також викладено клопотання про продовження строків на її подання.
Відповідно до частини 4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
У даному випадку, подана Державним підприємством «Гарантований покупець» зустрічна позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.
Так, пунктами 8, 9, 10 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна, зокрема, містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, усупереч означеним положенням чинного законодавства, позивачем означених відомостей у позовній заяві не зазначено.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви, господарський суд міста Києва встановив, що до вказаної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах:
- майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 2 270, 00 грн.
Державним підприємством «Гарантований покупець» заявлено немайнову вимогу про визнання договору недійсним в частині, за розгляд якої останньому необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн.
Разом з тим, при поданні зустрічного позову Державне підприємство «Гарантований покупець» судового збору не сплатило, однак звернулось з клопотанням, у якому просило суд відстрочити сплату судового збору за подання зустрічного позову до ухвалення судом рішення у справі.
В обґрунтування заявленого клопотання заявник посилається на фінансовий стан, в якому перебуває підприємство (без надання доказів на підтвердження вказаних обставин).
Розглянувши клопотання Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» регулює відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Зокрема ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Насамперед слід зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у ст. 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених ст. 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Окремо слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Зазначеної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції (п. 60).
Таким чином, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати, звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення господарським судом рішення у цій справі ДП «Гарантований покупець» не вказує конкретної підстави з зазначених у переліку в ст. 8 Закону України «Про судовий збір», що є вичерпним при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору.
Водночас, як було вказано вище, положення п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Однак предметом цієї справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Враховуючи наведене вище та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, суд не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Таким чином, за відсутності підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивачу за зустрічним позовом необхідно надати суду документ на підтвердження сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
За таких обставин, оскільки Державним підприємством «Гарантований покупець» не надано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, суд дійшов висновку, що останній не дотримався вимог п. 2 ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, згідно з частиною 4 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього.
Так, позивачем за зустрічним позовом заявлено вимогу про визнання недійсними ч. 1 6.2 та п. 6.3 Договору купівлі-продажу електричної енергії № 07-ГП/20/1511/01/20 від 18.06.2020, однак до зустрічного позову не додано копії оспорюваного договору або засвідченого витягу з нього.
Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що Державне підприємство «Гарантований покупець» не дотрималось вимог, передбачених частиною 4 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, оскільки зустрічна позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати Державному підприємству «Гарантований покупець» строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Клопотання Державного підприємства «Гарантований покупець» про продовження процесуальних строків, зокрема на подання заяв по суті спору, до 05.09.2021 року, - задовольнити.
2. Продовжити Державному підприємству «Гарантований покупець» процесуальні строки, зокрема на подання заяв по суті спору до 05.09.2021 року.
3. У задоволенні клопотання Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову до ухвалення господарським судом рішення у даній справі, - відмовити.
4. Зустрічну позовну заяву Державного підприємства «Гарантований покупець» залишити без руху.
5. Встановити Державному підприємству «Гарантований покупець» строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.
6. Встановити Державному підприємству «Гарантований покупець» спосіб усунення недоліків зустрічної позовної заяви шляхом:
- подання заяви із зазначенням щодо наявності у Державного підприємства «Гарантований покупець» або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач за зустрічним позовом поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, та підтвердження позивача за зустрічним позовом про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- подання документів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 2 270, 00 грн.;
- подання копії Договору купівлі-продажу електричної енергії № 07-ГП/20/1511/01/20 від 18.06.2020 або засвідченого витягу з нього.
7. Роз'яснити Державному підприємству «Гарантований покупець, що в разі не усунення недоліків зустрічної позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
8. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.
9. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.
Суддя В.С. Ломака