88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"20" серпня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/410/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
За участю помічника судді Руснак В.М. (за дорученням судді),
розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЛАЙН ІНВЕСТ», м. Одеса до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР ФІНАНС», с. Тарнівці Ужгородського району про стягнення суми 452.593,44грн.
За участю представників:
від позивача - Матвійчук В.В. адвокат, ордер серія АА №1107348
від відповідача - Ламбрух О.С. адвокат, ордер серія АО №1036980
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 452.593,44грн. заборгованості за виконані будівельні роботи за Договором підряду №07-19/Р від 04.06.2019.
Ухвалою суду від 11.06.2021 розгляд справи № 907/410/21 постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі № 907/410/21 призначено на 08.07.2021.
Ухвалою суду від 08.07.2021 відкладено судове засідання на 17 серпня 2021 року.
В судовому засіданні 17.08.2021 за згодою сторін оголошено перерву до 20.08.2021.
Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.
Вказує на те, що позов зумовлений неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду в частині проведення повної та своєчасної оплати. Звертає увагу на те, що станом на дату подання позову несплачена заборгованість за виконані роботи складає 372 889,25 грн.
Зауважує, що у зв'язку з наведеними порушеннями умов договору, ним також заявлено про стягнення з відповідача суми 37 288,93 грн. штрафу, 31 248,10 грн. інфляційних втрат та 11 167,16 грн. відсотків за користування грошовими коштами.
Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, наведених у поданому суду письмовому відзиві.
В обґрунтування заперечень, вказує на те, що застосування господарської санкції за Договором генерального підряду №07/19-Р від 04.06.2019 передбачено за порушення строку розрахунків, встановленого графіком фінансування робіт. Натомість позивач застосовує п.13.4 до взаємовідносин, які виникли навколо розрахунків за Додатковими угодами, за якими ні самі додаткові угоди, ні основний договір не передбачили відповідальності за порушення графіка фінансування додаткових робіт.
Разом з тим, відповідач зазначає, що застосування штрафу можливе лише з 21.05.2020, враховуючи дату підписання позовної заяви, відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, щодо вимог про стягнення штрафу.
Також представник відповідача, заперечує щодо стягнення відсотків річних та інфляційних втрат, оскільки позивачем також було допущено порушення строку виконання робіт за основним договором.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 20.08.2021 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІДАР ФІНАНС» (далі - замовник, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАЛАЙН ІНВЕСТ» (далі генеральний підрядник, позивач) 04.06.2019 року укладено договір генерального підряду № 07-19/Р (далі - договір).
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Замовник доручає, а Генеральний підрядник приймає на себе зобов'язання відповідно до умов цього Договору виконати з власних матеріалів роботи з поточного ремонту приміщень будівлі АЗС на Об'єкті: «Поточний ремонт приміщень будівлі АЗС, за адресою: Енергодарське шосе, 1а, м. Енергодар, Запорізька обл.».
Згідно п. 2.2 договору перелік, характер і вартість робіт вказані в Договірній ціні (Додаток №1 до цього договору), який є невід'ємною частиною договору.
За умовами п. 2.4 Договору генеральний підрядник зобов'язується виконати передбачені цим Договором Роботи у строки, передбачені Графіком виконання робіт (Додаток №2 до цього Договору), за умови своєчасного фінансування робіт з боку Замовника, а також у разі необхідності оформленням контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв'язку з поточним ремонтом приміщень АЗС, від яких залежить можливість виконання робіт Генеральним підрядником. Фінансування здійснюється відповідно до умов цього Договору та Графіка фінансування робіт (Додаток №4 до цього Договору).
Пунктом 3.1. Договору визначено, що ціна Договору зазначається в Договірній ціні (Додаток №1 до цього Договору).
Обов'язком замовника згідно пункту 5.1.3. Договору є здійснення оплати виконаних Генеральним підрядником робіт та послуг в порядку, передбаченому цим Договором.
Пунктом 5.1.4. договору передбачено, що замовник зобов'язується прийняти якісно і в строк виконанні Генеральним підрядником роботи, відповідно до договору, за актом приймання-передання виконаних робіт (форма КБ-2В) і довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3).
В процесі виконання робіт на Об'єкті може виникнути необхідність у виконанні додаткових робіт, ініційовані як Генеральним підрядником, так і Замовником. Додатковими роботами, ініційованими Генеральним підрядником, вважаються роботи, не передбачені Договором і не враховані в Додатку №1 до Договору, невиконання яких, на думку генерального підрядника, буде перешкоджати виконанню робіт, зазначених в Додатку №1 до Договору. Якщо виникла необхідність у виконанні додаткових робіт, що збільшують ціну Договору, або без такої, Генеральний підрядник зобов'язаний попередити про це Замовника у письмовому вигляді та здійснити обґрунтування необхідності проведення додаткових робіт і надати Замовнику розрахунок їх вартості (Договірну ціну). Додатковими роботами, ініційованими Замовником вважаються роботи, що не увійшли до Договору і не враховані в Додатку №1. Замовник має право за свій рахунок вносити будь- які зміни в роботи на будь-якому етапі виконання робіт з компенсацією Генеральному підряднику всіх його підтверджених витрат, спричинених такими змінами. Строки та вартість робіт у цьому випадку визначаються додатковою угодою до Договору (п.п. 10.1, 10.2, 10.3 Договору).
Пунктом 11.2. договору передбачено, що фінансування робіт проводиться Замовником згідно з Графіком фінансування робіт (Додаток № 4 до цього договору) шляхом переказу грошових коштів у національній валюті України (гривні) на поточний рахунок Генерального підрядника у такому порядку: аванс в розмірі 70% від Договірної ціни, протягом 15 банківських днів з моменту підписання даного договору; аванс в розмірі 20% від Договірної ціни, протягом 40 календарних днів з моменту підписання даного договору; остаточний розрахунок в розмірі 10% від Договірної ціни, протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту підписання Сторонами кінцевого Акту приймання-передання виконаних робіт (форма КБ-2В) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за цим договором.
Згідно з пунктом 11.3 договору зобов'язання Замовника по оплаті вважаються виконаними в день надходження грошових коштів на рахунок Генерального підрядника, що за необхідності підтверджується банківською випискою, завіреної підписом уповноваженого працівника банку.
Пунктом 11.5. договору визначено, що після завершення виконання робіт Генеральний підрядник передає на розгляд Замовника акт прийняття-передання виконаних робіт (форма КБ-2В) і довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3).
Згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт №138 від 24.12.2019 та № 4 від 27.04.2020, та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 24.12.2019 та від 27.04.2020 будівельні роботи відповідно до умов договору виконані в повному обсязі на загальну суму 2 617 204,19 грн.
За доводами позивача, які підтверджуються матеріалами справи відповідачем частково сплачено за виконані будівельні роботи суму 224 4314,94 грн., внаслідок часткової оплати у відповідача виникла заборгованість в розмірі 372 889,25 грн.
Сторони домовились, що Замовником також окремо оплачуються додаткові виконані роботи/надані послуги які погоджуються шляхом підписання додаткових угод до даного Договору. Форма та терміни оплати по кожній із додаткових угод вказуються у цих додаткових угодах та залежать від типу робіт наданих послуг. Підписання актів прийняття - передання виконаних робіт/наданих послуг здійснюється на умовах і в порядку, передбаченими пунктами 11.5, 11.6 та 11.7 даного Договору (п.11.8 Договору).
Згідно пункту 13.1 Договору порушення зобов'язань за договором є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених чинним законодавством України та цим Договором.
Пунктом 13.2. договору передбачено, що у разі порушення зобов'язань за договором настають, зокрема, такі правові наслідки: - сплата неустойки; - відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно пункту 13.4. Договору при порушенні Замовником договірних зобов'язань він сплачує Генеральному підряднику: - за порушення строку розрахунків, встановленого Графіком фінансування робіт (Додаток № 4 до цього Договору), з вини Замовника, понад 10 (десять) робочих днів - штраф в розмірі 10 % від суми простроченого розрахунку.
Оскільки відповідачем не здійснено розрахунок за належним чином виконані роботи, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Зважаючи на прострочення виконання грошового зобов'язання, позивачем з урахуванням передбачених законом норм нараховано 37 288,93 грн. штрафу, 31 248,10 грн. інфляційних втрат та 11 167,16 грн. відсотків за користування грошовими коштами, вимоги про стягнення яких позивач просить задовольнити у повному обсязі.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Проаналізувавши укладений сторонами Договір генерального підряду №07/19-Р від 04.06.2019, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини підпадають під регулювання Глави 33 Господарського кодексу України та норм глави 61 Цивільного кодексу України.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч.ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України).
Статтею 854 ЦК України передбачено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Замовник доручає, а Генеральний підрядник приймає на себе зобов'язання відповідно до умов цього Договору виконати з власних матеріалів роботи з поточного ремонту приміщень будівлі АЗС на Об'єкті: «Поточний ремонт приміщень будівлі АЗС, за адресою: Енергодарське шосе, 1а, м. Енергодар, Запорізька обл.».
Згідно п. 2.2 договору перелік, характер і вартість робіт вказані в Договірній ціні (Додаток №1 до цього договору), який є невід'ємною частиною договору.
За умовами п. 2.4 Договору генеральний підрядник зобов'язується виконати передбачені цим Договором Роботи у строки, передбачені Графіком виконання робіт (Додаток №2 до цього Договору), за умови своєчасного фінансування робіт з боку Замовника, а також у разі необхідності оформленням контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв'язку з поточним ремонтом приміщень АЗС, від яких залежить можливість виконання робіт Генеральним підрядником. Фінансування здійснюється відповідно до умов цього Договору та Графіка фінансування робіт (Додаток №4 до цього Договору).
Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Пунктом 3.1. Договору визначено, що ціна Договору зазначається в Договірній ціні (Додаток №1 до цього Договору).
Обов'язком замовника згідно пункту 5.1.3. Договору є здійснення оплати виконаних Генеральним підрядником робіт та послуг в порядку, передбаченому цим Договором.
Пунктом 5.1.4. договору передбачено, що замовник зобов'язується прийняти якісно і в строк виконанні Генеральним підрядником роботи, відповідно до договору, за актом приймання-передання виконаних робіт (форма КБ-2В) і довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3).
В частині 1 ст. 853 ЦК України визначено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно з ч. 1 ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Пунктом 11.2. договору передбачено, що фінансування робіт проводиться Замовником згідно з Графіком фінансування робіт (Додаток № 4 до цього договору) шляхом переказу грошових коштів у національній валюті України (гривні) на поточний рахунок Генерального підрядника у такому порядку: аванс в розмірі 70% від Договірної ціни, протягом 15 банківських днів з моменту підписання даного договору; аванс в розмірі 20% від Договірної ціни, протягом 40 календарних днів з моменту підписання даного договору; остаточний розрахунок в розмірі 10% від Договірної ціни, протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту підписання Сторонами кінцевого Акту приймання-передання виконаних робіт (форма КБ-2В) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за цим договором.
Згідно з пунктом 11.3 договору зобов'язання Замовника по оплаті вважаються виконаними в день надходження грошових коштів на рахунок Генерального підрядника, що за необхідності підтверджується банківською випискою, завіреної підписом уповноваженого працівника банку.
Пунктом 11.5. договору визначено, що після завершення виконання робіт Генеральний підрядник передає на розгляд Замовника акт прийняття-передання виконаних робіт (форма КБ-2В) і довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3).
З наведених правових норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.
Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт №138 від 24.12.2019 та № 4 від 27.04.2020, та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 24.12.2019 та від 27.04.2020 позивачем виконано будівельні роботи на загальну суму 2 617 204,19 грн.
Матеріалами справи встановлено, що відповідачем здійснено оплату за договором в загальній сумі 2.244.314,94 грн.
У зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення суми 372 889,25 грн. основного боргу по оплаті вартості виконаних робіт за Договором генерального підряду №07/19-Р від 04.06.2019, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлені позовні вимоги про стягнення суми 37 288,93 грн. штрафу, 31 248,10 грн. інфляційних втрат та 11 167,16 грн. відсотків за користування грошовими коштами за період прострочки, посилаючись на вимоги чинного законодавства та умови договору.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно пункту 13.4. Договору при порушенні Замовником договірних зобов'язань він сплачує Генеральному підряднику: - за порушення строку розрахунків, встановленого Графіком фінансування робіт (Додаток № 4 до цього Договору), з вини Замовника, понад 10 (десять) робочих днів - штраф в розмірі 10 % від суми простроченого розрахунку.
Оскільки строк виконання зобов'язання за договором настав, а відповідачем допущено заборгованість за договором суд здійснивши перевірку нарахованого штрафу прийшов до висновку про задоволення цієї позовної вимоги в повному обсязі.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 11 167,16 грн. трьох відсотків річних за період 13.05.2020 по 12.05.2021, суд дійшов висновку що такий заявлений помилково з визначенням моменту виникнення обов'язку щодо оплати. Суд здійснивши власний розрахунок відсотків річних, з урахуванням умов договору, прийшов до висновку про задоволення цієї позовної вимоги частково в сумі 10 983,77 грн.
Також, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 31 248,10 грн. за період травень 2020 квітень 2021 року.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлені інфляційні втрати у сумі 31 248,10 грн. за період з травня 2020 по квітень 2021 років із заборгованості у сумі 372 889,00 грн.
За результатом здійсненого судом перерахунку та з урахуванням меж позовних вимог інфляційні втрати із заборгованості у сумі 372 889,00 грн підлягають задоволенню у сумі визначеній позивачем.
Разом з тим, доводи відповідача, щодо застосування відповідальності передбаченої умовами договору до взаємовідносин які виникли навколо розрахунків за додатковими угодами, судом не беруться до уваги, оскільки такі не підтвердженні належними та допустимими доказами по справі. Як і не беруться до уваги твердження відповідача щодо порушення позивачем строків виконання робіт, позаяк такі не відносяться до обставин, що входять в предмет доказування по даній справі.
Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ч. 5 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Разом з тим, відповідно до вимог п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які набрали чинності 2 квітня 2020 р. до спливу строку позовної давності у спірних відносинах, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Матеріалами справи встановлено, що позов направлено до суду 20.05.2021 р., тобто в межах строку позовної давності.
Тому посилання відповідача на перебіг строку позовної давності до часу звернення позивача в суд з указаним позовом є безпідставними.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЛАЙН ІНВЕСТ», м. Одеса до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР ФІНАНС», с. Тарнівці Ужгородського району про стягнення суми 452.593,44 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 452 410,05 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно суми задоволених позовних вимог.
Враховуючи вище вкладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР ФІНАНС» (89420, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, село Тарнівці, вулиця Горького, будинок 158 А, код ЄДРПОУ 40264058) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЛАЙН ІНВЕСТ» (65012, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Осипова, будинок 44, код ЄДРПОУ 39245283) суму 452 410,05 грн. (чотириста п'ятдесят дві тисячі чотириста десять гривень 05 коп.) з яких: 372 889,25 грн. - основного боргу, 37 288,93 грн. штрафу, 10 983,77 грн. - 3 % річних, 31 248,10 грн. втрат від інфляції, а також суму 6 786,15 грн. (шість тисяч сімсот вісімдесят шість гривень 15 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 09.09.2021.
Суддя О.Ф. Ремецькі