вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"31" серпня 2021 р. Справа№ 910/5035/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Чорногуза М.Г.
Тищенко О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 08.04.2021 (повний текст рішення складено 15.04.2021)
у справі №910/5035/19 (суддя Усатенко І.В.)
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФАНТА"
про стягнення 73 384,75 грн.,
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31" (далі - позивач, скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфанта" (далі - відповідач) про стягнення 73 384,75 грн. заборгованості по внескам на утримання та обслуговування прибудинкової території за період з квітня 2017 по травень 2018 (відповідно до заяви від 10.02.2021 про зменшення позовних вимог).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфанта" про стягнення 73384,75 грн. відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/5035/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що позивачем разом з поданням клопотання про зменшення позовних вимог просив суд першої інстанції:
- звернутися до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації щодо надання належним чином завірені копії Контрольної картки №10022178-Др на тимчасове порушення та відновлення благоустрою ТОВ "ІНФАНТА" з усіма супровідними документами включаючи переписку на видання вищевказаної контрольної картки;
- звернутися до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації щодо надання належним чином завірені копії Контрольної картки №10022175-Др на тимчасове порушення та відновлення благоустрою ТОВ "ІНФАНТА" з усіма супровідними документами включаючи переписку на видання вищевказаної контрольної картки;
- звернутися до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо визначення власника та цільового призначення земельної ділянки №8000000000:90:003:0125 та/або земельних ділянок відповідно до графічних матеріалів з урахуванням схеми прибудинкової території за адресою Драгоманова 31, у м. Києві;
- звернутися до Державної податкової служби України щодо сплати ТОВ "ІНФАНТА" податку за земельну ділянки №8000000000:90:003:0125 або її частину відповідно до меж вказаних в графічних матеріалах;
- звернутися до Київського міського бюро технічної інвентаризації щодо зареєстрованого у бюро права власності за адресою м. Київ, вул. Драгоманова. 31 по житловому та нежитловому фондах, з вказанням долей та площ;
- звернутися до Державної реєстраційної служби за інформацією з реєстру прав власності на об'єкти нерухомого майна щодо права власності на нерухоме майно за адресою м. Київ, вул. Драгоманова, 31;
- звернутися до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва " Житлово-експлуатаційна дільниця ЖЕД-204 щодо надання належним чином завірених схем з визначенням площі прибудинкової території за адресою Драгоманова 31, у м. Києві;
- звернутися до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м.Києва " Житлово-експлуатаційна дільниця ЖЕД-204 щодо надання належним чином завіреної копії наказу №150 від 16.03.2017 ''Про припинення обслуговування житлового будинку по вулиці Драгоманова 31, у м. Києві";
- звернутися до ТОВ "ІНФАНТА" про надання копії правонаступник документів відповідно до яких використовуються приміщення та земельна ділянка за адресою м. Київ, вул. Драгоманова. ЗІ.
- звернутися до ТОВ "ІНФАНТА" про надання копії договорів та технічної документації щодо підключення до будинкової електромережі, за адресою Драгоманова 3 1, у м. Києві:
- звернутися до ДТЕК Київські електромережі про надання копії договорів та технічної документації щодо підключення ТОВ "ІНФАНТА" за адресою Драгоманова 31, у м. Києві:
- звернутися до ТОВ "ІНФАНТА" про надання копії договорів та технічної документації щодо підключення до будинкових мереж водопостачання та водовідведення, за адресою Драгоманова 3 1;
- звернутися до ПрАТ AT "Київводоканал" про надання копії договорів та технічної документації щодо підключення до будинкових мереж водопостачання та водовідведення ТОВ "ІНФАНТА", за адресою Драгоманова 3 1:
- звернутися до ТОВ "ІНФАНТА" про надання копії технічної документації на систему вентиляції розміщеної у підвалі будинку м. Києві по вулиці Драгоманова 31.
Скаржника вказує, що судом першої інстанції було проігноровано вказане клопотання про витребування.
Окрім цього, скаржником разом з апеляційною скаргою подано нові докази по справі, а саме: копію листа Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 29.03.2021 № 101- 2144/03, копію листа Державної служби України з питань геодезія, картографії та кадастру (Держгеокадастр) від 06.04.2021 №26-28-0.213-4020/2-21, копію листа Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 07.04.2021 №05702-7482 з додатками, копію Протоколу загальних співвласників багатоквартирного будинку у місті Києві, вул. Драгоманова, 31, від 27.02.2020.
Також, скаржник звернувся із заявою-клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/5035/19, обґрунтовуючи клопотання тим, що повний текст рішення отримано 22.04.2021.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2021 апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/5035/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів: Тищенко О.В., Чорногуза М.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/5035/19 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, літера А. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5035/19 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФАНТА" про стягнення 73384,75 грн.
Від Господарського суду Черкаської області надійшли матеріали справи №910/5035/19 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФАНТА" про стягнення 73384,75 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/5035/19 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
Від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжне доручення №275 від 10.06.2021 про сплату судового збору в розмірі 404,77 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 задоволено клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31" про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/5035/19. Відновлено строк для подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою.
Головуючий суддя Куксов В.В. перебував у відпустці з 12.07.2021 по 20.08.2021.
Суддя Тищенко О.В. перебувала у відпустці з 16.08.2021 по 30.08.2021.
Так, колегія суддів не приймає та не враховує під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, нові докази по справі, які були подані разом з апеляційною скаргою, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Скаржник не надав суду апеляційної інстанції докази неможливості їх подання до суду першої інстанції до винесення останнім рішення по справі, скаржником взагалі не зазначено обставин та підстав подання вказаних доказів разом з апеляційною скаргою.
З огляду на викладене, колегія суддів не враховує вказані докази при розгляді у суду апеляційної інстанції та переглядає справу за наявними у ній доказами під час розгляду у суді першої інстанції, оскільки поважних причин неподання нових доказів судом апеляційної інстанції не встановлено.
Щодо клопотання про витребування доказів, яке подано до суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Приписами ч. 2, 4 ст. 80 ГПК України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Проте, позивачем заявляючи клопотання про витребування вказаних доказів у суді першої інстанції не зазначено ані обставин, які заважали йому подати вказане клопотання у строк передбачений чинним законодавством (разом з позовною заявою), ані обставин передбачених п. 2-5 ч. 2 ст. 82 ГПК України.
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
На підставі договору купівлі-продажу № 58/п від 14.11.2003 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфанта" є власником нежилого приміщення, загальною площею 976,9 кв.м., розташованих у будинку № 31 по вул. Драгоманова у місті Києві.
До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.02.2017 було внесено запис про реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартиного будинку "Оезрне-31".
29.12.2016 відбулись установчі збори співвласників даного багатоквартирного будинку, за результатами яких були прийняті наступні рішення зборів, оформлені протоколом № 1 від 29.12.2016:
1) про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та затвердження його назви - ОСББ "Озерне-31";
2) про затвердження статуту ОСББ та кошторису на 2017 рік;
3) про обрання органів управління ОСББ у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також ревізійної комісії у складі: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;
4) інші питання, зокрема - доручення правлінню ОСББ ефективно використовувати спільне майно, у тому числі здавати в оренду, та визначати розміри усіх внесків і платежів.
29.12.2016 було проведене засідання правління новоствореного ОСББ "Озерне-31", за результатами якого були прийняті наступні рішення правління, оформлені протоколом № 2 від 29.12.2016:
1) головою правління ОСББ "Озерне-31" відповідно до ст. 4.4.3 статуту даного ОСББ обрано ОСОБА_9 ;
2) за виконання функцій голови правління ОСОБА_9 призначено винагороду у розмірі 7 000,00 грн. у готівковому еквіваленті з дати державної реєстрації об'єднання;
3) доручено адміністрації ОСББ "Озерне-31" оформити ОСОБА_5 на посаді голови правління згідно трудового законодавства - з дати державної реєстрації об'єднання, а також доручено ОСОБА_3 підписати від імені ОСББ "Озерне-31" угоду з ОСОБА_9 .
Усі зазначені рішення були прийняті одноголосно "за" 5-ма голосами (головою засідання правління та 4 членами правління ОСББ "Озерне-31").
У подальшому, 21.02.2017, відбулось друге засідання правління ОСББ "Озерне-31" за результатами якого складено протокол № 3 від 21.02.2017, яким оформлені наступні рішення правління:
1) питання бухгалтерського обслуговування ОСББ;
2) встановлення внесків на утримання будинку та обслуговування прибудинкової території для власників нежитлових приміщень у розмірі 5,00 грн за 1 кв. м від загальної площі;
3) встановлення розмірів внесків орендної плати. Зазначені рішення були прийняті одноголосно "за" 4-ма голосами (головою засідання правління та 3 присутніми членами правління ОСББ "Озерне-31").
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про стягнення внесків на утримання будинку та обслуговування прибудинкової території прийнятим 21.02.2017 рішенням правління ОСББ (оформлене протоколом № 3) та встановленим розміром внесків - 5,00 грн за 1 кв. м площі, що перебуває у власності співвласника. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з внесків на загальну суму 73 384,75 грн за період з квітня 2017 по травень 2018.
Як встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 у справі № 910/16605/18, яке набрало законної сили, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфанта" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31" про визнання недійсними та скасування протоколів, питання, викладені у протоколах № 2 від 29.12.2016 та № 3 від 21.02.2017 щодо призначення винагороди голові правління; визначення умов укладення договорів, які стосуються бухгалтерського обслуговування ОСББ; встановлення внесків на утримання будинку та обслуговування прибудинкової території; встановлення розмірів внесків орендної плати, не відноситься до компетенції правління ОСББ. Прийняття даних рішень віднесено до компетенції загальних зборів ОСББ згідно з ч. 9 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Таким чином, рішення, оформлені протоколами № 2 від 29.12.2016 та № 3 від 21.02.2017, були прийняті правлінням ОСББ "Озерне-31" із перевищенням своїх повноважень, що є порушенням Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", а тому є незаконними та підлягають скасуванню.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 у справі №910/16605/18 позов задоволено повністю. Визнано недійсними та скасовано пункти 2, 3, 4 протоколу № 1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку по вул. Драгоманова, 31 в Дарницькому районі від 29.12.2016. Визнано недійсним та скасовано протокол № 2 засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31" від 29.12.2016. Визнано недійсним та скасовано протокол № 3 засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31" від 21.02.2017.
Отже, рішення установчих зборів та правління ОСББ про затвердження статуту об'єднання та розміру внесків до ОСББ, якими позивач обґрунтовує розмір внесків, який просить стягнути та своє право на нарахування і стягнення внесків, було визнано судом недійсним. А отже відповідні рішення, як недійсні, не породжують будь-яких правових наслідків, в зв'язку з чим не можуть бути підставою для стягнення з відповідача заборгованості.
Крім того, у позові, ОСББ вказує, що заборгованість з внесків має бути стягнута в тому числі як збитки, оскільки, вказані кошти мали використовуватись для обслуговування багатоквартирного будинку.
Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як співвласник майна за адресою м. Київ, вул. Драгоманова, 31, не сплачує обов'язкові внески, пов'язані з обслуговуванням багатоквартирного будинку, в зв'язку з чим позивач звернувся про їх стягнення в судовому порядку.
Розглянувши апеляційну Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об'єднання. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Згідно ст. 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання: утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об'єднання; визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об'єднання; укладати договори; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, тощо.
Згідно ст. 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право: вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об'єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. (ч. 1 ст. 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"
Відповідно до положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. В силу положень частини другої названої статті збитками є:
втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує її інтереси як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення - причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом; суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.
Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.
Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Позивачем не доведено, що розмір внесків, який він просить стягнути з відповідача є збитками, що в діях відповідача в зв'язку з їх не сплатою є склад цивільного правопорушення (жодний з елементів цивільного правопорушення не доведений позивачем).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у зв'язку з зазначеним відсутні підстави для стягнення з відповідача заявленої заборгованості у розмірі 73 384,75 грн., в тому числі у якості збитків.
Крім того, відповідачем надано до матеріалів справи укладені відповідачем договори на безпосереднє (пряме) надання йому послуг з водопостачання та водовідведення, використання електричної енергії, про надання послуг з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів. Частина площ нежитлового приміщення використовується не відповідачем безпосередньо, а орендарями, про що надано відповідні договори оренди.
Щодо заявленого позивачем обов'язку відповідача оплачувати надані йому комунальні послуги, то позивачем не надано суду доказів в підтвердження надання безпосередньо ним, чи на підставі укладених ним, як колективним споживачем, договорів послуг відповідачу, їх обсягів та вартості.
Крім того, посилаючись на Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 30.04.2015 № 442 " Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)", яким встановлено тариф у розмірі 1,97 грн, позивач не надав суду розрахунку суми, що підлягала оплаті відповідачем за утримання будинку, згідно тарифу у розмірі 1,97 грн. Крім того, в обгурнтуванні позовних вимог, позивач вказує про стягнення саме суми, яку він розраховує на підставі своїх рішень, визнаних недійсними, та просить стягнути саме внески відповідача як співвласника на рахунок ОСББ.
Відповідно до п. 1 Розпорядження від 30.04.2015 № 442 встановлено тарифи та структуру тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються підприємствами територіальної громади міста Києва, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, що додаються.
Однак, позивач, як Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не є підприємством територіальної громади міста Києва, для яких було затверджено тарифи Розпорядженням від 30.04.2015 № 442.
Відповідач, як співвласник майна, зобов'язаний виконувати законні рішення загальних зборів ОСББ та сплачувати встановлені зборами внески, крім того, він має обов'язок оплачувати комунальні послуги у тому розмірі, якому він їх споживає і за тією вартістю, яка обумовлена договорами з надавачами відповідних послуг чи нормативно встановленими тарифами.
Проте, позивач не надав суду належних, допустимих та вірогідних доказів у підтвердження заявлених ним позовних вимог.
З огляду на викладене, судом першої інстанції правомірно та законно відмовлено у задоволенні позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФАНТА" про стягнення 73 384,75 грн.
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/5035/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/5035/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 2, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Озерне-31" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/5035/19 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/5035/19 - залишити без змін.
Матеріали справи №910/5035/19 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді М.Г. Чорногуз
О.В. Тищенко