номер провадження справи 9/56/21
27.08.2021 Справа № 908/846/21
м. Запоріжжя
За позовом: Акціонерного товариства “Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут “ЕНЕРГОПРОЕКТ”, код ЄДРПОУ 14078902 (61003, м. Харків, проспект Московський, буд. 10/12)
до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, код ЄДРПОУ ВП 19355964)
про стягнення суми
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
За участю представників:
від позивача: Барчук А.В.;
від відповідача: Завгородній Р.В.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут “ЕНЕРГОПРОЕКТ” про стягнення з відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” суми 1 935 406,93 грн., з яких: 1893375,00 грн. - сума основного боргу, 11782,01 грн. - три процента річних, 30249,92 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою суду від 05.04.2021 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
20.04.2021 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із заявою про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача суму 1 335 150,00 грн. основного боргу, суму 16820,85 грн. - трьох відсотків річних за період з 03.07.2020 по 16.04.2021, суму 62437,29 грн. інфляційних втрат за період липень 2020 - березень 2020 включно, всього - загальної суми 1414408,14 грн.
Ухвалою суду від 22.04.2021 позовна заява з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі №908/846/21, присвоєний номер провадження 9/56/21, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.05.2021. Ухвалою суду від 20.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 21.07.2021 включно, підготовче засідання відкладено на 15.06.2021. Ухвалою суду від 15.06.2021 підготовче засідання відкладено на 02.07.2021.
02.07.2021 судом прийнято до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову, відповідно до якої позивач просить закрити провадження у справі № 908/846/21 в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 326700,00 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №01/19/19-121-08-19-08886 від 13.12.2019 у розмірі 1 255 605 грн. 99 коп., з яких: 1162350,00 грн. - сума основного боргу, 22 682,25 грн. - 3% річних за прострочення за період з 03.07.2020 по 11.06.2021, 70573,74 грн. - інфляційні втрати за період з липня 2020 року по квітень 2021 року включно.
Ухвалою суду від 02.07.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.07.2021. Ухвалою суду від 28.07.2021 розгляд справи відкладено на 12.08.2021.
10.08.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог та повернення судового збору, за змістом якого позивач повідомляє, що відповідачем 06.08.2021 було сплачено суму 701 400,00 грн. основного боргу. Таким чином, всього відповідачем після звернення позивача з позовом до суду було сплачено 1028100,00 грн. (326700,00 грн. + 701400,00 грн.) і в цій частині провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Отже сума основної заборгованості, що залишилась несплаченою відповідачем становить 460950,00 грн. Щодо судового збору зазначив, що позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету сума 17265,39 грн. судового збору (1843,89 грн. - сума переплаченого судового збору при зверненні до суду + 15421,50 грн. - сума судового збору пропорційно вимогам, по яким має бути закрито провадження у справі).
У судовому засіданні 12.08.2021 оголошено перерву до 27.08.2021.
27.08.2021 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги з урахуванням всіх зазначених вище заяв підтримані позивачем та мотивовані наступним. На виконання умов Договору № 01/19/19-121-08-19-08886 про виконання проектних робіт від 13.12.2019 позивачем в період з травня 2020 по лютий 2021 були виконані роботи, оплата за які була здійснена відповідачем частково, як до подачі позову так і після. Станом на 10.08.2021 (день подання позивачем клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог та повернення судового збору) заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи становить 460950,00 грн. Оплати за виконані позивачем роботи здійснювалась відповідачем з порушення строків, встановлених п. 2.6 договору, у зв'язку з чим позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу суму 22 682,25 грн. - 3% річних за прострочення за період з 03.07.2020 по 11.06.2021 та суму 70573,74 грн. - інфляційні втрати за період з липня 2020 року по квітень 2021 року включно. Позов обґрунтовано ст.ст.11, 202, 253, 509, 525, 526, 530, 598, 599, 610, 612, 625, 626 ЦК України, ст.193 ГК України та умовами договору № 01/19/19-121-08-19-08886 на виконання проектних робіт від 13.12.2019.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, зазначивши, зокрема, про наступне. За умовами п. 2.6 договору, оплата виконаних робіт здійснюється замовником за фактично виконаний обсяг робіт на підставі актів здачі-приймання робіт, підписаних обома сторонами, шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості виконаних робіт, на розрахунковий рахунок підрядника протягом 45 календарних днів х дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. Оплата суми ПДВ здійснюється замовником після реєстрації податкової накладної. Пунктом 3.7 договору визначено, що підрядник, що є платником ПДВ, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Пунктом 4.5 договору передбачена наступна відповідальністю позивача у випадку відсутності реєстрації в ЄРПН електронної накладної у встановлений Податковим кодексом України строк - відповідач має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору на суму ПДВ від вартості робіт, за якими допущене таке невиконання. По окремим актам здачі-приймання виконаних робіт позивачем порушені умови пункту 4.5 договору в частині строків реєстрації податкових накладних. Відповідач скористався правом, передбаченим пунктом 4.5 договору, і зменшив ціну договору на суму ПДВ у складі вартості робіт, податкові накладні по яких не були зареєстровані в ЄРПН у строки, визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, по наступним актам здачі-приймання виконаних робіт: акт здачі-приймання виконаних робіт № 9 від 18.05.2021 (сума ПДВ 3 960,00 грн., дата складання податкової накладної: 18.05.2021, граничний строк реєстрації: 15.06.2020, зареєстрована Позивачем: 03.11.2020); акт здачі-приймання виконаних робіт № 11 від 18.05.2020 (сума ПДВ 12600,00 грн., дата складання податкової накладної: 18.05.2020, граничний строк реєстрації: 15.06.2020, зареєстрована Позивачем: 03.11.2020); акт здачі-приймання виконаних робіт № 18 від 18.05.2020 (сума ПДВ 5 850,00 грн., дата складання податкової накладної: 18.05.2020, граничний строк реєстрації: 15.06.2020, зареєстрована Позивачем: 03.11.2020); акт здачі-приймання виконаних робіт №15 від 29.05.2020 (сума ПДВ 9 315,00 грн., дата складання податкової накладної: 29.05.2020, граничний строк реєстрації: 15.06.2020, зареєстрована Позивачем: 03.11.2020); акт здачі-приймання виконаних робіт № 23 від 11.06.2020 (сума ПДВ 7 200,00 грн., дата складання податкової накладної: 11.06.2020, граничний строк реєстрації: 30.06.2020, зареєстрована Позивачем: 07.09.2020); акт здачі-приймання виконаних робіт №22 від 16.06.2020 (сума ПДВ 14625, 00 грн., дата складання податкової накладної: 16.06.2020, граничний строк реєстрації: 15.07.2020, зареєстрована Позивачем: 07.09.2020); акт здачі-приймання виконаних робіт № 24 від 21.07.2020 (сума ПДВ 8 100,00 грн., дата складання податкової накладної: 21.07.2020, граничний строк реєстрації: 17.08.2020, зареєстрована Позивачем: 15.09.2020); акт здачі-приймання виконаних робіт № 28 від 21.07.2020 (сума ПДВ 5 400,00 грн., дата складання податкової накладної: 21.07.2020, граничний строк реєстрації: 17.08.2020, зареєстрована Позивачем: 15.09.2020). В подальшому, враховуючи наявність реєстрації податкових накладних в ЄРПН, Відповідач утримався від подальшого користування правом, передбаченим пунктом 4.5 Договору, та здійснив оплату виконаних робіт за вказаними вище актами з урахуванням ПДВ, відповідно до наступних платіжних доручень: пл. доручення № 4866 від 23.03.2021 сума ПДВ за актом № 9 від 18.05.2020; пл. доручення № 4895 від 23.03.2021 сума ПДВ за актом № 1від 18.05.2020; пл. доручення №4897 від 23.03.2021 сума ПДВ за актом № 18 від 18.05.2020; пл. доручення № 4864 від 23.03.2021 сума ПДВ за актом № 15 від 29.05.2020; пл. доручення № 4858 від 23.03.2021 сума ПДВ за актом № 23 від 11.06.2020; пл. доручення № 4858 від 23.03.2021 сума ПДВ за актом № 22 від 16.06.2020; пл. доручення № 3108 від 19.02.2021 сума ПДВ за актом № 20 від 22.06.2020; пл. доручення № 4856 від 23.03.2021 сума ПДВ за актом № 24 від 21.07.2020; пл. доручення № 4869 від 23.03.2021 сума ПДВ за актом № 28 від 21.07.2020. У приведених у заяві про зменшення позовних вимог розрахунках боргових періодів (сторінка 5, 6), 3% річних (сторінка 7) та інфляційних втрат (сторінка 8), Позивачем не враховано те, що Відповідачем було застосовано положення пункту 4.5 Договору по несвоєчасно зареєстрованим в порушення пункту 3.7 Договору податковим накладним. Внаслідок чого позивачем не вірно визначені суми заборгованості по борговим періодам та, відповідно, неправильно нараховані суми 3 % річних та інфляційних втрат. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У відповіді на відзив позивач зазначив, зокрема, про наступне. Щодо посилання відповідача на право в односторонньому порядку зменшити ціну договору на суму ПДВ від вартості робіт у разі відсутності реєстрації в ЄРПН електронної податкової накладної у встановлений Податковим Кодексом строк, вказав, що відповідно до останнього речення пункту 2.6 договору оплата суми ПДВ здійснюється замовником після реєстрації податкової накладної. В даному випадку, має значення сам факт здійснення реєстрації податкової накладної, і якщо дата реєстрації накладної припадає у межах 45-денного строку з дати підписання акту, відповідач повинен здійснити повну оплату виконаних робіт з урахуванням ПДВ в межах визначеного строку - 45 календарних днів з дати підписання акту. Позивачем були оформлені відповідні податкові накладні за кожним актом, які зареєстровані в ЄРПН у межах встановленого строку, що відповідачем не заперечується, а відповідні положення договору у даному випадку не змінюють строку оплати виконаних робіт в частині суми ПДВ. Під час формування позовних вимог у редакції заяви про зменшення позовних вимог від 17 квітня 2021 року позивачем обґрунтовано враховано усі умови договору, у тому числі і в частині сплати ПДВ. Так, реєстрація податкової накладної у ЄРПН є підставою для виникнення зобов'язання з оплати відповідного податку до державного бюджету. При цьому, обов'язок щодо сплати податку до бюджету у вказаних правовідносинах покладено саме на позивача, тобто навіть у разі невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань (хоча б суми робіт без ПДВ) позивач зобов'язаний сплатити до бюджету суму ПДВ за рахунок власних коштів. У зв'язку із тим, що відповідач протягом тривалого часу має перед позивачем значну заборгованість (у тому числі, але не виключно за спірним договором), деякі накладні були зареєстровані у пізніший строк. Але, зазначене було добросовісно враховано позивачем і боргові періоди відповідача визначені з урахуванням фактів реєстрації податкових накладних. У тих періодах, де реєстрація накладної мала місце поза межами 45- денного строку з дати підписання акту, позивачем було розмежовано строки сплати суми за актом без ПДВ, та суми ПДВ окремо у повній відповідності до положень договору. Так, наприклад, за наданими розрахунками (у ред. заяви про зменшення) чітко видно, що з 03 липня 2020 року (перший день прострочення) позивачем обрахована сума заборгованості у розмірі 1 12 050, 00 за актами №№ 9, 11, 18 без ПДВ (19800+63000+29250), оскільки на той час накладні за даними актами ще не були зареєстровані. Разом із тим, відповідач не звільнявся від обов'язку щодо сплати суми виконаних робіт без ПДВ протягом строку, встановленого договором. Сума заборгованості на суму ПДВ за актами №№ 9, 11, 18 була збільшена у розрахунках лише з 05.11.2020 року (реєстрація накладних 03.11.2020 року). Надалі, з 14.07.2020 року сума заборгованості збільшується лише на 46 575, 00 грн. (сума за актом № 15 без ПДВ), а сума ПДВ за вказаним актом додається до прострочення лише з 05.11.2020 року у зв'язку із реєстрацією накладної. І так далі за змістом розрахунку (аркуші 4, 5, 6 заяви про зменшення).
Відповідачем 29.06.2021 було подано до суду письмове заперечення на заяву позивача про зміну підстав позову в якому, зокрема, зазначено, що позивачем при здійсненні нарахувань 3% річних та інфляційних втрат не були враховані умови договору про розмежування строків здійснення оплати за ним. Так, не були враховані положення п. 2.6 договору та п.п. 3.7, 4.5 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 09.01.2020. Таким чином, як зазначив відповідач, суми заборгованості за договором по борговим періодам позивач визначив неправильно, відповідно, неправильно здійснив нарахування сум 3% річних та інфляційних втрат.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін, суд
Акціонерним товариством “Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут “ЕНЕРГОПРОЕКТ” (Підрядник, позивач у справі) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (Замовник, відповідач у справі) був укладений Договір № 01/19/19-121-08-19-08886 на виконання проектних робіт від 13.12.2019 (далі - Договір), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором за завданням Замовника, виконати: «Коригування проектної документації за дорученням Замовника згідно результатів виконання будівельних і додаткових робіт, непередбачених проектною документацією».
Умовами п.п. 2.1.-2.3. Договору сторони визначили, що вартість проектних робіт за цим договором, згідно з протоколом погодження договірної ціни (додаток № 1) та становить: 1543466,67 грн., крім того ПДВ 20% - 308693,33 грн., разом - 1852160,00 грн. Вартість договору являється динамічною та може уточнюватись у ході виконання проектних робіт шляхом оформлення Додаткової угоди. Вартість робіт за договором включає в себе всі затрати пов'язані із сплатою податків, обов'язкових платежів, старування, витрати на відрядження тощо.
При цьому, договірна ціна договору неодноразово змінювалась відповідно до додаткових угод № 3 від 05.11.2020, № 4 від 30.11.2020.
Відповідно до п. 2.6 договору оплата виконаних робіт здійснюється Замовником за фактично виконаний обсяг робіт на підставі актів здачі-приймання робіт, підписаних обома сторонами, шляхом перерахування грошових коштів, в розмірі вартості виконаних робіт, на розрахунковий рахунок підрядника протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати підписання акту здачі-приймання виконаних робіт. Замовник з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт має право дострокової оплати виконаних робіт без попереднього погодження з підрядником. Оплата суми ПДВ здійснюється замовником після реєстрації податкової накладної.
Згідно з п. 3.7 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 24.03.2020) підрядник, що є платником ПДВ, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотримання вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
В п. 4.5 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 24.03.2020) визначено, що у випадку відсутності реєстрації у ЄРПН Підрядником електронної податкової накладної у встановлений Податковим кодексом України строк, Замовник має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену п. 2.1 цього договору, на суму ПДВ від вартості робіт, за якими допущене таке невиконання.
Згідно із п. 7.1. Договору він вважається укладеним і набирає чинності з дати його реєстрації в ДП «НАЕК «Енергоатом», за умови підписання обома сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.
Як свідчать матеріали справи, позивачем на виконання своїх зобов'язань за Договором були виконані роботи, що підтверджується підписаними обома сторонами актами здачі-приймання виконаних робіт, а саме: № 9 від 18.05.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 03.11.2020), № 11 від 18.05.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 03.11.2020), № 18 від 18.05.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 03.11.2020), № 15 від 29.05.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 03.11.2020), № 23 від 11.06.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 07.09.2020), № 22 від 16.06.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 07.09.2020), № 20 від 22.06.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 07.09.2020), № 24 від 21.07.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 15.09.2020), № 28 від 21.07.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 15.09.2020), № 33 від 23.10.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 06.11.2020), № 26 від 29.10.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 06.11.2020), № 32 від 29.10.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 06.11.2020), № 38 від 23.11.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 14.12.2020), № 29 від 30.11.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 14.12.2020), № 39 від 16.12.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 28.12.2020), № 31 від 12.12.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 28.12.2020), № 34 від 29.12.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 29.12.2020), № 43 від 29.12.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 29.12.2020), № 6 від 29.12.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 30.12.2020), № 25 від 29.12.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 30.12.2020), № 36 від 29.12.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 30.12.2020), № 30 від 30.12.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 12.01.2021), № 41 від 30.12.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 12.01.2021), № 42 від 30.12.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 12.01.2021), № 44 від 30.12.2020 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 12.01.2021), № 45 від 03.02.2021 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 17.02.2021), № 46 від 09.02.2021 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 18.02.2021), № 48 від 23.02.2021 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 05.03.2021) та № 49 від 23.02.2021 (податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 04.03.2021).
За всіма актами в ЄРПН були зареєстровані податкові накладні. Відповідні податкові накладні та квитанції про їх реєстрацію містяться в матеріалах справи.
Проте, як зазначив позивач, відповідач всупереч умов договору не виконав належним чином зобов'язання з оплати в повному обсязі виконаних позивачем робіт, в т.ч. у строк, передбачений договором, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, яка з урахуванням усіх здійснених ним оплат як до подання позову, так і після становить 460950,00 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до приписів ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботу.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 1.3 договору замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані проектні роботи відповідно до умов цього договору.
В пункті п. 2.6 договору визначено, що оплата виконаних робіт здійснюється Замовником за фактично виконаний обсяг робіт на підставі актів здачі-приймання робіт, підписаних обома сторонами, шляхом перерахування грошових коштів, в розмірі вартості виконаних робіт, на розрахунковий рахунок підрядника протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати підписання акту здачі-приймання виконаних робіт. Оплата суми ПДВ здійснюється замовником після реєстрації податкової накладної.
Відповідач у своєму відзиві зазначив, що скористався правом, передбаченим пунктом 4.5 договору, і зменшив ціну договору на суму ПДВ у складі вартості робіт, податкові накладні по яких не були зареєстровані в ЄРПН у строки, визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
Разом із тим, суд не може погодитись з вказаними доводами відповідача, оскільки відповідно до останнього речення пункту 2.6 договору оплата суми ПДВ здійснюється замовником після реєстрації податкової накладної. В даному випадку має значення сам факт здійснення реєстрації податкової накладної і якщо дата реєстрації накладної припадає у межах 45-денного строку з дати підписання акту, відповідач повинен здійснити повну оплату виконаних робіт з урахуванням ПДВ в межах визначеного строку - 45 календарних днів з дати підписання акту.
При цьому, суд зазначає, що Податок на додану вартість (ПДВ) - це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).
Позивачем були оформлені відповідні податкові накладні за кожним актом, які зареєстровані в ЄРПН у межах встановленого строку, а відповідні положення договору у даному випадку не змінюють строку оплати виконаних робіт в частині суми ПДВ.
Як вбачається з розрахунку позивача, у тих періодах, де реєстрація накладної мала місце поза межами 45-денного строку з дати підписання акту, позивачем було розмежовано строки сплати суми за актом без ПДВ, та суми ПДВ окремо у повній відповідності до положень договору.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині стягнення суми основного боргу. Вимоги в цій частині є обґрунтованими та доведеними.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Як вже було зазначено вище, 20.04.2021 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача в т.ч. суму 1 335 150,00 грн. основного боргу.
Ухвалою суду від 22.04.2021 позовна заява з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі.
02.07.2021 судом прийнято до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову, відповідно до якої позивач просив закрити провадження у справі № 908/846/21 в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 326700,00 грн. у зв'язку з її оплатою відповідачем та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №01/19/19-121-08-19-08886 від 13.12.2019 в т.ч. суму 1162350,00 грн. основного боргу.
10.08.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог та повернення судового збору, за змістом якого позивач повідомив про сплату відповідачем суми 701 400,00 грн. основного боргу та просив закрити провадження у справі в цій частині за відсутністю предмета спору.
Таким чином, всього відповідачем, після звернення позивача з позовом до суду, було сплачено суму 1028100,00 грн. основного боргу (326700,00 грн. + 701400,00 грн.) (копії платіжних доручень про сплату містяться в матеріалах справи) і в цій частині провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за відсутністю предмета спору.
Отже сума основної заборгованості, що залишилась несплаченою та яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 460950,00 грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суми 22 682,25 грн. - 3% річних за прострочення за загальний період з 03.07.2020 по 11.06.2021, 70573,74 грн. - інфляційні втрати за загальний період з липня 2020 року по квітень 2021 року включно.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджується матеріалами справи та є доведеним.
Розрахунки втрат від інфляції та 3% річних, які здійснені позивачем, перевірені судом та визнані правильними, тому вимоги в цій частині судом задовольняються в заявленому позивачем розмірі.
Таким чином позов в цілому задовольняється судом частково.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (далі - Закон) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” від 15.12.2020 № 1082-IX установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року у розмірі 2270 грн.
Ціна остаточних позовних вимог позивача у даній справі склала 1582305,99 грн. (враховуючи заяву позивача про зміну підстав позову). Отже розмір судового збору, що мав бути сплачений позивачем становив 23734,59 грн.
На підтвердження сплати судового збору позивачем була надана копія платіжного доручення № 1827 від 13.04.2021 на суму 25578,48 грн.
Отже переплачена сума судового збору становить 1843,89 грн.
Також у даній справі суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми 1028100,00 грн. основного боргу за відсутністю предмета спору.
Згідно з п. 1, п. 5 ч. 1, ч. 5 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
У зв'язку з чим, враховуючи, що позивачем 10.08.2021 до суду було подане клопотання про повернення судового збору, позивачу за відповідною ухвалою суду підлягає поверненню з Державного бюджету сума 1843,89 грн. судового збору як зайво сплаченого та сума 15 421, 50 грн. судового збору пропорційно розміру вимог по яким провадження у справі закривається за відсутністю предмета спору.
Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 8313,09 грн. витрат зі сплати судового збору.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Закрити провадження у справі № 908/846/21 в частині вимог про стягнення суми 1028100 грн. 00 коп. основного боргу за відсутністю предмета спору.
Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, код ЄДРПОУ ВП 19355964) на користь Акціонерного товариства “Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут “ЕНЕРГОПРОЕКТ”, код ЄДРПОУ 14078902 (61003, м. Харків, проспект Московський, буд. 10/12) суму 460950 грн. 00 коп. основного боргу, суму 22682,25 грн. - 3 % річних, суму 70573,74 грн. інфляційних втрат та суму 8313 грн. 09 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва