Головуючий суддя в суді І інстанції
Козіна С.М.
Єдиний унікальний № 374/152/21
31 серпня 2021 року Ржищівський міський суд Київської області в складі :
головуючої судді- Козіної С.М.,
за участі:
секретаря- Проценко Ю.В.,
позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (не з'явились),
представника відповідача - (не з'явився),
розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні Ржищівського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ржищівської міської ради Київської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,-
У травні 2021 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшла вказана вище позовна заява. Позивачі мотивували позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня баба ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, у тому числі на домоволодіння по АДРЕСА_1 . За життя їхня бабуся заповіла все своє майно на позивачів - своїх внуків. 22 вересня 2011 року Броварською міською державною нотаріальною конторою Київської області було відкрито спадкову справу № 400/2011 до майна ОСОБА_3 , яку позивачі прийняли за заповітом за їхніми заявами від 22.09.2011 № 1514 та № 1515 відповідно, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08 травня 2012 року. Разом з тим, відмова нотаріуса у видачі позивачам свідоцтва про право на спадщину на будинок АДРЕСА_1 , мотивована тим, що згідно Витягу про державну реєстрацію, виданого 11.11.2011 за № 32014554 КП КОР «Ржищівське БТІ» право власності на спірний будинок було зареєстровано за ОСОБА_3 після її смерті, що є порушенням вимог чинного законодавства. Аналогічною постановою Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області від 13 серпня 2013 року позивачам було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, як видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, що розташована під спірним домоволодінням, у зв'язку із відсутністю у них оригіналу державного акту на цю земельну ділянку. А оригінал державного акту на землю позивачам відмовилися видати у Кагарлицькому районному відділі земельних ресурсів, постільки цей акт також був виданий вже після смерті їхньої баби. Після смерті баби позивачі являються спадкоємцями першої черги за законом. Єдина дитина баби позивачів - їхня мати, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , інших спадкоємців, які могли б претендувати на спадкове майно після смерті їхньої баби, немає.
Позивачі просили скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо домоволодіння АДРЕСА_1 , загальна площа: 107,5 кв.м., житлова площа: 25,6 кв.м., з відповідними господарськими будівлями та спорудами, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 35093594, номер запису: 501 в книзі 2 та визнати за нами, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , загальною площею 107,5 кв.м. та житловою площею 25,6 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами по 1/2 частині кожному з них, в порядку спадкування за заповітом після смерті їхньої баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судове засідання позивачі не з'явились, подавши заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримували та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи без участі представника Ржищівської міської ради Київської області, позовні вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечував.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За змістом ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Верхового Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову та прийняття його судом без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Враховуючи, що визнання Ржищівською міською радою Київської області позову вимогам закону не суперечить, права, свободи чи інтереси інших осіб не порушує, суд приймає визнання відповідачем позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи, та ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до п.1 постанови пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами чинного ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи яка померла, (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 Цивільного кодексу України). До складу спадщини, як зазначено у статті 1218 Цивільного кодексу України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. За нормою ст. 1268 Цивільного Кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно ч. 1 ст. 1297 Цивільного Кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
П. 6 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що будь-які правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього закону.
Відповідно до п.1 постанови пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами чинного ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За змістом ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою і в тому разі, коли в нього відсутні правовстановлюючі документи.
Відповідно до ст. 328 Цивільного Кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не впливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Ст. 41 Конституції України гарантує кожному громадянину України непорушність права приватної власності, і ніхто не може бути протиправно позбавлений його права власності.
Згідно ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, а отже і права власності на нього.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.
Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюється на підставі законодавства, яке діяло на момент виникнення такого права власності.
Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України 24.05.2001 р. № 127, не належать до самочинного будівництва, зокрема, індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року.
Згідно п. 7 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.
На даний час власник нерухомого майна помер і згідно ч. 4 ст. 25 ЦПК України його цивільна правоздатність припинилась в момент смерті.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в разі смерті особи, підставою для реєстрації прав, що посвідчують виникнення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду стосовно речових прав не нерухоме майно, що набрало законної сили.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна.
За змістом ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Отже, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Керуючись ст. ст. 321, 328, 346, 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1268, 1296, 1297, ЦК України, ст. 2, 4, 12, 81, 82, 128, 247, 258, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ржищівської міської ради Київської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом, - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо домоволодіння АДРЕСА_1 , загальна площа: 107,5 кв.м., житлова площа: 25,6 кв.м., з відповідними господарськими будівлями та спорудами, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 35093594, номер запису: 501 в книзі 2.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , загальною площею 107,5 кв.м. та житловою площею 25,6 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами по 1/2 частині кожному, в порядку спадкування за заповітом після смерті баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, тобто до Київського апеляційного суду через Ржищівський міський суд Київської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя