ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
"31" серпня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/832/19
За позовом Публічного акціонерного товариства “Іршавське автотранспортне підприємство 12413”, м. Іршава
до Іршавської міської ради Закарпатської області, м. Ужгород
з участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Іршавського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, м. Іршава та Управління Державної казначейської служби України в Іршавському районі, м. Іршава
про стягнення 112 108 грн. 24 коп. безпідставно набутих грошових коштів,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
представники:
Позивача -
Відповідача -
Третіх осіб - не з'явилися
СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством “Іршавське автотранспортне підприємство 12413”, м. Іршава заявлено позов до Іршавської міської ради Закарпатської області, м. Ужгород про стягнення 112 108 грн. 24 коп. безпідставно набутих грошових коштів. Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 11.02.2020 року до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Іршавський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, м. Іршава та Управління Державної казначейської служби України в Іршавському районі, м. Іршава.
Треті особи явку уповноважених представників у підготовче засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили.
Представник позивача через канцелярію суду подав заяву б/н від 24.06.2021 року, якою просить суд в порядку ст. 52 ГПК України замінити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Іршавський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, м. Іршава на її правонаступника Іршавський РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ).
Суд, розглянувши клопотання представника позивача, зазначає наступне.
Судом встановлено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України № 870 від 09.10.2019 року постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 1. Утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 2. Установити, що територіальні органи Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов'язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції; здійснення заходів, пов'язаних з ліквідацією територіальних органів згідно з пунктом 1 цієї постанови та утворенням міжрегіональних територіальних органів згідно з пунктом 2 цієї постанови, покладається на Міністерство юстиції; міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, - є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1, зокрема, Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.
Згідно додатку № 2 до постанови № 870 визначено перелік міжрегіональних територіальних органів Мінюсту, що утворюються.
Частиною першою статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.
Так, положеннями статті 6 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” від 02.06.2016 року № 1403-VIII систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Разом з тим, пунктом 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (із наступними змінами та доповненнями) (далі - Інструкція), визначено наступний перелік органів державної виконавчої служби: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві); відділи примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві; управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України; відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України.
Як вбачається із вищенаведеного, система органів державної виконавчої служби визначена на рівні закону, зокрема, статті 6 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів'.
Норми Інструкції, як підзаконного нормативно-правового акта мають відповідати положенням закону та не суперечити їм. До аналогічного правового висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 06.08.2020 року у справі № 640/10840/19.
Однак, наведені позивачем аргументи щодо заміни третьої особи Іршавського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області не підпадають під регламентацію положень ст. 52 ГПК України, за якою, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно - правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
Назва юридичної особи є її необхідною ознакою, яка забезпечує участь у цивільному обороті від свого імені та слугує засобом її індивідуалізації, що дозволяє відокремити її від інших юридичних осіб. Назва юридичної особи може зазнавати змін. Зміна назви юридичної особи проявляється в її зовнішній літеральній корекції.
Зміна назви юридичної особи тягне лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, пов'язаних зі зміною назви.
Таким чином, зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва у зв'язку з відсутністю правонаступника нового учасника цивільних відносин, якому мають перейти права та обов'язки особи, яка вибула та юридичної незмінності правопопередника учасника цивільних відносин, який вибуває зі складу учасника цивільного відношення.
Із долучених позивачем документів до клопотання про заміну сторони третьої особи не підтверджується наявність обставин для заміни сторони правонаступником у порядку ст. 52 ГПК України, а вбачається лише зміна найменування третьої особи.
Відповідно до пункту 1.4. пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 “Про деякі питання тактики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при ньому не змінюється організаційно - правова форма даної особи. Враховуючи вищенаведене, суд доходить до висновку про зміну назви третьої особи Іршавського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, м. Іршава на Іршавський районний відділ Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Іршава.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, у відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
На підставі ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку, зокрема, у випадках, визначених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу та коли питання визначені ч. 2 ст. 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Частина 2 ст. 182 Господарського процесуального Кодексу України визначає дії судді у підготовчому засіданні.
Приписами статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
При цьому, згідно п. 4 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення судом учасникам у даній справі реалізації їх процесуальних прав, дотримання рівності сторін та змагальності процесу, а також з огляду на графік розгляду призначених до слухання інших справ, які перебувають у провадженні судді Пригари Л.І., суд доходить висновку про відкладення підготовчого засідання на іншу дату з врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 183, 234 Господарського процесуального кодексу України,
1. Відкласти підготовче засідання на 29 вересня 2021 р. на 12:00 год.
2. Підготовче засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а в залі судових засідань № 1.
3. Відповідно до вимог ст. 169 ГПК України встановити учасникам справи обов'язок подавати суду заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань тільки у письмовій формі з доказами їх надсилання учасникам справи.
4. Явку уповноважених представників учасників процесу у підготовче засідання визнати обов'язковою.
5. Копію ухвали надіслати учасникам спору.
6. Дана ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
7. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Пригара Л.І.