вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" вересня 2021 р. Справа№ 910/17338/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Линник А.М.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 02.09.2021
розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБ Нерухомість" про відкладення розгляду справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБ Нерухомість"
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 (повний текст складено 19.04.2021) у справі №910/17338/20 (суддя Павленко Є.В.)
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБ Нерухомість"
про розірвання договору та виселення
В судовому засіданні 02.09.2021 оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
На розгляді Північного апеляційного господарського суду перебуває апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБ Нерухомість" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/17338/20, розгляд справи призначено на 02.09.2021.
02.09.2021 в судовому засіданні представником відповідача адвокатом Юхименко Д.Ю. заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.
Заявник вказує, що 02.09.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "ВБ Нерухомість" було відсторонено від представництва Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБ Нерухомість" попереднього представника та укладено новий договір про надання правової допомоги з новим представником - адвокатом Юхименко Д.Ю., який підписаний 02.09.2021 в день судового засідання, а тому останній не ознайомлений з матеріалами справи.
Представник позивача заперечував проти зазначеного клопотання з підстав необґрунтованості.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статті 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ГПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно із якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Представник відповідача адвокат Судейкіна І.В. в судовому засіданні апеляційної інстанції 15.07.2021 підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просила її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові. При цьому надала об'ємні пояснення щодо доводів апеляційної скарги, відповіла на питання суду та заслухала відповіді представників позивача на питання суду з одночасним обговоренням матеріалів справи та правовідносин, що виникли між сторонами.
Про наступну дату судового засідання на 02.09.2021 повідомлена судом під розписку, що міститься в матеріалах справи.
Відповідачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що його уповноважені представники - адвокат Шох С.М., за підписом якого подана апеляційна скарга та клопотання про відкладення розгляду справи від 24.06.2021, яке судом було задоволено, що потягло за собою відкладення розгляду справи на 15.07.2021, та адвокат Судейкіна І.В., що представляла інтереси відповідача в судовому засіданні 15.07.2021, підтримувала доводи апеляційної скарги, надала об'ємні пояснення щодо доводів апеляційної скарги, відповіла на питання суду та заслухала відповіді представників позивача на питання суду з одночасним обговоренням матеріалів справи та правовідносин, що виникли між сторонами, - на дату проведення судового засідання 02.09.2021 відсторонені від представництва інтересів відповідача.
Положеннями статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників справи та передбачено, що у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Частиною першою статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Кожен учасник судового процесу має визначені чинним законодавством процесуальні права та обов'язки. Об'єктивний вияв реалізації права знаходить свій прояв виключно в активних діях. Під зловживанням процесуальними правами, слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні, недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб'єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням діяльності суду по справедливому та своєчасному розгляду і вирішенню господарської справи, що також впливає на права інших учасників судового процесу стосовно безперешкодного і своєчасного вирішення спору. Правова конструкція "зловживання правом" передбачає, насамперед, активні дії учасників судового процесу та їх представників, що знаходять свій прояв у здійсненні процесуальних дій чи поданні процесуальних документів.
Частиною 2 статті 43 зазначеного Кодексу наведено перелік дій, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами, що суперечать завданню господарського судочинства, проте, як вбачається із змісту цієї статті, у ній не встановлюється виключний перелік дій, які можуть розцінюватися судом як зловживання правом.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх, особистих цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Частиною 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
З огляду на викладене, клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. У задоволенні усного клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи - відмовити.
Повний текст ухвали підписано 10.09.2021
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко