ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.08.2021Справа № 910/8637/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ФІТОЛІТ-ЛАЙМСТОУН"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАНТ УКРАЇНИ"
про стягнення заборгованості в розмірі 1 270 837,78 грн та визнання недійсною заяву про
зарахування зустрічних однорічних вимог №СУ0421/003-001 від 03.04.2021,
Представники учасників процесу згідно протоколу від 18.08.2021,
У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ФІТОЛІТ-ЛАЙМСТОУН" (далі - позивач, Товариства) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАНТ УКРАЇНИ" (далі - відповідач, Покупець) про стягнення заборгованості в розмірі 1 270 837,78 грн та визнання недійсною заяву про зарахування зустрічних однорічних вимог №СУ0421/003-001 від 03.04.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача договірних обов'язків за договором №5-18 від 01.08.2018.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.06.2021 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/8637/21, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 30.06.2021 та встановив строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та інших доказів.
У судовому засіданні 30.06.2021 було оголошено перерву до 12.07.2021.
30.06.2021 до суду надійшли заперечення відповідача.
У підготовче засідання 12.07.2021 прибули представники сторін та надали пояснення.
За наслідками судового засідання 12.07.2021 судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судовому засіданні 18.08.2021.
16.08.2021 до суду від Товариства через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надій1шла відповідь на заперечення.
Під час судового засідання 18.08.2021 представники позивача просили суд задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини та факти, викладені в позові та відповіді на запереченнях.
У свою чергу, представник відповідача проти задоволення позову заперечував, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені в письмових запереченнях
Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих учасниками процесу документів їх оригіналам, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім ФІТОЛІТ- ЛАЙМСТОУН», як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛАНТ УКРАЇНА», як покупцем, був укладений договір № 5-18 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору сторони погодили, що Продавець зобов'язується поставити Покупцю Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах даного Договору.
Найменування, кількісні, якісні та інші характеристики Товару, його ціна та загальна вартість зазначаються в Специфікаціях, підписаних Сторонами, які є невід'ємними частинами цього договору (пункт. 1.2 договору).
Орієнтовний обсяг Товару, що поставляється впродовж строку дії цього договору обумовлений сумою обсягу всіх Специфікацій, підписаних Сторонам, які є невід'ємними частинами цього договору. Обсяг Товару, що поставляється, може змінюватись з урахуванням Специфікацій, зазначених в пункті 1.2 цього договору (пункт 1.4. договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору ціна на Товар визначається в національній валюті України (гривні) за одну метричну тону Товару на умовах поставки, передбачених цим договором або Специфікаціями.
Загальна сума договору визначається як сумарна вартість Товару, поставка якого здійснюється відповідно до Специфікацій (пункт 3.2 договору).
Ціна на Товар може бути змінена лише за погодженням Сторін шляхом укладання додаткової угоди до цього договору (пункт 3.3 договору).
Згідно пункту 4.1 договору оплата за Товар здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Продавця на умовах, що оговорені в Специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною. За згодою Сторін можливо застосування інших форм оплати.
Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на банківський рахунок Продавця (пункт 4.2 договору).
Пунктами 4.3-4.5 Договору встановлено, що Продавець зобов'язаний надати складені в електронній формі, зареєстровані та оформлені відповідно до вимог податкового законодавства податкові документи на всю суму податкових зобов'язань по поставці Товару не пізніше п'ятнадцяти календарних днів від дати виникнення податкових зобов'язань.
Покупець впродовж п'яти календарних днів після отримання податкових документів, складених в електронній формі: - або підтверджує прийняття електронних податкових документів до обліку, - або відмовляє в прийнятті електронних податкових документів до обліку із зазначенням причини відмови (пункт 4.4. договору).
У випадку відмови Покупця від отримання неналежним чином оформлених Продавцем податкових документів, Продавець зобов'язаний впродовж двох календарних днів виправити недоліки, зазначені Покупцем, та надати Покупцеві виправлені податкові документи, складені в електронній формі (пункт 4.5. договору).
У відповідності до пункту 5.1 договору Товар поставляється залізничним транспортом в відкритих, справних люкових напіввагонах насипом без упаковки та маркування на умовах визначених сторонами у Специфікації (відповідно до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року по письмових заявках Покупця протягом 3-х днів після отримання заявки). Поставка здійснюється партіями (партією Товару прийнято вважати кількість вагонів, відвантажену протягом однієї залізничної доби та/або по одному маршруту за одним товаросупровідним документом), якщо інші умови поставки не передбачені в Специфікаціях до договору.
Датою поставки Товару вважається дата штемпеля станції призначення в залізничній накладній на підтвердження доставки вантажу, якщо інше не установлено Специфікацією. Право власності на Товар та ризик випадкового пошкодження або загибелі Товару переходить від Продавця до Покупця з дати поставки (пункту 5.3. договору).
Відвантажувальні реквізити (транспортні інструкції) для заповнення залізничних накладних зазначаються в Специфікаціях або заявках. Про зміну відвантажувальних реквізитів (транспортних інструкцій) Покупець повідомляє Продавцю завчасно не пізніше 3-х календарних днів до початку поставки (пункт 5.5 договору).
Відповідно до пункту 5.6. договору на підтвердження поставки Продавець зобов'язаний передати Покупцю наступні документи на Товар: залізничну накладну (засвідчену копію); паспорт (сертифікат, посвідчення) якості (засвідчену копію); податкову накладну (з урахуванням вимог, зазначених в розділі 4 цього договору); рахунок на оплату; видаткову накладну; акт приймання-передачі; радіаційний сертифікат (один раз при першому відвантаженні); санітарно-епідеміологічний висновок (один раз при першому відвантаженні. надається на весь обсяг Товару, що підлягає поставці по договору).
Копії зазначених документів повинні бути надані Покупцеві по факсу або засобами електронного зв'язку впродовж 24 годин після відвантаження Товару, а оригінали - поштою або кур'єром впродовж 5 (п'яти) робочих днів.
Покупець зобов'язаний підписати і повернути Продавцеві видаткову накладну протягом 7 календарних днів з дати її отримання. В разі неповернення видаткової накладної чи ненадходження Постачальнику письмового заперечення що до якості/кількості Товару у встановлений строк, така видаткова накладна вважається прийнятою обома Сторонами і є підставою для проведення взаєморозрахунків.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що приймання Товару, що постачається по цьому договору, здійснюється Покупцем чи вантажоодержувачем Товару після його отримання від органу транспорту на підставі даних про кількість та якість Товару, зазначених в рахунку, залізничній накладній та паспорті (сертифікату, посвідчені) якості виробника.
Тобто, відповідно до пункту 6.1. договору підписані ТОВ «СЛАНТ УКРАЇНА» видаткові накладні та акти здачі-приймання товару підтверджують отримання Товару, у кількості та у якості вказаних в рахунках, залізничних накладних та паспорту (сертифікату, посвідчені) якості виробника та є підставою для здійснення оплати.
Пунктом 6 додатків до договору узгоджено порядок оплати, а саме Покупець на підставі рахунку сплачує Продавцю 100% вартості партії товару, після доставки його до станції призначення, про що свідчитиме календарний штемпель станції призначення у залізничній накладній. Допускається також здійснення попередньої оплати.
Відповідно до пункту 10.1 договору даний Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 31.12.2019 включно. У випадку невиконання Сторонами своїх зобов'язань по даному Договору, він вважається продовженим на строк до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.2. договору).
У період дії та у відповідності до умов Договору Сторонами в період з 20.08.2018 по 21.08.2019 укладено Додаток №1 від 20.08.2018, Додаток № 2 від 20.08.2018, Додаток № 3 від 01.10.2018, Додаток № 4 від 01.10.2018, Додаток № 5 від 01.10.2018, Додаток № 6 від 01.10.2018, Додаток № 7 від 01.10.2018, Додаток № 8 від 01.10.2018, Додаток № 9 від 01.10.2018, Додаток № 10 від 01.11.2018, Додаток № 11 від 01.11.2018, Додаток № 12 від 01.11.2018, Додаток № 13 від 01.11.2018, Додаток № 14 від 01.11.2018, Додаток № 15 від 01.11.2018, Додаток № 16 від 01.11.2018, Додаток № 17 від 03.12.2018, Додаток №18 від 03.12.2018, Додаток № 19 від 03.12.2018, Додаток № 20 від 03.01.2018, Додаток №21 від 03.01.2019, Додаток № 22 від 01.02.2019, Додаток № 23 від 01.02.2019, Додаток № 24 від 01.02.2019, Додаток № 25 від 21.08.2019, якими погоджено Специфікації №1 - №25, в яких узгоджено найменування, кількісні, якісні та інші характеристики Товару, його ціна, загальна вартість та строк постачання.
Відповідно до зазначених Специфікацій предметом продажу за Договором є щебенево-піщана суміш з осадових гірських порід (вапняку) марки С9 та камінь вапняковий для цукрової промисловості.
Також у вищевказаних Додатках до договору Сторонами погоджено умови щодо якості Товару та умов постачання Товару.
На виконання умов договору, з урахуванням Додатків до договору, Позивачем в період з 22.08.2018 по 28.10.2019 поставлено Товар на загальну суму 8 355 549,28 грн. Поставки Позивачем Товару по договору, у вищезазначеному періоді, підтверджуються залізничними накладними, видатковими накладними за період з 22.08.2018 по 28.10.2019, актами здачі приймання товару за цей же період, які з боку ТОВ «СЛАНТ УКРАЇНА» підписані без будь-яких претензій та зауважень.
У свою чергу відповідачем у період з 30.08.2018 по 12.05.2020 сплачено вартість Товару, поставлений за договором, тільки на загальну суму 7 084 711,50 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.
Відповідач не оплатив доставлений та отриманий Товар за наступними видатковими накладними: Видаткова накладна №РН-0000088 від 29.08.2019 частково на суму 24 952,78 грн; Видаткова накладна № РН-0000089 від 29.08.2019 на суму 62 400,00 грн; Видаткова накладна №РН-0000090 від 31.08.2019 на суму 41 400,00 грн; Видаткова накладна №РН-0000091 від 02.09.2019 на суму 147 300,00 грн; Видаткова накладна № РН-0000092 від 04.09.2019 на суму 83 400,00 грн; Видаткова накладна №РН-0000093 від 05.09.2019 на суму 62 100,00 грн; Видаткова накладна № PH-0000094 від 08.09.2019 на суму 167 250,00 грн; Видаткова накладна №РН-0000095 від 15.09.2019 на суму 83 100,00 грн; Видаткова накладна № РН-0000096 від 16.09.2019 на суму 144 900,00 грн; Видаткова накладна № РН-0000097 від 17.09.2019 на суму 83 400,00 грн; Видаткова накладна № РН-0000098 від 20.09.2019 на суму 83 250,00 грн; Видаткова накладна № РН-0000138 від 24.10.2019 на суму 48 990,00 грн; Видаткова накладна № PH-0000139 від 25.10.2019 на суму 119 370,00 грн; Видаткова накладна №РН-0000140 від 28.10.2019 на суму 119 025,00 грн.
З метою досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом направив відповідачу лист-вимогу № 15/01-06 від 15.06.2020, яким вимагав негайного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 5-18 від 01.08.2018 з оплати отриманого Товару в сумі 1 270 837,78 грн. Вказана досудова вимога залишена з боку Покупця без виконання.
Натомість, 02.04.2021 позивачем отримано від Покупця претензію №210327-001 від 27.03.2021, відповідно до якої відповідач вимагав сплатити пеню, передбачену пунктом 7.2 договору № 5-18 від 01.08.2018 на користь ТОВ «СЛАНТ УКРАЇНА», що розрахована в результаті невиконання з боку Товариства зобов'язання щодо поставки товару в сумі 3 049 672,62 грн.
15.04.2021 позивачем направлено відповідачу відповідь на претензію, відповідно до якої позивач, вважає вищевказану претензію необґрунтованою, безпідставною та неправомірною, а тому вимога викладена в претензії не підлягає задоволенню.
Позивачем отримано від Відповідача заяву №СУ0421/003-001 від 03.04.2021 про зарахування зустрічних однорідних вимог, складену Відповідачем в односторонньому порядку. Відповідно до вищевказаної заяви відповідача: 1. Зобов'язання ТОВ «СЛАНТ УКРАЇНА» перед ТОВ «ТД ФІТОЛІТ-ЛАЙМСТОУН» за договором № 5-18 від 01.08.2018 щодо оплати за поставлений Товар становить 1 270 837,78 грн припиняються в повному обсязі в сумі 1 270 837,78 грн. Після зарахування заборгованість ТОВ «СЛАНТ УКРАЇНА» перед ТОВ «ТД ФІТОЛІТ-ЛАИМСТОУН» відсутня. 2. Зобов'язання ТОВ «ТД ФІТОЛІТ-ЛАИМСТОУН» перед ТОВ «СЛАНТ УКРАЇНА» за Договором № 5-18 від 01.08.2018 щодо пені за прострочення поставки Товару в сумі 3 049 672,62 грн після зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 1 270 837,78 грн припиняються частково в сумі 1 270 837,78 грн. 3. Після зарахування зустрічних однорідних вимог заборгованість ТОВ «ТД ФІТОЛІТ-ЛАИМСТОУН» перед ТОВ «СЛАНТ УКРАЇНА» складає 1 778 834,84грн.
Позивачем направлено Відповідачу відповідь на заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до якої, ТОВ «ТД ФІТОЛІТ-ЛАЙМСТОУН» заперечувало проти заліку зарахування зустрічних однорідних вимог за договором № 5-18 від 01.08.2018.
Позивач вважає односторонній правочин, вчинений відповідачем у формі заяви №СУ0421/003-001 від 03.04.2021 про зарахування зустрічних однорідних вимог таким, що складено без додержання вимог та суперечить приписам законодавства, що є підставою для визнання такого правочину недійсним.
З огляду на вказане, Товариство звернулось із даним позовом, у межах якого просить суд визнати недійсним односторонній правочин, вчинений відповідачем у формі заяви №СУ0421/003-001 від 03.04.2021 про зарахування зустрічних однорідних вимог та стягнути суму заборгованості з відповідача в розмірі 270 837,78 грн.
У свою чергу, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що жодним документом не підтверджено виконання Товариством зобов'язань за специфікаціями № 4 від 01.10.2018 на постачання вапняку для цукрової промисловості на загальну суму 2 900 400,00 грн, включаючи ПДВ, № 5 від 01.10.2018, на постачання вапняку для цукрової промисловості на загальну суму 80 631,12 грн, включаючи ПДВ, № 6 від 01.10.2018 на поставку вапняку для цукрової промисловості на загальну суму 2 700 000,00 грн, включаючи ПДВ, № 7 від 01.10.2018 про поставку суміші С9 на загальну суму 144 000,00 грн, включаючи ПДВ - всього не поставлено Товару на суму 5 825 031,12 грн. Таким чином, відповідач стверджує, що має місце прострочення поставки Товару, у зв'язку із чим Покупцем була розрахована пеня в розмірі 3 049 672,62 грн, нарахованої за період з 01.12.2018 по 28.03.2021. Саме факт нарахування вказаної пені та відмова з боку позивача від її сплати став підставою для направлення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, щодо позову господарський суд дійшов висновку про наступне.
Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України прав і законних інтересів юридичних осіб.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Положення статті 4 ГПК України щодо права на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, є реалізацією частини 1 статті 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, та частини 2 статті 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відтак, зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в статті 16 ЦК України.
Відповідно до норми 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 Цивільного кодексу України).
З аналізу статті 601 ЦК України вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:
- бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);
- строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов'язку заявника перед адресатом, так і обов'язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.
Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством; за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми), відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов'язань сторін у такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.
Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов'язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов'язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов'язані з виконанням.
Із наданої до суду копії спірної заяви від 03.04.2021 вбачається, що фактично відповідач здійснює дії по зарахування свого боргу перед Товариством за договором та пені, нарахованої з даним договором у зв'язку із простроченням строків поставки Товару.
Суд вважає, що такі вимоги не є однорідними за своєю правовою природою з огляду на наступне.
Пеня, за визначенням частини 3 статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. З вказаного слідує, що фактично пеня є відповідальністю особи, яка порушила зобов'язання.
Водночас, заборгованість відповідача перед Товариством фактично є несплаченою вартістю поставленого Товару.
Вказане не відповідає інституційній меті зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки відповідальність за порушення зобов'язання не є однорідною вимогою заборгованості, що виникла внаслідок невиконання грошового зобов'язання з оплати переданого Товару.
Надавши оцінку спірній заяві від 03.04.2021, беручи до уваги вказане, суд дійшов висновку, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано наявності обставин та фактів, з якими законодавець передбачає можливість визнання заяви від 03.04.2021 недійсною, як одностороннього правочину, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 1 270 837,78 грн суд відзначає наступне.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Норми вказаної статті кореспондуються із приписами статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами частини 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
У силу вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Так, умовами пункту 6 Специфікацій до договору, наявних в матеріалах справи, сторонами погоджена оплата 100% вартості партії товару після доставки його до станції призначення, про що свідчитиме календарний штемпель станції призначення у залізничній накладній.
Як вказано судом вище, відповідач не оплатив доставлений та отриманий Товар за наступними видатковими накладними: Видаткова накладна №РН-0000088 від 29.08.2019 частково на суму 24 952,78 грн; Видаткова накладна № РН-0000089 від 29.08.2019 на суму 62 400,00 грн; Видаткова накладна №РН-0000090 від 31.08.2019 на суму 41 400,00 грн; Видаткова накладна №РН-0000091 від 02.09.2019 на суму 147 300,00 грн; Видаткова накладна № РН-0000092 від 04.09.2019 на суму 83 400,00 грн; Видаткова накладна №РН-0000093 від 05.09.2019 на суму 62 100,00 грн; Видаткова накладна № PH-0000094 від 08.09.2019 на суму 167 250,00 грн; Видаткова накладна №РН-0000095 від 15.09.2019 на суму 83 100,00 грн; Видаткова накладна № РН-0000096 від 16.09.2019 на суму 144 900,00 грн; Видаткова накладна № РН-0000097 від 17.09.2019 на суму 83 400,00 грн; Видаткова накладна № РН-0000098 від 20.09.2019 на суму 83 250,00 грн; Видаткова накладна № РН-0000138 від 24.10.2019 на суму 48 990,00 грн; Видаткова накладна № PH-0000139 від 25.10.2019 на суму 119 370,00 грн; Видаткова накладна №РН-0000140 від 28.10.2019 на суму 119 025,00 грн.
Факт отримання вказаного товару підтверджується наступними документами: Акт № РН-0000088 від 29.08.2019 здачі-приймання та Залізничні накладні від 29.08.2019; Акт № PH-0000089 від 29.08.2019 здачі-приймання та Залізнична накладна від 29.08.2019; Акт № РН-0000090 від 30.08.2019 здачі-приймання та Залізнична накладна від 29.08.2019; Акт № РН-0000091 від 02.09.2019 здачі-приймання та Залізнична накладна від 02.09.2019; Акт № РН-0000092 від 04.09.2019 здачі-приймання та Залізнична накладна від 04.09.2019; Акт № РН-0000093 від 05.09.2019 здачі-приймання та Залізнична накладна від 05.09.2019; Акт № РН-0000094 від 08.09.2019 здачі-приймання та Залізнична накладна від 08.09.2019; Акт № РН-0000095 від 15.09.2019 здачі-приймання та Залізнична накладна від 15.09.2019; Акт № PH-0000096 від16.09.2019 здачі-приймання та Залізничні накладні від 16.09.2019; Акт № PH-0000097 від 17.09.2019 здачі-приймання та Залізнична накладна від 17.09.2019; Акт № РН-0000098 від 20.09.2019 здачі-приймання та Залізнична накладна від 20.09.2019; Акт № РН-00000138 від 24.10.2019 здачі-приймання та Залізнична накладна від 24.10.2019; Акт № РН-00000139 від 25.10.2019 здачі-приймання та Залізнична накладна від 25.10.2019; Акт № PH-00000140 від 28.10.2019 здачі-приймання та Залізничні накладні від 28.10.2019.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що товар поставлений позивачем відповідачу, граничний строк виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором згідно вказаних вище видаткових накладних, актів та залізничних накладних є таким, що настав.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Керуючись вказаним вище, беручи до уваги відсутність доказів оплати вартості поставленого товару, суд дійшов висновку, що за відповідачем обліковується заборгованість за спірним договором в сумі 1 270 837,78 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, позовні вимоги Товариства, є обґрунтованими, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведене, всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для відмови в задоволенні первісного позову та наявності підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.
При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача за позовом покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ФІТОЛІТ-ЛАЙМСТОУН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАНТ УКРАЇНИ" про стягнення заборгованості в розмірі 1 270 837,78 грн та визнання недійсною заяву про зарахування зустрічних однорічних вимог №СУ0421/003-001 від 03.04.2021 задовольнити повністю.
2. Визнати заяву про зарахування зустрічних однорічних вимог №СУ0421/003-001 від 03.04.2021, скеровану Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛАНТ УКРАЇНИ", недійсною.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАНТ УКРАЇНИ" (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПРЕДСЛАВИНСЬКА, будинок 37, офіс 538; ідентифікаційний код 39588631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ФІТОЛІТ-ЛАЙМСТОУН" (49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ОБРУЧЕВА, будинок 17; ідентифікаційний код 42188571) 1 270 837,78 грн (один мільйон двісті сімдесят тисяч вісімсот тридцять сім гривень 78 копійок) заборгованості та 21 332,57 грн (двадцять одну тисячу триста тридцять дві гривні 57 копійок) судового збору.
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 08.09.2021.
СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ