10.09.2021 року м.Дніпро Справа № 908/519/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.
розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.05.2021 (суддя Боєва О.С.; повне рішення складено 24.05.2021) у справі № 908/519/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрінтек», м. Хмельницький
до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», м. Енергодар, Запорізької області
про стягнення 187694,28 грн, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрінтек» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» 85301,95 грн 3% річних і інфляційних втрат у сумі 102392,33 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 483(3)19УК/53-121-01-19-08666 від 16.10.2019 в частині повної і своєчасної оплати вартості отриманого товару.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.05.2021 у справі № 908/519/21 позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрінтек» 84830,41 грн 3% річних, 102392,33 грн втрат від інфляції і 2808,34 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване допущенням відповідачем прострочення грошового зобов'язання внаслідок порушення строків оплати вартості отриманого за договором поставки товару з урахуванням суми ПДВ, що є підставою для застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що сорока п'ятиденний строк оплати вартості кожної партії поставленого товару має відраховуватися від дати такої поставки з урахуванням вартості товару в частині ПДВ, у разі реєстрації податкової накладної і надання її покупцю.
Місцевий господарський суд зазначив, що з урахуванням умов укладеного сторонами договору має значення сам факт здійснення реєстрації податкової накладної та надання її покупцю, що покладає на покупця обов'язок здійснити повну оплату отриманого товару з урахуванням ПДВ в межах сорока п'ятиденного строку з дати поставки товару за кожною видатковою накладною.
Місцевий господарський суд встановив, що позивач неправильно визначив граничний строк оплати товару за частиною видаткових накладних, у зв'язку з чим неправильно визначив період заборгованості для обчислення 3% річних, тому частково задовольнив позовні вимоги в цій частині.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 17.05.2021 у справі № 908/519/21 і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням місцевим господарським судом обставин справи, внаслідок чого ухвалене рішення є необґрунтованим, неправомірним і підлягає скасуванню.
На думку скаржника, місцевий господарський суд не врахував умов договору поставки, відповідно до яких оплата вартості товару здійснюється після поставки товару у повному обсязі передбаченому умовами договору поставки, тому визначення початку відліку строку оплати за кожною видатковою накладною окремо є неправильним.
Оскільки поставка товару партіями договором не передбачена, скаржник вважає, що початком перебігу встановленого договором сорока п'ятиденного строку для оплати вартості отриманого товару є наступний день за днем останньої поставки, якою покупцю передано повний обсяг товару, визначений умовами договору.
Скаржник зазначає, що місцевий господарський суд безпідставно застосував до спірних правовідносин положення статей 530, 625 Цивільного кодексу України, оскільки строк виконання зобов'язання з оплати товару в частині розміру ПДВ не настав з огляду на відсутність в умовах договору строків оплати цієї суми та ненадання позивачем вимоги про оплату. Позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних втрат та 3% річних не враховано положення пункту 3.2 договору поставки, згідно якого суми ПДВ оплачуються після отримання покупцем від постачальника податкової накладної.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрінтек» у відзиві на апеляційну скаргу заперечило проти її доводів, просило залишити її без задоволення, оскаржуване судове рішення без змін.
Позивач не погоджується з доводами скаржника щодо неможливості поставки визначеного умовами договору товару частинами, оскільки застереження щодо необхідності здійснення поставки товару виключно єдиною партією договір не містить. Розрахунок здійснюється протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару, а не «всього товару», чи з моменту реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Позивач вважає, що порядок окремої оплати ПДВ не визначений ні договором, ні законом, оскільки не розмежовується від вартості товару, а є його складовою.
Оскільки скаржник не спростовує факт отримання від постачальника товару і податкових накладних, зареєстрованих протягом визначеного Податковим кодексом України строку, позивач вважає виконаними вимоги договору поставки, які є передумовою для розрахунку за отриманий товар.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2021 відкрито провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.05.2021 у справі № 908/519/21.
Розгляд скарги вирішено провести в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.
5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрінтек» (постачальник) уклало 16.10.2019 з Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (покупець) договір поставки товару № 483(3)19УК/53-121-01-19-08666 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар згідно із специфікацією, наведеною у пункті 1.1 договору, на загальну суму 3612650,10 грн, в т.ч. ПДВ - 602108,35 грн (а.с. 9-12).
Строк поставки товару жовтень - листопад 2019 року (пункт 1.3 Договору).
Відповідно до пункту 3.1 Договору вартість товару складає 3010541,75 грн, крім того ПДВ 20% - 602108,35 грн, разом - 3612650,10 грн.
Пунктом 3.2 Договору встановлено, що розрахунок за весь товар, поставлений відповідно до пункту 1.1, здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару. Оплата покупцем частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених Податковим кодексом України випадках та порядку.
Поставка товару відбувається відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2010, на умовах DDР - м. Енергодар. Вантажоодержувач - Запорізьке відділення ВП «Складське господарство», вул. Промислова, 133, (склад), м. Енергодар, Запорізької області (пункт 4.1 Договору).
Пунктом 4.3 Договору визначено, що постачальник зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умов щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на дві електронні адреси покупця протягом терміну, визначеного чинною редакцією Податкового кодексу України. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.
Згідно з пунктом 11.1 Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє до 31.10.2020.
На виконання своїх зобов'язань за Договором позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму з ПДВ 3612650,10 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними (а.с. 16-19):
- № 2650 від 11.11.2019 на суму 28708,74 грн, з яких ПДВ складає 4784,79 грн;
- № 2680 від 13.11.2019 на суму 89841,60 грн, з яких ПДВ складає 14973,60 грн;
- № 2685 від 13.11.2019 на суму 2551478,52 грн, з яких ПДВ складає 425246,42 грн;
- № 2730 від 21.11.2019 на суму 92770,08 грн, з яких ПДВ складає 15461,68 грн;
- № 2933 від 11.12.2019 на суму 409494,12 грн, з яких ПДВ складає 68249,02 грн (відмітка про отримання товару - 16.12.2019);
- № 3001 від 17.12.2019 на суму 92117,76 грн, з яких ПДВ складає 15352,96 грн (відмітка про отримання товару - 21.12.2019);
- № 3146 від 23.12.2019 на суму 93418,80 грн, з яких ПДВ складає 15569,80 грн (відмітка про отримання товару - 26.12.2019);
- № 248 від 18.02.2020 на суму 254820,48 грн, з яких ПДВ складає 42470,08 грн (відмітка про отримання товару - 20.02.2020).
Зазначені видаткові накладні містять підпис представника покупця та скріплені печаткою відповідача.
На підставі вказаних поставок позивачем оформлені податкові накладні, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними квитанціями № 1, копії яких містяться в матеріалах справи. Вказані видаткові накладні 14.01.2020 та 20.03.2020 направлені на електронну адресу покупця, вказану в пункті 4.3 Договору (а.с. 22-45).
Згідно з виписками по особовим рахункам Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрінтек», оплата отриманого за Договором товару здійснена у період з 24.04.2020 по 23.12.2020 враховуючи суму ПДВ на загальну суму 3612650,10 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрінтек» звернулося до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» з претензіями за вих.№ 05/20-108 від 28.05.2020 та № 06/20-46 від 18.06.2020 про сплату заборгованості за отриманий відповідно до умов Договору товар у сумі 2951060,80 грн (а.с. 46-47).
У відповідь на вказані претензії відповідач листами № 28-23/13512 від 25.06.2020 та № 28-23/14683 від 10.07.2020 повідомляє позивача про неможливість погашення наявної заборгованості, у зв'язку зі складним матеріальним становищем на підприємстві (а.с. 48-49).
6. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором поставки.
Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною шостою статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною першою статті 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частини перша, друга статті 687 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору позивач у період з листопада 2019 року по лютий 2020 року здійснив поставку товару на загальну суму 3612650,10 грн, включаючи ПДВ.
При отриманні товару відповідачем не подавалось жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару, в тому числі щодо неналежної якості та неналежної комплектності.
За частиною першою статті 691 Цивільного кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно із частинами першою та другою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).
За умовами пункту 3.2 Договору розрахунок за весь товар, поставлений відповідно до пункту 1.1, здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару. Оплата покупцем частини вартості у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому Податковим кодексом України випадку та порядку.
Зазначеними пунктами Договору встановлено, що відповідач має здійснити розрахунок за продукцію протягом 45 календарних днів з моменту поставки продукції, при цьому оплата частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється не раніше реєстрації відповідної податкової накладної.
Пунктом 7.6 Договору передбачено, що у випадку відсутності реєстрації в ЄРПН постачальником у встановлений Податковим кодексом України строк, покупець має право в односторонньому порядку зменшити вартість договору, передбачену пунктами 3.1 цього договору на суму ПДВ.
Відповідно до пункту 4.3 Договору постачальник зобов'язаний надати покупцю податкову накладну за формою, визначеною чинною редакцією наказу Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015, складену в електронній формі з дотриманням умов щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на дві електронні адреси покупця pdv1@atom.gov.ua та pdvzaes@mgw.npp.xp.ua протягом строку, визначеного чинною редакцією Податкового кодексу України.
На момент пред'явлення позову, відповідач у повному обсязі сплатив вартість отриманого за Договором товару у сумі 3612650,10 разом з ПДВ.
Водночас оплата вартості отриманого товару здійснена з порушенням встановлених Договором строків, у зв'язку з чим місцевий господарський суд правомірно застосував до спірних правовідносин положення статті 625 Цивільного кодексу України і частково задовольнив позов в цій частині, виявивши арифметичну помилку у розрахунку 3% річних, допущену позивачем внаслідок неправильно визначеного періоду заборгованості, до якого помилково включено останній день строку виконання грошового зобов'язання.
Доводи скаржника стосовно того, що здійснення поетапної оплати поставленої продукції (за окремими видатковими накладними) договором не передбачено, у зв'язку з чим зобов'язання щодо здійснення розрахунку в розмірі ціни продукції без ПДВ виникло у покупця з 20.02.2020 - дати поставки повного обсягу продукції, апеляційний господарський суд відхиляє з огляду на наступне.
Частиною першою статті 637 Цивільного кодексу України встановлено, що тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього кодексу.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 213 Цивільного кодексу України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.
Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Умови Договору постачання щодо порядку оплати не забороняють поставки товару частинами, оскільки на час укладання складно передбачити чи буде поставка за однією видатковою накладною чи за декількома. Тобто порядок оплати слід вважати однаковим як за однією видатковою накладною так і за декількома.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що встановлений умовами Договору сорока п'ятиденний строк оплати вартості товару, починає свій відлік з дня наступного за днем поставки товару за кожною окремою видатковою накладною.
Посилання скаржника на відсутність у нього обов'язку з оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ, поставленого по договору поставки товару, оскільки позивачем не було надіслано йому податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Така податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Матеріалами справи підтверджується складення податкових накладних на поставлений відповідно до умов Договору товар на суму ПДВ і їх реєстрація в межах встановлених Податковим кодексом України строків, що підтверджується квитанціями № 1 про реєстрацію податкових накладних.
Позивач належним чином склав і зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні стосовно кожної партії поставленого в межах Договору товару. Матеріалами справи підтверджується, що реєстрація кожної податкової накладної стосовно поставленого товару за кожною окремою видатковою накладною проведена в межах сорока п'яти днів з моменту поставки такого товару, що відповідно до умов Договору є підставою для сплати покупцем суми ПДВ, включеної до вартості товару.
З огляду на положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець не позбавлений права надіслати в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної.
При цьому спосіб отримання відповідачем зареєстрованих у встановленому законом порядку податкових накладних (як від позивача, або з Єдиного реєстру податкових накладних) не може нівелювати встановленого Податковим кодексом України порядку включення сум податку у вартість товару та сплату його покупцем при його придбанні.
Можливе ненаправлення податкової накладної позивачем безпосередньо відповідачу електронною поштою, не позбавляє відповідача обов'язку з оплати товару у повному обсязі, в тому числі суми ПДВ, оскільки сам факт реєстрації податкової накладної (а не її направлення контрагенту) в Єдиному реєстрі податкових накладних (та прийняття їх органами податкової служби) дає право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Крім того, направлення копій податкових накладних на вказану у Договорі електронну адресу покупця підтверджується наявними в матеріалах справи скріншотами з електронної пошти і не заперечується скаржником.
Відповідач товар прийняв без заперечень та зауважень, а тому повинен був здійснити оплату його вартості відповідно до умов Договору у повному обсязі у встановлені пунктом 3.2 строки, в тому числі включаючи суму ПДВ.
В той же час, апеляційний господарський суд зазначає, що в процесі досудового врегулювання спору між сторонами відповідачем не висловлювалась вимога про надання йому позивачем податкових накладених, зареєстрованих в порядку встановленому чинним законодавством, та про відсутність підстав для сплати заборгованості за отриманий товар з врахуванням сум ПДВ з огляду на положення пункту 7.7 Договору. Наявна у справі переписка між сторонами свідчить про визнання відповідачем суми заборгованості за отриманий товар саме з урахуванням ПДВ, а відмова від виконання обов'язку з оплати вартості отриманого за Договором товару мотивована скрутним матеріальним становищем на підприємстві.
На підставі вищевикладеного апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника щодо неправильного застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, оскільки наявні в матеріалах справи докази свідчать про правомірність нарахування позивачем сум інфляційних втрат та 3% річних на всю суму заборгованості за товар з урахуванням ПДВ.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Відповідно до положень частин четвертої, п'ятої статті 240 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.05.2021 у справі № 908/519/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 17.05.2021 у справі № 908/519/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 10.09.2020.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Т.А. Верхогляд