вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
31.08.2021м. ДніпроСправа № 904/2467/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАН", м. Дніпро
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНИПАК ГРУПП", м. Дніпро
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелполімір", м. Харків
про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту
Суддя Золотарьова Я.С.
Секретар судового засідання Волювач М.В.
Представники:
від позивача: Стрєльніков Є.А. посв. № 1990 від адвокат
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: Сковира Л.Ю. паспорт
Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛАН" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНИПАК ГРУПП", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелполімір" та просить суд:
- визнати паво власності позивача на грошові кошти в сумі 24 441,00 грн, які перераховано на рахунок № НОМЕР_1 , що належить відповідачу-1 платіжним дорученням № 27516 від 25.11.2020, зняти арешт з коштів в сумі 24 441,00 грн;
- стягнути з відповідча-1 на користь позивача грошові кошти в сумі 24 441,00 грн шляхом зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни перерахувати стягнуті з відповіадча-1 в рамках зведеного виконавчого провадження № 63393225 грошові кошти в сумі 24 441,00 на рахунок позивача.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2021 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29.06.2021.
Представник відповідача-2 подав 29.06.2021 відзив на позов.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2021 відкладено підготовче засідання на 03.08.2021.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2021 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 31.08.2021.
Представник відповідача-1 у судове засідання 31.08.2021 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надав.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 31.08.2021 розглянуто справу по суті: заслухано виступ позивача та відповідача-2, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи. Під час судових дебатів позивач просив позов задовольнити з підстав, викладених у позові, відповідач-2 просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.
У судовому засіданні 31.08.2021 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.
Узагальнена позиція позивача
Позивач зазначає, що між ним та ТОВ «ТД Юнипак Групп» було укладено договір поставки № б/н від 16.10.2020. Позивач на виконання зазначеного договору помилково перерахував платіжним дорученням №27516 від 25.11.2020 грошові кошти в сумі 24 441,00 грн на рахунок відповідача-1.
Цю помилку було допущено з огляду на співзвучність назв контрагентів - ТОВ "ТД Юнипак Групп" і ТОВ "Юнипак Групп".
Оскільки відносно ТОВ «Юнипак Групп» було відкрито виконавче провадження, то приватним виконавцем Русецькою О.О. 06.06.2020 винесено постанову про арешт коштів боржника.
Позивач звернувся до приватного виконавця Русецької О.О. із заявою про повернення грошових коштів, у відповідь на яку отримано лист № 29.01/2445 від 27.01.2021, про те, що у приватного виконавця відсутні підстави для зняття арешту та повернення грошових коштів.
Позивач ґрунтує позовні вимоги на статті 59 Закону України “Про виконавче провадження” та статті 1212 Цивільного кодексу України.
Узагальнена позиція відповідача-1
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
Узагальнена позиція відповідача-2
Відповідач - 2 вказує про те, що ним особисто права позивача не порушувались.
Відповідач-2 зазначає, що стаття 59 Закону України “Про виконавче провадження” встановлює право особи звернутися за захистом свого майнового права (права власності), коли таке право порушується або не визнається органом/особою, який/яка здійснює заходи примусового виконання, встановлені Законом України "Про виконавче провадження. Застосування вказаної норми можливе лише в тому разі, коли порушення права здійснюється органом примусового виконання.
Натомість приватний виконавець діяв правомірно.
Також, відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Позов про визнання права власності спрямований на усунення перешкод у здійсненні власником свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить по-перше, підтвердження в судовому порядку своїх прав на майно шляхом подання належних і достатніх доказів, які достеменно підтверджують факт набуття права власності на законних підставах, і, по-друге, вичерпне спростуванні доводів третіх осіб, які оспорюють або не визнають право власності позивача.
Відповідач-1 вказує на те, що він визнає та не оспорює право власності позивача на його кошти, що були перераховані на його рахунок на підставі платіжного і доручення, помилково оформленого позивачем на поточний рахунок відповідача-1.
Крім того, відповідач вказує на те, що позивач просить визнати право власності на грошові кошти, які визначені родовими ознаками, тобто не є індивідуально визначеним майном, що унеможливлює застосування статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області 26.11.2019 у справі №904/3551/19 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНИПАК ГРУПП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБЕЛПОЛІМІР" 96 999,97 грн - боргу, 39 204,76 грн - пені, 5 277,04 грн - 3% річних та судовий збір у розмірі 2 122,22 грн.
На виконання рішення від 26.11.2019, господарським судом Дніпропетровської області видано наказ про примусове виконання від 22.05.2020.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області 07.07.2020 у справі №904/5059/19 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНИПАК ГРУПП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБЕЛПОЛІМІР" заборгованість за договором №030417 від 03.04.2017 в розмірі 722 779,02 грн, заборгованість за договором №050417 від 05.04.2017 у розмірі 417 970,99 грн та судовий збір у розмірі 17 111,26 грн.
На виконання рішення від 07.07.2020, господарським судом Дніпропетровської області видано наказ про примусове виконання від 18.08.2020.
Вищезазначені судові накази перебувають на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни у зведеному виконавчому провадженні № 63393225, до складу якого входять ВП №63390942 з примусового виконання наказу №904/5059/19 та ВП№ 62227927 з примусового виконання наказу №904/3551/19.
Приватним виконавцем Русецькою О.О. 06.06.2020 винесено постанову про арешт коштів боржника ТОВ "Юнипак Групп" за ВП № 62227927.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛАН" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД ЮНИПАК ГРУПП" (постачальник) було укладено договір поставки б/№ від 16.10.2020 (арк.с.6).
На підставі договору поставки № б/н від 16.10.2020, позивач має господарські взаємовідносини з ТОВ "ТД Юнипак Групп". На виконання вимог договору за видатковими накладними № 580 від 16.10.2020 на суму 7 611,05 грн, №603 від 23.10.2020 на суму 16 520,00 грн ТОВ "ТД Юнипак Групп" було здійснено поставку товарів на суму 24 441,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі договору поставки № б/н від 16.10.2020 платіжним дорученням № 27516 від 25.11.2020 перерахувало грошові кошти в сумі 24 441,00 грн на рахунок відповідача-1.
Позивач звернувся до приватного виконавця Русецької О.О. із заявою про повернення грошових коштів, у відповідь на яку отримано лист № 29.01/2445 від 27.01.2021, про те, що у приватного виконавця відсутні підстави для повернення грошових коштів (арк.с.10).
Позивачем було направлено на адресу відповідача-1 лист № 15 від 02.02.2021 (арк.с.11), в якому просив повернути помилково сплачені грошові кошти у розмірі 24 441,00 грн.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо вимог про визнання право власності на грошові кошти та зняття арешту
Позивач вказує про те, що ним помилково було перераховано грошові кошти на рахунок відповідача-1 - ТОВ "Юнипак Групп", у зв'язку із співзвучністю контрагентів (ТОВ "ТД Юнипак Групп" і ТОВ "Юнипак Групп").
Згідно пункту 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.
Звертаючись із цим позовом до суду, позивач посилався на статтю 59 Закону України “Про виконавче провадження”, в якій зазначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 397 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Зі змісту наведених норм вбачається, що право вимоги майна у особи, яка набула його безпідставно, належить саме власнику такого майна за умови наявності у зобов'язаної особи такого майна.
Статтею 392 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відтак, вимога про визнання права власності може бути заявлена виключно у випадку, якщо на момент звернення до суду особа має право власності, але воно оспорюється іншою стороною.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 та відповідач-2 не оспорюють право власності позивача на його кошти, що були перераховані на рахунок відповідача-1 помилково.
Згідно частини 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до частини 2 статті 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
Суд зазначає, що грошовим коштам притаманні родові ознаки (певна сума коштів), а не індивідуальні ознаки (конкретні індивідуалізовані банкноти з відповідними серією та номером), що виключає можливість визнання права власності на грошові кошти.
Звернення позивача із позовною вимогою до відповідача -1 з посиланням на статтю 59 Закону України "Про виконавче провадження", є необґрунтованим та безпідставним, оскільки визнання права власності на грошові кошти є неможливим в силу того, що грошовим коштам притаманні родові ознаки, а зняття з грошових коштів, що знаходяться на рахунку відповідача -1 арешту, накладеного в межах виконавчого провадження, ставить під загрозу можливість виконання приватним виконавцем рішення суду, за яким проводиться стягнення у виконавчому провадженні №62227927 та може порушити права стягувача.
Крім того, суд дійшов висновку про те, що спосіб захисту, передбачений у статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» може бути реалізований лише у разі визнання права власності на індивідуально визначене майно, а не майно, яке визначено родовими ознаками (грошові кошти).
Тому, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в цій частині до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНИПАК ГРУПП".
Вимоги позивача про визнання права власності на грошові кошти та зобов'язання зняти арешт з грошових коштів, заявлена до відповідача-2 не призведуть до повернення відповідної суми коштів на рахунок позивача, а тому, відповідний спосіб захисту не є ефективним у спірних правовідносинах.
До того ж відповідачем - 2 право позивача на повернення безпідставно перерахованих коштів не заперечується, але оскільки вказані грошові кошти перераховані позивачем не відповідачу-2, заявлена до нього позовна вимоги є необґрунтованою та безпідставною.
Щодо вимог про стягнення грошових коштів шляхом зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни перерахувати стягнуті грошові кошти в рамках зведеного виконавчого провадження № 63393225
Суд зазначає, що з урахуванням обставин щодо помилкового перерахування коштів на рахунок відповідача-1 ефективним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є стягнення грошових коштів з відповідача-1, які підлягають захисту на підставі положень статті 1212 Цивільного Кодексу України.
Частинами 1-2 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем відсутні господарські відносини, тому отримання відповідачем-1 грошових коштів у розмірі 24 441,00 грн відбулося без достатньої правової підстави.
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу позивача про стягнення з відповідача -1 грошових коштів у розмірі 24 441,00 грн, тому цю вимогу слід задовольнити.
В частині вимог позивача щодо стягнення грошових коштів шляхом зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни перерахувати стягнуті грошові кошти в рамках зведеного виконавчого провадження № 63393225 слід відмовити, оскільки ця вимога є взаємопов'язаною з вимогою про визнання право власності на грошові кошти та зняття арешту, яка задоволенню не підлягає.
Крім того, суд не погоджується з позицією позивача, що лише зобов'язання приватного виконавця перерахувати грошові кошти є ефективним способом захисту порушеного права з огляду на таке.
Спосіб захисту повинен бути не тільки ефективним, але й таким, який не порушує прав інших осіб.
Як вже було встановлено, позивач має право стягнути з відповідача-1 безпідставно перераховані кошти у загальному порядку на підставі рішення суду.
Натомість, у позивача відсутні будь-які законні підстави уважати, що він має право пріоритету перед іншими кредиторами відповідача-1.
Так, чинне законодавство не містить норми, яка б надавала позивачу перевагу перед іншими кредиторами у разі безпідставного перерахування грошових коштів на рахунок боржника.
Також чинне законодавство не зобов'язую приватного або державного виконавця вчинювати дії щодо перерахування безпідставно отриманих коштів, які надійшли на рахунок боржника.
З огляду на викладене, у суду відсутні законні підстави зобов'язувати приватного виконавця перерахувати позивачу безпідставно перераховані ним кошти.
Згідно частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Тому судовий збір у розмірі 4 540,00 грн слід залишити за позивачем, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій позивача, а саме у зв'язку з помилкою, якої припустився позивач.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАН" (49000, м. Дніпро, вул. Стартова, 26; ідентифікаційний код 24447183) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНИПАК ГРУПП" (49000, м. Дніпро, вул. Байкова, 61; ідентифікаційний код 40879788) - задовольнити частково.
Сягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНИПАК ГРУПП" (49000, м. Дніпро, вул. Байкова, 61; ідентифікаційний код 40879788) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАН" (49000, м. Дніпро, вул. Стартова, 26; ідентифікаційний код 24447183) грошові кошти у розмірі 24 441,00 грн.
В іншій частині позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНИПАК ГРУПП" - відмовити.
У задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелполімір" (61051, м. Харків, вул. Клочківська, 370; ідентифікаційний код 34862441) - відмовити повністю.
Судовий збір залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 10.09.2021
Суддя Я.С. Золотарьова