вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" вересня 2021 р. Справа№ 911/1658/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Майданевича А.Г.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.
за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 06.09.2021,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль",
на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.06.2021
у справі №911/1658/21 (суддя Горбасенко П.В.),
за заявою Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" про забезпечення позову
за позовом Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"
до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль",
про визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, скасування актів про протест векселя про неоплату, визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню,
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.06.2021 у справі №911/1658/21 заяву Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" про забезпечення позову задоволено частково.
Зупинено стягнення на підставі виконавчих написів, вчинених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Юрієм Вікторовичем: від 24.04.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1254; від 14.05.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1442, від 14.05.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1443, від 14.05.2020 зареєстрований в реєстрі за №1444; від 21.05.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1519; від 11.06.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1759; від 11.06.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1760; від 11.06.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1761; від 26.06.2020 зареєстрований в реєстрі за № 2014; від 26.06.2020 зареєстрований в реєстрі за № 2015; від 30.07.2020 зареєстрований в реєстрі за № 2600; від 30.07.2020 зареєстрований в реєстрі за № 2601; від 30.07.2020 зареєстрований в реєстрі за № 2602; від 30.07.2020 зареєстрований в реєстрі за № 2603; від 30.07.2020 зареєстрований в реєстрі за № 2599; від 30.07.2020 зареєстрований в реєстрі за № 2597.
В решті вимог заяви Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" про забезпечення позову відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині зупинення стягнення на підставі виконавчих написів, вчинених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Юрієм Вікторовичем та у відповідній частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Також, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, в обгрунтування якого зазначає, що повний текст ухвали отримав 15.06.2021.
Підставами для скасування ухвали у справі скаржник зазначає неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, внаслідок неповного з'ясування обставин справи, зокрема ст. 136, 137, 139, 140 ГПК України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2021 справу №911/1658/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2021 постановлено витребувати у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1658/21 та невідкладено надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №911/1658/21, про що скеровано до суду першої інстанції запит про направлення матеріалів справи та копію ухвали суду від 02.07.2021.
08.07.2021 матеріали справи №911/1658/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 поновлено Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.06.2021 у справі №911/1658/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.06.2021 у справі №911/1658/21. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 16.08.2021 о 14:20 год. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 11.08.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень, доповнень в письмовій формі до 11.08.2021. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов'язковою.
В ході розгляду справи змінювався склад колегії суддів, у зв'язку із чим розгляд справи призначений на 16.08.2021 не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.06.2021 у справі №911/1658/21 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Алданова С.О., Євсіков О.О. Повідомлено учасників справи про призначення справи до розгляду на 06.09.2021 о 15:30 год. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов'язковою.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4121/21 від 06.09.2021, у зв'язку з перебуванням судді Алданової С.О., яка входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1658/21.
Згідно витягу протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2021, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.06.2021 у справі №911/1658/21 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Майданевич А.Г. Повідомлено учасників справи про розгляд справи в раніше призначеному судовому засіданні 06.09.2021 о 15:30.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"у відзиві на апеляційну скаргу просило залишити її без задоволення, оскаржену ухвалу - без змін.
Явка представників сторін.
В судове засідання від 06.09.2021 з'явилися представник Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" та Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".
Крім того, ухвалою Господарського суду Київської області від 09.06.2021, серед іншого, залучено до участі в справі № 911/1658/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каплуна Юрія Вікторовича.
30.07.2021 від надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Частиною 1 ст. 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ч.1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного апеляційного перегляду справи, розгляд скарги здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду у даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
04.06.2021 Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (далі - "МАУ"/позивач) звернулося до господарського суду до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДП МА "Бориспіль"/відповідач) про:
- визнання такими, що не мають вексельної сили, прості векселі Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України": серії АА 2498507 від 10.09.2019, АА 249508 від 10.09.2019, АА 2498509 від 10.09.2019, АА 2498510 від 10.09.2019, АА 2498515 від 10.12.2019, АА 2498516 від 10.12.2019, АА 2498517 від 10.12.2019, АА 2498518 від 10.12.2019, АА 2498519 від 10.12.2019, АА 2498520 від 10.12.2019, АА 2498539 від 06.03.2020; АА 2498540 від 06.03.2020, АА 2498541 від 06.03.2020, АА 2498542 від 06.03.2020, АА 2498543 від 06.03.2020, АА 2498544 від 06.03.2020;
- скасування актів про протест векселів про неоплату, вчинених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Юрієм Володимировичем: від 06.04.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1119; від 13.04.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1158; від 21.04.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1200; від 27.04.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1264; від 15.05.2020 зареєстрований в реєстрі за №1479; від 22.05.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1530; від 28.05.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1590; від 01.06.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1607; від 05.06.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1742; від 12.06.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1790; від 19.06.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1907; від 26.06.2020 зареєстрований в реєстрі за № 2013; від 03.07.2020 зареєстрований в реєстрі за № 2129; від 10.07.2020 зареєстрований в реєстрі за № 2225; від 17.07.2020 зареєстрований в реєстрі за № 2371; від 24.07.2020 зареєстрований в реєстрі за № 2478;
- визнання такими, що не підлягають виконанню виконавчі написи, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Юрієм Володимировичем: від 24.04.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1254; від 14.05.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1442, від 14.05.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1443, від 14.05.2020 зареєстрований в реєстрі за №1444; від 21.05.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1519; від 11.06.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1759; від 11.06.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1760; від 11.06.2020 зареєстрований в реєстрі за № 1761; від 26.06.2020 зареєстрований в реєстрі за № 2014; від 26.06.2020 зареєстрований в реєстрі за № 2015; від 30.07.2020 зареєстрований в реєстрі за № 2600; від 30.07.2020 зареєстрований в реєстрі за № 2601; від 30.07.2020 зареєстрований в реєстрі за № 2602; від 30.07.2020 зареєстрований в реєстрі за № 2603; від 30.07.2020 зареєстрований в реєстрі за № 2599; від 30.07.2020 зареєстрований в реєстрі за № 2597.
Позов мотивовано обставинами звернення відповідача до приватного нотаріуса із заявами про здійснення протестів простих векселів, які, за доводами позивача, приватний нотаріус спочатку опротестував в неплатежі, а згодом вчинив виконавчі написи. До того ж, позивачем зазначено, що вказані векселі не містять підпису уповноваженої особи позивача, а тому є такими, що не мають сили простих векселів.
Водночас, 04.06.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі спірних виконавчих написів нотаріуса та заборони вчиняти будь-які дії, зокрема накладати арешт на майно та кошти "МАУ", та/або зупиняти видаткові операції за рахунками "МАУ".
В обґрунтування відповідної заяви, посилаючись, зокрема, на приписи ст. ст. 27, 56 Закону України "Про виконавче провадження", позивач зазначив, що у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження за оскаржуваними виконавчими написами приватного нотаріуса, державним виконавцем у ході здійснення стягнення за такими написами будуть арештовані кошти (майно) позивача та винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору.
Так, за доводами позивача, у разі повного виконання спірних виконавчих написів, задоволення позову не призведе до фактичного поновлення прав та інтересів "МАУ", поряд з тим зупинить діяльність позивача, що своєю чергою призведе до завдання шкоди останньому, який змушений буде ініціювати нові судові процеси з метою відновлення порушених прав.
Отже, посилаючись на початок процедури виконання спірних виконавчих написів, позивач вважає обраний ним спосіб забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі таких написів нотаріуса та заборони вчиняти будь-які дії, зокрема накладати арешт на майно та кошти "МАУ", та/або зупиняти видаткові операції за рахунками "МАУ" адекватним та ефективним.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову та матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.
Суд виходить з того, що забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення. Згідно з положеннями статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову застосовується судом, зокрема, якщо їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 N 5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
З системного аналізу положень статей 136, 137 ГПК України слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими заявником вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах № 914/2157/19 від 20.07.2020, № 910/19256/16 від 10.04.2018, № 910/20479/17 від 14.05.2018, № 922/1605/18 від 11.09.2018, № 909/526/19 від 14.01.2019, № 925/288/17 від 25.01.2019, № 904/1417/19 від 26.09.2019.
Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, та як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантії реального виконання рішення, а адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що оскільки у цьому випадку "МАУ" звернулося до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Поряд з тим, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 лютого 2018 у справі № 911/2930/17.
Приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що на підтвердження зазначених в заяві обставин, позивачем надано копії постанов Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчих проваджень на підставі спірних виконавчих написів, про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчих проваджень до зведеного виконавчого провадження.
Оскільки державним виконавцем відкрито виконавчі провадження з примусового виконання спірних виконавчих написів, тоді як позивач оскаржив такі виконавчі написи в судовому порядку шляхом подання позову, зокрема, про визнання їх такими, що не підлягають виконанню, то існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову, у разі його задоволення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в частині зупинення стягнення на підставі зазначених вище спірних виконавчих написів.
Колегія суддів також зазначає про те, що у разі, якщо до закінчення розгляду цієї справи державним виконавцем буде примусово звернено стягнення на кошти та майно позивача у безспірному порядку, то він не зможе захистити або поновити свої права у межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
В ході розгляду заяви судом також враховано і те, що захід забезпечення позову про зупинення стягнення на підставі виконавчих написів нотаріуса не є тотожним з позовною вимогою про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягає виконанню, оскільки в цьому випадку до вирішення спору по суті про відповідність/невідповідність оспорюваних виконавчих написів вимогам закону лише зупиняється процедура виконання таких виконавчих написів з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
Відтак, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі спірних виконавчих написів нотаріуса є адекватним та ефективним способом забезпечення позову в даній справі, адже у разі, якщо до закінчення розгляду спору у цій справі виконавцем буде звернуто стягнення на кошти та майно позивача, то він не зможе захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження без нових звернень до суду, що може призвести до виникнення між сторонами інших суперечок, що також може збільшити тягар витрат на відновлення заявлених до захисту прав, що своєю чергою істотно ускладнить чи унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Вказане узгоджується з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також Верховного Суду в постановах від 25.02.2019 у справі № 924/789/18, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 у справі № 910/72/20, від 30.09.2020 у справі № 910/19113/29 та від 30.11.2020 у справі № 910/217/20
Щодо інших вимог за заявою по забезпечення позову, то судом першої інстанції цілком вірно відмовлено у їх задоволенні, так як відповідно до приписів ст. 137 ГПК України належним заходом забезпечення позову буде зупинення стягнення на підставі виконавчих написів. Вказаний захід забезпечення позову в цілому унеможливлює виконання спірних виконавчих написів в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", а тому відсутні підстави додатково зазначати про заборону відповідачу, державним та приватним виконавцям вчиняти будь-які дії, зокрема накладати арешт на майно та кошти "МАУ", та/або зупиняти видаткові операції за рахунками "МАУ". Тобто зупинення стягнення на підставі виконавчих написів нотаріуса саме по собі тимчасово до вирішення спору судом по суті унеможливить вчинення будь-яких дій щодо звернення стягнення коштів з "МАУ" у виконавчих провадженнях.
Отже, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в частині заборони відповідачу, державним та приватним виконавцям вчиняти будь-які дії, зокрема накладати арешт на майно та кошти "МАУ", та/або зупиняти видаткові операції за рахунками "МАУ". Відтак, подана позивачем заява підлягає частковому задоволенню.
Щодо доводів скаржника про те, що оскаржена ухвала не відповідає збалансованості інтересів сторін, то суд їх не приймає до уваги, оскільки його посилання на те, що відповідно до статуту відповідач є державним комерційним підприємством цивільної авіації, яке засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України, не спростовують вищевказаних висновків суду та не доводять порушення балансу інтересів сторін. До того ж, суд наголошує, що виходячи із спірних правовідносин, у даному випадку вжиті заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті чи порушення будь-яких прав сторін.
Доводи відповідача про безпідставність аргументів позивача, що вказані векселі не містять підпису уповноваженої особи позивача, а тому є такими, що не мають сили простих векселів, суд апеляційної інстанції вважає не релевантними у розгляді питання про забезпечення позову. Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час апеляційного перегляду ухвали суду, якою частково задоволено заяву про забезпечення позову.
Посилання скаржника на те, що заявником не наведено достатніх та допустимих у розумінні ст.ст. 73,77,78,79 ГПК України доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується забезпечення позову суд відхиляє. В даному випадку вживалися заходи забезпечення позову, які є співмірними з предметом позову, адекватними та обґрунтованими і досліджується така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Посилання відповідача на те, що оскарженою ухвалою повторно вжито заходи щодо зупинення стягнення за виконавчими написами, колегія суддів відхиляє як безпідставні в контексті даного спору. Між тим, з приводу цього позивач у відзиві повідомив, що вжитті заходи забезпечення позову було скасовано у ході розгляду справи №910/11857/20.
Твердження відповідача про те, що до поданої заяви про забезпечення позову заявником не долучено доказів сплати судового збору, тому заява підлягала поверненню, не є підставою для скасування оскарженої ухвали. Крім того, за твердженням відповідача, ним було сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення позову 04.06.2021, про що ним подано квитанцію №14Т0034СН від 04.06.2021. До того ж, питання щодо розподілу судових витрат може були вирішено судом також в ході розгляду справи.
З приводу зустрічного забезпечення, суд зазначає, що заявник чи інша зацікавлена особа не позбавлені права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, позивач використав своє право відповідно п. 6 ч.1 ст. 139 ГПК України у заяві про забезпечення позову вказав про те, що пропозиції у відношенні зустрічного забезпечення відсутні.
У зв'язку з наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги немайнового характеру, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Усі інші доводи та міркування скаржника, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду першої інстанції та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається. Заявником наведено достатньо обґрунтовані доводи та фактичні обставини, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на скаржника.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 07.06.2021 у справі №911/1658/21 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови суду складено та підписано - 10.09.2021.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді А.Г. Майданевич
О.О. Євсіков